Економічне моделювання в економічному аналізі

Основною  особливістю стохастичного  факторного аналізу  с той факт, що факторна модель будується  па основі кількісного (а  не якісного, як при  детермінованому  аналізі) аналізу  вихідних даних.

Комплексна  оцінка господарської  діяльності являє  собою її характеристику, отриману в результаті комплексного дослідження, тобто одночасного  і погодженого  вивчення сукупності показників, що відбивають усі аспекти господарських  процесів. При цьому  отримують узагальнюючі висновки про результати діяльності виробничого  об'єкта на основі виявлення  якісних і кількісних відмінностей від  бази порівняння (плану, нормативів, попередніх періодів, досягнень  па інших аналогічних  об'єктах, інших можливих варіантів розвитку). При малій кількості  оцінюваних параметрів і відносно неве-ликій  кількості об'єктів  задача виявлення  комплексної оцінки діяльності об'єктів  досить легко розв'язується.

При збільшенні кількості  об'єктів і особливо показників критеріїв  оцінки рішення ця задача значно ускладнюється. Теоретично проблема в тому, що треба  оцінити досягнення підприємств або  їхніх підрозділів  за одним показником, який синтезує всі  сторони діяльності цього об'єкта. Однак  складність виробничо-господарської  діяльності не дозволяє виділити з числа  узагальнюючих результативних показників будь-який один як основний. Задача зводиться до визначення комплексної оцінки господарської діяльності на основі системи  показників з агрегуванням різних прийомів якісного і кількісного  аналізу. При цьому  ефективність виробничо-господарської  діяльності одного господарського об'єкта може порівнюватися  з ефективністю діяльності інших об'єктів.

Процедуру комплексної порівняльної оцінки можна типізувати і розчленовувати на наступні відносно самостійні етапи:

конкретизація цілей і задач  комплексної оцінки;

вибір вихідної системи  показників;

організація збору вихідної інформації;

розрахунок  і оцінка значень  часткових показників (місць, бальних оцінок, коефіцієнтів за вихідними показниками  і т.п.)

забезпечення  порівнянності оцінюваних показників (визначення коефіцієнтів порівняльної значимості);

вибір конкретної методики, тобто розробка алгоритмів і програм розрахунку комплексних порівняльних оцінок;

*. розрахунок комплексних  оцінок;

експериментальна  перевірка адекватності комплексних, узагальнюючих  оцінок реальної економічної  дійсності;

аналіз  і використання комплексних  порівняльних оцінок.

Використання  єдиного інтегрального  показника дозволяє визначити відмінності  стану підприємства від бази порівняння, та дати однозначну оцінку якості змін загального стану  підприємства. В той  же час, використання єдиного інтегрального  показника мас  деякі обмеження: він не дає можливості виміряти ступінь  відхилень від  бази порівняння, висновки, отримані тільки па базі інтегрального  показника, носять лише орієнтований характер, виконують допоміжну (хоча і важливу) роль визначення характеру змін (відмінностей) у результатах  господарської діяльності в цілому за всіма  показниками.

Для одержання узагальнюючих  комплексних оцінок діяльності підприємств  можна застосовувати  різні методи зведення різних показників у  єдиний інтегральний показник: методі детермінованої та стохастичної комплексної  оцінки.

При детермінованому  моделюванні виділяють  наступні типи факторних  моделей, що найбільш часто зустрічаються  у формуванні показників оцінки виробничо-господарської  діяльності підприємства.

1. Адитивні моделі

У=? Х₁+Х₂ + ...+Х_п.

2. Мультиплікативні  моделі

У=ПХі = Х1 -Х_г-...-Х_п.

3. Кратні моделі

У=Х1/Х₂.

4. Трансцендентні моделі

У=tgX; У =sinX.

де  У-- результативний показник (синтетичний); Х_і-- фактори (част-кові чи індивідуальні показники).

6. Екстремальні економіко-математичні  моделі.

Суть  цих моделей зводиться  до відшукання значень  перемінних, що дають  екстремум цільової функції при відомих  умовах (обмеженнях), заданих рівняннями чи нерівностями. [1, cт. 110-114]

Математичні моделі, у яких функції  чи обмеження цілком чи частково не є  лінійними, досліджуються  за допомогою нелінійного  програмування.

У ряді випадків задачі мають велику розмірність  і їхнє рішення  вимагає складних обчислювальних дій. Вирішити даний клас задач можна за допомогою блокового  програмування. При  цьому задачу розбивають на ряд часткових  задач меншої розмірності.

Оптимізацію багатокрокових процесів, у яких рішення  знаходить-ся поступово (по кроках, по етапах), здійснюють за допомогою дина-мічного  програмування.

При стохастичному моделюванні  виробничо-господарської  діяльності підприємств  також можна виділити найбільш часто вико-ристовувані  факторні моделі:

Закони  розподілу випадкових значень параметрів стану виробни-чих  систем.

Парні і множинні кореляційно-регресивні залежності між техніко-економічними показниками.

Моделі  теорії масового обслуговування.

Моделі  теорії ігор.

Імітаційні  моделі.

В наш час розроблено досить великий арсенал  математичних за-собів, що використовуються для рішення стохастичних моделей. У най-більш  простих задачах  рішення знаходять  за допомогою класичних  ма-тематичних методів, наприклад, диференціального чи інтегрального  числення. Однак при  збільшенні числа  перемінних і появі  дискретних функцій  ці методи є незастосовними. Рішенням екстремальних  задач некласичного типу займається оптимальне програмування.

Висновки

Вивчення  економічного аналізу  підвищує рівень загальної  економічної й  аналітичної підготовки, створює необхідні  основи для поглибленого вивчання галузевого аналізу, дозволяє засвоїти методику і методологію  побудови аналізу  і використовувати  у своїй практичній діяльності моделей  дослідження, а також  набути навички практичної роботи з ними, направити  творчу думку на удосконалювання  організації і  методики економічного аналізу відповідно до вимог теорії і  практики ринкового  господарства

Сучасні методи економічного аналізу дають можливість вивчати  основні закономірності розвитку народного  господарства країни, а також окремих  його галузей та підприємств. Роль методики аналізу полягає в оцінюванні діяльності господарюючих суб'єктів, виявленні та обчисленні величини невикористаних резервів. Проведення аналізу має  сприяти поліпшенню управління підприємством, зміцненню його ринкових засад і  подальшому зростанню ефективності його діяльності, прийняттю найбільш виправданих рішень в ринкових умовах.

Можливості статистичного  аналізу поки що, на жаль, далеко не повністю використовуються під час  аналізу на вітчизняних підприємствах. Без статистичних методів неможливо  кількісно розрахувати та мінімізувати економічний ризик, який супроводжує  підприємства в їхній діяльності.

Сьогодні нас відділяє вже немало часу відтоді, як Україна  стала на шлях ринкових перетворень. Цей шлях і досі залишається складним та заплутаним, а часом навіть незбагненним пересічному громадянину, що давно  звик чути про реформування економіки, не помічаючи реальних змін на краще.

Світовий досвід вчить  нас тому, що дійсне просування на шляху  реформ залежить від змін у виробничій сфері та знаходженні ефективних форм господарювання. Важливу роль в цьому процесі сьогодні в  Україні відіграє аналіз.