Ціна на промислову продукцію

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 12 Декабря 2011 в 16:58, курсовая работа

Описание

Метою курсової є дослідження динаміки цін, та політика їх встановлення, відповідно до ринкових та неринкових механізмів.
Предмет дослідження являється цінова політика підприємства та методи ціноутворення. Об’єктом ж є сама ціна як економічна категорія, яка означає кількість грошей, за яку продавець згоден продати, а покупець готовий купити одиницю товару.

Работа состоит из  1 файл

курсова.docx

— 291.48 Кб (Скачать документ)

  Розширити асортимент продукції за допомогою злиття з іншими брендами, наприклад, зробити більш неординарний смак, вид та лікувальними властивостями для того, щоб у покупця з’явився інтерес щодо подальшого вживання йогурту.

  Направити сили в сторону розробки йогуртів з лікувальними властивостями, наприклад, зменшити рівень цукру для діабетиків. 

  3.2. Вдосконалення збутової діяльності  молочної продукції по Україні. 

      Політична ситуація, яка зараз склалася в  країні має негативний вплив на притік до країни іноземних інвестицій. Інвестори, вкладаючи гроші ризикують, і  тому непорозуміння між верхівками влади не сприяють інвестиційній  привабливості країни.

      За  результатами оцінки контролю ветеринарної та санітарно-епідеміологічної служб  над виробництвом та переробкою молочних продуктів для експорту до ЄС, проведеної в 2008 році, експертами було встановлено, що більшість положень Програми з  розвитку молочної індустрії в Україні  до 2015 року щодо покращення якості сирого молока не мають практичного впровадження, а саме:

  • контроль за виробництвом сирого молока в Україні покладено на ветеринарну та санітарно-епідеміологічну службу, але в законодавстві відсутні чітке розмежування обов’язків та методика координації роботи між обома службами;
  • значні повноваження, ресурси, досвідчений та кваліфікований персонал цих служб не завжди ефективно використовуються;
  • ветеринарні служби не вживають ніяких заходів у разі виявлення незадовільних бактеріологічних результатів у сирому молоці і не здійснюють ніяких процедур з усунення незадовільних результатів;
  • затвердження підприємств для експорту здійснюється на базі законодавства України, але вимоги не відповідають Регламенту (ЕС). Підприємства розглядаються як цілісні об’єкти, навіть якщо цехи розташовані у різних місцевостях. Відділам з незадовільною структурою та умовами утримання приміщення дозволяється експортувати, не зважаючи на недоліки, навіть якщо ці недоліки були виявлені компетентним органом та вимагалися коригувальні дії;
  • система реєстрації господарств, ідентифікації тварин та контроль пересування тварин є задовільною в Україні, однак програма ліквідації туберкульозу, не повністю відповідає відповідним вимогам ЄС, а гарантії, що для виробництва молочних продуктів використано молоко лише від офіційно вільного поголів’я від туберкульозу, відсутні
  • існують підтвердження порушень гігієнічних умов під час надходження збирання, охолодження, зберігання та транспортування сирого молока у господарствах та пунктах збору сирого молока;
  • гігієнічні норми на молочних підприємствах та в окремих їх цехах, коливаються від задовільного (дуже хороша структура, умови утримання приміщення та обладнання) до прийнятного (старі структури та обладнання, що було у хорошому стані або успішно замінялося та обновлювалося);
  • дослідження води, яка використовується у молочних господарствах та підприємствах, запропонованих для експорту до ЄС не відповідали вимогам;
  • сертифікат на експорт видається офіційною особою, яка не має доступу до повної інформації необхідної для сертифікату.

      Враховуючи  вище зазначене, можна зробити висновок, що впровадження європейських стандартів у діяльність молочної галузі України  потребуватиме від виробників молока і молочної сировини здійснення наступних  заходів:

  • здійснення реконструкції існуючих і побудови нових молочних ферм, які відповідали б стандартам ЄС;
  • приведення методів і процедур контролю за безпечністю і якістю молочної сировини у відповідність з вимогами ЄС;
  • збільшення частки молока ґатунку «екстра» у загальному обсязі молочної продукції;
  • удосконалення системи професійного навчання персоналу, задіяного у виробництві молочної сировини, молока і молокопродуктів;
  • адаптації процедури дослідження води на підприємствах молочної галузі для забезпечення параметрів ЄС.

      Крім  того, для відповідності вимогам  європейського законодавства низку  заходів мають здійснити державні органи. Зокрема, необхідно:

  • чітко визначити правовий статус ветеринарної та санітарно-епідеміологічної служб з метою уникнення дублювання їх функцій та поліпшення координації між ними;
  • підвищити рівень відповідальності виробників молочної сировини за недодержання встановлених вимог;
  • привести у відповідність дослідження туберкульозу та програму ліквідації захворювання у господарствах, що постачають молоко для експорту до ЄС;
  • забезпечити офіційних осіб, залучених до контролю експортуючих підприємств, належними знаннями стосовно вимог ЄС щодо імпорту молочних продуктів з третіх країн.

      Готовність  чи неготовність виробників молочної продукції та державних органів  до здійснення кроків у напрямку імплементації  європейських вимог впливатиме не лише на можливість вітчизняних виробників вийти на європейський ринок. Від  додержання вимог до якості і безпечності  молочної продукції у майбутньому  будуть залежати і конкурентні переваги на внутрішньому ринку. 

 

  

  ВИСНОВКИ

  У даній курсовій роботі були розглянуті основні положення ціноутворення. Ціноутворення для всіх підприємств  є одним з найважливіших і  найбільш складних питань.

  Ціна  була й залишається найважливішим  критерієм прийняття споживчих  рішень. Для держав з невисоким  рівнем життя, для бідних верств населення, а також стосовно до товарів масового попиту це характерно. Але за останнім часом одержали широкий розвиток інші, нецінові фактори конкуренції. Проте, ціна зберігає свої позиції як традиційний елемент конкурентної політики. робить дуже великий вплив  на ринкове положення й прибуток підприємства.

  Разом з тим, цінова політика багатьох фірм нерідко виявляється недостатньо  кваліфікованою. Найбільше часто  зустрічаються наступні помилки: ціноутворення  надмірно орієнтоване на витрати; ціни слабко пристосовані до зміни ринкової ситуації; ціна використається без  зв'язку з іншими елементами маркетингу; ціни недостатньо структуризуються по різних варіантах товару й сегментам  ринку. Дані недоліки викликані багато в чому спадщиною планової економіки, коли ціни визначалися директивною  або тільки на основі витрат, недостатністю  знань керівників в області маркетингу. Тому дуже важливим представляється  використання розроблених маркетингових  підходів. Відповідно до сучасної концепції  маркетингу й ведення бізнесу, будь-який економіст або менеджер на підприємстві торгівлі повинен мати певний тип  мислення для прийняття найбільш адекватних ділових рішень.

  Торговельна фірма може бути впевнена у своєму успіху, тільки якщо проводить самостійну, активну маркетингову (у тому числі  цінову - як її складову) політику, реалізує цінову стратегію - динамічну, що оперативно реагує на ринкові зміни. Розробка самостійної цінової стратегії - постійно відтворений процес. Цінова стратегія повинна перевірятися на основі фактично досягнутих результатів і при необхідності коректуватися.

  СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  1. Конституція України.
  2. "Про підприємництво": Закон України від 7 лютого 1991 р. № 698-ХІІ.
  3. "Про господарські товариства": Закон України від 19 вересня 1991 р. № 1576-ХІІ.
  4. "Про ціни і ціноутворення": Закон України від 3 грудня 1990 р. № 507-ХІІ.
  5. "Про єдиний митний тариф": Закон України від 5 лютого 1992 р. № 2097-ХП.
  6. Гетьман О.О., Шаповал В.М. Економіка підприємства. Навч. посіб. — 2-ге видання. — К.: Центр учбової літератури, 2010. — 488 с.
  7. Іванілов О.С. Економіка підприємства. К.: Центр учбової літератури, 2009. - 728 с.
  8. Савицька В.Г. (Кудлай В.Г.) Основні засади маркетингу молочних продуктів // Вісник Львівського державного аграрного університету: Економіка АПК №5.-Львів: Львів. держагроуніверситет, 1999. - С.54-60. ( 0,43 д.а.)
  9. Савицька В.Г. (Кудлай В.Г.) Основні аспекти маркетингу молочних продуктів // Економіка та підприємництво: Зб. Наук. Праць молодих учених та аспірантів. - Вип.3./ Відп. ред. С.І.Дем’яненко. -К.: КНЕУ, 1999.-С.110-115. (0,31д.а.)
  10. Савицька В.Г. (Кудлай В.Г.) Підприємства молокопродуктового підкомплексу в умовах ринкової трансформації економіки України // Організаційно – економічні проблеми розвитку АПК: Наукове видання в 4 частинах / За ред. П.Т.Саблука. Частина 4: Ціноутворення, інфраструктура аграрного ринку та виробничий потенціал в АПК. - К.: ІАЕ, - 2001.- С. 189 – 193. (0,23 д.а.)
  11. Савицька В.Г. (Кудлай В.Г.) Шляхи вдосконалення функціонування молокопродуктового підкомплексу // Проблеми ефективного функціонування АПК в умовах нових форм власності та господарювання: Кол.монографія у двох томах. Т.2 / За ред. П.Т.Саблука, В.Я.Амбросова, Г.Є.Мазнєва. – К.: ІАЕ, - 2001.- С.147-149. (0,13 д.а.)
  12. Тормоса Ю. Г. Ціни та цінова політика: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2001. — 122 с.
  13. Цацулин А.Н. Ціноутворення в системі маркетингу.-М.: ИИД "Филинъ", 2000.-296 с.

Информация о работе Ціна на промислову продукцію