Особливості обліку і аудиту використання трудових ресурсів та фонду оплати праці на підприємстві

Завдання аудиту розрахунків  з оплати праці – встановити: дотримання законодавчо-нормативної  бази із питань виплат (КЗпП, П(С)БО); ефективність внутрішнього контролю витрат на оплату праці; правильність розрахунків виробітку за виконані роботи та надані послуги та їх відображення в обліку; обґрунтованість виплат заробітної плати за трудовими угодами та достовірність відображення в обліку; дотримання встановленого порядку віднесення витрат на оплату праці та собівартість продукції; правильність визначення розміру сукупного доходу, що підлягає оподаткуванню; відповідних нарахувань чи утримань; своєчасність перерахувань до бюджету утриманих сум податків та обов’язкових платежів; дотримання встановленого порядку депонування заробітної плати та своєчасності перерахування депонованих сум після закінчення строку позовної давності; резервування коштів для оплати відпусток.

В умовах ринкового реформування економіки України досить часто  змінюється нормативно-правова база з питань трудових ресурсів і їх оплати праці, тому аудитор повинен  постійно слідкувати за цими змінами  і враховувати їх у ході аудиторської перевірки. А саме під час аудиту операцій щодо оплати праці важливо використовувати відповідні законодавчі акти та діючі нормативи (додаток 1)

 

Аудитор повинен розпочати  роботу з вивчення організації і  ефективності праці та її охорони, з  правильного застосування та дотримання умов оплати праці, економічної обґрунтованості  норм виробітку тощо.

Аудитор повинен впевнитися в наявності на підприємстві колективного договору — документа, у якому узагальнюються і деталізуються основні вимоги законодавства, встановлюються загальні для всіх професій на підприємстві вимоги, у т. ч. з охорони праці, та узгоджуються питання, які відповідно до законодавства вимагають спільного рішення власника та трудового колективу (профспілкової організації).

Методом вибіркової перевірки  аудитор аналізує правильність нарахування  заробітної плати та інших виплат працівникам підприємства.

Під час перевірки аудитор  повинен встановити відповідність  аналітичного обліку (особові рахунки, розрахунково-платіжні, розрахункові, платіжні відомості заробітної плати  по синтетичному рахунку 66 «Розрахунки з оплати праці».

При цьому необхідно порівняти  залишок, який відображається в балансі  по статті "Поточні зобов'язання за розрахунками з оплати праці" (рядок 580) на 1-е число з даними розрахунково-платіжної або розрахункової  відомості, а суму заборгованості по розрахункових відомостях з сумами особових рахунків та з сумами платіжних  відомостей, по яких заробітна плата  виплачена працівникам.

Перевіряючи розрахунково-платіжні, платіжні відомості, аудитор повинен  впевнитися, чи отримували певну суму грошей особи, вказані в платіжній  відомості. Під час дослідження  виплати заробітної плати за роботи за трудовими угодами аудитор  повинен перевірити чи дійсно виконувалася така робота.

Крім того, дуже важливо  перевірити правильність підрахунків  підсумків до виплати на руки працівникам  як по вертикалі, так і по горизонталі. На практиці часто мають місце  такі випадки: при арифметичній перевірці  правильності підсумків в розрахунковій  відомості суми нарахованої заробітної плати вказані правильно, вірно  відображені суми відрахувань і  утримань, правильно визначена заборгованість на кінець місяця. Однак, підраховуючи окремі суми в графі "Разом нараховано", аудитор з'ясовує, що в рядку "Разом" проставлена більша сума, таку саму різницю аудитор визначить при перевірці графи "До видачі" і рядка "Разом".

Таким чином, при арифметичній перевірці даних розрахунково-платіжних  відомостей аудитор розкриває крадіжки грошових коштів [9, ст. 35].

Аудитор повинен перевірити правильність розрахунку сум заробітної плати різним категоріям працівників  та правильність віднесення цих сум  на відповідні рахунки витрат.

Для цього аудитор порівнює первинні документи, що є підставою 1 для нарахування заробітної плати  робітникам основного виробництва, (при погодинній формі оплати праці: відомості про посадові оклади (штатний  розпис), присвоєні розряди (накази), годинні тарифні ставки (тарифна  сітка) та кількість фактично відпрацьованого  часу (табель обліку робочого часу); при  відрядній формі оплати праці: інформацію про обсяг виробітку і розцінки за одиницю продукції (наряди, акти виконаних робіт, накладні на здачу  продукції на склад) з розрахунково-платіжними відомостями та журналами 5 і 5А.

Аудитор повинен з'ясувати, чи не має у відомостях підставних осіб та приписок невиконаних обсягів, які підтверджуються актами приймання  або закритими нарядами. Для перевірки  правильності нарахування заробітної плати іншим категоріям працівників  аудитор повинен проаналізувати штатний розпис де вказані посадові оклади або відповідні розряди робітників допоміжного, підсобного виробництва, збуту та ін. Правильність винесення  сум нарахованої заробітної плати  іншим категоріям працівників аудитор  перевіряє за журналами 5 і 5А [5, ст. 50].

Аудитор повинен особливо ретельно перевірити нарахування заробітної плати тимчасовим працівникам, з'ясувати  доцільність таких затрат та впевнитися, що нарахування заробітної плати  тимчасовим працівникам не здійснювалося  на підставі фіктивних документів.

При дослідженні виплат додаткової заробітної плати (доплати, надбавки, премії, гарантійні й компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством) аудитор повинен з'ясувати, чи існували (виконувалися) умови, за яких може бути виплачена додаткова заробітна  плата, перевірити наявність відповідних  розпорядчих документів (Положення  про преміювання, наказів, розпоряджень).

Ретельному дослідженню  підлягають виплати, передбачені законодавством про оплату праці за невідпрацьований на виробництві час.

Аудитор вивчає дотримання порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100 зі змінами і доповненнями у  випадках:

- надання працівникам  щорічної, додаткової, творчої відпустки;

- виконання працівниками  державних і громадських обов'язків  у робочий час;

- вимушеного прогулу;

- забезпечення  допомогою у зв'язку з тимчасовою  непрацездатністю та допомогою по вагітності і пологах;

- та інших випадках, передбачених чинним законодавством.

При цьому аудитор перевіряє  період, за який розраховується середня  заробітна плата, виплати, що включаються  до її складу, порядок розрахунку виплат у всіх випадках збереження заробітної плати [10, ст.42].

Перевіряючи правильність нарахування  додаткової заробітної плати та час  відпустки, важливо з'ясувати:

- її вид (основна, додаткова,  творча, соціальна);

- правильність її оформлення (заява працівника, документи, що  підтверджують право на додаткову  відпустку, довідка-виклик навчального  закладу, рекомендації вченої  ради, наказ (розпорядження) про  надання відпустки (ф. № П6);

- тривалість відпустки;

- правильність розрахунку  виплат за час відпустки;

- правильність відображення  розрахованих сум в бухгалтерському  обліку.

 

                                ОВ = (В(12)/(365-ДСН)) × Ккв,                         (1.8)

де: ОВ – сума відпускних;

В(12) – виплати за 12 місяців, що передують відпустці;

ДСН – святкові і неробочі дні;

Ккв – календарні дні відпустки.

 

При дослідженні останнього пункту аудитор повинен звернути увагу на наявність або відсутність  в обліковій політиці підприємства рішення про створення резерву на оплату відпусток [10, ст.56]. Якщо на підприємстві створюється такий резерв, аудитор повинен перевірити правильність розрахунку щомісячної суми забезпечення відпусток;

                                РВ = ЗПфм × (ПСВ / ФОПрп) × К,                    (1.9)

де: РВ – місячна сума забезпечення на виплату відпусток  працівникам;

ЗПфм – фактична зарплата за місяць;

ПСВ – річна планова  сума оплати відпусток;

ФОПрп – річний плановий фонд оплати праці;

К — коефіцієнт нарахувань до фондів, який враховує нарахування  на заробітну плату до цільових фондів і розраховується за формулою 1.10

                        К = (100 + 33,2 + 1,5 + 1,3 + К) / 100                       (1.10)

де К — ставка збору  до Фонду соціального страхування  від нещасного випадку та профзахворювання в залежності від класу професійного ризику.

Аудитор перевіряє правильність відображення в обліку сум виплат за відпустку при створенні резерву  та при відсутності резерву.

При розгляді цього питання  аудитор також повинен з'ясувати  причини ненадання відпусток  працівникам, особливо матеріально  відповідальним особам.

При дослідженні правильності виплат допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю та по вагітності і  пологах аудитор перевіряє наявність  лікарняних листків, оформлення їх підписами  і печаткою, правильність встановлення стажу роботи, відповідного розміру  і розрахунку допомоги:

 

                                   Д = (В(6) / Др) × Крх × С                            (1.11)

де Д – допомога в  зв’язку з тимчасовою непрацездатністю;

В (6) — виплати за 6 місяців, що передують хворобі;

Др — кількість відпрацьованих днів за 6 місяців;

Крх — кількість робочих днів за лікарняним листом;

С - відсоток допомоги, що враховує стаж роботи.

Особливу увагу аудитор  повинен приділити правильності джерел виплат допомоги по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві – за перші  п'ять днів непрацездатності допомога повинна оплачуватися власником  за рахунок коштів підприємства, починаючи  з шостого дня непрацездатності до її відновлення – за рахунок  Фонду соціального страхування, окрім ситуацій, в яких допомогу виплачують за рахунок Фонду соціального  страхування з першого дня (при  догляді за хворою дитиною, за хворим членом сім'ї, у зв'язку з карантином тощо) [8, ст.25].

Таким чином, аудит  виплат працівникам будь-якого підприємства – досить складний етап аудиту фінансової звітності, який потребує значних трудових витрат і передбачає постійне ведення  роботи, спрямованої на максимальне  скорочення часу перевірок без зниження при цьому їх якості, що в свою чергу ускладнюється дуже великою  кількістю нормативної документацією, що регулює дану ділянку обліку та її частою зміною.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

Отже, основною виробничою задачею кожного підприємства є підвищення рівня продуктивності праці, якісних характеристик продукту, що виробляється, зменшення витрат та як наслідок збільшення прибутку.

Оскільки важливою складовою  витрат підприємства є витрати на оплату праці, що регулюються великою  кількістю законодавчих та нормативних  актів, які постійно змінюються, то дослідження організації обліку і аудиту розрахунків з оплати праці є надзвичайно актуальним у світлі економічних умов, в яких працює підприємство.

Реформа бухгалтерського  обліку вплинула на облік розрахунків  з оплати праці не лише в частині  зміни рахунків, що беруть участь у  відображенні операцій розрахунків  з оплати праці. Підприємства отримали більше самостійності у виборі прийомів та напрямів власної облікової політики, а саме таких як вибору порядку  ведення обліку витрат, створення  резерву на оплату відпусток, вибору форм і систем оплати праці, що найбільш прийнятні для даного підприємства.

Дослідження організації  обліку та аудиту розрахунків підприємства з оплати праці свідчить, що бухгалтерський облік ведеться у відповідності  до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність  в Україні", Плану рахунків обліку активів, капіталу зобов’язань та господарських  операцій підприємств та організацій, Національних стандартів, а також  наказу "Про організацію бухгалтерського  обліку та облікової політики підприємства" за журнально-ордерною формою з елементами комп’ютерної обробки за допомогою  прикладних програм, аудит розрахунків  з оплати праці на підприємстві на внутрішньому рівні не проводиться.

Аудит виплат працівникам  будь-якого підприємства – досить складний етап аудиту фінансової звітності, який потребує значних трудових витрат і передбачає постійне ведення роботи, спрямованої на максимальне скорочення часу перевірок без зниження при  цьому їх якості, що в свою чергу  ускладнюється дуже великою кількістю нормативної документацією, що регулює дану ділянку обліку та її частою зміною.

Список використаної літератури

1. Закон України „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” від 16.07.99.№ 996 ― XIV

2. Положення (стандарт) бухгалтерського  обліку 

3. Положення (стандарт) бухгалтерського  обліку № 1 „Загальні вимоги до фінансової звітності” (затв. МФУ 31.03.99. №87).

4. Бачевська, І.Л Теоретичні аспекти заробітної плати в умовах ринкової економіки [Текст] / І.Л. Бачевська // Актуальні проблеми економіки (укр.). – 2005. – №1. – С.10-16.