Проблеми збуту продукції в період кризи

Базарна ностальгія

http://www.investgazeta.net/?p=news&news_id=26406

Автор: ІРИНА ГОСУДАРСЬКА

За рахунок яких факторів продуктові ринки мають намір «забрати» частина відвідувачів супермаркетів.
Європейська роздріб вже встигла забути про примітивних продовольчих ринках, а українська влада, схоже, бачать в їх створенні ефективний метод нагодувати обедневшего за час кризи українця і врятувати вітчизняного сільгоспвиробника. 150 ринків кооперативної торгівлі сільгосппродукцією має намір відкрити уряд до кінця поточного року. Але чи зможуть ініційовані продуктові базари стати масовими годувальника і скласти гідну конкуренцію переживають не кращі часи продовольчим мережам?

Старі звички

Традиційні ринки давно перестали бути місцем дешевого шопінгу. Сьогодні це швидше звичне і дороге місце покупки в кожному районі. А ще в кінці 90-х скуповуватися на базарі краще переважна більшість українців. Однак дуже скоро супермаркети змогли зробити масовому споживачу більш вигідну пропозицію купувати з комфортом, багатим асортиментом і за привабливою ціною, завдяки чому перетягла у свої торговельні зали більшу частину «базарної» клієнтури. Дуже скоро потрапити на полиці супермаркетів товару стало досить складно. І якщо раніше в особливо незавідном положенні знаходився вітчизняний виробник, то сьогодні супермаркети роблять ставку саме на його недорогу продукцію. В результаті частка нізкоценового сегмента, яка у більшості мереж ще вчора не дотягував і до половини, сьогодні стала домінуючою за рахунок скорочення преміального і середньоціновому сегментів. Полки з делікатесами стали коротше і вже, а найдорожча продукція з них і зовсім зникла: елітні сорти сирів, алкоголю, м'яса тепер можна знайти далеко не в кожному супермаркеті. Мережевий трафік сьогодні формують низькорентабельні категорії. Українці опинилися на вимушеній дієті, а вітчизняні мережі - на межі дефолту.
 
Розбазарювання

На початку року Українська торговельна асоціація звернулася до Кабміну з проханням рефінансувати вже отримані кредити, щоб мережі могли їх поки не повертати. Прем'єр пообіцяла допомогти. Але розраховувати на держпіддтримку в умовах кризи ритейлерам не варто, застерігають експерти: у кращому випадку допомогу отримають мережі, які зуміють пролобіювати свій бізнес. Замість цього не так давно уряд оголосив про намір виділити 7 млрд. грн. для фінансування цільової програми створення до кінця року 150 кооперативних сільгоспринков, де б продавалася молочна, м'ясна, рибна і інша продукція безпосередньо від фермерів. Здається, на рівні ідеї «селянські мотиви» були близькі і бізнесменам. В одному з полтавських торгових центрів, що втратив продуктовий якір, відкрили фермерський міні-центр.
Якщо ідея, реалізована в Полтаві, вже запрацювала, то 150 ринків від уряду більше схожі на утопію. «Щоб організувати мережу з 150 базарчику, нехай навіть і примітивних, потрібні значні організаційні вкладення, не кажучи вже про грошових. Не думаю, що держава зуміє зробити це ефективно », - висловлює сумніви Михайло Грищенко, директор RetailStudio. 7 млрд. грн. - Сума чимала, а в умовах кризи - неймовірна. Не вірять у конкурентоспроможність ідеї і в «Фоззі Груп». «В українців встигла сформуватись культура здійснення покупок в організованих точках продажу», - аргументує Маріанна конину, PR-директор «Фоззі Груп». На її думку, базар не здатний запропонувати широкий асортимент, гарантувати якість, забезпечене комплексом заходів. До того ж тільки супермаркети мають всі необхідні ліцензії для торгівлі тютюном і алкоголем.
За довгі роки роботи мережі оптимізували свої бізнес-процеси, і навряд чи держава зможе провести за кілька місяців такий же обсяг роботи - тільки вже для ринків. Якщо до кінця року базари таки відкриються і ціни там будуть нижчими, це буде диво, кажуть експерти. Але дива не станеться, впевнений Михайло Грищенко, аргументуючи це тим, що ефективніше, ніж організована ланцюжок поставок від виробника до кінцевого споживача у супермаркету або іншого сучасного формату, навряд чи вдасться вигадати. Відповідно, не вдасться запропонувати більш привабливі ціни, вважає експерт. Є ще один важливий фактор: в супермаркет йдуть не тільки заради ціни. Там також шукають комфорт і багатство асортименту. Це три основні речі. «А ця ініціатива уряду абсолютно неадекватна умов ринку. Держава повинна дбати про створення більш прозорого ринку землі, і туди стануть ломиться девелопери, щоб будувати торгові центри, в яких розмістяться гіпермаркети, що торгують за найнижчими цінами », - укладає Грищенко.
Однак сама ідея створення кооперативів в сучасних умовах цілком життєздатна. Така практика існує в світі, де поширені спілки кооперативних магазинів, але не ринків. Об'єднуючись, незалежні магазини створюють закупівельні спілки та отримують у постачальників хороші знижки, а потім пропонують хороші ціни своїм клієнтам.

Вистачить усім

А на українських традиційних базарах купівельні потоки не всихають. Люди шикуються в чергу і продовжують робити покупки по не найнижчими цінами в некомфортних і не дуже хороших санітарних умовах. Експерти пояснюють цей феномен очікуваннями середньостатистичного українця отримати на базарі більш свіжі фрукти, овочі, м'ясо, рибу, молоко. І це бажання цілком зрозуміло і виправдано. У США, наприклад, не дивлячись на високорозвинену торговельну інфраструктуру, ринкова торгівля залишається популярною. І супермаркети, тонко реагуючи на бажання споживача, створюють спеціальні формати, що роблять відповідні акценти у своїй торгівлі. Приміром, британська мережа Tesco на американському ринку виробляє торгівлю під брендом Свіжі І Easy Квартал: торговій точці, що знаходиться ближче, купувати свіжі продукти так само легко, як і на ринку.
Як би не розгорталися кризові та посткрізісние події, тенденцію розвитку супермаркетів переломити не вдасться, упевнені експерти. А ринкам нічого не залишиться, як підвищувати рівень обслуговування і купувати вузьку спеціалізацію - торгувати рибою або овочами і т. п. Можна стати невеликим ринком з індивідуальним обслуговуванням і ретельно підібраним асортиментом групи «фреш», наприклад, в центрі міста.
Криза ж піде на користь українському рітейл, переконані спостерігачі. Вже зараз йде процес оздоровлення: закриття низькорентабельні точок, скорочення зайвого персоналу, оптимізація пулу постачальників. Активний процес злиттів і поглинань призведе до консолідації роздрібної торгівлі. І в таких умовах нинішні базари дійсно отримають вузьку спеціалізацію і стануть більш цивілізованими, покликаними задовольняти вишукані бажання невеликих груп споживачів, як це відбувається в усьому світі. Саме на цю частину споживачів вільно можуть розраховувати традиційні ринки.

Аналіз

В третій статті розглядається проблема підтримки національного виробника в умовах фінансової кризи. Як зазначається в статті, прем’єр-міністр Юлія Тимошенко відмовила у рефінансуванні мережам супермаркетів і наполягає на розвитку „базарної” інфраструктури. Таким чином вона намагається підтримати національного виробника продуктів харчування. З одного боку це має сенс: адже багато людей і зараз скуповуються на ринках, незважаючи ані на вищі ціни, ані на некомфортні та подекуди антисанітарні умови, що панують на базарах, а також люди, що виробляють продукцію, яка не має шансів потрапити на полиці супермаркетів, матимуть можливість реалізації своєї продукції. З іншого боку, організація місць для цивілізованої торгівлі забере багато коштів з державного бюджету, в якому і без того не вистачає коштів. Що ж стосується супермаркетів, то, як відомо, норма прибутку у них є достатньо високою, щоб поступитися частиною виручки заради збереження клієнтури. Можливо, для них було б доцільнішим, щоб вони більше орієнтувались не на імпортну продукцію, що дорожчає через падіння курсу гривні на міжнародному валютному ринку, а на вітчизняних виробників, які пропонують продукцію за цінами, більш підходящим покупцям.