Ринок опціонів в Україні

4

Зміст

Вступ……………………………………………………………………………...3

1.                  Опціони як похідні фінансові інструменти фондового ринку………….5

2. Характеристика ринку опціонів в Україні та країнах з розвиненою ринковою економікою              14

3. Перспективи розвитку ринку опціонів в Україні в контексті зарубіжного досвіду              22

Висновки              30

Список використаних джерел              33

Додатки              35

Вступ

Актуальність теми. Вихід України на позитивну економічну динаміку вимагає надійного фінансового забезпечення потреб соціально-економічного розвитку. В умовах ринкової економіки, підвалини якої закладені в Україні, основою мобілізації і розміщення фінансових ресурсів є фінансовий ринок. На даний час обидва його сегменти - кредитний ринок та ринок цінних паперів, розвиваються досить складно і нерівномірно.

Ринок опціонів у західних країнах вважається одним із найважливіших

сегментів фінансового ринку. На жаль, в Україні сьогодні ще немає організованого ринку опціонів. Хоча слід зазначити, що з весни 1995 року на деяких українських біржах були спроби створити ринки валютних і товарних опціонів.

Сучасна методологія опціонного ринку, розроблена і з успіхом

застосовується в країнах з розвинутою економікою. Вчені Гарвардського і Стенфордського університетів Фішер Блек і Майрон Шоулз зробили великий внесок в економічну науку. їх новаторські дослідження вирішили проблеми в галузі теорії фінансів. Вони першими винайшли формулу на формування ціни опціону. Серед вітчизняних учених, що здійснюють аналіз ринку цінних паперів,в тому числі ринку опціонів, досліджують теоретичні і практичні питання його розвитку, С. Давимука, В. Загорський, А. Задоя, В. Колесник, І. Кривов'язюк, Ю. Лисенков, О. Мендрул, О. Мозговий, В. Оскольський, В. Савченко, М. Самбірський.

Об’єкт дослідження – ринок опціонів України.

Предмет дослідження - дослідження діяльності ринку цінних паперів в Україні.

Мета і завдання роботи. Метою моєї роботи є аналіз сучасного стану ринку опціонів в Україні, визначення основних проблем розвитку та визначення перспектив розвитку ринку опціонів в Україні в контексті зарубіжного досвіду.

З зв’язку с цим, потрібно розв’язати такі задачі:

- представити поняття опціону,опціонних контрактів та спосіб розрахунку ціни за опціонами;

- дослідити стан ринку опціонів в Україні та в країнах з розвинутою ринковою економікою

- визначити проблеми та перспективи розвитку ринку опціонів в Україні в контексті зарубіжного досвіду.

1 Опціони як похідні фінансові інструменти фондового ринку

Визначення та види опціонів

Опціон — один із видів строкових угод, які можуть укладатися як на

біржовому, так і на позабіржовому ринках. Залежно від прав, що надаються

власнику (покупцю) опціону, останні поділяють на опціони PUT — "на

продаж" та CALL — "на купівлю".

Опціон PUT (на продаж) дає власнику (покупцю) опціону право на продаж через визначений час за наперед обумовленою ціною певного виду фінансового чи іншого активу. Продавець опціону PUT зобов'язаний купити такий актив у покупця опціону.

Опціон CALL (на купівлю) дає власнику право на купівлю через визначений час за наперед обумовленою ціною певного активу, який йому зобов'язаний продати продавець опціону.

Визначені у такий спосіб опціони мають назву "європейських", тобто таких, що можуть бути виконані тільки у визначений час у майбутньому. Існують також опціони американського типу, або "американські", які можуть бути виконані протягом усього періоду часу до дати закінчення терміну опціонного контракту.

Опціон на відміну від ф'ючерсної чи форвардної угоди є угодою "несиметричною". В той час коли ф'ючерсні та форвардні угоди є обов'язковими для виконання обома учасниками угоди, опціон дає власнику право виконати чи не виконати угоду, а для продавця є обов'язковим для виконання. Опціон виконується, коли ситуація на ринку сприятлива для покупця опціону і несприятлива для продавця. Продавець опціону приймає на себе ризики, пов'язані з несприятливими ціновими змінами на ринку і за це отримує від покупця винагороду — премію, яку називають ціною опціону. Ціну активу, зафіксовану в опціонному контракті, за якою буде продано цей актив, називають страйковою ціною або ціною виконання.

На ринку опціонів проводять операції дві основні категорії учасників: хеджери та спекулянти. Фінансові посередники (спекулянти), як правило, не займаються купівлею-продажем окремих опціонів, а реалізують опціонні стратегії, які полягають у формуванні портфеля опціонів з різноманітними характеристиками. Поширені в опціонній торгівлі терміни "довгий CALL" та "довгий PUT" означають купівлю опціонів CALL та PUT, а "короткий CALL", "короткий PUT" — продаж відповідних опціонів. Найпоширенішими опціонними стратегіями є вертикальні, горизонтальні угоди та комбінації.

Опціонні угоди укладаються як на біржовому, так і на позабіржовому ринках. Біржовий опціонний контракт — це дериватив, згідно з яким на біржовому ринку одна сторона контракту (покупець опціону) має право, але не зобов'язання, купити (у разі CALL-опціону) чи продати (у разі PUT-опціону) фіксовану кількість відповідних базових активів за стандартизованими вимогами щодо характеристик базового активу, термінів і умов виконання за ціною, зафіксованою на момент укладення угоди (ціна виконання опціону). Друга сторона контракту (продавець опціону) зобов'язується продати чи купити фіксовану кількість відповідних базових

активів за ціною виконання, якщо покупець виявить бажання реалізувати

своє право на купівлю-продаж базового активу. Покупець опціону сплачує продавцю премію у грошовій формі за дане йому право на реалізацію опціону. Опціонні угоди укладаються на тих самих біржах, що й інші строкові угоди, хоча існують також спеціальні біржі для опціонів, наприклад Чиказька біржа опціонів.[20,стр 137]

У біржовій торгівлі опціонами велику роль відіграють клірингові палати,які виконують такі функції:

• здійснюють облік всіх укладених угод;

• проводять експертизу документів, що надходять, реєструють угоди;

• після реєстрації угоди стають гарантом виконання умов угоди;

• забезпечують виконання контракту через проведення офсетної угоди з виплатою різниці між ціною продажу та ціною купівлі опціону без поставки реального активу.

На позабіржовому ринку велике значення мають брокерські контори, які виступають посередниками при укладанні опціонних угод. Крім брокерських контор в опціонних угодах можуть також брати участь фірми-індосанти, які виступають гарантами виконання сторонами своїх обов'язків.

Фірми-індосанти виконують деякі функції клірингових палат і виступають четвертою стороною угоди.

Посередницькі та індосаторські функції не завжди розділені. Іноді їх виконує одна брокерська фірма або взагалі контракт укладається без посередників. Частіше це відбувається між партнерами, що мають давні фінансові зв'язки та першокласну кредитну історію.

Основні відмінності опціонів, що перебувають в обігу на біржовому ринку, від тих, які перебувають в обігу поза біржею, полягають у тому, що:

1) біржові опціони мають стандартизовані страйкові ціни та дати

виконання;

2) при торгівлі опціонами на біржі, як і при торгівлі ф'ючерсами, значну роль відіграють клірингові палати;

3) витрати з проведення операцій на біржовому ринку значно менші від витрат на ведення операцій поза біржею;

4) опціони, як і інші цінні папери, що перебувають у обігу на біржі, більш ліквідні, ніж позабіржові;

5) вторинний ринок позабіржових опціонних контрактів досить обмежений.[20,стр136]

Механізм торгівлі опціонними контрактами на біржі дуже схожий на механізм торгівлі ф'ючерсами. Це можливість укладання офсетних угод, маржинальні вимоги, участь клірингових палат, стандартизація біржових контрактів. Однак існують суттєві відмінності між опціонними і ф'ючерсними контрактами:

• в опціонних контрактах один із учасників (покупець) має право не

виконати умови контракту;

• покупець опціону при укладанні контракту обов'язково сплачує продавцю винагороду — премію;

• стратегія хеджування з допомогою опціонного контракту суттєво

відрізняється від хеджування ф'ючерсними контрактами.

Традиційно базовими активами опціонних контрактів виступають фінансові або інші активи: акції, облігації, товари, індекси, валюта, ф'ючерсні контракти тощо. При цьому, якщо купівля чи продаж опціону здійснюється за відсутності позиції за відповідним активом, вважають, що відкрита "гола позиція". І, відповідно, якщо здійснюється купівля чи продаж опціону за наявності позиції по відповідному активу, вважають, що відкрита "покрита позиція".

