Економічне моделювання в економічному аналізі

Тема: Економічне моделювання в економічному аналізі

Зміст

Вступ ………………………………………………………………..………...3ст.

1. Сутність моделювання  в економічному аналізі і засоби  його реалізації……………………………………………………………………….5ст.

2.Класифікація економічних  моделей та етапи їх побудови………….…....9ст

3. Види економічного  аналізу та зв'язок економічного  аналізу з іншими науками і  дисциплінами ………………………………………………….....11ст.

4.Основні  принципи аналізу  систем…………………………………………16ст.

5.Характеристика прийомів  моделювання факторних систем……………20ст.

Висновки……………………………………….…………………………….28ст.

Список використаних джерел

Вступ

У нових умовах формування ринкових відносин, функціонування підприємств  із різними формами власності  необхідно шукати нові шляхи підвищення ефективності суспільного виробництва, а також уміло використовувати  економічні методи керування підприємством.

У цьому зв'язку зростає  роль економічного аналізу, що є функцією керування. Такий аналіз дозволяє одержати нові характеристики досліджуваного об'єкта дослідження і застосувати обґрунтоване управлінське рішення, що веде до досягнення мети об'єкта.

Метою економічного аналізу  є вивчення результатів діяльності всіх підприємств і господарських  організацій, визначення впливу факторів на показники їх роботи для виявлення  в подальшому недоліків і резервів, а також розробка заходів, спрямованих  на відновлення і збільшення обсягів  виробництва та реалізації, підвищення ефективності їх діяльності.

Варто наголосити на можливостях економічного аналізу  як засобу, який сприяє управлінню підприємством. Будь-яке управління складається  з двох етапів. На першому на підставі відповідної інформації та її аналітичного опрацювання оцінюють стан і динаміку того чи іншого процесу, на другому, якщо аналіз визначить необхідність втручання  з метою зміни якихось параметрів у процесі, - приймається відповідне управлінське рішення. Причому аналітик може підготувати для менеджера  навіть проект цього рішення.

В сучасних умовах необхідна  система знань про основи економічного аналізу господарської діяльності, його методах і методології, вміти  використовувати економіко-логічні  й економіко-математичні методи і моделі при вивченні економічних  процесів, що відбуваються на виробничих підприємствах, навчитися методики аналізу головних показників, що характеризують господарську діяльність підприємства, з метою прийняття обґрунтованих  управлінських рішень. Це дозволить  освоїти методику і методологію  побудови аналізу і використання у своїй практичній діяльності моделей  об'єкта дослідження, а також придбати навички практичної роботи з ними, направити творчу думку на удосконалювання  організації і методики економічного аналізу відповідно до вимог теорії і практики ринкового господарства.

Володін-ня прийомами  і методами економіч-ного аналізу  створює підґрунтя для розвитку їх економіч-ного мислення, набуття  здат-ності сприймати економічні проце-си, що відбуваються на підприєм-ствах  у всій їх багатогранності і взаємозумовленості.

Моделювання є важливим засобом розв'язання багатьох економічних  завдань і, зокрема, проведення аналітичного дослідження. Модель - це умовний об'єкт  дослідження, тобто матеріальне  чи образне відображення реального  об'єкта, процесу його функціонування в конкретному середовищі. При  цьому слід враховувати той факт, що вихідні результати моделі до певної міри спрощено відображають сутність глибинних процесів економічного розвитку внаслідок застосування специфічних  принципів, притаманних характеру  моделювання. Отже, метод моделювання - це конструювання моделі на основі попереднього вивчення об'єкта, визначення його найбільш суттєвих характеристик, експериментальний і теоретичний  аналіз створеної моделі.

1. Сутність моделювання  в економічному  аналізі і засоби  його реалізації.

Моделювання є важливим засобом розв'язання багатьох економічних  завдань і, зокрема, проведення аналітичного дослідження. Модель - це умовний об'єкт  дослідження, тобто матеріальне  чи образне відображення реального  об'єкта, процесу його функціонування в конкретному середовищі. При  цьому слід враховувати той факт, що вихідні результати моделі до певної міри спрощено відображають сутність глибинних процесів економічного розвитку внаслідок застосування специфічних  принципів, притаманних характеру  моделювання. Отже, метод моделювання - це конструювання моделі на основі попереднього вивчення об'єкта, визначення його найбільш суттєвих характеристик, експериментальний і теоретичний  аналіз створеної моделі, а також  необхідне коригування на підставі одержаної інформації. При вивченні складних економічних процесів та явищ часто застосовується моделювання. Модель - це спеціально створений об'єкт, на якому відтворюються певні  характеристики досліджуваного явища, а моделювання - це конкретне відтворення  цих характеристик, що дає змогу  вивчати можливу поведінку явища  без проведення експериментів над  ним.

Моделювання є важливим інструментом наукової абстракції, що допомагає виокремити, уособити та проаналізувати суттєві для даного об'єкта характеристики (властивості, взаємозв'язки, структурні та функціональні  параметри).

Для економіки, де неможливе  будь-яке експериментування, особливого значення набуває математичне моделювання. Завдяки застосуванню потужного  математичного апарату воно є  найефективнішим і найдосконалішим  методом. У свою чергу, математичні  методи не можуть застосовуватися безпосередньо  щодо дійсності, а лише щодо математичних моделей того чи іншого кола явищ.[6, cт. 49-54]

Прикладами економічних  моделей є моделі споживчого вибору, моделі фірми, моделі економічного зростання, моделі рівноваги на товарних, факторних  і фінансових ринках тощо.

Поведінка й значення будь-якого економічного показника  залежать практично від безлічі  факторів, усі їх урахувати нереально. Але в цьому й немає потреби. Звичайно лише обмежена кількість факторів насправді істотно впливає на досліджуваний економічний показник. Вплив інших факторів настільки  незначний, що їх ігнорування не може призвести до істотних відхилень  у поведінці досліджуваного об'єкта. Виокремлення й урахування в моделі лише обмеженої кількості реально  домінуючих факторів і є важливою передумовою якісного аналізу, прогнозування  й керування ситуацією.

Математична модель, аби бути ефективним інструментом вивчення економічних процесів, насамперед має  відповідати таким вимогам:

будуватися на основі економічної теорії й відбивати  об'єктивні закономірності процесів;

правильно відтворювати функцію та (чи) структуру реальної економічної системи;

відповідати певним математичним умовам (мати розв'язок, узгоджені розмірності  тощо).

Природно, результати досліджень будь-якої моделі можуть мати практичну цінність, якщо модель адекватна  явищу, що вивчається, тобто досить добре відтворює реальну ситуацію.

Моделювання господарської  діяльності підприємства як об'єкта дослідження  передбачає розробку певних економіко-математичних моделей для найбільш повного  і достовірного відображення процесу функціонування як суб'єкта господарювання в цілому, так і окремих його структурних підрозділів. Щодо системи управління підприємством, то реалізація найважливіших її функцій може бути формалізована через показники планування, нормування, обліку, контролю та економічного аналізу ресурсів (трудових, матеріальних, засобів виробництва), які споживаються, для одержання певних фінансових результатів. У свою чергу, загальна модель реалізації функціональної підсистеми економічного аналізу полягає в перетворенні економічної інформації в аналітичну, яка має бути використана для прийняття відповідних науково обґрунтованих управлінських рішень. Процес такого роду перетворення передбачає розв'язання комплексу стандартних аналітичних завдань за певними аспектами економічної діяльності: характер використання виробничих ресурсів, собівартість товарної продукції, фінансовий стан підприємства. 
Ці завдання розв'язують для визначення напрямків підвищення ефективності виробництва на підприємстві, підготовки проектів відповідних управлінських рішень. Розв'язання конкретного завдання аналітичного дослідження передбачає використання відповідної економіко-математичної моделі.

Загальний порядок (послідовність) розробки імітаційної моделі включає  виконання таких робіт:

1) визначення змісту  господарського завдання;

2) збирання і систематизація  необхідної інформації;

3) побудова імітаційної  моделі;

4) перевірка функціонування  моделі;

5) уточнення моделі;

6) використання моделі  для розв'язання завдання.

У процесі розробки моделі можливі певні зміни відповідно до конкретних обставин, сезонних і  циклічних коливань тощо. Характер досліджень, що виконуються за допомогою  моделювання, є суто ймовірнісним.

