Звіт про виробничу практику з напряму підготовки «Маркетинг» освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавр на ТОВ «Будбо»

Перший має назву «спосіб  найменшого числа». Його суть полягає  у виборі меншої із двох сум. Інакше кажучи, береться фактична сума, проте  за умови, що вона не перевищує планового  завдання. У табл. 2.1 ці залікові суми разом становлять 8205 тис. грн. Отож, коефіцієнт асортиментності:

Кас = 8205 / 8400 = 0,977.

За другого способу як загальний  показник беруть найменший відсоток виконання плану щодо надання  всіх послуг — 69,8 %, тобто коефіцієнт дорівнюватиме 0,698.

 

Виконання плану  надання послуг за асортиментом, тис. грн.

Таблиця 2.1

Види послуг	За минулий  період	Звітний період			Зараховується у виконання плану
		за планом	фактично	виконання плану, %
А	1600	1600	1570	98,1	1570
Б	2400	2100	2150	102,4	2100
В*	—	400	400	100	400
Г	900	900	1081	120	900
Д	600	—	—	—	—
Ж*	—	500	349	69,8	349
З	500	700	686	98	686
Інші послуги(6 видів)**	2000	2200	2264	102,9	2200
Усього	8000	8400	8500	101,2	8205

 

«В» і «Ж»  — нові види послуг.

** — усі планові  завдання щодо окремих видів  послуг виконано.

 

Третій спосіб базується на співвідношенні кількості послуг, щодо яких план виконано повністю, і загальної кількості планових позицій. Цей показник тісно пов’язаний з номенклатурою послуг, а тому його називають коефіцієнтом номенклатурності  (Кн). Так, якщо планом передбачалось виробляти 12 видів послуг (6 з основної номенклатури і 6 у складі інших послуг), а фактично план виконано тільки щодо 9 позицій, то цей коефіцієнт дорівнюватиме:

Кн = 9/12 = 0,75

Отже, незалежно від способу  підрахунку можна вважати, що план з  асортименту нашим підприємством виконано не повністю.

Розгляд асортименту продукції  є невідривним від вивчення темпів його розширення й оновлення. Перше  пов’язують з кількісним збільшенням  варіантів розфасування харчових продуктів, засобів побутової хімії, будівельних сумішей; розширенням кольорової, якісної та з іншої гами матеріалів і готової продукції; збільшенням параметричних рядів якогось технічно складного виробу за рахунок випуску його спрощених та спеціалізованих варіантів або різного типу зовнішнього оформлення. Є й деякі інші способи простого розширення асортименту продукції та послуг. Зрозуміло, що навіть просте розширення асортименту ускладнює процес виробництва, обліку та контролю, дещо збільшує виробничі витрати. Але водночас — це випробуваний засіб зміцнення ринкових позицій підприємства, освоєння нових сегментів ринку і залучення нових споживачів.

Оновлення асортименту — це процес заміни застарілих зразків продукції та послуг на сучасніші та технічно досконаліші або випуск принципово нової продукції чи надання нових послуг.

За наявності додаткової інформації дуже корисним для оцінки асортименту  був би розрахунок допоміжних показників — кількості застарілих зразків  послуг, які надає підприємство «Будбо». Спробуємо з’ясувати причини такого становища, вказати винних, розробити рекомендації для керівництва підприємства з метою поліпшення асортиментної ситуації.

Аналіз виконання поточних завдань  з асортименту послуг слід доповнити  дослідженням основних показників у  динаміці табл.2.2

 

 

Динаміка показників оновлення асортименту та витрат

на підготовку нових зразків послуг

Таблиця 2.2

Показник	Роки					Найвищі показники в галузі
	2007 рік	2008 рік	2009 рік	2010 рік (минулий)	2011 рік (звітний)
1. Кількість видів послуг	14	12	9	10	12	150
у т. ч. з товарною маркою	—	—	—	—	1	9
2. Коефіцієнт оновлення асортименту (частка нових видів послуг)	0,06	0,07	0,03	0,05	0,06	0,25
3. Обсяг витрат на науково-дослідні розробки:
а) сума, тис. грн	120	110	110	120	140	...
б) у % до загальних  витрат на надання послуг	6	3,5	2	1,2	1,4	15

 

Наведені в цій таблиці дані свідчать про те, що увага до вдосконалення  асортименту послуг на підприємстві є недостатньою. Темпи оновлення  асортименту послуг з кожним роком  уповільнюються, що поступово призводить до морального старіння основної частки надання послуг, а отже, до можливої втрати конкурентоспроможності підприємства на ринку.

Завершуючи аналіз даних табл.2.2, слід оцінити витрати підприємства, що пов’язані з підготовкою нових  видів послуг, а також з науково-дослідними розробками. Це особливо важливо для підприємств, які належать до наукомістких галузей.

 

 

2.3 Порядок  отримання замовлень на надання  послуг

Переміщення інформаційного потоку починається  з отримання замовлень від  клієнта. Одна з функцій потоку —  розробка та обробка замовлень, сприяє просуванню наданню послуг до місця виконання їх, тобто потреби виробничої лінії переводяться в потреби замовлення.

Частка цієї функції в загальних  витратах логістики значно менша  за частку на транспортування і збереження запасу, наприклад, щодо виробництва продукції. Однак її значущість визначається тим, що вона забезпечує ефективне просування послуг.

Агент із отримання замовлень вибирає  виконавців, які задовольняють фірму  за багатьма параметрами (ціни, виконання, якість послуг). Належно оформлене замовлення на доставку надсилається фірмі-постачальнику. У ньому зазначають обсяг, дату та спосіб доставки. Приватний постачальник обробляє замовлення і готує замовлення до отримання.

Ефективне розміщення замовлення впливає  на ефективність усього процесу логістики. Замовлення визначає кількість послуг та можливі методи їх доставки, з нього починається рух надання послуг по каналами розподілу. Контроль за виконанням замовлення здійснюється за даними про кількість одержаних в будь-який час послуг.

При обробці замовлення слід враховувати основні фактори, котрі впливають на обслуговування споживачів. До них слід віднести доступність інформації, швидкість обробки замовлення, гнучкість та якість обслуговування.

Під гнучкістю обслуговування розуміють  спроможність фірми пристосуватися до вимог споживачів. Залежно від цих вимог, постачальник може прийняти рішення стосовно використання нестандартних методів обслуговування. Фірма-постачальник планує гнучкий розподіл для задоволення особливих потреб споживача.

Одним з важливих показників є стійкість у виконанні циклу замовлення. Стійкість, зафіксована на великій кількості циклів, дає можливість порівняти реальне виконання із запланованим.

Швидкість обслуговування важлива, однак стійкість у часі — найбільш важливий показник. Фірми залежать від своїх постачальників у питанні встановлення вищого  рівня доступності послуг для своїх споживачів. Це означає, що операційна стійкість є вельми суттєвою. Щоб домогтися максимальної віддачі від логістики, ТОВ «Будбо» проявляє потенційну гнучкість у виконанні своїх операцій. Якість обслуговування — це спроможність фірми здійснити виконання замовлень без помилок. При обробці і виконанні замовлень підприємство враховує усі зазначені вище показники.

 

 

Висновок

Маючи можливість проходити практику на підприємстві «Будбо» я спостерігала і виконувала аналітично-маркетингову роботу. Ознайомилася з історичною довідкою підприємства, його структурою, структурою бухгалтерії, основними техніко-економічними показниками.

На підприємстві «Будбо» я вивчала практичні аспекти маркетингової діяльності підприємства, у тому числі розглянуті основні концепції маркетингу, основні стратегії охоплення ринку, а також процес планування, організації і контролю  маркетингової діяльності.

Практика розвитку маркетингу на вітчизняних підприємствах показує, що на початковому етапі його сприймають переважно як торгово-збутову чи навіть рекламну діяльність.

Черговий етап розвитку української  економіки впритул підвів українські підприємства до усвідомлення проблеми необхідності практичного застосування маркетингових принципів у своїй повсякденній діяльності. Маркетинг є одним з найважливіших різновидів економічної і суспільної діяльності. Мета маркетингу – підвищення якості товарів і послуг, поліпшення умов їх придбання, що у свою чергу приведе до підвищення рівня життя в країні, підвищення якості життя.

В даний час не одне підприємство в системі ринкових відносин не може  нормально функціонувати без  маркетингової служби на підприємстві. І корисність маркетингу з кожним моментом  усе зростає. Це відбувається тому, що потреби людей, як відомо, безмежні, а ресурси підприємства обмежені. Кожен суб'єкт має свої потреби, задовольнити які не завжди якісно вдається. До кожного необхідний свій індивідуальний підхід. Тому, у нових умовах виживає те підприємство, що може найбільше точно виділяти й уловлювати розмаїтість смаків. Цьому і сприяє маркетинг.

В міру розвитку ринкових відносин маркетинг  усе більш буде інтегруватися  в загальну систему управління підприємством, коли в основі прийняття практично усіх виробничих, збутових, фінансових, адміністративних і інших рішень буде лежати інформація, що надходить від ринку. Для реалізації цих підходів потрібні не тільки підготовлені фахівці, а певні зусилля по створенню управлінських структур, в завдання яких входить планування, організація і контроль маркетингової діяльності на підприємстві.

В сучасних умовах функціонування торговельних підприємств на ринку, що характеризуються підвищеним рівнем ризику і невизначеністю, використання маркетингового підходу до організації збутової діяльності є єдиною і необхідною передумовою її вдосконалення, що забезпечить їм не тільки короткочасний комерційний успіх, але й  посилить стратегічне спрямування.

Таким чином, маркетинг у наш  час стає дуже перспективною областю. Керівники повинні зрозуміти, що нема рації робити те, що ніхто ніколи не купить, а значить необхідно мати у своєму штаті людей, що знають і розуміє нестатки населення. Тільки так можна забезпечити стабільне зростання прибутку компанії і зайняти гідне місце в міжнародній сфері економічних відносин.

На ТОВ «Будбо» мої пропозиції та зауваження були ними прийняті до уваги.

 

 

Список використаної літератури:

1. Березин И.С. Маркетинг и исследования рынков. -  М.: Русская Деловая Литература, 2006.-416с.
2. Котлер  Ф., Армстронг Г., Сондерс Д., Вонг В. Основы маркетинга: Пер. с англ.-2-е европ.изд.-К.;М.;СПб.: Издат.дом. «Вильямс», 2008.-105с.
3. Амблер Т. Практический маркетинг/Пер. с англ. Под общей ред. Ю.Н.Каптуревского.-СПб: Издательство «Питер», 2005.-400с.
4. Котлер Ф.  Маркетинг менеджмент - СПб: Питер Ком, 2006.-896.
5. Ассэль Гэнри.  Маркетинг: принципы и стратегии: Учебник для вузов.-М.: ИНФРА-М, 2004.-804с.
6. Багиев Г.Л., Тарасевич В.М.,Анн Х. Маркетинг: Учебник для вузов; Под общей ред.Багиева Г.Л.-М.: Издательство «Экономика», 2006.-703с.
7. Грузинов В.П. Схема маркетинговой деятельности. - М.: «Инфра – М», 2009.-305с.
8. Введение в маркетинг, 5-е издание.: Пер. с англ.: Уч.пос. – М.: Издательский дом «Вильямс», 2000.-640с.
9. Голубков Е.П. Основы маркетинга: Учебник. – М.: Издательство «Финпресс», 2006.-656с
10. Багиев Г.Л.,Аренков И.А. Основы маркетинговых исследований. Учебное пособие.- Спб.: Изд-во СПбУЭиФ, 2006. -94 с.
11. Вовчак А. В. Маркетинговий менеджмент. К:КНЕУ, 2008. -268 с.
12. Гаркавенко С.С. Маркетинг. Підручник. – К.:Лібра, 2004. -712 с.
13. Кардаш В. Я. Маркетингова товарна політика. К:,”Знання”, 2005р.
14. Котлер Ф. Основы маркетинга: Пер. с англ. - М.: Ростингер,1996. 
    1996. - 704с.
15. Кошкин Л.И. Хачатуров А.Е. Булатов И.С. Менеджмент на промышленном предприятии. К: „Эколайн”, 2000.
16. Старостіна А.О., Зозульов О.В. Маркетинг: Навч. посіб. — 2-ге вид., переробл. і доп. — К.: Знання-Прес, 2003. — 326 с.
17. Тарасюк Г.М., Шваб Л.І. Планування діяльності підприємства. Навч. посіб. – К.:”Каравела”, 2003. – 432 с.
18. Голубков Е.П. Маркетинговые исследования: теория, практика, методология.- М.: Финпресс, 1998.-С.219-225
19. Лебедев О.Т., Филиппова О.Ю. Основы маркетинга.\ Уч. Пос.-СПб: Издательский Дом «МиМ», 1997.-220с.
20. Маркетинг в АПК\ Под ред. Г.П. Абрамовой.- М.: Колос, 1997.
21. Маркетинг.  Под ред. А.Н. Романова. – М. Банки и биржы, 1995
22. Маркетинг. Уч. Пос.\ Под ред. А.М. Немчанина, Д.В. Минаева.- СПб: Издательский Дом «Бизнес-пресса», 2001.- 512с.
23. Гилбер А. Черчилль.Маркетинговые исследования. – СПб: Издательство «Питер», - 2000. – 752с.
24. Завгородняя А.В., Ямпольская Д.О. Маркетинговое планирование. – Спб.: Питер, 2002. -352с.
25. Куденко Н.В. Стратегічний маркетинг. – К.: Вид-во КНЕУ, 1998.
26. Пешкова Е.П. Маркетинговий анализ в деятельности фирмы. – М.: Ось-89, 1997.
27. Бурцева Т.А., Сизов В.С., Цень О.А. Управление маркетингом: Учебное пособие – М. «Экономистъ», 2005 – 271с.
28. Дорофеев В.Д. Маркетинг в управлении организацией. – П., 2001.
29. Королькова Е.М. Организация маркетинга на предприятии. – Издательство ТГТУ, 2001г.
30. Шкардун В., Ахтямов Т. Оценка готовности предприятия к реализации маркетинговой стратегии. \\ Маркетинг: - 2001. - №53, с. 79-86.