Шпаргалка по "Нормированию труда"

На етапі проведення спостереження спостерігач одночасно складає фотографію технологічного процесу і фотографію робочого часу виконавця. Якщо зміст технологічного і трудового процесів дуже складний, залучають двох спостерігачів. Спостереження потребує періодичного обходу задіяних у технологічному процесі апаратів для фіксації їхнього стану (робота, перерва) та показань приладів для контролю параметрів технологічного процесу, виявлення причин їх відхилення від норми та зупинок апарата. Друга частина спостереження складається з одночасної фіксації стану устаткування та витрат часу виконавцем на дії, пов'язані із забезпеченням безперебійного ходу технологічного процесу (виконується як фотографія робочого часу, за її методикою).

Етап обробки результатів спостереження виконується за трьома напрямами:

1. обробка результатів спостереження технологічного процесу устаткування, а саме:

• підрахунки витрат сировини, матеріалів і виходу продукції;

• складання вибірок повторюваних операцій та простоїв;
• зіставлення показників і режимів з технологічним регламентом;
• зіставлення параметрів у різних змінах та ін.;
• складання фактичного балансу робочого часу устаткування (рис. 3.4 або рис. 3.5);

2. обробка результатів спостереження за трудовим процесом (робітників), яка, крім звичайної обробки фотографії робочого часу виконавця, містить:

• операційні вибірки та порівняння даних по змінах;
• залучення інших матеріалів, необхідність яких випливає із цілей спостереження (виключення втрат робочого часу, підвищення якості продукції, стабілізування якісних параметрів продукції, зниження витрат сировини, матеріалів, енергоносіїв та ін.);
• складання фактичного балансу робочого часу виконавця (рис. 3.1, 3.2 або 3.3);

3. складання підсумкових об'єднаних матеріалів, до яких входять:

• фактичний та нормативний баланси використання робочого часу робітників;
• фактичний та нормативний баланси використання фонду часу устаткування;
• матеріальні баланси технологічного процесу;
• норми виробітку продукції окремих агрегатів;
• штатні нормативи та норми обслуговування;
• планування заходів щодо вдосконалення виробничого процесу, організації виробництва і праці.

На етапі аналізу та висновків за матеріалами фотографій і самофотографій робочого дня і фотографій робочого процесу (як результатів реалізації цілей спостереження) слід обробити отримані матеріали за допомогою розрахунку низки взаємопов'язаних показників. Вони такі ж, як і при аналізі робочого часу виконавця: К_зайн(3.1), К_оп.р.(3.2), К_{орг-тех}(3.3), К_дисц(3.4), К_втрат(3.5), К_ущ (3.6), ПТ_{орг-тех}(3.7), ПТ_дисц(3.8), ПТ_втр(3.9).

Таким чином, результативність фотографування робочого процесу переважає такі його недоліки, як певна складність та трудомісткість. Тому з підвищенням рівня технічного оснащення виробництва поширюється необхідність саме фотографування робочого процесу, в якому відображається комплексний підхід до встановлення норм праці з одночасним нормуванням матеріальних складових технологічного процесу.

 

14. Норма виробітку являє собою мінімальну кількість одиниць продукції чи роботи (встановлену методом технічного нормування), яку повинен виробити, виконати робітник за одиницю часу (як правило, зміну) у певних організаційно-технічних умовах.

Нормою виробітку називають мінімальну кількість одиниць продукції, яку встановлено робітникові виробити за зміну.

Зазвичай встановлюють змінні норми виробітку або для одного робітника, або для бригади робітників. Як мінімальне завдання норма праці повинна бути виконана кожним робітником.

Для встановлення норми виробітку використовують норму часу.

де Т_зм - тривалість робочого часу (тривалість зміни, доби), год.; Н_чс - норма часу, хв.илин на одиницю продукції. Має місце зворотний зв'язок між нормою часу та нормою виробітку:

При розрахунках норми виробітку на конкретні види робіт у тих чи інших організаційно-технічних умовах виходять з того, що її рівень прямо залежить від тривалості корисного часу за зміну та обернено залежить від тривалості витрат основного (t_ос) й допоміжного (І_дп) часу на одиницю продукції (або від тривалості оперативного часу (t_оп) на одиницю продукції).

 

 

15. Нормування основного часу

До часу основної роботи належить час, що витрачається робітником на якісні або кількісні зміни предмета праці: його зовнішнього вигляду, форми, розмірів, положення у просторі, властивостей, складу.

До часу основної роботи належить такий час ефективної роботи, який витрачається на дії, спрямовані на безпосередні зміни стану, форми, розмірів або положення предмета праці в просторі (залежно від того, що є кінцевою метою даного процесу).

Основний час може бути машинним (апаратурним) чи машинно-ручним.

Машинний час - це період автоматичної роботи устаткування, машини без втручання робітника-спостерігача.

Машинно-ручний час-- період, коли машина виконує роботу при безпосередній зайнятості робітника її керуванням та регулюванням технологічного процесу.

Час допоміжної роботи машини, механізму, устаткування - це період ефективної роботи, що витрачається в ході робочого процесу на приведення у стан готовності або виведення з нього того чи іншого робочого органу перед здійсненням основної роботи та після її завершення. Допоміжний час витрачається на дії, необхідні для виконання основної роботи, що не перекриває машинний час.

 

16. Нормування допоміжного часу

До часу допоміжної роботи зараховують час, що витрачається на дії, пов'язані із створенням умов для здійснення основної роботи, без яких основна робота не може бути виконана. У більшості випадків час допоміжної роботи перекриває час основної роботи, іноді вони настільки тісно переплетені, що їх дуже складно відокремити. Дуже часто трапляються випадки, коли допоміжні роботи періодично повторюються при виконанні основних. Як правило, допоміжні - це ручні роботи.

Час допоміжної роботи машини, механізму, устаткування - це період ефективної роботи, що витрачається в ході робочого

процесу на приведення у стан готовності або виведення з нього того чи іншого робочого органу перед здійсненням основної роботи та після її завершення. Допоміжний час витрачається на дії, необхідні для виконання основної роботи, що не перекриває машинний час.53.Нормування праці робітників відрядників

Відрядна оплата праці: інтенсивність ^; продуктивність ^; якість v.

Основою відрядної оплати праці є норма виробітку (часу) і тарифна ставка.

Норма виробітку - це обсяг продукції чи роботи, як правило, в натуральному вимірі, яка виробляється (виконується) за одиницю часу одним або декількома робітниками.

Норма часу - це кількість робочого часу, яка витрачається на виробництво одиниці продукції чи роботи. Вона також може прийматися в розрахунку на одного робітника або їх групу. Норма часу є показником, оберненим до показника норми виробітку - чим нижче норма часу, тим вище норма виробітку. Норми часу і норми виробітку застосовуються при відрядній оплаті праці, коли її величина залежить від обсягу виконаної роботи чи виробленої продукції.

 

 

17. Впровадження норм та контроль за їх виконанням

На кожному великому підприємстві є відділ, бюро чи нормувальник, які безпосередньо здійснюють нормування праці. До кола обов'язків працівників централізованої служби (бюро, відділу) входить:

- забезпечення організації технічного нормування праці на підприємстві в цілому та в окремих його підрозділах;

- встановлення науково обґрунтованих норм праці та їх перегляд при реконструкції устаткування, його заміні, вдосконаленні виробничого процесу;

- забезпечення контролю впровадження й виконання відповідних норм праці та правильного їх застосування при оплаті праці;

- організація нагляду за станом робочих місць, правильною розстановкою робітників у виробничому процесі;

- інструктаж робітників щодо поширення передових методів праці;

- виконання фотографій та хронометражних спостережень згідно з планом з метою вдосконалення норм праці і запобігання непродуктивним витратам та безпосереднім втратам робочого часу.

Під управлінням нормуванням праці на підприємстві розуміють сукупність організаційно-технічних, економічних та соціально-гігієнічних заходів, здійснення яких веде до економії праці.

 

18. Нормування праці робітників погодинників

Погодинна оплата праці: інтенсивність v; продуктивність ^v (регулюється надбавками); якість ^.

При погодинній оплаті праці робітників, насамперед в безперервних апаратурних виробництвах, автоматизованих виробництвах тощо, застосовуються норми обслуговування і чисельності.

Норма обслуговування - це кількість одиниць обладнання, виробничих площ, які повинен (повинні) обслуговувати робітник (група робітників).

Норма чисельності - це чисельність працівників відповідного кваліфікаційно-професійного складу, яка необхідна для обслуговування конкретного устаткування чи виробничих площ. Вона встановлюється виходячи із норм обслуговування, кількості робочих місць.

На підставі норм обслуговування і чисельності встановлюється чисельність працівників допоміжних підрозділів підприємств, за професіями, видами робіт, функціями тощо.

 

 

19. Перегляд норм праці на підприємстві

Перегляд норм праці відбувається у певній послідовності:

- визначають дільниці, робочі місця і професії працівників, де впроваджено норми праці;

- аналізують рівень виконання норм праці серед робітників на дільницях, у цехах та на підприємстві в цілому;

- встановлюють рівень перевиконання норм, тобто виявля¬ють чинники зростання продуктивності праці чи вдосконалення виробництва;

- оцінюють якість впроваджених норм;

- досліджують прогресивні зміни у технології, технічних, органі¬заційних та санітарно-гігієнічних умовах праці;

- розраховують нові, прогресивні норми відповідно до по¬ліпшення техніко-організаційних і санітарно-гігієнічних умов на робочому місці;

- розробляють графік впровадження нових норм у цехах і на дільницях підприємства;

- розробляють форми й періодичність контролю впровад¬ження норм та їх оволодіння;

- проводять виробничий інструктаж тих робітників, для яких переглянуто норми праці.

Якість перегляду норм значно поліпшується, якщо на підприємстві здійснюють систематичний контроль стану технічно¬го нормування, рівня виконання норм, причин, що зумовили значне перевиконання норм. Перегляд норм - одна з умов підвищення продуктивності праці, досягнення проектних потужностей. Тому має бути встановлено сувору відповідність між зміною норм праці та підвищенням продуктивності праці.

 

20. Атестація робочих місць

Атестація робочих місць [за умовами праці] - комплексна оцінка всіх факторів виробничого середовища і трудового процесу.

Включає облік та комплексну оцінку відповідності кожного робочого місця вимогам стандартів, методикам виконання вимірювань, санітарним нормам і правилам, правилам техніки безпеки та пожежної безпеки.

Основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками з метою реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Атестація проводиться на підприємствах і в організаціях незалежно від форм господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працівників, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Атестацію проводить атестаційна комісія, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.

 

21. Нормування токарних робіт

На токарних верстатах можуть обробляти деталі будь-яких форм - циліндричні, конічні, плоскі, фасонні. В основному обробку виконують різцями. Однак, можуть бути використані й інші інструменти, такі як: свердла, зенкери, розвертки, плашки, мітчики. З їх допомогою обточують зовнішні циліндричні поверхні, розточують отвори, обробляють торцеві поверхні, відрізають деталі, нарізають різьбу. Для всіх перелічених вище видів робіт головним рухом є обертання деталі, допоміжним - подача інструмента.

Розрахунок основного часу здійснюють за формулою: 1= d/2.

Дійсну довжину обробки кільцевої поверхні визначають за формулою: 1=d - (d1/2), де d1 - діаметр деталі після обробки кільцевої поверхні.

 

22. Нормування ремонтних робіт

Слюсарні, розбірно-складальні, електромонтажні, зварювальні, ковальські, термічні, жерстяницькі, малярні та інші ручні роботи і впливають на ефективність і якість ремонту. До нормованого часу ремонтних робіт Тч, аналогічно як і для верстатних робіт, входять всі витрати робочого часу на технологічну операцію. У залежності від вигляду виробництва, нормований час ремонтних робіт також класифікують на штучно-калькуляційний Тшк (при одиничному мало- і середньо- серійному виробництві) або штучний Тш (при великосерійному і масовому виробництві). Цей нормований час складається з основного (машинного) То, допоміжного Тд, додаткового Тдод і підготовчо-заключного Тпз часу. Його подають виразом