Ринок опціонів в Україні

Представимо розглянуті відмінності в українських і закордонних деривативах у табл. 2. Таким чином, деривативи в Україні мають ряд істотних особливостей.

Таблиця 2

Основні відмінності деривативів, що випускаються за кордоном від деривативів, що випускаються в Україні

Практично по всіх параметрах є помітні відмінності від «класичних» деривативів, які обертаються на закордонних строкових ринках. Найбільш масштабні відмінності є по кількості дозволених базисних активів, покриттю деривативів і по сфері їх обігу.

Ці обмеження, які накладаються на похідні цінні папери в Україні є фактором, що стримують розвиток фондового ринку. Про це свідчить не тільки вкрай незначна частка похідних паперів у загальному вартісному обсязі цінних паперів первинного й вторинного фондових ринків України, але й цілі застосування деривативів. Необхідно не тільки розбудовувати теорію питання, але й ініціювати конкретні зміни в законодавчій базі похідних цінних паперів, для того, щоб деривативи в Україні з екзотичних і малозрозумілих більшості інвесторів фінансових інструментів перетворилися в нормальні й звичні цінні папери. Слід зняти безглузді обмеження по деривативах, орієнтуючись не на заборонні заходи урядових органів, а на саморегулювання й підвищення ролі бірж і ТІС. У цьому випадку активне використання деривативів як інструментів хеджування зробить їхнім необхідним елементом українського фондового ринку.

3. Перспективи розвитку ринку опціонів в Україні в контексті зарубіжного досвіду

На сучасному етапі розвитку української економіки фінансова криза внесла свої суттєві корективи в плани вітчизняних бізнес-структур. Основною проблемою для багатьох стала відсутність фінансування та проблеми з реалізацією продукції.

Цілком очевидно, що подолання негативних явищ в економіці, а, якщо більш приземлено, порятунок бізнесу неможливий без пошуку нестандартних рішень, нових підходів до вирішення ще вчора ординарних питань.

Якщо говорити про пошук нових джерел фінансування в умовах відсутності довіри та попиту на такі цінні папери як акції та облігації, то бізнесу є сенс звернути увагу на інші фінансові інструменти.

Одним з таких інструментів, який ще не знайшов свого поширення є опціони. Саме вони можуть вдихнути нове життя в діяльність на фінансовому ринку.

Вивчення проблем застосування різноманітних інструментів фінансового ринку змушує нас звернути увагу на досвід закордонних країн в цьому питанні, оскільки вивчення практики використання існуючих у світі похідних цінних паперів є корисним для українських науковців та практиків. Аналіз зарубіжного досвіду використання похідних цінних паперів і, зокрема, опціонів допоможе створити відповідну теоретичну базу для розвитку ринку даних інструментів у нашій державі.

Одним з найбільш ефективних інструментів фінансового ринку у розвинених країнах вважається опціон. Опціонні ринки дуже успішні. Інвестори високо оцінюють портфельні стратегії, які виникають завдяки торгівлі опціонами, що відбивається у великому обсязі торгових операцій і їхньому величезному успіху. Успіх викликає бажання винаходити все нові й нові варіанти, і за останні роки ми стали свідками значних інновацій у ряді опціонних інструментів, пропонованих інвесторам.

Більшість трейдерів виділяють два найбільші класи опціонів: ванільні та екзотичні [9, с. 17]. Ціноутворення за ванільними опціонами є дуже простим, та їх легко продавати у зв’язку з їх високою ліквідністю. Основні види ванільних опціонів поділяються на «кол» та «пут».

Особлива, незвичайна структура опціону носить назву екзотичної. Екзотичні опціони – опціони зі складнішою структурою, ніж звичайні опціони, тобто гарантують іншу структуру доходу, ніж стандартні американські чи європейські опціони купівлі та продажу, вони містять спеціальні елементи або обмеження. Більшість екзотичних опціонів обертається на позабіржовому строковому ринку. Вони краще, ніж стандартні опціони, відповідають потребам інвесторів, які прагнуть застрахуватися від несприятливих змін цін базових інструментів, а також інвесторів, які намагаються використати майбутні ціни з метою отримання високих прибутків.