Останнім часом з'явились особливі види опціонів, в основі яких — кілька фінансових активів, або портфелі активів. Наприклад, у так званих альтернативних опціонах базовими виступають два активи. Для виконання опціону вибирається той актив, який забезпечує більший прибуток. Ще одним з особливих видів опціонів є опціон, базовим активом якого виступає різниця в ринкових цінах двох активів на дату закінчення опціону. Для подібних опціонів використовуються відомі фондові індекси, які характеризують певний портфель цінних паперів. Такі опціони використовують для страхування диверсифікованого портфеля цінних паперів від ризику зміни (падіння чи зростання) його ринкової вартості. На фондовому ринку США найбільш поширені опціони на індекси S&P100, S&P500 та NYSE індекс.

Виконання опціонів на індекси передбачає взаєморозрахунок грошовими коштами. Це означає, що при виконанні опціону продавець не поставляє актив, як у інших опціонах, а сплачує певну суму грошових коштів власнику опціону. Сума, що сплачується власнику опціону в разі його виконання, дорівнює певному числу, помноженому на різницю значень фондових індексів. Таке число називають множником (мультиплікатором), і воно дорівнює 100 для опціонів, що перебувають у обігу на фондовому ринку СІЛА. Значення індексу, обумовлене в контракті, називають страйковим індексом. Ціна індексу, або страйкова ціна, дорівнює значенню індексу, помноженому на 100. Власнику опціону PUT сплачується різниця між страйковим індексом і значенням індексу на дату виконання опціону, енням індексу на дату виконання опціону,помножена на 100. Власнику опціону CALL сплачується різниця міжзначенням індексу на дату виконання опціону та страйковим індексом,помножена на 100.

Опціони на ф'ючерсні контракти. Такі опціони є переважно опціонами американського типу. Базовими активами в них виступають ф'ючерси на валюту, облігації, золото, нафту тощо. Страйковою ціною є ціна ф'ючерсного контракту, зафіксована при продажу опціону.

Опціон CALL на ф'ючерс дає право його власнику в будь-який момент до дати закінчення терміну опціону відкрити довгу позицію за цим ф'ючерсним контрактом, отримавши при цьому від продавця опціону суму, що дорівнює різниці між поточною ф'ючерсною та страйковою ціною. Продавець опціону зобов'язаний не тільки сплатити різницю, а й зайняти коротку позицію по тому самому ф'ючерсному контракту.

Опціон PUT дає власнику право на відкриття короткої позиції за ф'ючерсним контрактом та отримання від продавця суми, що дорівнює різниці між страйковою та поточною ф'ючерсною ціною.[20.стр140]

Дохідність опціонів

Відомо,що ціною покупки опціону є премія. Що призначається емітентом опціону і виплачується його покупцем у момент покупки. Незалежно від наступного виконання цього контракту, що майбутньому. Ця премія залежить від ряду факторів і повинна забезпечувати визначену прибутковість як продавцю, так і покупцю опціону при різноманітних ринкових умовах. Крім того,розмір премії повинний обмежувати можливість проведення арбітражних операцій відразу після покупки опціону [11].

Частіше усього для розрахунку премії або вартості опціону використовується формула, що була запропонована американськими ученими Фішером Блеком і Майороном Шоулзом. Що так і називають формулою Блека – Шоулза ( модель BSOPM). У різноманітних підручниках цю формулу можна зустріти з деякими відмінностями і тому важливо розглянути.

У зв’язку з визначеними відмінностями між європейським і американським опціонами рахунок відноситься насамперед до європейських опціонів, але може використовуватися для прийняття рішень по американських опціонах на покупку. Визначення вартості американського опціону на продаж по даній моделі дає декілька занижені результати.

Розглянемо дохідність опціону CALL.

Використовується формула такого типу :

Cc= So * N(d1) – S * e – rt * N(d2)

Де: Cc- вартість (премія) опціону –Call у сучасний момент;

So – поточна ціна активу що лежить в основі опціону;

S – ціна виконання опціону через період t

e – 2,71826, базис функцій натурального погарифму

r – без ризикова процентна ставка,що звичайно приймається у відповідності зі ставою прибутковості державних облігацій за умови капіталізації процентних платежів: