Ресурсний потенціал підприємства та шляхи забезпечення ефективності його використання

 

ВСТУП

 

У даній  курсовій роботі буде розглянуто проблему формування, використання і шляхів підвищення ефективності ресурсного потенціалу підприємства.

Однією  з важливих задач, вирішенням якої у  даний час має займатися держава  і, у більшому ступені, самі підприємства, є задача формування нової системи  прогнозування і планування розвитку територіальних комплексів, галузей, окремих  підприємств, структурних одиниць  цих підприємств. На мій погляд, акцент у вирішенні цієї задачі повинний бути зміщений не убік  можливостей  галузей та підприємств до виробництва  товарів і послуг, що було одним  з головних показників могутності потенціалу в плановій економіці, а убік  здатності задовольняти потреби  і максимально враховувати інтереси всіх учасників бізнесу. Крім того, необхідно мати не тільки здатність  виробляти товари і послуги і  задовольняти потреби, але і враховувати  які обсяги ресурсів при цьому  будуть витрачені, який потенціал ресурсів необхідний.

Поняття потенціалу тлумачиться у різних джерелах по-різному, але його суть при цьому не змінюється.

В етимологічному значенні термін „потенціал” походить від латинського . У словнику іноземних слів Васюкова приводиться тлумачення терміна як міць, сила. В етимологічному словнику російської мови відзначається походження слова „потенційний” як запозиченого в 19 столітті з французької мови, де potentіel з латинського potentіalіs похідного від potens „здатний” буквально „здатний бути”. У Великій Радянській енциклопедії приводиться визначення терміна „потенціал” як „засоби, запаси, джерела, що є в наявності і здатні бути мобілізовані, приведені в дію, використані для досягнення визначених цілей, здійснення плану; рішення якої-небудь задачі; можливості окремої особи, суспільства, держави у визначеній області”. [32]

Широке  трактування значеннєвого змісту терміна  „потенціал” приведена у Великій Радянській енциклопедії дозволяють застосувати його до різних галузей науки і діяльності людини в залежності від того, про яку силу, засоби, запаси, джерела, ресурси йде мова. Ми будемо розглядати ресурсний потенціал підприємства.

Зміст ресурсного потенціалу складають два компоненти: об'єктивний - сукупність трудових, нематеріальних, матеріальних і природних ресурсів, залучених і не залучених по яким-небудь причинам у виробництво; суб'єктивний - здатності працівників, колективів до використання ресурсів і створенню  максимального обсягу матеріальних благ і послуг і здатності управлінського апарата підприємства, організації, галузі, господарської системи в  цілому до оптимального використання наявних ресурсів.

Мета написання курсової роботи полягає у розгляді теоретичних засад формування ресурсного потенціалу підприємства, проведенні аналізу ефективності його використання та пошуку шляхів підвищення ефективності.

Відповідно  до поставленої мети при написанні  курсової роботи мають бути вирішені наступні задачі:

1) розглянути  сутність ресурсного потенціалу  підприємства;

2) охарактеризувати  складові ресурсного потенціалу;

3) розглянути  поняття «ефективності ресурсного потенціалу»

4) визначити  теоретичні засади обчислення  та аналізу ефективності використання  ресурсного потенціалу;

5) провести  дослідження існуючої практики  використання ресурсного потенціалу  на конкретному підприємстві  та його ефективності;

5) знайти  шляхи підвищення ефективності  використання ресурсного потенціалу  на конкретному підприємстві..

Об’єктом написання курсової роботи є закрите акціонерне товариство «ТЦ Сіті-бум» (City-boom), основним видом діяльності якого є роздрібна торгівля, оптова торгівля, а також продаж і здавання в найм нерухомого майна невиробничого призначення.

Інформаційною базою дослідження слугує бухгалтерська звітність підприємства, а також економічна література та інтернет-джерела, присвячені питанням формування, використання і підвищення ефективності ресурсного потенціалу підприємства.

При написанні курсової роботи були використані такі методи аналізу як горизонтальний, вертикальний, коефіцієнтний, методи факторного аналізу, що дозволяють визначити вплив різних факторів на результативний показник, графічні методи.

 

 

 

1. Сутність ресурсного потенціалу підприємства та його складові

Економічні  можливості підприємства визначаються ресурсним потенціалом (сукупністю ресурсів), які є в його розпорядженні.

Основу  поняття категорії «ресурсний потенціал» становить загальна категорія «ресурси». Термін «ресурс» означає запас, джерело. До ресурсів відносяться: запаси та джерела  сировини, матеріалів, майно та грошові  кошти, праця. Ресурси необхідні  підприємству безпосередньо для  виробництва товарів та послуг. [12]

Виробництво – це процес взаємодії людини, предметів та засобів праці з метою отримання благ для їх безпосереднього споживання чи подальшої переробки. [10]

Ресурси – це сукупність матеріальних і нематеріальних елементів, які прямо чи опосередковано беруть участь у процесі виробництва чи надання послуг[10].

Види економічних  ресурсів подані на рис.1.1: 

Рис. 1.1 Види економічних ресурсів [10, c.45]

Особливістю категорії «ресурси» є їх відтворюваність, яка здійснюється у як у формі  споживчої вартості, так і у  формі вартості. Процес функціонування підприємств постійно вимагає залучення  нових ресурсів.

На рис. 1.2 приводиться загальна класифікація ресурсів підприємства.

Рис.1.2 Класифікація ресурсів підприємства [10,c.46]

 

Термін "потенціал" (від латинського слова "potentia" - сила) означає можливість, здатність.

Потенціал - це сукупність ресурсів і можливостей, які можуть бути використані підприємством для досягнення обраних цілей. [12]

Ресурсний потенціал підприємства - це сукупність ресурсів, що є в розпорядженні підприємства, також здатності працівників і менеджерів використовувати ресурси з метою виробництва товарів (послуг) та отримання максимального прибутку. [12]

Ресурсний потенціал характеризує не весь запас  конкретного ресурсу, а ту його частину, яка залучена до виробництва з  урахуванням економічної доцільності  та досягнень науково-технічного прогресу. Ресурсний потенціал включає не тільки сформовану систему ресурсів, а й нові альтернативні ресурси та їх джерела. Особливості ресурного потенціалу показано на рис.1.3.

Рис.1.3 Ключові  характеристики ресурсного потенціалу підприємства як економічної системи  [10, c.45]

 

Ресурсний потенціал з точки зору підприємства, як господарюючого суб'єкта, є важливим чинником, який впливає на ефективність фінансово-господарської діяльності, підвищення конкурентоздатності підприємства.

Ресурсний потенціал підприємства визначається:

1. реальними можливостями підприємств в тій чи іншій сфері економічної діяльності;
2. обсягом ресурсів і резервів як залучених, так і не залучених 
   у виробництво;
3. здібностями менеджерів щодо використання ресурсів для 
   створення продукції, товарів і послуг з метою отримання максимального прибутку;
4. формою   підприємництва   і   відповідною   організаційно- 
   правовою структурою. [12]

Ресурсний потенціал підприємства кількісно  обчислюється через сукупність складників, що приведені до єдиної розмірності за допомогою коефіцієнтів.

Наявність ресурсного потенціалу на підприємстві ще не свідчить про саму діяльність підприємства. Тільки сполучення всіх складових ресурсного потенціалу воєдино, а саме - поєднання засобів виробництва і праці за умов використання певних технологічних процесів утворює виробничий потенціал підприємства. [12]

Елементами ресурсного потенціалу підприємства є:

• трудові ресурси;
• фінансові ресурси;
• матеріальні ресурси, які складаються з основних фондів (засобів) і оборотних активів;
• нематеріальні ресурси;
• інвестиційні ресурси;
• інформаційні ресурси. [12]

Розглянемо кожну групу економічних ресурсів.

Трудові ресурси  чи персонал підприємства - це сукупність фізичних осіб, які знаходяться з підприємством як з юридичною особою у відносинах, що регулюються актами законодавства про трудову діяльність. [12]

Трудові ресурси чи персонал підприємства утворюють  трудовий колектив працівників з  визначеною структурою відповідно до структури виробництва, форми власності  й організаційного устрою конкретного підприємства.

Трудовий  потенціал підприємства часто характеризують такими поняттями, як "кадри", "робоча сила", "трудові ресурси", "людські  ресурси", "персонал". Ці поняття взаємозалежні і використовуються як синоніми. Застосування того чи іншого поняття є необхідним для виділення специфічних особливостей трудового потенціалу колективу.

Наприклад, під робочою силою мають на увазі сукупність фізичних і розумових здібностей людини, які використовуються нею для виробництва матеріальних благ і послуг. "Трудові ресурси", як правило, характеризують потенційну робочу силу підприємства як частину трудових ресурсів країни. Під кадрами розуміється основний (штатний, постійний), як правило, кваліфікований склад працівників підприємства. Поняття "людські ресурси" ширше, ніж поняття "трудові ресурси" і "робоча сила". [1, 12]

Персонал підприємства – колектив працівників відповідного професійно-кваліфікаційного рівня, що вкладають свою працю, фізичні та розумові здібності,свої знання та навички у здійснення господарської діяльності підприємства і включаються до його облікового складу. [10]

Саме  персонал підприємства є центральною  ланкою при вирішенні питань конкуренції, економічного зростання і забезпечення ефективної роботи суб’єктів господарювання [10], характеризується складністю структури і класифікується за багатьма ознаками.   

 

Персонал  підприємства має визначені кількісні, якісні і структурні характеристики. Рис. 1.4 дає характеристику показників персоналу.

Рис.1.4 Показники, що характеризують персонал [10, c.74]

Кількісними показниками рівня  кваліфікації є розряди або класи (для робітників), категорії (для  спеціалістів), наукові ступені і  вчені звання (для науковців) тощо. Якісним показником кваліфікації є  компетентність, тобто рівень загальної та професійної підготовки, що дає змогу адекватно реагувати на вимоги конкретного робочого місця чи виконуваної роботи, які постійно змінюються. Компетентність людини залежить, крім рівня ЇЇ кваліфікації, ще і від її ставлення до своєї роботи, досвіду, старання та вміння поповнювати свої знання. Компетентність, або професіоналізм, може змінюватися як у бік підвищення, так і у бік зниження. [8]

Слід  мати на увазі, що оптимальною для  підприємства ситуацією є відповідність  рівня кваліфікації працівників  рівню складності виконуваних робіт. Саме по собі підвищення кваліфікації працівників не дасть економічного ефекту, якщо воно не пов'язане з переходом до виконання складніших робіт. Разом з тим не можна забезпечити прогрес виробництва без відповідної кваліфікації співробітників. Тому слід приділяти пильну увагу аналізу рівня кваліфікації працівників і рівня її використання. [8]

Співвідношення між окремими групами  працівників підприємства утворює структуру персоналу. Залежно від ознаки, покладеної в основу класифікації персоналу, можна розрахувати різні види структури (соціальна, професійна, статева, вікова тощо), що показано на рис.1.5:

Рис.1.5  Структура персоналу [8, c.176]

Професія і кваліфікація — основні  якісні ознаки індивідуальної робочої  сили. Професійна та кваліфікаційна структура  — основні якісні ознаки персоналу  підприємства. Професійна структура — це частки груп працівників певних професій у загальній кількості співробітників підприємства, виражені у відсотках. Зрушення в професійній структурі працівників підприємства визначаються змінами, що відбуваються в характері і змісті праці під впливом науково-технічного прогресу, що обумовлює появу нових і відмирання старих професій, ускладнення і зміну функціонального змісту трудових операцій.

Кваліфікаційна  структура — це процентне співвідношення груп працівників різних рівнів кваліфікації в загальній чисельності персоналу. Зміни кваліфікаційної структури визначаються якісними змінами в трудовому потенціалі підприємства (набуття вмінь, знань, навичок) і відображають передусім зміни в індивідуальних характеристиках робочої сили.

Зазвичай кваліфікаційну структуру  визначають окремо для різних категорій  персоналу, оскільки їм притаманні різні  кваліфікаційні ознаки. Наприклад, кваліфікаційна структура робітників промислового підприємства визначається процентними частками груп робітників різних розрядів у загальній кількості робітників; кваліфікаційна структура наукової організації — частками спеціалістів, що мають наукові ступені кандидатів та докторів наук тощо. [8, 14]