Планування праці та заробітної плати на автомобiльному транспортi

5) здійснення найму на роботу у відповідності до кваліфікаційних вимог до даної посади, а не за суб’єктивними оцінками.

Такі структури дозволяють мобілізувати людську енергію і кооперувати працю людей при вирішенні складних проектів. До недоліків можна віднести: обмеженість росту потенціалу працівників, формалізованість процесу прийняття управлінських рішень, неможливість управління процесом змін, направлених на удосконалення роботи.

Органічний тип структури управління відносять до більш гнучких та адаптивних структур. В її основі покладено механізми підвищення ефективності діяльності підприємства за рахунок проведення радикальних змін, забезпечення пристосування організації до об’єктивних вимог реальної дійсності. До характерних особливостей органічної структури можна віднести: висока гнучкість, відсутність залежності від традиційних правил і норм, відсутність функціонального розподілу праці, підвищення відповідальності кожного робітника за загальний успіх.

Залежно від прийнятої форми розподілу праці на АТП застосовують різні види організаційної структури управління. Кожна з них передбачає різний набір функцій щодо організації і управління робою підлеглих та характерні зв’язки між підрозділами.

Розрізняють зв’язки:

- лінійні;

- функціональні;

- між функціональні.

В залежності від характеру зв’язків виділяють декель основних типів організаційних структур управління:

- лінійна;

- функціональна;

- лінійно-функціональна;

- матрична;

- дивізіональна.

В лінійній структурі управління кожний керівник забезпечує керівництво підлеглими підрозділами за всіма видами діяльності. Вона заснована  на принципі єдності розподілу доручень, відповідно до якого право віддавати розпорядження має тільки вище керівництво.

Функціональна організаційна структура реалізує тісний зв’язок адміністративного управління з здійсненням функціонального управління. Вона основана на створенні підрозділів для виконання певних функцій на всіх рівнях управління. До таких функцій відносять: дослідження, виробництво, збут, маркетинг.

Лінійно-функціональна структура передбачає наявність лінійних керівників, допомогу яким надають функціональні органіки. Причому, лінійні керівники нижчих рівнів адміністративно не підпорядковані функціональних керівникам вищих рівнів управління.

Дивізіональна  структура виділяє галузі діяльності, ключовими фігурами в управлінні якими стають не керівники функціональних підсистем, а  керівники виробничих підрозділів. Структурування може проводитися за наступним критеріями: по видам випускаємої продукції чи надаваємих послуг, по орієнтації на певні групи споживачів, по певним обслуговуємим територіям.

Матрична структура характерна тим, що виконавці можуть мати двох чи більше керівників. Така схема давно використовується в управлінні НДДКР та новітніми проектами.

13.5. Організація управління підрозділом.

Значну увагу в діяльності АТП слід приділяти організації управління функціональними підрозділами. В якості показників щодо формування структури апарата управлення підрозділами слід приймати: чисельність виробничих дільниць, рівень спеціалізації, умови розміщення підрозділів, ступінь централізації функцій управлення в масштабі підприємства і інші організаційно-технічні особливості підприємства.

В більшості випадків для управління діяльності підрозділом призначається керівник, а в разі наявності великої чисельності підлеглих або складності роботи можуть призначатися заступники керівника з технічної підготовки виробництва, та  планування і регулювання ходу виробництва.

Підрозділ (цех) — основне виробнича ланка від роботи якої повністю залежить успіх або невдача роботи всього підприємства. В кінцевому рахунку мета загального управління полягає в тому, щоб в підрозділах підприємства своєчасно і якісно виконувалася робота, що необхідна для виконання кінцевої продукції, яка реалізується на ринку.

Першочергове завдання начальника виробничого підрозділу АТП – своєчасне і якісне виконання транспортних робіт, технічного обслуговування та ремонту, тощо. В той же час підпорядкований персонал відповідає за бережливе відношення до виділених підрозділу ресурсів, дотримання встановлених норм витрат сировини, матеріалів, енергії, виконання правил і норм техніки безпеки, тощо.

Бригадири отримують завдання від майстрів і розподіляють їх серед підпорядкованих працівників, організують виконання завдань, здійснюють професійну допомогу працівникам.

Наряду з цим на окремих великих підприємствах функціональні підрозділи можуть повністю звільнятися від робіт з організації обслуговування виробництва. В такому випадку ці функції виконуються централізованими цехами і відділами, що забезпечують обслуговування всього підприємства. Керівники підрозділів здійснюють головним чином оперативне управління виробництвом і підпорядкованим персоналом.