Ефективний автоматизований  процес розв'язання аналітичних завдань  передбачає оптимальний варіант  поєднання трьох найважливіших  його елементів:

1) економічної інформації;

2) формалізованої  постановки завдання;

3) математичної моделі  розв'язання завдання.

Узагальнена економічна модель розв'язання завдання є логічним поєднанням певних локальних математичних моделей в єдиному цілісному  алгоритмі з метою одержання  очікуваного результату, тобто кількісних характеристик зміни продуктивності праці одного працівника промислово-виробничого  персоналу внаслідок дії як першого, так і другого факторів.

Логічним сполученням  необхідних локальних математичних моделей у комплексному алгоритмі  можна розв'язати проблему розробки аналітичної інформації для обґрунтування  управлінських рішень щодо досягнення певних результатів господарської  діяльності цілісних об'єктів і їхніх  структурних підрозділів. Ще одним  прикладом узагальненої характеристики господарської діяльності підприємства є модель уніфікованого алгоритму  економічного й фінансового аналізу  фірми, запропонована К. Хеддервіком.

Вона включає десять локальних розрахункових моделей, що висвітлюють чотири найважливіші аспекти господарювання фірми:

1. Рентабельність (дві  моделі).

2. Ефективність діяльності (три моделі).

3. Можливість потенційного  зростання в майбутньому (дві  моделі).

4. Рівень фінансової  стійкості (три моделі).

Не вдаючись у подробиці  порядку розрахунку показників за зазначеними  напрямками функціонування підприємства, слід наголосити на безсумнівних перевагах  цього алгоритму:

- відносно невеликий  перелік вхідної інформації, до  того ж такої, що міститься  в стандартній річній звітності;

- відповідність порядку  розрахунку локальних показників  методам складання фінансової  звітності, рекомендованим Комісією  ЄС;

-схвалення моделі  Європейською федерацією фінансових  аналітиків.

Усе це дає підстави вважати, що застосування певних економіко-математичних моделей, які висвітлюють конкретні  аспекти господарської діяльності підприємств, правомірно порівнювати  за значенням із впровадженням системи  міжнародних стандартів. [4, cт. 99-103]

2.Класифікація  економічних моделей  та етапи їх  побудови

Математичні моделі, що використовуються в економіці, можна  поділити на класи  за рядом ознак. Залежно  від особливостей об'єкта моделювання  та застосованого  математичного інструментарію виокремлюють такі моделі: макро- та мікроекономічні, теоретичні та прикладні, статичні та динамічні, детерміновані та стохастичні, оптимі-заційні  та моделі рівноваги  тощо.

Макроекономічні моделі описують економіку  загалом, пов'язуючи між собою узагальнені  матеріальні та фінансові  показники: ВВП, споживання, інвестиції, зайнятість, процентну ставку, кількість грошей тощо. Мікроекономічні  моделі описують взаємодію  структурних і  функціональних складових  економіки або  поведінку окремої  складової в ринковому  середовищі. Завдяки  різноманіттю типів  економічних елементів  і форм їх взаємодії  на ринку мікроекономічне  моделювання становить  основну частину  економіко-математичної теорії. Останніми  роками найсуттєвіші теоретичні результати в мікроекономічному  моделюванні отримано в процесі дослідження  стратегічної поведінки  фірм в умовах олігополії.

Теоретичні  моделі дають змогу  вивчати загальні властивості економіки  та її характерних  елементів і отримувати нові результати на підставі формальних припущень. За допомогою  прикладних моделей  можна оцінити  певні економічні показники, надати їм конкретних значень  виходячи з відповідної  статистичної інформації.

У статичних моделях  описується стан економічного об'єкта в певний момент чи період часу а динамічні моделі вивчають взаємозв'язки економічних змінних  у часі. Змінні, що вивчаються в динаміці, у статичних моделях  мають фіксоване  значення. Однак динамічна  модель не зводиться  до простої суми статичних  моделей, а описує взаємодію сил, що рухають економіку. Детерміновані моделі передбачають жорсткі  функціональні зв'язки між змінними моделі, а стохастичні - припускають  наявність випадкових впливів на досліджувані показники.