МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ  УКРАЇНИ 

ПОВНА НАЗВА НАВЧАЛЬНОГО  ЗАКЛАДУ 

НАЗВА ФАКУЛЬТЕТУ 

НАЗВА КАФЕДРИ 
 
 
 
 
 

РЕФЕРАТ 

на  тему: 

Тема  реферату 

                     

Студента  групи 

П.І.Б. студента

 

Викладач

П.І.Б. викладача

 
 

                                                                                 
 
 
 
 
 

Місто  Рік.  
 

Бюджетний дефіцит: причини, наслідки, методи управління. 

      Причини бюджетного дефіциту та його вплив на економіку.

      Незважаючи  на загальноприйняте розуміння змісту бюджетного дефіциту як перевищення витрат держави над її доходами, багато що в теоретичному з'ясуванні зв'язку названої ситуації з державними фінансами залишається не встановленим. Полярність позицій починається з визначення взаємодії бюджетного дефіциту та інфляції. Так, існує думка, що "... Гіперінфляція завжди і скрізь явище бюджетне ..."'. Інший автор вважає, що "... дефіцит є наслідком, а не причиною інфляції і в незначній мірі залежить від рівня державних витрат...". Згідно з іще однією точкою зору "... дефіцит федерального бюджету залишається найкрупнішим джерелом російської інфляції. Щоб ліквідувати його і відповідно інфляцію, слід зменшити дефіцит до такої величини, яку можна було б без великої фінансової напруги покрити з неінфляційних джерел..." .

      Зв'язок між бюджетним дефіцитом та інфляцією очевидний. Але первинною ланкою в цьому зв'язку є все-таки тривале перевищення державних витрат над доходами. У світовій практиці не спостерігались випадки, коли б помітна інфляція мала місце при бездефіцитному бюджеті. Разом з тим, виникнувши як наслідок бюджетного дефіциту, інфляція посилює останній хоча б тому, що сильніше знецінює його доходи, ніж витрати. Адже основним джерелом доходів є податки, які сплачуються через певний час з початку року (через місяць чи квартал суб'єктами господарювання або навіть через рік фізичними особами - платниками податків зі своїх доходів), в той час як витрати здійснюються щоденно.

      Не  все в теоретичному плані з'ясовано  і щодо причин виникнення бюджетного дефіциту. На думку деяких авторів, "...Дефіцит бюджету ... виникає внаслідок багатьох об'єктивних і суб'єктивних причин. Найбільш розповсюдженим явищем стає обмеженість фінансових можливостей держави мобілізувати необхідні доходи..." і. В цьому твердженні проблема бюджетного дефіциту зводиться лише до одного його боку - доходів - і зовсім не береться до уваги інший - витрати держави.

      Згідно  з іншою позицією, "... дефіцит  бюджету - наслідок неминучості дотацій, обмеженої бази оподаткування, державних доходів і неправильних орієнтирів фінансово-економічної політики..."². Ця думка певною мірою конкретизує деякі причини бюджетного дефіциту, але не вказує на їх глибинні коріння і носить універсальний характер, тобто не орієнтує на встановлення передумов виникнення бюджетного дефіциту в конкретній країні.

      Ті  ж автори, що намагаються це зробити, зводять проблему до зовнішніх політичних факторів, які, звичайно, впливають на економіку, але не можуть бути визначальними у бюджетному дефіциті. Так, зустрічається позиція, згідно з якою "однією з найбільш істотних причин (дефіциту бюджету в Україні. - 0.3) є розрив господарсько-економічних зв'язків країн, що входять до складу СНД" ³, або ж: "Найважливішою причиною дефіциту бюджету в Україні є ... розпад фінансово-кредитної системи, зумовлений виходом із рубльової зони..." .

      Звичайно, таким твердженням більш властиві емоції і ностальгія по бувшому СРСР, ніж тверезі аргументи. Адже протягом багатьох років існування радянської держави для неї був характерний  дефіцит бюджету, який ретельно маскувався слухняною офіційною статистикою.

