Економічна оцінка ефективності комерційної діяльності підприємств

    Слід  зазначити, що не визнається дохід у  випадку обміну продукції (товарів, робіт, послуг, інших активів), які  є подібним за призначенням та мають однакову справедливу вартість.

    Якщо  ж відбувається операція обміну подібними  активами (роботами, послугами), які  мають різну вартість, або здійснюється обмін неподібними активами (роботами, послугами), які мають однакову вартість, то дохід визнається за вартістю отриманих  активів (робіт, послуг).

    При нерівноцінному обміні, коли відбувається доплата грошовими коштами, дохід  визнається за сумою активів, отриманих  або які підлягають отриманню, зменшених  на суму переданих або одержаних  грошових коштів.

    У складі інших операційних доходів  відображаються всі інші доходи, не пов'язані із реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), до яких, зокрема, належать:

• дохід від реалізації іноземної валюти;
• дохід від реалізації інших оборотних активів (виробничих запасів, малоцінних і швидкозношуваних предметів тощо); дохід від операційної оренди активів; дохід від операційної курсової різниці;
• пеня, штрафи, неустойки, які визнані боржником або щодо яких отримано рішення судових органів про стягнення;
• доходи про відшкодування сум раніше списаних активів;

Розрахунок  прибутку (збитку)

1. Розрахунок валового прибутку (збитку):

• Валовий прибуток (збиток) розраховується як різниця між чистим доходом від реалізації продукції (товарів, робіт чи послуг) та собівартістю реалізованої продукції (товарів, робіт та послуг). Для цього визначимо величину чистого доходу підприємств від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);
• Дохід від реалізації продукції — ПДВ, акцизний збір, інші податки і збори, інші вирахування з доходу = чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);
• Тепер визначимо величину валового прибутку (збитку) підприємства: Валовий прибуток (збиток) = чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) — собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг).

2. Визначення прибутку (збитку) від операційної діяльності:

• Прибуток (збиток) від операційної діяльності = валовий прибуток (збиток) - адміністративні витрати, витрати на збут, інші операційні витрати.

3. Визначення прибутку (збитку) від звичайної діяльності:

• Визначимо прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування:

Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування - прибуток від операційної  діяльності ± дохід від участі в капіталі, інші фінансові доходи, інші доходи ± фінансові витрати, втрати від участі в капіталі, інші витрати;

• Визначаємо прибуток (збиток) від звичайної діяльності:

Прибуток = прибуток від звичайної діяльності до оподаткування - податок на прибуток

Збиток = збиток від звичайної діяльності до оподаткування + податок на прибуток.

4. Розрахунок чистого прибутку (збитку) звітного періоду:

• Чистий прибуток (збиток) = фінансовий результат від звичайної  діяльності ± дохід від надзвичайної діяльності, податок на прибуток від   надзвичайної діяльності,   витрати   від   надзвичайної   діяльності,  зменшення податку на прибуток від збитків надзвичайної діяльності.

У позиціях "надзвичайні доходи" і  "надзвичайні  витрати" відображаються відповідно:

• невідшкодовані збитки від надзвичайних подій, включаючи затрати на запобігання виникненню втрати від стихійного лиха, техногенних аварій;
• прибутки або збитки від інших подій та операцій, які належать до надзвичайних подій.

    Збитки  від надзвичайних подій відображаються за вирахуванням суми, на яку зменшується  податок на прибуток від звичайної  діяльності внаслідок цих збитків. У позиції "податки з надзвичайного  прибутку" відображається сума податків, що підлягають сплаті з прибутку від  надзвичайних подій.

    Показники прибутку відображають абсолютний ефект  діяльності підприємства.

    Рис.3. Етапи розрахунку прибутку 

     Рентабельність – один із головних вартісних показників ефективності виробництва, який характеризує рівень віддачі активів і ступінь використання капіталу у процесі виробництва.        Рентабельність характеризує результативність діяльності підприємства. Для характеристики ефективності використання ресурсів та поточних затрат використовуються показники рентабельності.      Коефіцієнти (показники) рентабельності – система показників, які характеризують здатність підприємства створювати необхідний прибуток в процесі своєї господарської діяльності. Коефіцієнти (показники) рентабельності визначають загальну ефективність використовуваних активів і вкладеного капіталу. Вони можуть бути розраховані як коефіцієнти і тоді представлені у вигляді десятинного дробу або у вигляді показників рентабельності і тоді представлені у вигляді процентів.       Аналіз рентабельності підприємства дозволяє визначити ефективність вкладення коштів у підприємство та раціональність їхнього використання.

Існує система показників рентабельності:

1.   Ефективність виробничої діяльності підприємства відображає показник загальної рентабельності.

2.     Ефективність використання поточних затрат живої і уречевленої праці характеризує показник рентабельність продукції.

3.   Прибуток від реалізації товару характеризує рентабельність продажів.

4.   Одним з найважливіших показників фінансового аналізу є рентабельність власного капіталу підприємства.

• Рентабельність підприємства () визначається як відношення прибутку (ВП) до середньорічної величини вартості основних та оборотних активів:        

                                   

• Рентабельність запасів:  

                                     ,   де                   

• ЧП – чистий прибуток

• З – запаси 

• Рентабельність продукції () обчислюють як відношення прибутку від реалізації одиниці продукції (Пп) до собівартості одиниці продукції (Собп):

             ,    або   

• Рентабельність продажів визначається за формулою:

                                       , де

• Пр – прибуток від реалізації продукції                                                                          
• Vр – обсяг реалізованої продукції.

• Рентабельність власного (акціонерного) капіталу характеризує величину прибутку, отриманого підприємством на його власний акціонерний капітал:

                                      

• Рентабельність майна (активи підприємства) – це комплексний показник, що дозволяє оцінювати результати основної діяльності підприємства. Він виражає віддачу, що приходиться на гривню активів підприємства.

               де

А –  середня величина активів

• Рентабельність необоротних активів

де

НА  – середня величина необоротних активів

• Рентабельність оборотних активів

де

ОА  – середня величина оборотних активів

• Рентабельність інвестицій

                                        де

П –  прибуток до оподаткування

ВБ  – валюта балансу

КЗ  – короткострокові зобов’язання

• Рентабельність позикових засобів

де

Пл  – плата за кредит

ДК  – довгострокові кредити

КК  – короткострокові кредити

• Загальна рентабельність ()

                                       де

П –  прибуток

В –  випуск

Витр  – витрати 

      Показники даної групи дають уявлення про  те, наскільки ефективно підприємство здійснює свою діяльність, контролює  витрати на виробництво і реалізацію продукції, і який чистий прибуток при  цьому отримує. Нормативного значення для коефіцієнтів не рентабельності існує, але є загальне правило, чим  вище значення коефіцієнту, тим краще. Збільшення коефіцієнту протягом звітного періоду свідчить про покращання результатів діяльності підприємства, зменшення – про погіршення. Порівняння з середньогалузевими показниками  дозволяє визначити місце підприємства серед інших підприємств галузі.

   Самі  по собі всі показники мають не дуже велике значення, але вони можуть бути корисними, щоб порівняти:

• зміну їх у часі;

• фактичні результати з бюджетом (прогнозом);

   • бізнес-одиниці між собою. 

Платоспроможність та ліквідність як складові фінансового  стану підприємства

      Головним критерієм для визначення фінансового стану є платоспроможність підприємства. Це здатність підприємства впевнено сплачувати всі свої боргові зобов'язання згідно з встановленими строками або відповідно до договірних умов. Її можна визначати за минулий період, на якусь певну дату або як майбутню можливість розрахуватися у необхідні терміни за існуючими короткостроковими зобов'язаннями.

      Найпростіше можна визначити платоспроможність  на якусь дату на підставі даних  балансу підприємства. Для цього  спочатку треба з'ясувати наявність  залишку грошових коштів на поточному  рахунку та інших рахунках грошових коштів. Якщо ці суми незначні, слід також  перевірити стан розрахунків з різними  кредиторами. Відсутність сум заборгованості, щодо яких прострочено терміни сплати, є доброю ознакою сталого фінансового  стану. Вивчення заборгованості слід починати з визначення сум заборгованості по банківським кредитам, розрахунках  з кредиторами за товари, роботи, послуги, розрахунках з бюджетом та з працівниками з оплати праці.

      Аналіз  фінансового стану підприємства за певний період, в принципі, потребує з'ясування платоспроможності на підставі сукупності проміжних показників по окремих датах або відносно коротких відрізках часу. Неоціненну послугу  тут можуть дати щоденні банківські виписки з поточного рахунку (особливо одна сума – залишок коштів на кінець операційного дня). Хронічна відсутність  коштів на кінець дня на цьому рахунку – надійна ознака незадовільного фінансового стану підприємства. Якщо при цьому врахувати можливі застарілі борги банкам, кредиторам, бюджету та ін., то негативна оцінка фінансової діяльності, а отже, і фінансового стану підприємства буде однозначною.

      Крім  аналізу платоспроможності підприємства слід також звернути особливу увагу  на аналіз його ліквідності.

      Ліквідність – це спроможність підприємства перетворювати  свої активи в гроші для покриття всіх необхідних платежів по мірі настання їхнього терміну. Підприємство, оборотний  капітал якого складається переважно  з коштів і короткострокової дебіторської заборгованості, як правило, вважається більш ліквідним, порівняно з  підприємством, оборотний капітал  якого складається переважно  з запасів.

      Всі активи підприємства в залежності від  ступеня ліквідності, тобто  швидкості  перетворення в кошти, можна умовно поділити на такі групи: