Бюджетний дефіцит

      Теоретично  можна виділити чотири основних напрямки подолання дефіциту бюджету:

      — збільшення дохідної частини бюджету;

      — скорочення видаткової частини бюджету;              .       .

      — здійснення внутрішніх і зовнішніх  позик:

      — проведення грошової і кредитної  емісії.

      Щодо  економічної ситуації в Україні, то для неї нині прийнятні всі чотири названі напрямки.

      Перший  напрямок — збільшення дохідної частини бюджету — може бути пов'язаний з проведенням оптимальної податкової політики, яка б стимулювала виробників до розвитку виробництва і збільшення його обсягів. Це стане передумовою збільшення національного доходу як основного джерела поповнення бюджетних ресурсів. Сюди ж варто віднести проведення реформи заробітної плати, зростання доходів основної частини населення, що прямо пов'язано із заінтересованістю виробників у збільшенні випуску продукції, а також із підвищенням платоспроможного попиту населення і, як наслідок, зростанням обсягів виробництва і бюджетних засобів за рахунок бюджетних відрахувань.

      Другий  напрямок — скорочення витрат державного бюджету. Сюди варто насамперед віднести скорочення витрат на народне господарство, зменшення до мінімуму участі держави у виробничих інвестиціях. Винятком повинні стати лише окремі об'єкти інфраструктури, пріоритетні напрямки у структурі промислового виробництва, охорона навколишнього середовища, включаючи витрати, пов'язані з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

      Витрати ж, пов'язані з проведенням інноваційної політики та подальшим розвитком виробництва, повинні бути покладені переважно на самі підприємства, які для цього можуть використовувати частину амортизаційних відрахувань, частину прибутку, а також частину дивідендів і прибутку від операцій з цінними паперами, банківські кредити.

      На  сучасному етапі економічного розвитку скорочення видаткової частини бюджету може бути пов'язане зі скороченням військових витрат на оборону за рахунок встановлення оптимальної чисельності військовослужбовців і скорочення закупівель військової техніки, тимчасовим скороченням витрат на соціально-культурні заходи (освіту, охорону здоров'я тощо) і, що особливо важливо, зі скороченням витрат на управління.

      Скорочення  видаткової частини бюджету може бути досягнуте за рахунок зменшення  усіх видів дотацій, субвенцій. Мова йде насамперед про скорочення дотацій підприємствам-виробникам і передачу дотацій споживачам.

      Третій  напрямок скорочення дефіциту бюджету — здійснення внутрішніх і зовнішніх позик, тобто пошук джерел фінансування дефіциту, що склався. Слід зазначити, що проблема подолання дефіциту бюджету в Україні е однією з найважливіших і найсуперечливіших фінансових проблем. Під час її обговорення нерідко розглядають досвід зарубіжних країн, економіка яких функціонує нормально і за п'яти-, і за десятивідсоткових рівнів бюджетного дефіциту щодо валового внутрішнього продукту. Однак тут слід мати на увазі, які джерела фінансування дефіциту бюджету існують у цих країнах, оскільки саме вибір джерел фінансування дефіциту бюджету, а не його розмір сам собою має принципове значення для функціонування економіки.

    Список  використаної літератури. 

1. Конституція України.: Прийнята на п’ятій сесії  Верховної Ради України 28 червня 1996 р. - : Преса. Україна ., 1997.-80с.
2. Закон України “Про формування  місцевих органів влади  і самоврядування “( Відомості Верховної Ради України , 1994 р., №22 ,ст. 144, №26 ,ст217) .
3. Декрет Кабінету Міністрів України “Про місцеві позики і збори” від 20.05.1999р. - №56-93.
4. Бозарова Т.В., Толстинов А.И., Ахмеджанов Т.Ю. и др. Роль финансов в социально-економическом розвитии страни. – М: Финанси и Статистика,  - 1986. – 230 с.
5. Белгавен Прес Місцеве самоврядування у новій Європі; Регульська Й. Реформування місцевого самоврядування у Центральній та Східній Європі (Лондон і Нью-Йорк, 1993)/Фонд Україна – США. Програма Сприяння Парламентові України, 13с.
6. Бутко І.П., Пухтинський М.О., Руденко В.М, Нравченко В.І. Місцеве самоврядування в Україні Історія. Проблеми. Пропозиції / Фонд сприяння становленню і розвитку місцевого та регіонального самоврядування України. – К.:1999. – 160с.
7. Василик О.Д. Державні фінанси України: Навчальний посібник. – К: Вища школа. 1997. – 383 с.
8. Васильева М.В. Местные бюджеты в современных условиях. – М.: Финанси и статистика, 1987. – 110 с.
9. Ролінова Т.Методологічні засади розмежування функцій державного управління і місцевого самоврядування // Економіка України. – 1996. - №4. – с.48-52.
10. Деркач М. Бюджетний дефіцит. // Економіка України.-1995.-№1.-с. 12-30.
11. Європейська Хартія про місцеве самоврядування. – Страсбург, Рада Європи, від вид і доп.- травень 1990.
12. Кириленко М., Татаренко В. Міське господарство і проблеми формування та використання бюджету. // Економіка України.-1996.-№8.-32-38с.
13. Кравченко В.І. Місцеві фінанси України: Навч. посібник. –К.: Знання., 1999.-487с.
14. Кравченко В.І. Місцеве самоврядування в історії України // Місцеве та регіональне самоврядування України.-1992. –Вип.1.-22-29с.
15. Кравченко В.І. Про компетенцію місцевих органів влади // Місцеве та регіональне самоврядування України. – 1994. Вип. 3(8).-66-69с.
16. Чумаченко Н.Г. Бюджетний дефицы /Ин-т эконом. Пром-ти.- Донецк,1994.-69с.
17. Юрій С.І., БескидЙ.М. «Бюджетна система» НІОС , Тернопіль,2000р.