Основні принципи розрахунків порівняльної ефективності інновацій

 

Міністерство освіти і  науки України, молоді та спорту

Харківський національний університет  будівництва і архітектури

Кафедра менеджменту

 

 

 

 

Курсова робота

з дисципліни

«Економіка підприємства»

Варіант 18

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                Виконала

                                                                                     Сімагіна А.І.

                                                                                 Перевірив

  Свинаренко М.С.

 

 

 

 

 

Харків 2011

Зміст

Вступ

1. Теоретична частина ……………………………………………………….4

1. Основні принципи розрахунків порівняльної ефективності інновацій………………………………………………………………….....4
2. Поточні витрати підприємства. Види собівартості. Класифікація витрат на виробництво і реалізацію продукції…………11

2. Практична частина………………………………………………………29

        2.1. Задача 8. Розрахунок вартісних показників виробничої програми підприємства……………………………………………………………………….29

        2.2. Залача 22. Продуктивність праці, вартість, собівартість, прибуток, рентабельність…………………………………………………………30

Висновок…………………………………………………………………….33

Список використаної літератури…………………………………………..34

 

Вступ

Із вступом вітчизняної  економіки в ринкову стадію свого  розвитку змінились форми ведення  господарської діяльності. Підприємствам надані широкі права і можливості у реалізації своїх економічних інтересів, виборі способів організації виробництва, збуту продукції. При цьому підприємство виходить із власних ресурсних можливостей з врахуванням широкого спектру факторів, які впливають на ефективність використання виробничого потенціалу.

Економіка є найбільшою сферою суспільних відносин і розглядається  у декількох значеннях: 
по-перше, як сукупність відносин, що визначаються характером власності на засоби виробництва; 
по-друге, як господарство окремого району, країни; 
по-третє, як наукова дисципліна, що займається вивченням народного господарства, його галузей, окремих підприємств, а також окремих елементів виробництва (капітал, фонди, праця і т. п.).

У першому значенні —  економіка є об'єктом вивчення політекономії, у другому — територіального  розміщення продуктивних сил. Нас цікавить третє значення цього терміну, а  точніше, економіка окремо взятого  підприємства. 
Економіка підприємства — це наука про ефективність виробництва, шляхи і методи досягнення підприємством найкращих результатів при найменших затратах.

Предметом вивчення економіки  підприємства є методи і способи  раціонального поєднання і ефективного  використання всіх елементів виробничого  процесу на рівні підприємства. При  цьому економічні і організаційні  питання розглядаються в тісному  зв'язку з технікою і технологією. 

 

I Теоретична частина

1. Основні принципи розрахунків порівняльної ефективності інновацій

Суб'єкти господарювання зацікавлені  в інноваціях, завдяки яким вони можуть здобути певні конкурентні  переваги — унікальність нового продукту, зниження виробничих витрат, поліпшення якості продукції тощо. Кінцевим результатом  цього є підвищення іміджу, зростання  обсягів продажу продукції, що збільшує прибуток підприємства. Однак привабливість  інновацій полягає не лише в кращих економічних результатах окремих  підприємницьких структур. Активна  інноваційна діяльність сприяє загальному соціально-економічному зростанню, тому оцінювання її ефективності слід здійснювати  комплексно з урахуванням економічних, науково-технічних і соціальних чинників.

Ринкові умови змушують підприємницькі структури вдаватися до інноваційних змін, щоб здобути певні переваги у конкурентній боротьбі. Підвищення конкурентоспроможності підприємств  дає змогу їм зайняти належне  місце у світовому розподілі  праці, що забезпечує ширший ринок збуту, збільшення грошових надходжень. Від  цього виграє і держава: зростає  рівень ВВП, вирішуються соціальні  програми, підвищується добробут населення. Отже, результати інноваційної діяльності позитивно впливають на стан і  функціонування як окремого суб'єкта ринку, так і держави загалом, що свідчить про ефективність інновацій.

Ефективність інновацій  — величина, що визначається конкретною здатністю

інновацій зберігати певну  кількість трудових,  матеріальних і фінансових ресурсів з розрахунку на одиницю створюваних продуктів, технічних систем, структур. 

Економічне оцінювання.  Охоплює систему показників,  які відображають

відношення результатів  і витрат кожного учасника інновації. 

Загальним принципом оцінювання економічної ефективності інноваційної

діяльності с порівняння ефекту  (результату) від застосування нововведень і витратна їх розроблення,  виробництво та споживання.  Розмір ефекту від реалізації інновацій  визначається їх очікуваною ефективністю, яка виявляється:

а)  у продуктовому сенсі  — поліпшенням якості продукції  і розширенням її

асортименту;

б)  у технологічному сенсі  —  підвищенням продуктивності і  поліпшенням

умов праці;

в)  у функціональному  сенсі — підвищенням ефективності управління;

г)  у соціальному сенсі  — поліпшенням якості життя.

В економічних розрахунках  використовують різні показники  економічної

ефективності інноваційної діяльності, їх поділяють за:

- місцем одержання: локальні, регіональні, галузеві і загальнодержавні;

- метою визначення: абсолютні та порівняльні;

- ступенем збільшення: одноразові й мультиплікаційні;

-  часом урахування результатів і витрат: за розрахунковий період і за рік.

Ресурсне оцінювання. Здійснюють його з метою визначення впливу інновації

на обсяги споживання певного  виду ресурсу і подолання проблеми його

обмеженості.  Визначають показниками підвищення ефективності їх використання

(наприклад,  підвищення  ефективності використання трудових  ресурсів — 

зростанням продуктивності праці;  технічних ресурсів —  зростанням фондовіддачі тощо).

