Вибір і реалізація Стартегия на прикладі кулінарного виробництва СМ« Еліт Центр »ТЗ Rainford

Щодо слабких сторін фірми можна сказати наступне:

- Практично всі слабкі сторони в більшості своїй пов'язані з відсутністю чіткого висококваліфікованого менеджменту, системи управління. Підприємство рухається буквально «з натхнення». Тут важливим моментом виявляється не сама відсутність чіткого менеджменту як такого, а те що ця проблема є однаково вражає всі рівні підприємства і виробничий і кадровий та бухгалтерсько-фінансовий. Для зменшення частки таких проблем необхідна робота з вироблення для початку хоча б основних 2-3 пріоритетів керівництва на різних рівнях організації, і подальша оперативна робота з інтенсифікації ефективності роботи за пріоритетами у міру поліпшення даної ситуації. Також важливим моментом в організації для ліквідації подібних проблем необхідно зафіксувати основні «блокуючі елементів у системі організації, що призводить до подібних проблем» для їх подальшої трансформації або ліквідації.

- Щодо роботи бухгалтерського і складського обліку а також аналітичного планування для виробничих процесів можна сказати наступне, що робота в цій галузі вимагає не тільки багато сил для обробки інформації та аналізу але також у плані постановки і донесення до керівництва наявної економічної ситуації в області ресурсів і витрат виробництва. Але, тим не менш, дана проблематичність ситуації ще не означає зупинку по цьому напрямку, навпаки для досягнення позитивних результатів та успішної діяльності відділ аналітики та бухгалтерії повинен бути невтомний при підготовці звітів та їх представлення керівництву і постійної координації економічних показників з виробничими та вимогами відділу маркетингу ;

- Щодо виробничої оснащеності площею і засобами праці, я вважаю що вони носять суто тимчасовий характер і не обгрунтовані концепцією «мінімізації витрат у всьому і тотальної економії ресурсів» і подібні проблеми мають місце на підприємствах різного життєвого циклу але особливо гостро вони стоять перед початківцями, як наприклад виробничий цех СМ «Еліт-Центр». Оснащеність залежить від рівня фінансування й також продиктована темпами окупності витрат. У даному випадку ми маємо дуже повільну окупність витрат. Шлях виходу: управління ресурсами і витратами з метою їх оптимізації та зниження до мінімуму. Виконавці: відділ аналітики та бухгалтерії, директор підприємства, технолог виробництва.

5. Аналіз цільового ринку фірми і вибір стратегії його охоплення

5.1 Розробка стратегії сегментації ринку і виділення цільових сегментів

В основі концепції ринкової сегментації лежать дві теоретичні посилки: визнання гетерогенної природи товарних ринків, тобто розгляд ринку не як єдиного цілого, а як суму окремих сегментів, що відображають специфічні варіації попиту різних категорій Споживачів, диференціація продукції і методів її збуту.
Сегментація ринку - основний метод маркетингу, за допомогою якого підприємство ділить його з урахуванням результатів аналізу за певними ознаками на деякі сегменти Споживачів. Вона здійснюється для подальшого виділення цільових сегментів, що вимагають різного підходу в стратегії розробки нових видів продукції, організації товароруху, реклами і стимулювання збуту.
Стратегія сегментації ринку дозволяє підприємству, враховуючи свої сильні і слабкі сторони при виборі методів маркетингу, вибрати ті з них, які забезпечать концентрацію ресурсів саме в тих сферах діяльності, де підприємство має максимальні переваги або, принаймні, мінімальні недоліки. При виділенні сегментів і виборі цільового з них слід завжди враховувати масштаб ринку і складаються тенденції на ньому.
Результати аналізу практичної діяльності американських компаній показав, що невдачі їхньої ринкової діяльності пов'язані з наступними причинами:
· Неправильний вибір ринкового сегмента, на який направлялися маркетингові зусилля фірми.
· Надмірна сегментація, яка виливається в надмірну диференціацію продукції, економічно невиправдану.
· Підвищена концентрація на одному ринковому сегменті при ігноруванні інших, не менш перспективних категорій Споживачів.
Величина частки підприємства на конкретному товарному ринку (ринкова квота підприємства) є найважливішим чинником його комерційного успіху. Збільшення ринкової частки підприємства супроводжується, як правило, зростанням частки її прибутку (ріст частки ринку на 10% забезпечує збільшення норми прибутку в середньому на 5%). У той же час для різних галузей промисловості вплив ринкової частки на норму прибутку підприємства неоднаково. Так, у галузях, які виробляють предмети тривалого користування, норма прибутку "ринкових лідерів" на 28% вище, ніж у підприємств з мінімальною часткою ринку. Аналогічний показник для галузей, які виробляють предмети першої необхідності.
Існують два традиційних підходу до розробки стратегії сегментування:
-Розпочати з дослідження кон'юнктури, що склалася ринку на традиційні види продукції, виявлення фактичних і потенційних Споживачів та відмінностей їх відносини до нових видів продукції;
-Розпочати з формування уявлення про те, які змінні характеризують той чи інший сегмент Споживачів.
Сегмент ринку - це Споживачі, в масі своїй однаково реагують на заходи підприємства щодо формування попиту і стимулювання збуту. Виділення сегментів на ринках продукції виробничо-технічного призначення може бути засноване на масштабах діяльності Споживача, географічному положенні, галузевої приналежності, а так само характері діяльності Споживача, як підприємства (імпортер, виробник, обробляє підприємство та інше) або чисельності персоналу, в межах деякої вилки .
Вибираючи той чи інший підхід до проведення сегментації, можна керуватися наступними критеріями:
- Важливість сегмента для підприємства;
- Кількісні показники (ємність даного сегмента ринку, ринкова ніша);
- Доступність освоєння сегмента для підприємства;
- Прибутковість продукції;
- Захищеність від конкуренції (вже завойовані позиції, що сформувався позитивний імідж підприємства);
- Можлива ефективність роботи в цьому сегменті на перспективу.
- Розглянемо найбільш популярні види сегментації ринку.
Географічна сегментація - спосіб розподілу ринку за групами споживачів за географічними ознаками. Цей метод найбільш ефективний у разі відмінностей культур або кліматичних умов в регіонах збуту, що мають принципове значення для використання продукції.
Демографічна - спосіб розподілу ринку за групами споживачів за ознаками стать, вік, національність, склад сім'ї, річний дохід, віросповідання та ін
Геодемографический - спосіб розподілу ринку за групами споживачів виходячи зі статистичних даних про чисельність населення в регіональному розрізі.
Психографічна сегментація - спосіб розподілу ринку за Споживачам в залежності від їх приналежності до суспільного класу, способу життя і характеристикам особистості.
Сегментація за типом поведінки - групування Споживачів за мотивами здійснення покупок, інтенсивності споживання, ставлення до продукції. Тут традиційно виділяють, перш за все, споживачів з двома граничними типами поведінки:
- Суперконсерватори люди - виступаючі проти будь-яких змін, зберігають відданість своїм звичкам та уподобаннями. Вони можуть належати до різних верств - від високого до низького. У них практично відсутня творча уява і естетичне сприйняття. Вони складають зазвичай від 11 до 15%;
- Суперноватори - люди схильні до ризику і експерименту. Це, як правило, високооплачувана категорія Споживачів, але складова не більше 3% потенційної ємності ринку.
Сегментація по виду продукції - спосіб розподілу ринку за функціональними і технічними параметрами виробленої продукції. Даний вид є похідним від сегментації за групами споживачів, оскільки виділення сегментів за окремими параметрами виробленої продукції являє собою облік в іншій формі запитів і переваг Споживачів.
Сегментація по фірмах-замовникам - спосіб розподілу ринку засобів виробництва з урахуванням специфічних проблем Замовника в області закупівлі засобів виробництва, а також умов оплати, методів розрахунку, централізації і децентралізації постачання засобів виробництва.
Сегментація за основним конкурентам - спосіб розподілу по виробникам аналогічної продукції. В якості критеріїв: вид потреб, що задовольняються продукцією конкурентів і організації ними збутової діяльності.
Сегментація ринку як споживчої, так і виробничої продукції можлива також виходячи з відгуків Споживачів про якість, фірмову марку, ціною, організації сервісного обслуговування, рекламі та організації просування на ринок.
Сегментація може носити і цілеспрямований характер у відповідності з установкою керівництва підприємства (наприклад, мати справу тільки з оптовими Споживачами або виробниками оригінального устаткування і т.д.). Як правило, такий підхід випливає з результатів аналізу минулої діяльності, що проводиться з метою визначення сегментів, де вдалося досягти оптимального співвідношення між обсягом продажу і прибутком, а так само для прогнозування подальшого розвитку збутової діяльності.
Таблиця 5.
Сегментація ринку кулінарії з ціновою категорією вище середньої.

З поданої вище таблиці можна сказати що споживачі даної торгової одиниці, це люди з високим і середнім достатком, але не нижче! За соціальним прошарку вони самі різні, від домогосподарок до керівників підприємств. З високими купівельними потребами і купівельною спроможністю, з цією метою і розроблявся як асортимент реалізованої продукції різних відділів торговельного залу так і асортимент продукції, що виробляється кулінарним цехом. Для забезпечення сталості покупців, в даному супермаркеті діють високі стандарти обслуговування споживачів, існують різні види розрахунків (за готівковий / безготівковий розрахунок), і система дисконтних знижок 5 і 10% від суми покупки.
Основними факторами вибору цільових сегментів в даному випадку є їхня прибутковість та відповідність ресурсам і можливостям фірми.
Дана стратегія характеризується значно меншим ризиком при можливому скороченні будь-якого із сегментів.
Недоліками даної стратегії є сильна диференціація зусиль і коштів фірми.

5.2 Позиціонування товару у вибраному сегменті ринку

У вибраному сегменті 1 можна визначити наступні переваги і мотиви Споживачів:
- Невисока ціна
- Географічна близькість
З цієї точки зору позицію нашого товару у цьому сегменті можна представити в такому вигляді:

Перебуваючи, в центральній частині області інтересів фірма отримує перевагу в тому, що при середній ціні ми можемо запропонувати свою продукцію Покупцеві «ближче» і доступнішим для нього.
Для сегменту 2 характерні наступні переваги:
- Можливість надання широкого асортименту високої якості;
- Можливість отримання продукції в різних районах міста, преміум продукції-у центрі.
Наші позиції на цьому ринку можна відобразити наступним чином: