Основні завдання організації праці в магазині

• спеціалісти найвищої кваліфікації (працівники, що мають наукові ступені та вчені звання);
• спеціалісти вищої кваліфікації (працівники з вищою спеціальною освітою та значним практичним досвідом виробничо-господарської діяльності);
• спеціалісти середньої кваліфікації (працівники з середньою освітою та певним практичним досвідом);
• спеціалісти-практики (працівники, що мають значний практичний досвід роботи в відповідній галузі і займають інженерні, економічні та інші посади, не маючи спеціальної освіти) [5, 22].

До службовців відносяться працівники, що здійснюють підготовку та оформлення документації, облік та контроль, господарське обслуговування (тобто виконують суто технічну роботу), зокрема -- діловоди, обліковці, архіваріуси, агенти, креслярі, секретарі-друкарки, стенографіста тощо.

Робітники безпосередньо зайняті у процесі створення матеріальних цінностей, а також ремонтом, переміщенням вантажів, перевозкою пасажирів, наданням матеріальних послуг та ін.

В аналітичних цілях всіх робітників можна поділити на основних - тих, що безпосередньо беруть участь у процесі створення продукції, та допоміжних -- тих, які виковують  функції обслуговування основного  виробництва. Поступово, з розвитком  виробництва, його механізації та автоматизації  межі між основними та допоміжними  робітниками стираються, а роль останніх (зокрема наладчиків, механіків) зростає [3, 120].

До категорії молодшого обслуговуючого персоналу відносять осіб, зайнятих обслуговуванням основного парку обладнання та устаткування, а також зайнятих обслуговуванням основних, допоміжних, чергових і ремонтних виробничих працівників. До цієї категорії відносять також прибиральників, двірників, гардеробників, охоронців, пожежно-вартову службу.

До категорії стажерів (учнів) зазвичай відносять осіб, які набувають практичних навичок оволодіння професією на конкретному підприємстві [3, 121].

Співвідношення між категоріями  персоналу залежить від цілеспрямованості  діяльності виробництва, галузі народного  господарства, виду випуску продукції, обсягу продукції, що виробляється, величини підприємства тощо. За опосередкованими даними становлять в середньому: 18--20 % -- керівники, спеціалісти, службовці  тощо, 80--82 % -- робітники.

У магазині «Кишенька», із категорії  вище вказаних працівників, наявний  директор магазину, спеціалісти вищої  кваліфікації та молодший обслуговуючий  персонал.

Режим роботи та умови праці  в магазині

Якість обслуговування покупців значною  мірою залежить від режиму роботи роздрібного торгового підприємства. У свою чергу,на режим роботи магазину впливають інтенсивність купівельних потоків,розподіл товарообігу по годинах дня, днях тижня, сезонах. При цьому слід також враховувати необхідність створення оптимального режиму праці та відпочинку торговельних працівників, надання їм п'ятиденного робочого тижня,складання зручного графіка виходу на роботу. Узгодженості режиму роботи магазина з режимом праці і відпочинку його працівників досягають шляхом розробки раціональних графіків виходу на роботу. Вони повинні ґрунтуватися на дотриманні передбаченої трудовим законодавством тривалість робочого часу та забезпеченні ритмічності чергування часу праці і відпочинку працівників магазину протягом дня та робочого тижня. Слід передбачити час на підготовчо-заключні операції. Графіки повинні відповідати зміни купівельних потоків у різні години дня і дні тижня.

У робочий час включається час, що витрачається на підготовчо-заключні операції. Так, для продавця цей час складається з витрат часу на отримання та підготовку товарів до продажу, їх розміщення і викладення, підготовку інвентаря і пакувального матеріалу,перевірку ваговимірювального обладнання, підрахунок чеків, прибирання інвентаря, пакувальних матеріалів, передачу товарно-матеріальних цінностей і т.д. Наці операції відводиться, як правило, не менше 15-30 хв, але не більше 60 хв за зміну.

При семигодинний робочому дні встановлюють шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем. У магазині з восьмигодинним робочим днем тривалість робочого тижня становить зазвичай п'ять днів з двома вихідними днями. Загальна тривалість робочого часу за тиждень - 40ч.

Якщо в магазині полуторазмінний  режим роботи (11 год на день), то для  працівників установлюється робочий  день тривалістю 8 год з двома  вихідними днями. У виняткових випадках, коли неможливо встановити робочий  день нормальної тривалості, для продавців  і контролерів - касирів дозволяється застосовувати підсумований облік робочого часу. При цьому тривалість робочого дня не повинна перевищувати 11 год 30 хв при обов'язковому надання відпочинку на наступний день. Загальна кількість робочих годин на місяць має бути таке ж, як і інших працівників.  
Переведення працівників на підсумований облік робочого часу здійснюється за погодженням з профспілковим комітетом.

У тому випадку, якщо магазин працює в півтори або дві зміни і протягом дня має нерівномірний потік покупців, то для всіх працівників може встановлюватися стрічковий графік виходу на роботу. Такий графік передбачає вихід на роботу не всіх працівників одночасно, а групамив різні години дня. Найчастіше такі графіки застосовуються в продовольчих магазинах.

Розрахунок планової чисельності  працівників проводиться з урахуванням  режиму роботи підприємства. При цьому  враховуються коефіцієнти збільшення чисельності, необхідної для заміни тимчасово відсутніх працівників  
(відпустка, хвороба). При плануванні чисельності продавців, касирів,контролерів-касирів визначають явочну і середньооблікова чисельність. При розрахунку чисельності цих працівників використовується показник умовного робочого місця. При його визначенні можуть бути взяті показники середньої площі одного умовного робочого місця (у продовольчій торгівлі - 20кв. м, у непрдовольчої - 21,5 кв.м). У явочну чисельність входять працівники, які щодня повинні бути на роботі протягом робочого часу з урахуванням часу, що витрачається на підготовчо-заключні операції.

Розрахована середньооблікова чисельність  продавців може бути зменшена з урахуванням  того, що частина їх роботи може виконуватися завідувачами відділами, їх заступниками. Чисельність працівників дрібнороздрібної мережі визначається з урахуванням  режиму їх роботи. Але при цьому  слід мати на увазі,що при визначенні чисельності продавців та касирів  доцільно враховувати і такі фактори, як інтенсивність купівельних потоків, попит населення, його сезонність, а  також застосування сучасних технологій продажу товарів.

На основі розрахунку планової чисельності  працівників складається штатний  розклад і проводиться розрахунок фонду заробітної плати. Штатний розклад представляє перелік всіх посад із зазначенням кількості працівників і передбачених ставок і окладів (при тарифній системі оплати праці) або коефіцієнтів зростання заробітної плати (при безтарифної системі оплати праці).

У торгівлі ринок праці має свої особливості, які виражаються в  наступному: потреба в працівниках  торгівлі зростає більш швидкими темпами по порівнянні з іншими галузями, що свідчить про підвищення значення торгівлі в умовах ринку, що розвивається; торгівля приваблює велике число працівників з інших сфер,тому тут працює багато людей без спеціальних знань, але мають досвід роботи в різних галузях економіки; привабливість праці в торгівлі обумовлена більш високою прибутковістю в порівнянні з іншими галузями; потреба в робітничих професіях в торгівлі має свою специфіку,обумовлену тим, що виявляється стійка тенденція попиту на молодих працівників. Ця тенденція ринку праці в торгівлі ставить завдання створювати новий мотиваційний механізм стимулювання праці.

У магазині «Кишенька» також створений  відповідний режим роботи, який відповідає Закону України і є дуже зручним для працівників магазину. Докладно дивіться, у додатках. Таблиця 3.1.

Удосконалення організації праці  в магазині нерозривно пов'язане  з поліпшенням умов праці працівників, які значною мірою визначають їх працездатність і стомлюваність. Добитися поліпшення умов праці можна впровадженням засобів механізації важких і трудомістких робіт, поліпшенням санітарно-гігієнічних, побутових і естетичних умов праці, забезпеченням охорони праці та суворим дотриманням техніки безпеки.

Поліпшенню умов праці працівників  магазину в чому сприяє широке застосування тари-обладнання для доставки товарів  в роздрібну торговельну мережу, впровадження засобів механізації  вантажно-розвантажувальних робіт внутрішньомагазинні переміщення товарів, механізація операцій, пов'язаних з підготовкою товарів до продажу та їх відпусткою, а також обліково-обчислювальних операцій.

Умови праці працівників магазину в чому залежать від вентиляції і  опалення. У торговельному залі та інших приміщеннях магазину повинен  підтримуватися нормальний повітрообмін і температура повітря. Температура  повітря в торговому залі та підсобних  приміщеннях магазину в холодний період року повинна бути в межах 17-22 ° 'С, в теплий період - не перевищувати 28 ° С.  
Згідно з санітарними нормами швидкість руху повітря в приміщеннях у теплий період роки може бути в межах від 0,3 до 0,5 м/с, в холодний - не більше  
0,3 м/с. Перевищення цих норм може призвести до виникнення простудних захворювань працівників магазину. Система вентиляції та опалення має передбачати рівномірний розподіл повітря в приміщеннях магазину.  
Відносна вологість повітря в холодний і перехідний періоди року не повинна перевищувати 75%, в теплий період року вона може бути в межах від 55%  
(при 28 ° С) до 75% (при 24 ° С)./4, стор 572/

Особливі вимоги пред'являються  до висвітлення магазинів. Воно повинно бути рівномірним, досить інтенсивним, але не сліпучим. Важливо, щоб освітлення не спотворювало фактичний колір товарів. Робочі місця фасовщик, продавців гастрономічних товарів, контролерів-касирів повинні висвітлюватися в 1,5-2 рази інтенсивніше, ніж решта частини торгового залу.

У робочих приміщеннях магазину концентрація пилу в повітрі не повинна  перевищувати Юмг/м3. Знизити концентрацію пилу можна за допомогою витяжної вентиляції. Для видалення пилу, що осів на обладнанні, стінах і т. д.,використовують пилососи.

Несприятливий вплив на організм людини надає шум. Він призводить до перевтоми  працівників, розвитку різних захворювань.  
Основними джерелами шуму в магазинах є транспортери, холодильні та вентиляційні установки, а також деякі інші види торгово -технологічного устаткування. Шум чинить негативний вплив не тільки на працівників магазину, а й на покупців. Гранично допустимий рівень шуму для торгових залів магазинів складає 50-60 дБ.

Поліпшенню умов праці працівників  торгівлі, підвищенню культури обслуговування покупців сприяють також дотримання вимог технічної естетики при  організації робочих місць і  оформленні інтер'єрів,а також суворе дотримання санітарно-гігієнічних  умов праці. Магазини повинні мати необхідні  санітарно-технічними пристрої та побутові приміщення.

На продуктивність праці працівників  магазину, якість обслуговування покупців істотний вплив робить мікроклімат  у його колективі. Сприятливий мікроклімат  в колективі передбачає доброзичливе ставлення працівників один до одного, дружну роботу,взаємовиручку і т. д. Він багато в чому залежить від характеру і стилю керівництва колективом магазину.

У магазині «Кишенька» по максимальності можливостей, створені сприятливі умови  праці. У магазині проведено опалення, що забезпечує обігрів в холодну  пору року, влітку підтримується вентиляція у приміщенні. Все це сприяє збереженню товару в належному стані та захист здоров*я працівників. Також у  магазині створений комплекс освітлювальних засобів, що надають належне освітлення в ньому, при цьому не створюючи  освітлювальний ефект. Головною дією для  створення сприятливих умов праці  є підтриманням директором, мікроклімату в колективі. Його спонукання працівників  бути дружніми, злагодженими в роботі і готовими допомогти в важку  хвилину.

4. Побутові умови для працівників магазину

Обов'язки щодо забезпечення безпечних умов праці покладаються на роботодавця. Причому роботодавець повинен не тільки забезпечити безпеку  співробітників при виконанні ними трудових обов'язків, а й санітарно-побутове та лікувально-профілактичне обслуговування відповідно до вимог охорони праці. Мова в даному випадку йде про: обладнання для працівників санітарно-побутових приміщень, приміщень для прийому їжі, надання медичної допомоги, кімнати для відпочинку в робочий час і психологічного розвантаження; .

 У магазині повинно бути спеціальне приміщення для відпочинку та харчування працівників, воно повинно бути оснащене електрочайниками, кавоварками, кухонними меблями , посудом, холодильниками. Створені такі приміщення, для психологічного розвантаження та відпочинку протягом робочого часу.

Площа зазначеної кімнати  визначається з розрахунку одного квадратного  метра на кожного відвідувача  і повинна бути не менше 12 кв. м. У  ній необхідно встановити умивальник, стаціонарний кип'ятильник (електрочайник), електричну плиту (НВЧ-піч) і холодильник. У невеликих організаціях, в яких чисельність працівників не перевищує  десяти чоловік у зміну, замість  кімнати для прийому їжі допускається виділення в гардеробній (роздягальні) додаткового місця площею не менше 6 кв. м для установки столу  для прийому їжі.