Соціальне оцінювання.  Полягає воно у визначенні внеску інновації у

поліпшення якості життя  працівників  (чи населення,  якщо йдеться про масштабні інновації).

Отже,  оцінювання інновації  дає змогу точніше врахувати  усі результати і

наслідки, які очікуються від її втілення у життя, і прийняти правильне рішення щодо доцільності  її реалізації.

 Основні показники  економічної ефективності інноваційних  проектів

Економічна ефективність інноваційного проекту визначається розміром

доходів чи прибутку, отриманих  за рахунок реалізації інновації  протягом життєвого циклу проекту. При прийнятті рішення щодо реалізації інноваційного проекту слід враховувати вартість капіталу,  залученого з різних джерел на різних стадіях життєвого циклу інноваційного проекту,  і очікуваний прибуток від реалізації інноваційної продукції. 

При розрахунку економічної  ефективності слід обов'язково враховувати

зміну вартості грошей у  часі при дотриманні таких принципів:

1.  Проект вважається  ефективним,  якщо забезпечується  повернення

початкової суми інвестицій і обумовлена дохідність для інвестора,  що

надав капітал.

2.  Інвестований капітал  і грошові потоки,  які генеруються  цим капіталом

(отримані від продажу  нової продукції),зводяться до  теперішнього

розрахункового періоду,  який зазвичай визначається роком початку

реалізації проекту.

3.  Процес дисконтування  капіталовкладень і грошових  потоків здійснюється за різними ставками дисконту,  які визначаються залежно від особливостей інноваційних проектів. 

Дисконтування — це перерахунок  вигод і витрат для кожного  розрахункового

періоду за допомогою норми (ставки) дисконту. 

Приведення до базисного  періоду витрат і вигод визначається для постійної

норми дисконту Е як:

                                                      (1.1.1)

 

де t — номер року розрахунку.

З погляду інвесторів, сума, яку вони одержать у майбутньому, має тим меншу

цінність, чим довше її доводиться чекати, оскільки більшою  буде сума втрачених за

період очікування доходів. 

Використовувані на практиці методи оцінювання економічної ефективності

включають розрахунок кількох  показників:

-  інтегрального показника ефективності,  розрахованого на основі чистої

теперішньої (дисконтованої) вартості;

-  індексу рентабельності інвестицій;

-  внутрішньої норми рентабельності (доходності);

-  терміну окупності;

-  точки беззбитковості проекту.

Чиста теперішня вартість ЧТВ  (або інтегральний ефект). Це різниця

результатів і витрат за розрахунковий період,  приведених до одного,  як правило,

початкового року, тобто  з урахуванням їх дисконтування:

 

                                                                         (1.1.2)                                       

 

Де Тр — розрахунковий рік;

Дt — доходи в t-й рік; 

Вt — інноваційні витрати в t-й рік; 

аt — коефіцієнт дисконтування.

Рішення доцільно впроваджувати, якщо ЧТВ є позитивною.

Найскладнішим у розрахунку ЧТВ є прогнозування величини грошових

потоків, точність якого  великою мірою залежить від зовнішніх  умов господарської діяльності —  рівня інфляції,  зміни цін  на ресурси,  зміни попиту на продукцію внаслідок появи конкурентів тощо.  Тому розрахунок ЧТВ слід супроводжувати аналізом чутливості проекту до ризику.

Аналіз чутливості —  це техніка аналізу проектного ризику,  яка показує,  як

зміниться значення чистого  дисконтованого доходу (або чистої теперішньої вартості

— ЧТВ) при заданій зміні  вхідної змінної за інших умов. Метод передбачає:

—визначення ключових змінних, які впливають на значення ЧТВ;

—встановлення аналітичної  залежності ЧТВ від ключових змінних;

—розрахунок базової ситуації  (встановлення очікуваного значення ЧТВ при

очікуваних значеннях  ключових змінних);

—зміну однієї з вхідних  змінних на потрібну величину (зазвичай на 10%), при

цьому всі інші значення фіксовані;  проводиться послідовно для всіх вхідних

змінних;

—розрахунок нового значення та його зміни у %;

—розрахунок критичних значень  змінних проекту та визначення

найчутливіших з них;  критичне значення показника — значення,  за якого чиста

теперішня вартість дорівнює нулю (ЧТВ = 0);

—аналіз отриманих результатів  і визначення чутливості ЧТВ до зміни  вхідних

параметрів.

Індекс рентабельності інвестицій  JR. Це відношення приведених доходів  до

приведених на цю ж дату витрат,  що супроводжують реалізацію інноваційного

проекту. 

 

                                           (1.1.3)

 

де Дt — доход в період t; 

     Вt— розмір інвестицій в інновації у період t. Індекс рентабельності чітко пов'язаний з ЧТВ. Якщо ЧТВ позитивна, то індекс

рентабельності JR > 1,  і  навпаки.  При JR > 1 інноваційний проект вважається

економічно ефективним, а  якщо JR < 1 — неефективним.

Цей показник доцільно використовувати  для порівняння кількох

альтернативних проектів. За жорсткого дефіциту коштів перевагу слід надавати тим

проектам, для яких індекс рентабельності є найвищим.

Внутрішня норма рентабельності (ВНР). Показує ту норму дисконту ER , за

якої величина дисконтованих доходів за певне число років стає рівною