      Та  й зв'язки між підприємствами колишніх радянських республік припинились тільки ті, що не влаштовували одного з партнерів, вигідні ж для обох з них лише змінюються.

      На  нашу думку, в аналізі бюджетного дефіциту слід виділяти глибинне, загальне, що властиве будь-якій державі, в якій витрати стали перевищувати доходи, і більш поверхове, що має місце в окремій країні, тобто особливе. До загального необхідно віднести стан виробництва, його ефективність і політику державного впливу на доходи і витрати. Якщо це визначення застосувати до пояснення глибинних причин бюджетного дефіциту в Україні, то такими будуть спад виробництва і зростання витрат на виготовлення продукції, а також невиважена політика витрат у відношенні до державних доходів.

      Щодо  конкретних особливостей розвитку економіки  України, які зумовлюють дефіцит  бюджету, можна виділити:

      - структурну дисбалансованість народного  господарства в бік значного  переважання виробництва засобів  виробництва над виробництвом  предметів споживання;

      - збереження значної кількості  нерентабельних державних підприємств, що одержують дотації;

      - неефективний механізм оподаткування  суб'єктів господарювання та стягнення з них податків;

      - крупномасштабний оборот "тіньового"  капіталу;

      - збереження ситуації, за якої прибутковішими є вкладення капіталу в торгово-посередницьку і фінансово-кредитну сфери;

      - невиправдано "роздуті" соціальні  програми;

      - величезні державні невиробничі  витрати;

      - приписки, крадіжки, втрати виробленої продукції і багато чого іншого, що не піддається суспільному обліку і не стало об'єктом ефективного контролю з боку держави.

      Очевидно, що зменшення і повна ліквідація бюджетного дефіциту можуть бути забезпечені  лише шляхом подолання причин, які  його зумовлюють. Зрозуміло і те, що це справа багатьох років, протягом яких економіка буде функціонувати в умовах бюджетного дефіциту. Тому вплив його на народне господарство вимагає теоретичних досліджень.

      Незважаючи  на очевидність того, що бюджетний  дефіцит негативно впливає на економіку, зокрема, стимулює в ній інфляцію, є й протилежні позиції. Так, на думку одного з авторів, "... саме по собі існування бюджетного дефіциту не справляє вирішального впливу на економіку, не відображається на доходах населення, якщо сильно розвинутий приватний сектор...". Однак навіть у країнах із розвинутою економікою, основою економічної системи яких саме і є високорозвинений недержавний сектор, існування державного дефіциту визнається гальмом економічного прогресу, не кажучи вже про його негативні соціальні наслідки. І зовсім непереконлива позиція, згідно з якою "... обмежений бюджетний дефіцит в принципі допустимий і при вмілому управлінні він може навіть сприяти деякому пожвавленню економіки..." .

      Однак саме пожвавлення економіки і  створює передумови для скорочення дефіциту державного бюджету, а не навпаки.

      Звичайно, не можна однозначно оцінювати негативні  наслідки перевищення витрат над доходами навіть одного обсягу, що зафіксовані в різних соціально-економічних умовах. Крім того, для врахування впливу бюджетного дефіциту на економічну динаміку важливо також брати до уваги його тривалість, стабільність тенденцій (зростання чи скорочення) тощо. Тому на нетривалий період можна і за нормальних умов розвитку допустити певний бюджетний дефіцит, але лише тоді, коли завищені в порівнянні з доходами бюджетні витрати спрямовуються на економічні чи соціальні проекти, що, безумовно, забезпечить зростання (особливо шляхом економії) продуктивності праці. Саме нарощування результатів виробництва, насамперед предметів споживання, і веде до скорочення бюджетного дефіциту. Негативний вплив на економіку, що зумовлюється дефіцитним фінансуванням бюджетних витрат, безумовно провідна роль дефіциту в стимулюванні інфляційних тенденцій зумовлюють постійну увагу до його витратної і доходної частин. Світова практика розрізняє два види бюджетного дефіциту: структурний, тобто такий, що позначається певним базовим станом економіки, і циклічний, який коливається під впливом економічної кон'юнктури в конкретний період.

      В Україні, беручи до уваги, що економічний  спад і інфляція є прямим наслідком кризового стану всього господарства, весь бюджетний дефіцит можна характеризувати як структурний. Тому навіть за наявності на сучасному стані формування ринкових умов господарювання не слід було б покладатись на сили ринкового саморегулювання в подоланні бюджетного дефіциту та інфляції. В цих обставинах вкрай необхідна політика уряду, спрямована на подолання вищенаведених негативних явищ. Це передбачає наявність чіткої і обгрунтованої концепції виходу з кризового стану і розроблену у відповідності з нею бюджетну стратегію. На даний момент нічого цього немає.

      ІІ.БЮДЖЕТНИЙ  ДЕФІЦИТ ТА ЕКОНОМІЧНИЙ  РОЗВИТОК КРАЇНИ.

2.1. Вплив бюджетного  дефіциту на макроекономічні  показники

      Бюджетний дефіцит впливає на економіку не лише своїм розміром, а й його співвідношенням з доходами і витратами та найважливішими макроекономічними показниками. В 1996 р. частка граничного розміру дефіциту в доходах бюджету становитиме 19,3%, а у видатках -16,1%. В 1995 р. частка фактичного дефіциту в доходній частині бюджету складала 29,4%, а у витратній - 22,7%. Зазначимо, що ці показники є значно вищими за ті, що були встановлені внаслідок неодноразових змін і доповнень до Закону України "Про Державний бюджет України на 1995 рік" і становили відповідно 25,2 і 20,1%.

      Граничні  величини бюджетного дефіциту в офіційних  документах і міжнародних зобов'язаннях перед МВФ визначаються іншим показником - відношенням розміру дефіциту до ВВП. На нашу думку, його застосування є не зовсім коректним, тому що оцінка ВВП на рік вперед, особливо в сучасних економічних умовах України, може бути лише дуже приблизною як у фізичному, так і, особливо, у вартісному виразі. Свідоме завищення оцінок ВВП, наприклад, у зв'язку з темпами інфляції дозволяє скоригувати показник частки закладеного в бюджет дефіциту ВВП до того рівня, який задовольняє МВФ. Однак для внутрішніх оцінок реального стану грошово-кредитної системи і перспектив досягнення фінансової стабілізації доцільно виходити з того, наскільки забезпечено покриття запланованих витрат і скільки грошей для цього не вистачає, а також намітити передбачувані шляхи покриття дефіциту.

      Політика  уряду і НБУ в цій галузі має визначати такі параметри  фінансового ринку, як обсяг грошової маси в обігу та її структуру, курс національної грошової одиниці відносно вільно конвертованих валют, розміри реальних процентних ставок по кредитам, рівень інфляції тощо.

      Важливе значення для встановлення зв'язку розміру бюджетного дефіциту з макроекономічними показниками має аналіз динаміки доходів і витрат бюджету за певний період часу. Дані про таку тенденцію наведені в таблиці.

2.2. Бюджетний дефіцит  і національна  безпека.

      Розробка  системи національної безпеки включає  декілька основних напрямків - політичний, військовий, економічний, ідеологічний тощо. На жаль, ще не стала пануючою як в законодавчих сферах, так і в суспільстві думка, що рівень бюджетного дефіциту слід включити в сукупність оцінок національної безпеки.

      Значною мірою це зумовлено тим, що при визначенні бюджетного дефіциту його розглядають лише як економічну категорію. Однак він має вплив на всі аспекти життя суспільства, і не тільки на економіку, а й на політику. Тому важливо аналізувати політичні чинники створення системи збалансованого бюджету, що є актуальною проблемою в розвинутих країнах. Так, Президент США Білл Клінтон підтримав ідею конституційної поправки і запропонував свій план збалансування бюджету країни до 2005 року. Виступаючи 23 січня 1996 року перед обома палатами Конгресу із щорічним посланням "Про становище країни", він ще раз висловив думку, що збалансований бюджет має привести до зниження податків, процентних ставок'. Це, звичайно, зміцнить економіку, а значить, і національну безпеку.