Загалом до 1973 року оборот похідними інструментами відбувався виключно на позабіржовому ринку. Створені в середині 70-х років біржі деривативів швидко перейняли більшу частину оборотів, оскільки інвесторів притягувала безпека та ліквідність торгівлі стандартизованими опціонними контрактами. [19, c. 204].

Однак під кінець 80-х років тенденція змінилася на протилежну. Стандартизація біржових контрактів не була спроможною виконати усіх вимог інвесторів, котрим необхідні були такі деривативи, які б дозволяли, з одного боку, страхуватися від ризику, що був наслідком їх діяльності на багатьох ринках, а з другого боку – займати таку позицію на ринку, яка б забезпечувала чітко визначену, нестандартну структуру доходу. Саме ці вимоги спричинили появу екзотичних опціонів, які були краще пристосовані до індивідуальних потреб інвесторів.

Окрім можливості кращого пристосування до бажаного профілю ризику і доходу, екзотичні опціони є більш еластичними інструментами, з точки зору їх терміну погашення та ціни виконання.

У 80-х роках, коли біржовий ринок опціонів достатньо розвинувся, поява екзотичних опціонів стала наступним етапом його розвитку. Інвесторам необхідні були інструменти, які б відповідали їх індивідуальним потребам.

Починаючи з 1973 року з’явилися різноманітні моделі оцінювання опціонів. Найбільш відомішими з них є: модель Мертона, яка враховувала дивіденди та змінну процентну ставку; модель Інґерсолла, що враховувала оподаткування; модель Джерроу і Радда для базових активів, розподіл цін яких відрізнявся від логарифмічно-нормального. Були також опрацьовані розширення моделей на опціони з іншими первинними інструментами (крім акцій).

Використовуючи згадані моделі, вже наприкінці 80-х років найбільші фінансові інституції були здатні запропонувати ринку екзотичні інструменти. Більше того, поява ефективних та швидкодіючих інформативних систем дозволяла одночасно аналізувати величезну кількість даних, що полегшувало процедури управління ризиком цих складних інструментів. Таким чином, вже на початку 90-х років на ринку існував попит на опціонні екзотичні інструменти та їх пропозиція. Це призвело до динамічного зростання оборотів та складності цих деривативів.

Сьогодні ринок екзотичних деривативів є сегментом строкового ринку, який розвивається найбільш динамічно. Він складає вже біля 10% усіх оборотів цього ринку. До екзотичних інструментів зараховуються такі опціони: бар’єрні, зворотні, драбинні, азіатські, гібридні, бінарні, з відступом, з умовною премією, із запізнюючим стартом, бермудські, кореляційні, веселкові, кошикові, альтернативні, кількісні, складені, нелінійні, спредові та багато інших.

Одним з різновидів екзотичних опціонів є азійський опціон, тобто такий опціон, що виконується за середньозваженою ціною за весь час дії опціону упродовж усього часу з моменту купівлі. Операції з такими опціонами провадяться на позабіржових ринках і є звичайними для валютних ринків та ринків металів і сировини.

Крім того з'явилися й нові позабіржові опціони, такі як, наприклад, спредові опціони – опціони на цінові диференціали між двома близькими продуктами, як, наприклад, вугілля та кокс.

В Україні слід побудувати розрахунково-клірингову систему, тому що розрахунки та кліринг операцій із деривативами швидко розвиваються й виходять із тіні бек-офісів, загострюється конкурентна боротьба, прискорюється інноваційний розвиток. В Україні ідея створення незалежних клірингових установ не знайшла належної підтримки, головною причиною є відсутність належно установленої законодавчої бази. Також не було враховано, що ринок опціонів в свою чергу взагалі не розвиватиметься без клірингових установ [1].

Сучасна методологія опціонного ринку, розроблена і з успіхом застосовується в країнах з розвинутою економікою. Вчені Гарвардського і Стенфордського університетів Фішер Блек і Майрон Шоулз зробили великий внесок в економічну науку. їх новаторські дослідження вирішили проблеми в галузі теорії фінансів. Вони першими винайшли формулу на формування ціни опціону.

На зарубіжних фінансових ринках є опціонні контракти майже на всі види активів, на даний час це - товари, акції, фондові індекси, валюти, ф'ючерсні контракти.

На сьогоднішній день на міжнародному позабіржовому ринку йде обіг модифікованих інструментів. Тому поява попиту на нові модифіковані інструменти (екзотичні опціони) є лише питанням часу. Ці нові продукти дають можливість отримати гарантований дохід в нестійких ринкових умовах, тобто ці продукти є перспективними для розвитку в Україні. Вони також дають можливість отримати додатковий дохід при низьких процентних ставках. В більшості випадків нові продукти відрізняються неймовірною гнучкістю в порівняні з комбінацією із простих опціонів.

В світі використовуються дві схеми розрахунків по опціонам. Історично першою склалася схема, в якій покупець опціону сплачує премію одночасно в момент укладення угоди. В цьому випадку в день виконання покупець опціону отримує компенсацію.

В наш час існує і інший спосіб розрахунків - через варіаційну маржу. Цей спосіб розрахунків використовується, наприклад, на біржах LIFFE та DTB.

Так, кліринг операції на чиказькій біржі опціонів СВОЕ, американській фондовій біржі АМЕХ, Нью-Йоркській фондовій біржі NYSE та ще на двох фондових біржах здійснюється кліринговою корпорацією опціонів ОСС [14].

В сучасних економічних умовах продовжується процес екстенсивного (збільшення масштабу) та інтенсивного (збільшення кількості видів опціонів) розвитку опціонного ринку. Перспектива розвитку ринку опціону в України показує, що без ринку немає ефективної економіки. Немає ринку без його основного атрибуту - фондового ринку, який не може існувати без опціонного ринку, на якому знаходять своє логічне завершення більшість функцій фондового ринку.

Можна виділити дві головні проблеми, що вимагають докорінного вирішення в процесі формування державної політики на ринку цінних паперів.

По-перше, проведення масової приватизації під гаслом майбутнього підвищення вартості акцій приватизованих підприємств допускають здійснення державних заходів з виведення нових акціонерних товариств на фондовий ринок. Але в нашій державі завдання створення масового фондового ринку для приватизованих акціонерних товариств навіть не було поставлено, тому спадкоємність державної політики не була забезпечена. Багато акціонерних товариств та десятки мільйонів акціонерів відчувають себе обманутими державою, яка навіть не спробувала завершити цілі та завдання приватизації, а відсутність можливості виходу на фондовий ринок різко обмежило залучення інвестицій, особливо в реальний сектор економіки.

По-друге, світова практика показує, що навіть високорозвинені країни, де фондовий ринок не балансує валютний ринок і банківську систему, періодично потрапляють в ситуацію фінансової кризи.

В Україні ж відсутність можливостей відтоку коштів з валютного ринку на фондовий стало однією з причин кризи 2008 р. Саме тому потрібно першочергово вирішити проблему з відновлення фондового ринку, а не тільки розробляти довгострокові, відкладені на роки заходи.

Також слід звернути увагу на наступні недоліки розвитку та становлення фондового ринку України, які потребують негайного усунення: слабка залученість в ринкові операції з цінними паперами вітчизняних індивідуальних інвесторів; недостатня зацікавленість емітентів у виході на відкритий ринок капіталів, нерозуміння можливостей ринку по залученню капіталів, невміння самостійно підготуватися до виходу на ринок; неврегульованість системи взаємодії органів державногоnрегулювання фондового ринку; переважна орієнтація учасників ринку на спекулятивний дохід, відсутність інтересу до довгострокових інвестицій; недосконалість нормативно-правової бази фондового ринку; слабкий контроль за виконанням вже наявних законодавчих і нормативних актів з питань регулювання ринку цінних паперів [16].