Система економічних методів управління підприємством

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 15 Марта 2013 в 13:46, курсовая работа

Описание

Мета дослідження курсової роботи полягає у вивчені економічних методів управління конкретної організації.
Для реалізації поставленої мети слід виконати наступні завдання:
- дати загальну характеристику досліджуваного підприємства;
- висвітлити теоретичні аспекти дослідження проблеми використання економічних методів управління підприємством;

Содержание

Вступ 3
Розділ 1. Загальна характеристика підприємства 5
1.1. Організаційно-правова форма підприємства 5
1.2. Місія, профіль і основні види діяльності організації 8
1.3. Форма власності організації 12
1.4. Територіальне охоплення діяльності організації 13
1.5. Характеристика внутрішнього і зовнішнього середовища організації 14
Розділ 2. Теоретичні аспекти дослідження проблеми використання економічних методів управління підприємством 18
2.1. Система економічних методів управління підприємством 18
2.2. Особливості економічних методів управління, їх вплив на працівників 21
Розділ 3. Аналітичне дослідження застосування економічних методів управління на підприємстві Ковельське МУВГ 25
3.1. Аналіз практики застосування системи економічних методів управління 25
3.2. Вдосконалення економічного механізму управління підприємством 28
Висновки 31
Список використаної літератури 33
Додатки 34

Работа состоит из  1 файл

curs_6.docx

— 215.95 Кб (Скачать документ)

6. Надання консультацій з питань:

  • обстеження підводних частин гідротехнічних споруд;
  • проведення робіт на землях водного фонду.

7. Організація і проведення науково-практичних конференцій, практичних семінарів, нарад з проблем водокористування, експлуатації об’єктів водогосподарсько-меліоративного комплексу та додержання водного законодавства.

8. Інформаційні послуги з питань функціонування водогосподарсько-меліоративного комплексу, використання земель водного фонду.

9. Технічне обслуговування внутрігосподарської меліоративної мережі, споруд, насосних станцій, систем дренажу та інші послуги.

10. Інженерні, гідрогеологічні, еколого-геологічні вишукування, проектні та топографо-геодезичні роботи, складання проектно-кошторисної документації на будівництво, реконструкцію невеликих об’єктів, осушувальних систем, проведення протиповіневих, культуртехнічних, планувальних та інших робіт.

11. Роботи і послуги  з вапнування і гіпсування  ґрунтів, будівництва ставків та водойм, гідротехнічних і протиповіневих споруд.

12. Послуги, пов’язані  з подачею води юридичним і  фізичним особам з меліоративних  систем і водних джерел на  зволоження осушених земель, промислові  і комунальні потреби, полив  огородів, садів.

13. Роботи, пов’язані з  виконанням функцій служби замовника  та генпідрядника у сфері будівництва водогосподарських та інших об’єктів відповідно до законодавства.

14. Перекачування зворотних  вод насосними станціями.

II. Надходження від господарської  та виробничої діяльності:

1. Послуги з ремонту  машин і механізмів, виконання  робіт ремонтно-механічними, деревообробними  та електротехнічними цехами.

2. Транспортні послуги  з перевезення пасажирів та  вантажів.

3. Надання в користування  стоянок транспортних засобів  та механізмів, облаштованих на  території установ та організацій.

4. Роботи і послуги з  експлуатації баз відпочинку, що  перебувають на балансі водогосподарських  організацій, включаючи оплату  путівок.

5. Виробництво, переробка  та реалізація рослинницької,  тваринницької продукції, промисловий  вилов риби, послуги, пов’язані  з виконанням с/г робіт.

6. Обслуговування відомчих  житлових будинків з одержанням  комунальних платежів, квартирної плати та плати за проживання в гуртожитку.

ІІІ. Надання в оренду майна.

IV. Надходження від реалізації  майна:

1. Реалізація необоротних  активів (крім будівель і споруд) та інших матеріальних цінностей у тому числі списаних.

2. Здача як брухт і відходи чорні, кольорові, дорогоцінні метали, що згідно з законодавством залишаються у розпорядженні установи.

Таким чином, діяльність організації  в умовах ринкової економіки підпорядковується потребам споживача. Це означає, що без вивчення попиту ринку, запитів та потреб населення, забезпечення високої якості продукції (робіт, послуг) підприємство не може функціонувати успішно, бути конкурентоспроможним. Отже, орієнтація на споживача – важливий принцип діяльності Ковельського МУВГ.

1.3. Форма власності організації

Ковельське міжрайонне управління водного господарства засноване  на державній формі власності. Майно, що є державною власністю і  закріплене за державним підприємством, належить йому на правах повного господарського відання. Здійснюючи це право, підприємство користується і розпоряджається зазначеним майном і на свій розсуд може здійснювати стосовно нього будь-які дії, що не суперечать законодавству. Воно має право продавати, передавати, надавати в позику, обмінювати, здавати в оренду тощо засоби виробництва і матеріальні цінності іншим підприємствам, організаціям, громадянам (іноземним також), випускати і реалізовувати цінні папери [14, с.48].

Керівні функції держава  здійснює через встановлення підприємствам  контрольних цифр, економічних нормативів і лімітів, замовлень на продукцію, укладання контрактів тощо.

Державне підприємство несе повну відповідальність за свої зобов’язання перед державою та іншими підприємствами, організаціями, установами за дотримання кредитних договорів і розрахункової  дисципліни. Підприємство, яке не виконує  свої зобов’язання за розрахунками, може бути оголошене банком, що його обслуговує, неплатоспроможним (банкротом).

Відносини підприємства з  державою, іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі державного контракту, державного замовлення і прямих договорів.

Органічною складовою  організації економічної діяльності підприємства є внутрігосподарський  розрахунок. Він охоплює систему  економічних відносин внутрішніх підрозділів між собою і підприємством у цілому. Його основою є відповідальність структурних підрозділів підприємства за підвищення якості виробів і послуг та їх економічну ефективність [11, с.126].

Отже, Ковельське МУВГ засноване  на державній формі власності. Воно несе повну відповідальність за свої зобов’язання перед державою та іншими підприємствами, організаціями, установами за дотримання кредитних договорів і розрахункової дисципліни. Відносини підприємства з державою, іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі державного контракту, державного замовлення і прямих договорів.

1.4. Територіальне  охоплення діяльності організації

На сьогодні Ковельське управління водного господарства обслуговує два райони: Ковельський і Турійський. В зоні обслуговування є 31 міжгосподарська система і 6 внутрігосподарських.

В зоні діяльності Ковельського МУВГ протікає 25 річок і струмків загальною довжиною 509,9 км., з них дві середні річки довжиною 162 км, малі річки – 265,5 км., струмки – 82,4 км., з них тільки 2 – менше 10 км (р. Осина – 8 км, р. Рокитниця – 9 км.).

358,8 км річок і струмків  зарегульовані і протікають в  межах осушувальних систем, догляд за якими здійснюють оглядачі гідротехнічних об’єктів.

Озера – 61 шт. площею водного  дзеркала 618,8 га., (найбільше – 124 га і найглибше – близько 30 м, з  них озеро Сомин, яке знаходиться  на західній околиці с. Сомин Турійського  району) з них в оренді 20 шт. площею 133,2 га.

Водосховища – 3 шт. площею водного  дзеркала 147 га – всі в оренді.

Ставки – 48 шт. площею 186,1 га, з них в оренді 38 шт. площею 176,2 га.

На даний час в управлінні налічується 156 штатних працівників. З них 31 інженерно-технічних працівників, 82 оглядачі гідротехнічних об’єктів.

Експлуатація меліоративних  систем здійснюється двома експлуатаційними дільницями: Ковельською і Турійською. Обслуговування внутрігосподарської сітки здійснюється згідно договорів з землекористувачами. Площа земель, що обслуговується меліоративними системами становить 78366 га.

Таким чином, діяльність Ковельського МУВГ на сьогодні обмежується територією двох районів Волинської області: Ковельського та Турійського. В зоні обслуговування перебуває 31 міжгосподарська система і 6 внутрігосподарських. Загальна площа земель, що обслуговується меліоративними системами становить 78366 га.

1.5. Характеристика внутрішнього і зовнішнього 
середовища організації

Внутрішнє середовище організації  формується керівниками відповідно до їх уявлень про те, які саме елементи забезпечать її ефективне  функціонування і розвиток. Найчастіше в ньому виділяють п’ять складових: цілі, структура, технологія, завдання і персонал, який виконує ці завдання з допомогою відповідної технології.

Цілями досліджуваної  організації є задоволення потреб споживачів (замовників) у високоякісних роботах і послугах по експлуатації, поточному та капітальному ремонту меліоративних систем, протиповіневих водогосподарських споруд та інших об’єктів міжгосподарського значення, водосховищ, впровадження планового водокористування і забезпечення раціонального використання водних ресурсів і охорони вод, що сприятиме економічному розвитку міста та району і принесе прибуток організації.

У складі організаційної структури  управління виділяються ряд відділів, які виконують специфічні для  них функції (Додаток 1). До складу Ковельського МУВГ входять наступні відділи:

  • відділ головного механіка;
  • відділ водних ресурсів;
  • відділ експлуатації водогосподарських об’єктів;
  • Ковельська дільниця Ковельського МУВГ;
  • Турійська дільниця Ковельського МУВГ;
  • відділ кадрів;
  • планово-економічний відділ;
  • бухгалтерія.

Ковельське МУВГ мають  в наявності технології, спеціальну техніку, висококваліфіковані кадри і значний досвід роботи для здійснення експлуатації меліоративних систем.

На даний час в управлінні налічується 156 штатних працівників. З них 31 інженерно-технічних працівників, 82 оглядачі гідротехнічних об’єктів.

