Антиінфляційна політики в Україні

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 25 Января 2012 в 00:30, курсовая работа

Описание

Мета курсової роботи – дослідження антиінфляційної політики та напрямів підвищення її ефективності, як чинника економічного зростання в Україні.
Досягти поставленої мети можна, виконавши наступні завдання:
- розглянути поняття антиінфляційної політики;
- визначити можливі методи боротьби з інфляцією;
- розглянути основні моделі антиінфляційної політики;
- проаналізувати причини виникнення та особливості інфляційних процесів в Україні;
- розглянути особливості антиінфляційної політики в Україні.

Содержание

ВСТУП
Поняття і методи антиінфляційної політики
1.1. Сутність антиінфляційної політики держави
1.2. Методи боротьби з інфляцією
II. Моделі антиінфляційної політики
III. Антиінфляційна політики в Україні
3.1. Причини виникнення та аналіз інфляційних процесів в Україні
3.2. Особливості антиінфляційної політики в Україні
ВИСНОВОК
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Работа состоит из  1 файл

Курсовая.docx

— 79.58 Кб (Скачать документ)

     - пом'якшити шоки шляхом проведення  відповідної торговельної,  бюджетної  та структурної політики;

     - підвищити якість фіскальної  політики,  та узгоджувати її  з монетарною для досягнення  низькоінфляційного середовища;

     - підвищити ефективність управління  адміністративно регульованими  цінами та узгоджувати цю політику  з інфляційними цілями. 
 
 
 
 

     ВИСНОВКИ

     Отже, інфляція – це тривале зростання  загального рівня цін, що, відповідно, є свідченням зниження купівельної  спроможності грошей.

     Iнфляції  та економічних криз не уникнула  жодна країна. Навіть найважчі  кризи закінчувалися, як правило,  оновленням економіки і її  підйомом. Тому більшість дослідників  роздивляються кризи як переломний  момент в науково-технічному, соціальному,  політичному і економічному розвитку. Історичні ситуації не повторюються  однозначно, і тому навіть власний  досвід потребує переосмислення  в умовах сьогодення. Методи, що  допомогли іншим країнам вийти  із кризи і подолати інфляцію, мабуть, повинні по-іншому використатися  стосовно до конкретної ситуації.

     Розмір  множини товарів, ціни на які зростають, та довжина процесу зростання  цін є важливими характеристиками поняття інфляції. Наприклад, слід вирізняти  відносне зростання цін, за якого  ціни на окремі товари (послуги) зростають  значно швидше (нафта, наприклад), ніж  інші, або ж останні можуть залишатися постійними. Відповідно, зростання  цін в одному періоді та відсутність  або ж надто слабке зростання  в наступних не є інфляцією.

     Через складність інфляційних процесів існують  суперечності між різними економічними школами щодо причин її виникнення. Наприклад, згідно з монетарною теорією  «інфляція завжди і всюди є  грошовим феноменом» (Мілтон Фрідман). При цьому, визначення процесу зростання  цін як грошового явища можливе  лише за умови безперервності і тривалості в часі процесу зростання цін.

     Методи  боротьби з інфляцією можуть бути як прямими так і непрямими. Частіше  за все проявляється наступна закономірність – чим скрутніша ситуація, тим  більш продуктивними є прямі  методи впливу Уряду і Центрального банку на економіку і грошову  масу.

     Непрямі методи включають:

     - регулювання загальної маси грошей через управління “друкарським верстатом”;

     - регулювання процентних ставок комерційних банків через управління ними центробанком;

     - обов’язкові грошові резерви комерційних банків;

     - операції центрального банку на відкритому ринку цінних паперів.

     Непрямі методи не можуть працювати у нашій  економіці на повну потужність по причині її недостатньої “ринковості”. Повноцінний ринок цінних паперів  в тому числі ринок державних  зобов’язань у нас відсутній  і відповідно центральний банк не може впливати на грошову масу через  купівлю-продаж цінних паперів.

     Пряме регулювання купівельної спроможності грошової одиниці включає в себе такі методи:

     - пряме регулювання кредитів і їх розподіл державою;

     - державне регулювання цін;

     - державне регулювання обмежень заробітної плати;

     - державне регулювання зовнішньої торгівлі і операцій з іноземним капіталом;

     - державне регулювання валютного курсу.

     Наприкiнцi слiд додати, що iнфляцiя – це не лише свiдотство слабкостi економiки, а й свiдотство слабкостi державної  влади або слабкостi полiтичної мудростi. 
 
 
 
 

СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Безкровний А.В. Розвиток інфляційного процесу в Україні // Економіка АПК.-2009.-№1.- C. 77-84.

2. Геєць В. Про політику економічного зростання в Україні // Банківська справа. – 2009,  № 2. – С. 2-8.

3. Геєць В.М. Нестабільність та економічне зростання – Х.: "Форт", 2000. – 344с.

4. Гончар І.А. Статистичний аналіз інфляцій утворюючих факторів в Україні. // Статистика України. 2009. №4. C. 15-52.

5. Горбанський А.Б. Ідентифікація типу інфляційного процесу в Україні // Держава та регіони. №1, 2010. – С. 22-29; 76-81.

6. Грейт Я. // Фінансова криза і інфляція: причини виникнення, сутність і особливості прояву в Україні. К.: 2006, № 1, С. 51-59.

7. Даниленко А.І., Короблін С.О., Петрик О.І. // Інфляція та фінансові механізми її регулювання. К.: «Прінт-Інфо». - 2007. - 315с.

8. Донченко О. Феномен психічної інфляції кризові механізми політики // Політичний менеджмент. К.: №6, 2009. – С. 12-20.

9. Думич Н. Проблеми подолання інфляції у країнах з перехідною економікою // Фінансова система України: Зб. наук. праць. 2010. – С. 45-56.

10.  Демченко О.В. Економіка України. Деякі підсумки та узагальнення // Економіст. – К.: 2008, № 2. – С. 25-31.

11.  Івасів Б.С. Гроші та кредит: Підручник.-Вид. 3-тє, змін. й доп.-Тернопіль: Карт-бланш, К.:Кондор, 2008. –C.519-528.

12.  Ковальчук Т., Коваль М. // Основні чинники інфляції в Україні. Х.: «Прінт-Інфо». 2009. - 250с.

13.  Колюжний В. Механізм розвитку та протидії інфляції в Україні. // Економіст. №6, 2008. – С. 16-22; 28-35.

14.  Комашко О. Моделювання очікувань інфляції в Україні // Банківська справа №4, 2009. – С. 21-29.

15.  Кравченко С.,  Теленик С. Інфляція в ринковій економіці:  сутність,  причини і взаємозв'язки з макроекономічними показниками // Економіка, фінанси, право. 2010. № 7. – С. 74-80.

16.  Летвицький В. Інфляція споживчих цін у 2009 р. // Банківська справа. – 2010, № 1. С. 12-20.

17.  Марцин В.С. Міркування щодо особливості антиінфляційної політики в Україні / В.С.Марцин //Актуальні проблеми економіки. – 2010. – №1. – с.93-102.

18.  Нікіфоров П. Режим прямого таргетування інфляції – концептуальна основа дискреційної монетарної політики в сучасній Україні //  Регіональна економіка. – 2008. № 4. – С. 44-50.

19.  Основні показники економічного та соціального розвитку України //  Економіст. – 2008. № 1. – С. 25-31.

20.  Паливода К.В. Вплив інфляції на інвестиційну активність у сучасному суспільстві. // Фінанси України. №12, 2009. С. 21-30.

21.  Петрик О.,  Ніколайчук С. Визначення оптимального рівня інфляції для України // Вісник НБУ, червень 2010. – С. 15-24.

22.  Петрик О.  Інфляція в Україні:  проблеми,  ризики,  перспективи // Вісник НБУ,  березень 2010. – С. 45-51.

23. Сірко А.В., Найдич Н.М. Макроекономіка: навч-метод. пос.-Тернопіль: СПП // Тайп, 2009. – С.448-505.

24. Шевчук В. Інфляційний  "перегрів" української економіки в 2009-2010 роках: причини та наслідки // Економіст № 11, листопад 2011. С. 52-58.

25. Щербак А. Як приборкати інфляцію в Україні // Економіст.-2009.-№9.-С. 42-49.

26.   Державний комітет статистики України. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/.

Информация о работе Антиінфляційна політики в Україні