Україна на світовому ринку туристичних послуг

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 16 Марта 2013 в 19:50, курсовая работа

Описание

Актуальність теми. Розвиток рекреаційно-туристичної сфери для багатьох країн є на сьогодні однією з головних задач. Україна, яка розташована в центрі Європи на перехресті транспортних шляхів, і яка має для поступального розвитку своєї рекреаційної сфери сприятливі природно-кліматичні умови, значний історико-культурний потенціал, необхідні людські та матеріальні ресурси, значно відстає від більшості європейських країн за рівнем розвитку рекреаційно-туристичних послуг.

Содержание

Вступ
3
Розділ 1. Теоретико-методологічні аспекти визначення міжнародного туристичного бізнесу.
8
1.1. Характеристика туристичної діяльності та її вплив на економіку України.
8
1.2. Туристичні ресурси та інфраструктура - головні складові розвитку туризму в України.
23
1.3. Туристична індустрія як вид економічної діяльності і складова економіки України.
32
Розділ 2. Місце України в розвитку міжнародного туризму.
40
2.1. Розвиток українського туристичного бізнесу та його роль в міжнародному туризмі.
40
2.2. Модернізація туристичного та рекреаційного потенціалу регіонів України.
45
2.3. Можливості туристичної галузі України.
54
Розділ 3. Стан і перспективи розвитку туризму та туристичного бізнесу в Україні.
58
3.1. Проблеми та перспективи ринку туристичних послуг в Україні.
58
3.2. Підвищення ефективності використання туристичного потенціалу України.
68
Висновки.
76
Список використаних джерел.

Работа состоит из  1 файл

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ курсова.docx

— 139.40 Кб (Скачать документ)

Доцільно також дотримуватися рекомендацій Всесвітньої туристської організації та міжнародної практики, які доводять, що будь-які бар'єри та обмеження, насамперед візові, прикордонні, митні, негативно позначаються саме на цивілізованому туризмі, зменшуючи туристичні потоки та формуючи несприятливий імідж країни.

З цією метою 20 травня 2004 р. в МЗС України була проведена презентація для Послів і керівників консульських установ іноземних держав, акредитованих в Україні, з нагоди прийняття Закону України від 18 листопада 2003 року “Про внесення змін до Закону України “Про туризм”, в ході якої також було привернуто увагу представників закордонних консульських установ до гостроти візових питань, які виникли останнім часом та суттєво впливають на характер туристичних зв’язків між двома країнами.

Необхідною передумовою  отримання реальних економічних  ефектів від туризму та посилення євроінтеграційних процесів в Україні є лібералізація на взаємній основі формальностей, пов’язаних з подорожами українських туристів до зарубіжних туристичних країн, насамперед процедури видачі в’їздних туристичних віз до країн традиційного туризму зони ЄС.

На фінансування проведених заходів щодо європейської інтеграції на 2004 р. колишньою Держтурадміністрацією  було передбачено біля 70 тис. грн., а на 2005 р.- відповідно 100 тис. грн. [11, c. 6].

З метою створення спільного  простору європейського туризму, впровадження інноваційної моделі розвитку України  як туристичної держави, з огляду на значний туристичний потенціал  України, та запобігання негативним наслідкам для туристичного співробітництва  передбачаються такі напрямки щодо подальшої  розбудови співпраці України  з державами-членами ЄС у галузі туризму:

1. Відповідно до Державної  програми підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції України на 2004 – 2007 роки, затвердженої Указом Президента України від 13.12.2003 р. № 1433 передбачено створення цілісної ефективної системи підготовки висококваліфікованих управлінців удосконалення професійної підготовки фахівців з метою формування кадрового потенціалу для забезпечення реалізації державної політики у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції, створення передумов для набуття Україною членства в Європейському Союзу та НАТО, що сприяло б, насамперед, покращення діяльності по захисту прав українських та іноземних споживачів туристичних послуг, наближення України до світових стандартів туристичного обслуговування.

Держтуризмкурортів особливо зацікавлена у сприянні з боку країн-членів ЄС щодо врахування у цільових програмах бюджетного фінансування вищезазначених потреб, у тому числі в плані здійснення моніторингу з наданням офіційних перекладів Директив та інших правових актів ЄС у сфері туризму, а також міжнародних стандартів щодо туристичних, готельних, курортних послуг і послуг закладів харчування.

У цьому зв'язку була б  бажаною технічна допомога ЄС щодо надання та перекладу законодавчих актів ЄС у сфері туризму з  метою подальшого їх врахування при  підготовці відповідних законопроектів України, спрямованих на підвищення ефективності туристичної галузі України.

2. Лібералізація прикордонних  і митних формальностей для  туристів, які здійснюють подорожі  між Україною та державами-членами ЄС, що є для України генеруючими туристичними ринками.

3. Сприяння з боку відповідних  структур ЄС та держав-членів  ЄС щодо приведення якості  туристичних послуг до міжнародних  стандартів, гармонізації системи  стандартизації та сертифікації  підприємств туристичної, готельної та курортної сфери, що надають послуги розміщення та харчування в Україні, з відповідними директивами ЄС.

4. З метою розширення  туристичного співробітництва з  державами-членами ЄС, диверсифікації  туристичної пропозиції, підвищення  конкурентоспроможності українського  турпродукту сприяння з боку ЄС щодо залучення інвестицій до розбудови туристичної та курортної інфраструктури українського туризму, в тому числі транскордонної, а також створення корпоративних турпродуктів (особливо міжнародних маршрутів по транскордонних територіях) та їх ефективного маркетингу на європейському та світовому ринках.

5. Надання фінансової та  технічної допомоги з боку  ЄС, зокрема, в рамках Індикативної  програми ТАСІS-Україна, туристичній  та курортній галузі України  щодо реалізації пріоритетних проектів розвитку туризму в Україні, у тому числі на регіональному рівні, у галузі сільського зеленого туризму, малого та середнього туристичного бізнесу, транскордонного співробітництва, розбудови інфраструктури туризму впродовж транспортних коридорів, а також інформаційно-рекламного забезпечення туристичної діяльності, прикладних досліджень туристичної сфери, популяризації позитивного туристичного іміджу України в світі.

6. Сприяння з боку ЄС  у створенні системи підготовки та підвищення кваліфікації туристичних кадрів України (державних службовців, працівників туристичних підприємств і готельних господарств, курортних установ, науковців і викладачів туристичних навчальних закладів) через проходження відповідного навчання і стажування у спеціалізованих навчальних закладах держав-членів ЄС. Врахування відповідних потреб Держтуризмкурортів в ході реалізації Державної програми навчання та перепідготовки фахівців у сфері європейської і євроатлантичної інтеграції України, а також при залученні технічної допомоги на впровадження проектів з адміністративного забезпечення туристичної галузі України, формування високопрофесійних фахівців туристичної сфери за напрямом євроінтеграції, в тому числі в апараті Держтуризмкурортів.

Враховуючи масштабність євроінтеграційної діяльності в  галузі туризму, доцільно передбачити збільшення чисельності відповідних працівників, у тому числі тих, які вільно володіють іноземними мовами, та формування відповідних структурних підрозділів з питань євроінтеграції центральних і місцевих органів виконавчої влади в галузі туризму, а також забезпечення структурних підрозділів з питань євроінтеграції необхідною оргтехнікою та засобами зв’язку, враховуючи доступ до мережі Інтернет, та створення відповідних бібліотек.

Необхідно проводити в  Україні міжнародні спеціалізовані семінари, конференції з залученням вітчизняних та іноземних організацій  для вивчення передового досвіду  організації туристичної діяльності, освоєння туристичних ринків, визначення перспектив розвитку новітніх технологій надання туристичних послуг, у  т.ч. маркетингових, формування туристичної  стратегії та стандартів обслуговування, а також брати участь у відповідних заходах за кордоном.

У цьому зв’язку налагодити систему обміну досвідом на постійній  основі з відповідними структурами ЄС, а також державних органів по туризму країн-членів ЄС щодо законодавчого та організаційного забезпечення високопродуктивної туристичної діяльності, зокрема адаптації національного законодавства в галузі туризму до відповідних Директив ЄС, організації системи сертифікації в сфері туризму, процедури впровадження міжнародних стандартів якості туристичних послуг.

7. Вдосконалення системи  забезпечення фінансування євроінтеграційної  діяльності у галузі туризму,  передбачивши прийняття бюджетної  програми “Забезпечення міжнародної  діяльності Державної служби туризму і курортів”, зокрема видатки на:

- адаптацію законодавства  України у сфері туризму до  директив і стандартів ЄС;

- розбудову інституційних  зв’язків з державами-членами ЄС;

- здійснення підготовки  кадрів з питань євроінтеграції  центральних і місцевих органів  виконавчої влади в сфері туризму,  враховуючи навчання та стажування  у спеціалізованих навчальних  закладах держав-членів ЄС;

- проведення в Україні  міжнародних спеціалізованих семінарів,  конференцій з залученням вітчизняних  та іноземних організацій для  вивчення передового досвіду організації туризму, участь у відповідних заходах за кордоном;

- створення системи пропагування  іміджу України як туристичної  держави, ефективного маркетингу  українського туристичного продукту  на європейському ринку;

- інтеграцію інформаційної  системи туристичної галузі України  до відповідних мереж ЄС.

8. З метою забезпечення міжвідомчої координації євроінтеграційної діяльності, узгодження її бюджетного фінансування, а також оптимізації механізмів використання міжнародної технічної допомоги створення міжвідомчої Робочої групи з євроінтеграції, передбачивши функціонування підгруп за тематичними напрямками, зокрема туризму.

Держава проголошує туризм одним  з пріоритетних напрямів розвитку економіки та культури і створює умови для туристичної діяльності.

Реалізація державної  політики в галузі туризму здійснюється шляхом:

  • визначення і реалізації основних напрямів державної політики в галузі туризму, пріоритетних напрямів розвитку туризму;
  • визначення порядку класифікації та оцінки туристичних ресурсів України, їх використання та охорони;
  • спрямування бюджетних коштів на розробку і реалізацію програм розвитку туризму;
  • визначення основ безпеки туризму;
  • нормативного регулювання відносин у галузі туризму (туристичного, готельного, екскурсійного та інших видів обслуговування громадян);
  • ліцензування в галузі туризму, стандартизації і сертифікації туристичних послуг, визначення кваліфікаційних вимог до посад фахівців туристичного супроводу, видачі дозволів на право здійснення туристичного супроводу;
  • встановлення системи статистичного обліку і звітності в галузі туризму та курортно-рекреаційного комплексу;
  • організації і здійснення державного контролю за дотриманням законодавства в галузі туризму;
  • визначення пріоритетних напрямів і координації наукових досліджень та підготовки кадрів у галузі туризму;
  • участі в розробці та реалізації міжнародних програм з розвитку туризму.

Туризм у багатьох країнах  світу є пріоритетним напрямом розвитку національної економіки та культури. Це зумовлено динамічністю, високоприбутковістю та великим позитивним соціально-економічним і культурним впливом туризму на розвиток країн. Туристична галузь є специфічним і досить складним об’єктом державного управління. Необхідність державної підтримки та регулювання туризму як синтетичної, складної галузі та багатогранної економічної системи з розгалуженою мережею зв’язків, в орбіту якої входить понад 40 суміжних галузей народного господарства (транспорт, зв’язок, харчування тощо), є очевидною[13, c. 5].

Аналіз, проведений Всесвітньою  Туристською Організацією, свідчить, що в більшості країн світу державна туристична політика впроваджується безпосередньо через центральні органи виконавчої влади - національні туристичні організації, інші інститути, а також опосередковано за допомогою правових важелів, підтримки туристичної інфраструктури і міжнародної політики. Туристична політика має характерні риси загальної політики держави. Разом з тим існують і деякі специфічні фактори, що впливають на її формування: природні умови країни, розвиненість транспортної індустрії, соціальні фактори (умови життя людей, система відпусток), фактори, пов’язані зі створенням економічної основи для розвитку туризму (стабільні валютно-фінансові, зовнішньоекономічні відносини), правові фактори, пов’язані із створенням і функціонуванням туристичного законодавства.

За результатами дослідження виявлено, що механізм реалізації туристичної політики держави включає: складання цільових програм з розвитку туризму на рівні держави і регіонів; розробку конкретних заходів щодо досягнення поставленої стратегічної мети і державне регулювання розвитку туристичної галузі. Отже, державне регулювання розвитку туристичної галузі є одним з механізмів реалізації політики держави в галузі туризму. Розвиток туристичної галузі характеризується позитивною динамікою змін кількісних та якісних показників туристичної галузі: збільшенням туристичних потоків, відрахувань у державний та місцевий бюджети, підвищенням рівня зайнятості в туристичній галузі тощо[15, c. 16].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.2. Туристичні ресурси  та інфраструктура - головні складові  розвитку туризму в України

За своїм туристично-рекреаційним потенціалом Україна має всі можливості стати туристичною державою світового рівня. Розширення міжнародних зв`язків відкриває нові шляхи для просування національного туристичного продукту на світовому ринку, залучення до світового інформаційного простору, передового досвіду організації туристичної діяльності.

Розвиток міжнародного туристичного співробітництва є головною та основоположною функцією, першочерговим напрямком  діяльності Державної служби туризму  і курортів. Цілеспрямована та системна робота щодо розвитку міжнародних туристичних зв¢язків на двосторонньому та багатосторонньому, регіональному та міжнародному рівнях, а також забезпечення євроінтеграційного напряму є ефективним механізмом створення сприятливого для розвитку туризму середовища, інтеграції нашої країни у європейську спільноту, ефективного використання туристичних ресурсів, просування національного турпродукту на світовому ринку, розбудови транскордонної інфраструктурної мережі, забезпечення зайнятості, розвитку національної економіки та культури.

Информация о работе Україна на світовому ринку туристичних послуг