Організація збуту продукції на підприємстві та шляхи її вдосконалення на прикладі ВАТ «Росинка ЛТД»

 

Як показують дані Таблиці 2.9, в звітному періоді в порівнянні з базисним періодом, спостерігається збільшення випуску продукції в середньому на 103,7 %. Це збільшення відбулося через зростання випуску більшості видів продукції. По деяких видах продукції спостерігається зниження об'ємів виробництва. Так, виробництво напою безалкогольного „Кола” скоротилося на 5,9 %, напою безалкогольного „Апельсин” – на 2,7 %, мінеральної води „Карпатська” – на 2,5 %.

Об'єм випуску інших  видів продукції підприємства змінився незначно.

В ході подальшого аналізу  необхідно проаналізувати виконання  плану по випуску продукції ВАТ  „Росинка ЛТД” (Таблиця 2.10).

вырезано

На ВАТ „Росинка ЛТД” процес формування цін складається за системою ринкового ціноутворення, що функціонує на базі взаємодії попиту і пропозиції.

Суть цілеспрямованої  цінової політики полягає в тому, щоб встановлювати на товари такі ціни, так варіювати ними залежно  від ситуації на ринку, щоб оволодіти його максимально можливою часткою, добитися запланованого об'єму прибутку і успішно вирішувати всі стратегічні і тактичні задачі.

На ВАТ „Росинка ЛТД” проводиться ціла гамма  достатньо близької продукції. Можна вести облік витрат по кожному виду продукції окремо, але це дуже трудомістко. Прямі витрати відразу відносять на собівартість кожного виду продукції. Витрати, які відносяться до виробництва декількох видів виробів, повинні розподілятися між цими видами продукції. Такі витрати називаються непрямими.

Механізм калькуляції  собівартості в самому загальному вигляді  полягає в додаванні до прямих витрат частки непрямих витрат в деякій пропорції, однаковій для всіх видів  вироблюваної продукції.

На ВАТ „Росинка ЛТД” непрямі витрати розподіляються пропорційно прямим витратам на виробництво продукції.

Ми пропонуємо розподіляти  витрати іншим шляхом. Як критерій розподілу витрат виступає не віднесення до прямих і непрямих, а віднесення до змінних і постійних: в собівартість повинні включатися тільки змінні витрати, а постійні враховуються окремо. Оскільки велику частину непрямих витрат можна віднести до постійних, то цей процес виглядає як виняток непрямих витрат. В практиці став використовуватися новий економічний показник – маржинальний дохід. Маржінальний дохід – це різниця між виручкою від реалізації продукції і змінними витратами на виробництво і реалізацію продукції.

 

 

 

 

 

Таблиця 2.13 Розрахунок порогу рентабельності і запасу фінансової стійкості ВАТ „Росинка ЛТД” на 2008р.

 

Показники	План на 2008р.
Виручка від реалізації продукції, тис. крб.	22801
Прибуток, тис. крб.	2561
Повна собівартість реалізованої продукції, т. крб., в т. ч.: - постійні витрати,  тис. крб. - змінні витрати, тис.  крб.	20240 11132 9108
Сума маржинального  доходу, тис. крб.	13693
Частка маржинального доходу у виручці %	60,0
Поріг рентабельності, тис. крб.	18553
Зона фінансової стійкості: - тис. грн.: -   %:	4247 18,6

 

За планом фінансове  положення підприємства значно покращиться  в 2008 р., оскільки підприємство планує отримати 2561 тис. грн. прибутку і матиме запас фінансової міцності у розмірі 4247 тис. грн.

Використовування показника  маржинального доходу допомагає  підприємству швидко проводити розрахунки фінансового результату при зміні  цін на продукцію і управляти  ними.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.3 Формування попиту і стимулювання збуту

 

Важливе місце в ринкових відносинах належить маркетингу саме у сфері виробничого і торговельного  бізнесу, оскільки тут стоїть питання  реалізації товару (продукції) та послуг. Успішна маркетингова діяльність у цих сфера дає змогу отримувати високі результати.

Маркетингова діяльність саме у цих галузях повинна  забезпечити:

- надійну, достовірну і своєчасну інформацію про ринок, структурі і динаміці конкретного попиту, смаках і перевагах покупців, тобто інформацію про зовнішні умови функціонування фірми;

- створення такого товару, набору товарів (асортименту), що більш повно задовольняє вимогам ринку, чим товари конкурентів;

- необхідний вплив на споживача, на попит, на ринок, що забезпечує максимально можливий контроль сфери реалізації.

В основі діяльності виробників, що працюють на основі принципів маркетингу, лежить девіз: робити тільки те, що вимагають  ринок, покупець. Вихідним моментом, що лежить в основі маркетингу, виступає ідея людських нестатків, потреб, запитів. Звідси сутність маркетингу гранично коротко перебуває в наступному: варто робити тільки те, що безумовно знайде збут, а не намагатися нав'язати покупцю «неузгоджену» попередньо з ринком продукцію.

Із сутності маркетингу випливають основні принципи, що включають:

- націленість на досягнення кінцевого практичного результату виробничо-збутової діяльності. Ефективна реалізація товару на ринку в намічених кількостях означає, по суті, оволодіння його визначеної долі відповідно до довгострокової мети, наміченої підприємством.

вырезано