Джерела фінансування інвестиційної діяльності

     ЗМІСТ 

     ВСТУП………………………………………………………………………………5

     РОЗДІЛ 1 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДЖЕРЕЛ ФІНАНСУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ………………………………………………………..7

     РОЗДІЛ 2 ПРИНЦИПИ ТА УМОВИ БЮДЖЕТНОГО ФІНАНСУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙ…………………………………………………………………………….15

     РОЗДІЛ 3 ПРИБУТОК ТА АМОРТИЗАЦІЙНІ ВІДРАХУВАННЯ – ГОЛОВНЕ ДЖЕРЕЛО ФІНАНСУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СУБ`ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ…………………………………………………………………22

     ВИСНОВКИ…………………………………………………………………...….28

     СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………...…………………...30

     ДОДАТКИ………………………………………………………………………...33 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     ВСТУП 

     Трансформування економіки України в ринкову  вимагає глибокого дослідження  інвестиційних проблем розвитку як на макро-, так і на мікрорівні, однією з яких є пошук ефективних джерел і ресурсів фінансування інвестицій. Формування інвестиційних ресурсів потрібно розглядати як одне з найважливіших завдань не тільки інвестиційної, але і фінансової стратегії підприємства (фірми). Вироблення такої стратегії повинно забезпечити необхідними джерелами і коштами як реалізацію інвестиційних проектів, так і нормальне функціонування і фінансову стійкість виробничої діяльності на перспективу.

     Активна економічна діяльність підприємств  певною мірою залежить від обсягу та форм інвестицій, тому що останні  формують виробничий потенціал на новій науково-технічній базі, а також визначають конкурентні позиції країни на світових ринках. Від інтенсивності й результативності інвестиційних процесів залежить успіх перетворень насамперед у сферах економічного, політичного та соціального життя, побудова цивілізованого суспільства. Не розкриваючи всі чинники кризових явищ в економіці України, які склалися за останні 20 років, можна стверджувати, що відсутність дієвого механізму інвестування спричинила руйнівні процеси в економіці. Від обсягів, якості інвестицій та ефективності інвестиційного процесу значною мірою залежить доля вітчизняної економіки, зокрема й сільського господарства, яке потребує значних коштів на структурну перебудову і підвищення ефективності усіх форм господарювання. Економічний розвиток – це не безкінечне нарощування обсягів виробництва і споживання, а закономірна зміна цілей, факторів ресурсних обмежень, механізмів функціонування, типів добробуту, нерозривно пов`язаний з інвестиціями. Інвестиційна діяльність не має змісту, якщо заплановані інвестиції не можуть бути профінансовані.

     Сучасні тенденції світового господарювання, висока міра зношеності устаткування промислових підприємств і необхідність впровадження нових технологій для  підвищення конкурентоспроможності продукції, що випускається вітчизняними підприємствами, на світовому ринку визначають актуальність вибраної теми. Слід відзначити, що інвестиційна діяльність та шляхи підвищення її ефективності, джерела фінансового забезпечення здійснення є предметом постійних наукових пошуків. Однак, у зв’язку із динамізмом інвестиційних процесів та фінансовою кризою, що внесла свої корективи у них, обрана тематика не втрачає актуальності.

      Метою курсової роботи є вивчення економічного змісту та механізму фінансового забезпечення інвестиційної діяльності підприємства, дослідження можливих джерел інвестицій та особливостей їх використання в інвестиційній діяльності.

      Завдання  курсової роботи полягають у наступному:

      проаналізувати  основні джерела фінансування інвестиційної діяльності;

      оцінити їх переваги і недоліки для підприємства;

      визначити особливості залучення бюджетних  коштів для фінансування інвестиційних  проектів;

      визначити особливості та відмінності залучення  різних джерел позичкових коштів;

      оцінити та проаналізувати використання власних  інвестиційних ресурсів.

     Об’єктом  дослідження є інвестиційна діяльність, її суть та впровадження.

     Предметом дослідження є фінансове забезпечення інвестиційної діяльності, використання власних, позичкових та залучених джерел фінансування інвестиційних проектів.

     Відзначимо, що у сфері інвестиційної діяльності та джерел фінансування інвестицій існує  велика кількість досліджень, використання яких дозволить досить повно розкрити тему курсової роботи. В українській  економічній літературі назвемо  роботи Касича А.О.[11], Рожко О.Д.[14], Затонацької Т.Г.[8], Дубіна Т.П.[7], Воробйової К.С.[6], Гунько Н.О.[20], Шосталь С.О.[18], Майорової Т.В.[12].

      Інформаційною базою є роботи вітчизняних і  закордонних авторів з питань інвестиційної діяльності та джерел її фінансування, законодавчі акти державних органів влади, статистичні матеріали, наукові роботи авторів, які проводять дослідження цій сфері.

     РОЗДІЛ 1.ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДЖЕРЕЛ ФІНАНСУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 

     Ефективно функціонуючий інвестиційний ринок  можна назвати одним із факторів швидкого й ефективного економічного і соціального розвитку України. В системі відтворення, безвідносно до його суспільної форми, інвестиціям належить найважливіша роль в справі відновлення і збільшення виробничих ресурсів, а, відповідно, і забезпечення відповідних темпів економічного зростання.

     Відповідно  до чинного законодавства, інвестиційною  діяльністю є сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і  держави щодо реалізації інвестицій.

     Інвестиційна  діяльність здійснюється на основі:¹

     інвестування, здійснюваного громадянами, недержавними підприємствами,    господарськими асоціаціями, спілками і товариствами, а також громадськими і  релігійними  організаціями, іншими юридичними особами, заснованими на колективній власності;

     державного інвестування, здійснюваного органами влади і управління за рахунок коштів бюджетів,  позабюджетних  фондів  і позичкових коштів, а також державними підприємствами і  установами за рахунок власних і позичкових коштів;

     іноземного  інвестування, здійснюваного іноземними громадянами, юридичними особами та державами;

     спільного інвестування,  здійснюваного громадянами  та юридичними  особами  України,  іноземних  держав.

     Інвестиційна  діяльність може здійснюватись за рахунок:

     власних фінансових ресурсів інвестора (прибуток, амортизаційні відрахування, відшкодування збитків від аварій, стихійного лиха, грошові  нагромадження  і  заощадження  громадян, юридичних осіб тощо);

     позичкових фінансових коштів інвестора;

     залучених фінансових коштів інвестора  (кошти,  одержані  від продажу акцій, пайові та інші внески громадян і юридичних осіб);

     бюджетних інвестиційних асигнувань;

     безоплатних та благодійних внесків, пожертвувань організацій, підприємств і громадян.

     У більшості літературних джерел джерела  формування інвестиційних ресурсів поділяються на власні, позикові та залучені, основні характеристики яких наведено у табл. 1.1.

       Таблиця 1.1.

       Джерела формування інвестиційних ресурсів

Власні	Позикові	Залучені
Частина чистого прибутку, що ре інвестується	Інвестиційні  кредити банків	Емісія акцій
Амортизаційні відрахування	Емісія облігацій  підприємством	Внески сторонніх  інвесторів в статутний фонд
Страхова  сума відшкодування збитків	Податковий  інвестиційний кредит	Кошти, надані безкоштовно  комерційними і державними структурами, на цільове фінансування
Внутрішня кредиторська заборгованість	Цільовий державний  кредит
Мобілізована  частина оборотних активів	Фінансовий  лізинг
Довгострокові фінансові вкладення, строк погашення  яких закінчується в даному році

     Джерело: Гунько Н. О. Аналіз джерел фінансування інвестиційних потреб [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Menedzhment/2010_13/guniko.htm 

     І.М. Фищук виділяє наступні джерела  фінансування інвестицій:²

     власне (внутрішнє) фінансування – здійснюється з власних джерел, за допомогою власного кругообігу капіталу. Такий вид фінансування підходить для більшості стійких компаній, що мають можливість самостійно поповнювати обігові кошти та створювати резерви для фінансування;

     зовнішнє  фінансування (залучене пайове, боргове, залучене безоплатно та комбіноване) – базується на змінах діючих тенденцій в макроекономіці та на фінансових і інших ринках, на які компанії не здатна впливати, але компанія не залучає коштів ззовні.

       Зупинимось  на використанні найбільш доступних джерел фінансування інвестицій в Україні більш розгорнуто.

     На  сьогодні у структурі джерел інвестиційної  діяльності ключовим є власні кошти  підприємств та організацій, частка яких у загальній структурі впродовж останніх років стабільно складає близько 55-60 %.³

     Власні  джерела інвестицій підприємства у  порівнянні з залученими та позиковими характеризуються простотою і швидкістю  залучення, високою віддачею за критерієм  норми прибутковості капіталу, оскільки не вимагають сплати позикового відсотка у будь-яких його формах. Використання власних ресурсів істотно знижує ризик неплатоспроможності й банкрутства підприємства і при цьому управління цілком зберігається в руках його власників. Разом з тим власні джерела обмежені, не дозволяють значно розширити інвестиційну діяльність за сприятливої кон’юнктури ринку. Недостатність зовнішнього контролю за ефективністю використання власних інвестиційних ресурсів за некваліфікованого управління ними може призвести до важких фінансових наслідків для підприємства.

     Найчастіше  при фінансуванні інвестиційних  проектів за рахунок власних ресурсів використовується прибуток і амортизаційні  відрахування. Однак, незважаючи на те, що прибуток підприємств є важливим і найменш ризикованим засобом  поповнення інвестицій, сьогодні прибуток, як джерело покриття інвестиційних потреб в Україні, практично не використовується.⁴ Він є джерелом фінансування інвестицій лише на окремих, високорентабельних підприємствах. За нинішніх умов неефективної податкової системи, масової збитковості виробництва і масових неплатежів прибуток як джерело покриття інвестиційних потреб в країні є менш значущим порівняно з амортизаційним фондом. Та невелика кількість підприємств, які можуть забезпечити високий рівень прибутку, не мають можливості формувати власні інвестиційні ресурси у необхідній кількості через надлишковий податковий тиск.

     Важливим  джерелом інвестиційних ресурсів є  амортизація. Використання амортизаційних відрахувань для оновлення основного  капіталу є більш ефективним, ніж  можливості використання прибутку на ці цілі. Річ у тім, що прибуток може використовуватись на інвестиційні цілі лише за бажанням керівництва або власників підприємства, і будь-яких законів, які зобов’язують спрямовувати частину прибутку на відновлення основних фондів, в Україні не існує. Натомість зміст та призначення амортизації полягає в тому, що її не можна використати на інші потреби, окрім капіталовкладення.⁵

     Фактично  існуючий механізм нарахування амортизації  має переважно фіскальне значення, оскільки не передбачає різноманітних напрацьованих світовою практикою підвищення стимулювання інвестиційної активності промислових підприємств за рахунок можливого застосування методів нарахування прискореної амортизації з одночасним зниженням податкових зобов’язань.⁶