Зовнішнє середовище – сукупність господарських суб’єктів, економічних, суспільних і природних умов, національних та міждержавних інституційних структур та інших зовнішніх щодо підприємства умов і чинників [7, с.232].

Залежно від характеру  впливу зовнішнє середовище поділяють  на середовище прямої (мікросередовище) та непрямої (макросередовище) дії.

До суб’єктів мікросередовища належать постачальники, посередники, споживачі, конкуренти, «контактні аудиторії.

1. Постачальники. Забезпечують  організацію необхідними матеріально-технічними, трудовими та інформаційними ресурсами. Управління прискіпливо ставиться до вибору постачальників, але прагне при цьому підтримувати тривалі відносини з тими, хто працює з урахуванням спільних інтересів.

2. Споживачі. Це клієнти  (замовники) організації – споживачі  продукції, послуг. На сьогодні  в зоні обслуговування Ковельського МУВГ є 31 міжгосподарська система і 6 внутрігосподарських. Споживачами послуг управління також є інші юридичні та фізичні особи.

3. Конкуренти. До них належать  організації і фізичні особи,  які займаються аналогічною діяльністю. Комерційного успіху досягає, як правило, той господарюючий суб’єкт, який усебічно і систематично вивчає своїх конкурентів, пропонує споживачам конкурентоспроможну продукцію (роботи, послуги). Основними конкурентними перевагами Ковельського МУВГ перед приватними фірмами, що надають аналогічні послуги є ширина асортименту надаваних послуг, наявність вироблених технологій, спеціальної техніки, висококваліфікованих кадрів і значного досвіду роботи у зазначеній сфері.

4. «Контактні аудиторії»: державні органи управління –  мають регулюючий характер і впливають безпосередньо на рівень і ступінь жорсткості конкуренції; засоби масової інформації – розміщують статті-замовлення щодо певних аспектів діяльності організації; місцеве населення – перешкоджає діяльності підприємства, відчувши на собі негативний його вплив (шум, забруднення довкілля тощо), або підтримує – у разі створення ним нових робочих місць, справної сплати податків, участі в доброчинних заходах.

До основних факторів макросередовища відносять економічні, політичні, соціокультурні, науково-технологічні, природно-кліматичні, демографічні тощо [7, с.234].

1. Економічні фактори. До них належать: рівень і темпи інфляції; зростання та спад виробництва; коливання курсу національної валюти щодо валют інших країн; оподаткування; умови одержання кредиту і відсоткова банківська ставка; рівень динаміки цін, розподіл прибутків і попит покупців; платоспроможність контрагентів тощо.

2. Політичні фактори. Це політична стабільність у державі, регіональні політичні інтереси, міжнаціональні та міжконфесійні відносини тощо. Вплив політичних факторів особливо відчутний у нестабільному соціально-економічному і політичному середовищі (період трансформації економічних відносин).

3. Соціокультурні фактори. Формуються в межах конкретного суспільства і відображають погляди, цінності та норми поведінки людей, що впливає на прийняття ними управлінських рішень.

4. Демографічні фактори. Це структура населення за віковими, національними, кваліфікаційними ознаками, рівнем освіти, доходів, споживацькими перевагами тощо, їх аналіз дає змогу визначити, чи достатній освітній та кваліфікаційний рівень населення регіону для позитивного сприйняття продукції чи послуг організації.

5. Науково-технічні фактори. До них відносять відкриття, винаходи, що зумовлюють зміну уявлень про найкращий спосіб використання певного ресурсу, виготовлення продукції, задоволення потреб тощо.

6. Екологічні фактори. До цієї групи факторів впливу належать викиди у середовище забруднюючих та отруйних речовин; рівень фізичного впливу на середовище; надійність і соціально-екологічна безпека виробничих систем та великих технологічних утворень; кількість і якість продукції, що виготовляється, її безпечність і утилізаційна (корисна) придатність; стан природного середовища, в якому перебуває підприємство (до і після реалізації запланованої стратегії розвитку), і розміри можливих незворотних негативних наслідків тощо.

Отже, вплив суб’єктів зовнішнього середовища на організацію є потужним і різновекторним, що зумовлює необхідність своєчасного виявлення та оперативного реагування на них, щоб уникнути небезпеки або швидше, ніж конкуренти, скористатися новими можливостями.

 

Розділ 2. Теоретичні аспекти дослідження проблеми використання 
економічних методів управління підприємством

2.1. Система економічних методів управління підприємством

Менеджмент використовує різноманітні способи, підходи та прийоми, які дають можливість упорядкувати, націлити (спрямувати) та ефективно  організувати виконання притаманних йому функцій, процедур і операцій, необхідних для здійснення управлінського впливу. В сукупності способи здійснення управлінської діяльності, які застосовуються для визначення та досягнення її мети, виступають як методи менеджменту.

Информация о работе Система економічних методів управління підприємством