Міжнародні аукціони, біржі та торги

    Аукціонний  торг є третьою стадією проведення аукціону. Він відкривається у заздалегідь призначений день і час та провадиться, як правило, в спеціальному аукціонному залі, що зазвичай має вигляд амфітеатру. За столом на підвищенні перед покупцями розташовується президія аукціону — аукціонер, що веде продаж, та його помічники, які стежать за поведінкою по! купців, що беруть участь у торзі. Над столом розташоване табло, де загораються порядкові номери пропонованих на продаж лотів. Покупці ж розміщуються за окремими столами. Кожний покупець має номер, під яким він був зареєстрований організаторами аукціону, при цьому пред'явники квитків першої категорії (потенційні покупці) отримують при вході в аукціонний зал сигнальні таблички, які дозволяють їм брати участь у процесі торгів. Власники цієї категорії квитків розміщуються на місцях, максимально наближених до аукціоніста. Власники квитків другої категорії (глядачі, які не беруть участі в торгах) розміщуються на місцях, які знаходяться дещо далі від аукціоніста. Особи, товари яких представлені на аукціоні, мають право бути присутніми на торгах. Вони отримують спеціальні (безкоштовні) запрошення після підписання аукціонної домовленості.

    Техніка проведення аукціону є певною мірою  стандартизованою. Акціонер виголошує  номер чергової партії–лоту, що пропонується на продаж, і одночасно на спеціальному табло загорається відповідний  номер. Аукціонер називає початкову  продажну ціну, що, як правило, є приблизною ринковою ціною, котра існувала в  доаукціонний період. Якщо ніхто з  покупців не подає йому знак шляхом підняття руки, кивком голови або викриком «так», який свідчить про згоду купити товар, аукціонер знижує ціну до тих  пір, доки один з покупців не виявить  свого бажання купити його. Якщо один з покупців або кілька покупців подають знак про своє бажання  купити даний лот, аукціонер підвищує ціну. Надбавка до ціни («крок» аукціону) є стандартною і становить, наприклад, при ціні до 10 дол. — 10 центів, при  ціні понад 10 дол. — 25 центів. Якщо після  трикратного запитання аукціонера «Хто більше?» ніхто не виявить  свого бажання підвищити ціну, аукціонер ударяє молотком на знак того, Що торг за даною партією є  завершеним і вона вважається придбаною  тим покупцем, який запропонував найвищу  ціну. Покупцеві, який придбав перший лот у стринзі, надається перевага перед іншими, тобто можливість купити весь стринг за ціною Першого лоту. 
Адміністрація аукціону має право зняти з аукціону будь–який лот, доки він не є проданим, без пояснення причин таких дій. Після продажу всіх лотів непродані лоти можуть бути знов виставленими на продаж.

Темп  аукціонних торгів є дуже високим  і на продаж однієї партії–лоту  в середньому припадає менше 3 секунд. Таким чином, за годину іноді продають понад 300 лотів. 
Аукціонні торги розрізняються за методом ведення торгу і технікою визначення переможців (рис. 2).

    На  деяких аукціонах використовується метод підвищення ціни, за умовами  якого аукціонер поступово збільшує ціну, названу спочатку, доки не буде досягнутий найвищий рівень ціни, за якою і здійснюється операція купівлі–продажу. Аукціонні торги : підвищенням ціни називають «американськими».

    У деяких країнах на аукціонах використовується метод зниження цін, який дістав назви  «голландських». Суть даного способу  полягає у такому: аукціонер призначає  максимальну ціну, яка загорається  на циферблаті, встановленому в аукціонному залі, знижуючи її до тих пір, доки один з учасників торгу не виявить свого бажання здійснити операцію купівлі шляхом натиснення кнопки, що знаходиться на закріпленому за ним місці. Натисненням кнопки він зупиняє стрілку, що рухається, і на циферблаті з'являється номер, під яким даний покупець зареєстрований організаторами аукціону. Покупець, який натиснув кнопку другий не має права на товар за ціною, рівень якої зафіксований стрілкою. Занотувавши номер першого покупця, аукціонер гасить циферблат і переходить до продажу наступного лоту. Використання такого механізованого методу проведення аукціону дозволяє значно прискорити темп торгів і дає можливість продавати за годину до 600 лотів. Подібна система проведення аукціонного торгу широко використовується при торгівлі овочами, фруктами, рибою, тобто швидкопсувними товарами. Вона поширена в Данії, Німеччині, Бельгії іменитою мірою — у Франції, Італії, Канаді. Вказана система, хоча й набула поширення, має й певні недоліки, головним з яких є недотримання основного принципу аукціонної торгівлі, а саме передачі товарів у розпорядження покупця, що запропонував у результаті торгів найвищу ціну. За умовами цієї системи не відбувається майже жодного торгу між покупцями. Саме тому в Голландії при продажу швидкопсувних товарів почала використовуватися нова, вдосконаленіша система, яка застосовує електронно–допоміжні засоби. Вона так само, як і попередня, використовує циферблат з рухомою стрілкою, яка встановлюється оператором на самій низькій позначці. Кожний покупець має на закріпленому за ним місці кнопку, яку натискає, коли бажає здійснити купівлю за запропонованою ціною. Якщо одночасно кілька покупців натискають кнопки, стрілка просувається до вищого рівня ціни і на спеціальному табло поряд із циферблатом загораються їх номери. Стрілка рухатиметься до більш високого рівня ціни, доки не залишиться один покупець. У цей момент вона зупиниться, а на табло з'явиться номер покупця–переможця. Угода вважається завершеною і не може бути анульованою іншим покупцем. 

    Регулювання цін на аукціонах  проводиться двома  способами:

     
– прийняттям рішення про продаж або призупинення продажу наступної партії представником комітента (аукціоністом); 
– фіксацією в аукціонному каталозі допустимого ліміту на кожну партію.

    Оформлення  і виконання аукціонної угоди. В день проведення аукціону або наступного дня адміністрація аукціону вручає покупцеві контракти на куплений товар, які підписуються покупцем і є для нього обов'язковим. Контракт має типову форму. Так, у контракті на купівлю партії хутра вказуються: найменування фірми–покупця, найменування товару, номер лоту, кількість куплених шкурок, ціна за одиницю і загальна сума угоди. Покупець також зазначає в контракті, на чиє ім'я необхідно виписати рахунок, куди і яким видом транспорту відправляти товар. Контракт підписується покупцем і повертається в аукціонну контору. На підставі контракту виписується рахунок. Він сплачується покупцем за його письмовим дорученням на відправку товару, яке містить умови маркування товару, точну адресу, за якою необхідно відправити товар, порядок страхування тощо. Плата за проданий на аукціоні товар, як правило, здійснюється частинами: 30—35 % вноситься одразу при підписанні контракту, а решта — при отриманні товару або після його відвантаження, але не пізніше встановленого терміну. У разі несплати за товар (протягом 21 доби з моменту укладання угоди) адміністрація аукціону має право вважати угоду порушеною і розпорядитися товаром на свій розсуд. За умовами більшості аукціонів перепродаж товару покупцем до повної його сплати забороняється. Це дає продавцеві гарантію від несплати проданих лотів, яке вимагало б їх зберігання до наступного аукціону. Терміни вивезення товару з аукціонного складу залежать від виду товару. Деякі товари — квіти, овочі, риба та ін. — вивозяться негайно після оформлення контракту, деякі — через 2—3 тижні, залежно від умов аукціонної торгівлі                                                                                                            . 
 
 
 

    Тенденції розвитку міжнародних  аукціонів.

    Аукціони  як форма організованих товарних ринків відома раніше, ніж товарні  біржі. Поява і розвиток аукціонної торгівлі були пов'язані з перевагами, які отримували як продавці, так  і покупці товару: можливість швидко реалізувати значну кількість товару, особливо з обмеженими термінами  зберігання; висока вірогідність продажу  товару за найвигіднішою ціною завдяки  присутності великої кількості  покупців і створенню умов конкуренції; можливість (для покупця) самостійно перевірити якість товару; забезпечення гарантії поставки товару внаслідок  того, що він уже знаходиться на складі аукціону.

    У сучасній міжнародній торгівлі спостерігається  тенденція до падіння ролі аукціонів, що викликано цілим рядом причин. По–перше, посилення конкуренції  зумовило динамічний розвиток прямих зв'язків між експортерами та імпортерами  без використання посередницької ланки, перш за все брокерів–аукціонерів. По–друге, підвищення якості товарів і вдосконалення стандартизації сприяли розширенню товарних поставок рівномірнішої та гарантованішої якості, збільшенню обсягів продажу товарів на основі окремих договорів. По–третє, розробка асоціаціями торговців типових контрактів і вдосконалення механізму комерційного арбітражу призвели до зростання торгівлі на основі типових контрактів. По–четверте, значні додаткові витрати, пов'язані з розвантаженням, зберіганням, відправкою товару тощо, суттєво знижують ефективність експорту. По–п'яте, розвиток світової транспортної мережі і засобів зв'язку зумовив зростання визначеності термінів поставки, що знизило потребу в запасах як резерві. Усе це призвело до того, що на сьогодні аукціони відіграють провідну роль в міжнародній торгівлі тільки такими товарами, як чай (майже 70 % продажів на світовому ринку), хутро (приблизно 80 %), вовна (майже 50 %). Важливе значення аукціони зберігають і для таких товарів, як квіти, овочі, фрукти, тютюн, риба, худоба.

    Іншою тенденцією розвитку міжнародних аукціонів  є їх зміщення з імпортуючих в  експортуючі країни, що пов'язано  як з нижчими накладними витратами  при продажах на аукціонах місцях походження товару, так і з прагненням досягнення більшого контролю за системою збуту своїх експортних товарів  і посилення впливу на формування рівня цін. Оскільки серед постачальників товарів на міжнародні аукціони значну частину складають країни, що розвиваються, то відповідно спостерігається збільшення реалізації через аукціони, що розташовані  в цих країнах. Однак це не означає  зниження ролі транснаціональних корпорацій індустріально розвинутих країн  у збуті відповідних товарів. Так, у капіталі багатьох брокерських  фірм ТНК мають значні частки участі. Використовується також практика особистої  унії керівництва брокерських фірм і ТНК. Досить широко застосовується механізм закупівлі ТНК великої  партії товару та подальшого її розподілу з іншими покупцями відповідно до раніше досягнутих домовленостей. При цьому конкуренція послаблюється, а покупцям вдається знизити рівень цін.

    Тенденцією  розвитку сучасних міжнародних аукціонів, що протидіє падінню їх ролі, є вдосконалення  та модифікація техніки аукціонної торгівлі. Так, на деяких аукціонах  з метою зниження накладних витрат та підвищення конкурентоспроможності аукціонних фірм почали застосовувати  реалізацію товару за описом якості, а  там, де раніше продавались індивідуальні партії, — за зразками.

    Аукціони  імпортуючих країн також почали використовувати практику продажу  товарів за зразками, які доставляються  літаком з експортуючих країн, що знижує витрати на навантаження, розвантаження  та зберігання товарів на складах  аукціону. На багатьох аукціонах з  метою прискорення укладання  угод стали застосовуватися електронні засоби і телевізійна апаратура.

    Міжнародні  тендери (торги), як і товарні біржі, аукціони, ви–ставки–ярмарки, є різновидом організованих ринків внаслідок того, що у визначений час та у певному місті відбувається зіставлення організованої пропозиції із заздалегідь визначеним та охарактеризованим попитом. При цьому посередницькі функції між покупцем (імпортером) і продавцем (експортером) виконує Утворений імпортером тендерний комітет.

    Міжнародний тендер є методом міжнародної  торгівлі, сутність якого полягає  в конкурентному відборі зарубіжних постачальників і підрядників через  організований товарний ринок шляхом залучення до певної, заздалегідь  встановленої дати пропозиції від зарубіжних і національних постачальників та підрядників, проведення конкурсу (порівняння) представлених  проектів (умов) та укладання контракту  з тим з них, пропозиції якого  найповніше задовольняють потреби  і вимоги імпортерів–замовників.

    Термін  «тендер» походить від англійського tender — офіційна пропозиція, замовлення на підряд та to tender — подавати замовлення (заявку) на участь у торгах. Посередником між покупцем і продавцем при  цьому методі торгівлі є тендерний  комітет, який утворюється імпортером. Основною функцією його є організація  надходження замовлень на участь у торгах та робота з ними. Слід також  мати на увазі, що термін «тендер» включає  п'ять основних понять. 

    Так, тендер — це:

• повідомлення про проведення торгів;
• комплект тендерної документації — умови проведення торгу;
• проформа пропозиції, складена організатором торгів і включена до комплекту тендерної документації (проформа тендеру є формуляром, що підлягає заповненню оферентом, якщо він є згодним з умовами проведення торгу та готовий взяти на себе обов'язки з виконання робіт);
• власне оферта;
• власне торг як процедура. 
  

Найпоширенішими об'єктами тендерів у міжнародній  торгівлі є: