Макроекономічні показники аналізу та методика оцінювання інвестиційної привабливості регіонів України

    Добувна промисловість приваблює іноземних інвесторів. На сьогоднішній день в цю галузь вкладено 19 млн. дол.США іноземного капіталу (10% від загального обсягу). Це видобуток декоративного каменю, розробка піщаних та гравійних кар'єрів, видобуток та збагачення титанової руди, що мають стабільний ринок збуту і високий рівень рентабельності виробництва. Серед мінеральних продуктів на експорт ідуть щебінь, ільменітів концентрат, кварцити, гранітні блоки і вироби з каменю.

    Фарфоро-фаянсова і скляна промисловість регіону  представлена 16 найстарішими підприємствами. Існує потреба у залученні додаткових інвестицій для забезпечення переходу підприємств на енергозберігаючі технології.

    Серед галузей сільського господарства область  зацікавлена у додатковому залученні  інвестицій для нарощування обсягів  виробництва продукції хмелярства і льонарства. Завдяки залученню інвестицій щорічно підвищується врожайність та зростають обсяги виробництва льону.

    Протягом 9 місяців 2009 року суб'єктами господарювання за рахунок усіх джерел фінансування було освоєно 1295,6 млн.грн. інвестицій в основний капітал, що складає 57,8% аналогічного періоду минулого року. Обсяг капітальних вкладень на одну особу склав 996,1 грн., що складає 34% показника за 9 місяців 2008 року.

    Найвагомішу частку усіх капітальних вкладень спрямовано у розвиток промисловості – 58%, транспорт і зв'язок – 9%, операції з нерухомим майном, оренда та надання послуг підприємцям – 10%, торгівлю – 4%, сільське господарство, мисливство та лісове господарство – 5%.

    У січні-вересні 2009р. в економіку Житомирщини  іноземними інвесторами вкладено 27,3 млн.дол. США прямих інвестицій, у т.ч. з країн СНД – 0,6 млн.дол. (2,2% вкладеного обсягу), з країн ЄС – 23,2 млн.дол. (84,9%) та з інших країн світу – 3,5 млн.дол. (12,9%).

    Основними формами залучення капіталу були грошові внески – 8,7 млн.дол (32,0% вкладеного обсягу) та внески у вигляді рухомого і нерухомого майна – 18,6 млн.дол. США (67,9%). В той же час з початку року нерезидентами вилучено капіталу на 2,2 млн.дол.

    Обсяг прямих іноземних інвестицій, внесених в економіку Житомирщини, станом на 1 жовтня 2009р. становив 205,5 млн.дол., що в розрахунку на одну особу складало 158,7 дол. США.

    Збільшення  іноземного капіталу у січні-вересні 2009р. до початку року склало 28,1 млн.дол. (15,9%).

    Інвестиції  надійшли з 47 країн світу. Найбільші обсяги внесено нерезидентами з Кіпру, Швейцарії, Сполученого Королівства, Італії, Чеської Республіки, Російської Федерації та Німеччини, на які припадало 78,4% загального обсягу прямих іноземних інвестицій (161,1 млн.дол.).

    У промисловості зосереджено 85,0% загального інвестиційного капіталу нерезидентів (174,8 млн.дол. США).

    Інвестиційно  привабливими для іноземних партнерів  були підприємства з виробництва  іншої неметалевої мінеральної  продукції, де вкладено 77,6 млн.дол. (37,8% до загального обсягу), добувної промисловості – 19,1 млн.дол. (9,3%), з оброблення деревини та виробництво виробів з деревини – 16,9 млн.дол. (8,3%), хімічної та нафтохімічної промисловості (хімічне виробництво, виробництво гумових та пластмасових виробів) – 16,7 млн.дол. (8,1%), з виробництва готових металевих виробів – 15,3 млн.дол. (7,5%), а також діяльність суб'єктів, що займаються операціями з нерухомим майном, орендою, інжинірингом та наданням послуг підприємцям – 14,1 млн.дол. (6,9%), підприємства з виробництва харчових продуктів – 12,4 млн.дол. (6,0%) та легкої промисловості – 9,9 млн.дол. США (4,8%).

    Підвищення  інвестиційної привабливості області  є одним з головних завдань  сьогодення. Для інформування потенційних інвесторів про інвестиційні можливості регіону область систематично бере участь у всеукраїнських та міжнародних виставкових заходах та форумах, інвестиційні пропозиції суб'єктів підприємництва розповсюджуються через торговельно-економічні місії України за кордоном, засоби масової інформації для наступного доведення їх до зацікавлених осіб [15, 18, 21. 23].

    Івано-Франківщина належить до інвестиційно-привабливих регіонів України. Вигідне географічне розташування, поєднання значного економічного та природноресурсного потенціалу з традиційно високим потенціалом ділової активності місцевого населення сприяли формуванню області як регіону, сприятливого для бізнесу.

    В регіоні за 2002–2008р.р. зберігається тенденція зростання обсягів прямих іноземних інвестицій. Якщо на початок виконання Програми сприяння залученню інвестицій в економіку області загальний обсяг прямих іноземних інвестицій в економіку області склав 46,3 млн. дол США, то лише за три останні роки він зріс майже втричі і досяг 120,9 млн.дол.США. Поліпшується галузева структура іноземних інвестицій.

    Вагомі інвестиції вкладено нерезидентами Ізраїлю – 8,8 млн. дол., Німеччини – відповідно 8,7 млн. дол., Угорщини – 8,1 млн. дол. Як і раніше, трьома країнами СНД (Білоруссю, Молдовою та Російською Федерацією) здійснені незначні залучення інвестицій (0,4 млн.дол.США, або 0,3 %). Зростання показників інвестиційної діяльності забезпечено у 17 районах і містах. Серед міст і районів області найбільші обсяги прямих іноземних інвестицій надійшли в економіку міста Калуша – 41503,9 тис. дол. США (34,3 відсотки від загального обсягу інвестицій області) і Івано-Франківська – 13803,8 тис. Дол. США ( 11,4 відсотки), Рожнятівського – 17089,6 тис.дол. США (14,1 відсотки), Коломийського – 14855,9 тис. Дол. США (12,3 відсотки) і Тисменецького – 9071,2 тис.дол. США (7,5 відсотків) районів.

    Зокрема, в економіку м.Калуша вагомі вкладення  зроблено інвесторами Югославії  в підприємства легкої і целюлозно–паперової  промисловості; м.Івано-Франківська  – Угорщини, Словаччини та Італії в  підприємства машинобудування, фінансової діяльності, торгівлі; Коломийського району – інвесторами Канади в підприємства добувної промисловості; Рожнятівського району – Польщі в підприємства по виробництву деревини та виробів з деревини; Тисменицького району – Німеччини, Італії, Данії в підприємства легкої, хімічної та нафтохімічної промисловості, металургії та оброблення металу.

    В цілому по області прямі іноземні інвестиції отримали 298 підприємств, з  них 12 – у 2007р. інвестиції повернули.

    Серед підприємств області іноземні інвестори  надали основну перевагу вкладу свого капіталу в підприємства промисловості. На кінець 2007 р. обсяг прямих інвестицій у промислових підприємствах досяг 101,3 млн. дол.США, або 83,8% від загального обсягу області, з них легкої – 36,0 млн.дол. (29,8%), по виробництву деревини та виробів з деревини – 28,8млн. дол. (23,8%), добувної – 11,2 млн. дол. (9,3%), целюлозно–паперової промисловості – 8,1 млн. дол. (6,7%), машино-будування – 4,4 млн. дол. (3,7%), харчової та іншого виробництва – по 3,0 млн. дол. (2,5%), по виробництву інших неметалевих мінеральних виробів – 2,8 млн. дол. (2,3%), хімічної та нафтохімічної – 2,1 млн. дол. (1,7%), металургії та оброблення металу –1,7 млн. дол. (1,4%). Вкладений іноземний капітал у підприємства торгівлі становив 7,7 млн.дол. (6,4%).

    Незначна  частка іноземних інвестицій надійшла в підприємства сільського господарства (4,6% від загального обсягу інвестицій області), фінансової діяльності (1,7%), лісового господарства (1,2%), операцій з нерухомістю (1,1%), охорони здоров’я та соціальної допомоги (0,5%), будівельні (0,3%), готелі і транспортні (по 0,2%).

    На  сьогоднішній день основними проблемами, що стримують інвестиційну діяльність та збільшення обсягу інвестицій є: технічна і технологічна відсталість більшості підприємств, що виробляють неконкурентноспроможну продукцію; неналежний рівень управління підприємствами; надто висока питома вага майнових внесків; мізерна кількість інвестицій у виді інтелектуальної власності; слаба інноваційна діяльність підприємств міста; кредиторська та дебіторська заборгованість більшості підприємств [21, 23].

    Тому, в найближчий період особлива увага  повинна приділяти: залученню внутрішніх інвестицій, а саме роботі з банками, кредитними спілками, щодо видачі довгострокових кредитів; організації виставок товарів підприємств-товаровиробників міста як на місцевому, так і на міжрегіональному рівні; поглибленню контактів та розвитку вигідної співпраці з Росією, Польщею, Угорщиною, Чехією та іншими державами. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВИСНОВКИ  ТА ПРОПОЗИЦІЇ 

    Залучення інвестицій було і залишається ключовим питанням розвитку регіональної економіки. Конкретизація інвестиційної спрямованості регіонального розвитку повинна спиратися передусім на розробку концепції або програми залучення інвестицій в економіку регіону (міста) з чітким визначенням коротко- та довготермінових цілей реалізації базової програми інвестування, характеристики погнозних напрямків і обсягів залучення інвестицій, а також визнаення форм освоєння інвестиційних надходжень.

    В умовах підвищення самостійності регіонів великого знаення набуває визначення регіональних потреб в інвестиціях на продуктивний розвиток суб’єктів господарювання і можливостей цих суб’єктів освоїти очікувані інвестиції. Фактино питання стоїть про спроможність регіональної інфраструктури ефективно використовувати залучені та запозичені кошти для покриття потреб регіонів.

    Відомо, що одним з найважливіших компонентів, які мають значення для інвестиційної привабливості регіону (міста), є місцева приватизаційна активність. Доцільно було б мати якісну характеристику приватизаційних процесів у регіоні та їх спрямованість на інвестиційне заохочення потенційних партнерів до співпраці.

    Як  свідчить світовий досвід, інвестиції надходять переважно у портфельній, а не в прямій формі. У цьому аспекті проблема полягає в тому, що реструктуризація підприємств, які приватизуються, починається і закінчується на першому етапі перерозподілу власності з її державної форми в акціонерно-паперову, коли акціонерний капітал сформований в єдиному початковому варіанті першої емісії акцій без будь-якого подальшого руху.

    Власне  інвестиційний етап приватизації підприємства починається тільки з другої та наступних  емісій акцій, коли акції виходять на вторинний ринок капіталу, і фактично тільки там здійснюється ринкова  оцінка їх інвестиційної привабливості. Слід також зважати на те, що інвестуванню не сприяє надмірне розпорошення акційної власності підприємства серед багатьох власників дрібних пакетів акцій. Інвестиційно спроможні та конкурентноздатні підприємства для залучення необхідних коштів можуть емітувати не тільки акції, а й облігації та інші боргові забов’язання, оскільки збільшення акціонерного капіталу містить загрозу появи недостатньої його керованості.

    Стимулювати інвестиційну активність могло б  запровадження лізінгових операцій як виду гарантованого товарного інвестування. Для індустріальних регіонів це був би свого роду “інвестиційний трамплін”, який зміг би мобілізувати значні товарні ресурси, сьогодні здебільщого незадіяні, і запустити їх у господарський обіг. Від цього виграють усі: підприємства-робітники, банки, які зможуть запропонувати ширший спектр інвестиційних ініціатив, а також споживачі, які ефективно працюватимуть із запозиченими основними засобами.

    Було  б доцільним запропонувати створення  регіонального лізингового фонду виробнчих потужностей, який може бути або самостійною комерційною структурою, або госпрозрахунковою ланкою в структурі місцевої виконавчої влади. Свою діяльність такий фонд здійснював би у взаємодії з рядом відповідних міністерств та відомств, з іншими рядом відповідних міністерств та відомств, з іншими регіональними структурами, з підприємствами безпосередньо. Мета створення лізингового фонду- раціональне використання виробничих потужностей (власних основних засобів) підприємств і організацій. Досягнення такої мети цілком реальне, тим більше, що у цьому питанні передусім потрібна організаційна робота, а фінансові витрати на “розкрутку” відносно невеликі. Фонд не буде власником майна, а виконуватиме розпорядницько-координаційні функції, що делегуються за партнерськими угодами. Отже, зможе реалізувати необхідну багатьом справу.

    Розробка  та реалізація інвестиційної стратегії  і тактики має базуватися на всебічно відпрацьованих економіко-математичних моделяях і сценаріях, які мають важливе значення як на державному, так і на регіональному рівнях. Звичайно, ефективність регіональної інвестиційної політики багато в чому залежить від поліпшення інвестиційного клімату в державі в цілому. Щодо наближення інтересів держави і регіонів, важливо проводити розрахунки балансових моделей ресурсного забезпечення регіонального розвитку, особливо на рівні міжрегіональних зв’язків. Це дасть можливість підвищити інтегрованість регіонів України. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Закон України “Про інвестиційну діяльність” від 19.09.1991р. // Електронна бібліотека “Юрист-плюс”. –К.: ЦКТ, 2000.

2. Закон  України „Про іноземні інвестиції”  від 13.03.92р.// www.rada.kiev.ua.

3. Закон  України „Про деякі питання  оподаткування підакцизних товарів”  від16.11.95 // www.rada. kiev.ua

4. Закон  України “Про внесення змін  до Закону України “Про оподаткування  прибутку підприємств” від 22.05.1997р. // Електронна бібліотека “Юрист-плюс”.  –К.: ЦКТ, 2000.

5. Закон  України „Про режим іноземного  інвестування” із змінами і  доповненнями, внесеними Законом України від 16 липня 1999 року N 997-XIV.// www.rada.kiev.ua