Бухгалтерський баланс як основний елемент фінансової звітності

      Вступний  баланс (початковий) - перший баланс, що складається на початку діяльності підприємства. У його активі відбивається склад майна підприємства, отриманого при його організації, а в пасиві - джерела його виникнення. Вступний баланс містить менше статей, чим наступні баланси, що відбивають результати господарської діяльності за визначений період часу. Перед складанням вступного балансу, як правило, проводиться інвентаризація й оцінка наявного в підприємства майна.

      Остаточний  баланс - звітний документ про виробничо-фінансову діяльність підприємства за визначений період часу. Він складається на основі перевірених бухгалтерських записів (вивірка оборотів і залишків по рахунках, перевірка інвентаризацією засобів і розрахунків).

      Ліквідаційний баланс складається для характеристики майнового стану підприємства на дату припинення його діяльності як юридичної особи.

      Попередній (провізорний) баланс - бухгалтерський баланс, складається заздалегідь на кінець звітного періоду з обліком очікуваних змін у складі майна підприємства. Основою такого балансу служать фактичні бухгалтерські дані про стан активних і пасивних статей до моменту його складання й очікувані дані по господарських операціях, що будуть зроблені до закінчення звітного періоду. Складання попереднього балансу має на меті заздалегідь установити фінансове положення підприємства, у якому воно виявиться наприкінці  звітного періоду.

      Баланс-брутто (грубий) містить у собі регулюючі статті, що використовуються для наукових досліджень, удосконалювання інформаційних функцій балансу й ін.

      Баланс-нетто (чистий) - баланс, з якого виключені регулюючі статті: ''Знос основних засобів'', ''Знос нематеріальних активів'' і ін. У сучасних умовах зросло значення балансу-нетто, тому що він дозволяє визначити реальну вартість майна підприємства.

 

Розділ 3. Характеристика розділів бухгалтерського балансу 

3.1. актив балансу 

      У ринковій економіці під активами балансу розуміється майнова маса, що повинна активно працювати і приносити прибуток. Статті активу розташовуються по визначеній системі. В Україні актив балансу будується в порядку зростаючої ліквідності і поділяється на три розділи: необоротні активи,  оборотні активи й витрати майбутніх періодів.

      Розділ 1 "Необоротні активи" поєднує різні по своєму економічному значенню статті балансу і містить зведення про засоби, вкладені в основні фонди і на інші цілі. Об'єднання їх в одному розділі обумовлено приналежністю до найменш ліквідних активів. Ці активи не призначені для продажу, а використовуються для виробництва продукції, її транспортування і збереження. Виробничі і фінансові вкладення тривалого користування характеризують діяльність підприємства. Тут зосереджені наступні статті.

      Стаття "Основні засоби" включає вартість основних засобів як діючих, так і тих, що знаходяться в запасі.

      У статті "Нематеріальні активи" показуються активи, що не мають матеріальної форми, але мають значну вартість: права користування землею й ін. природними ресурсами; патенти, ліцензії, товарні знаки і т.п.

      Стаття "Незавершене будівництво" призначена для відображення фактичних витрат підприємства на капітальне будівництво, по монтажу устаткування.

      По  статті "Довгострокові фінансові інвестиції" відбиваються фінансові вкладення з розшифровкою по видах вкладень: інвестиції в дочірні підприємства,  позики на термін більш 12 місяців.

      У статті „Довгострокова дебіторська заборгованість” показується заборгованість фізичних та юридичних осіб, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу.

      У статті „Відстрочені податкові активи” відображається сума податку на прибуток, що підлягає відшкодуванню в наступних періодах унаслідок тимчасової різниці між обліковою та податковою базами оцінки.

      По  статті „Інші необоротні активи” наводяться суми необоротних активів, які не можуть бути включені до наведених вище статей розділу „Необоротні активи”.

      Загальним для статей активів першого розділу є те, що вони не змінюють свою економічну і фізичну форму протягом  декількох років і вимагають тривалих джерел покриття, якими є власні засоби і довгострокові кредити і позики, що у сумі складають перманентний капітал.

      Розділ 2 "Оборотні активи" включає оборотні активи підприємства, що приймають участь у виробничо-технологічному процесі, боргові права підприємства, а також короткострокові фінансові зобов'язання і кошти . Основні статті розділу наступні.

      У групі "Запаси" показуються запаси сировини, матеріалів, палива, покупних напівфабрикатів і комплектуючих виробів, тара; наявність на складі закінчених виробництвом виробів й ін.

      В другому розділі враховується також  дебіторська заборгованість, що утворюється з розрахункових взаємин підприємства з господарськими організаціями. Дебіторська заборгованість є важливою частиною оборотних коштів. При наявності конкуренції і складностей збуту продукції підприємства можуть продавати її.

      По  статті "Поточні фінансові інвестиції" показуються короткострокові (на термін не більш одного року) вкладення підприємства які можуть бути реалізовані в будь-який момент (крім інвестицій, які є еквівалентом грошових коштів).

      У статті „Грошові кошти та їх еквіваленти” відображаються кошти в касі, на поточних рахунках та інших рахунках у банках, які можуть бути використані для поточних операцій, а також еквіваленти грошових коштів. У цій статті окремо наводяться кошти в національній та іноземній валютах. Кошти, які не можна використати для операцій протягом одного року, починаючи з дати балансу або протягом операційного циклу внаслідок обмежень, слід виключати зі складу оборотних активів та відображати як необоротні активи. Збільшення в динаміці по цій статті, як правило, свідчить про поліпшення фінансового стану підприємства.

      У статті „Інші оборотні активи” відображаються суми оборотних активів, які не можуть бути включені до наведених вище статей розділу „Оборотні активи”.

      У складі витрат майбутніх періодів відображаються витрати, що мали місце протягом поточного або попередніх звітних періодів, але належать до наступних звітних періодів.

 

2.2. Пасив балансу 

      У ринковій економіці пасив балансу  показує, яка величина засобів (капіталу) вкладена в господарську діяльність підприємства, хто і якою мірою  брав участь у створенні майнової маси підприємства. Він визначається як зобов'язання за отримані  цінності чи як вимоги на отримані підприємством ресурсів. Зобов'язання розрізняються по суб'єктах: одні з них є зобов'язаннями перед власниками підприємства, інші - перед кредиторами, банками. Такий розподіл зобов'язань у балансі має важливе значення при визначенні терміновості їхнього погашення.

      Статті  пасиву групуються по ступені терміновості повернення зобов'язань. У бухгалтерському балансі власний капітал підприємства відбивається в першому розділі пасиву "Власний капітал". Основна стаття цього розділу "Статутний капітал" показує суму засобів, інвестовану власниками для забезпечення статутної діяльності підприємства.

      У цьому ж розділі відбиті залишки  резервних фондів, утворених на підприємстві відповідно до  законодавства й установчих документів, нерозподілений прибуток.

      У статті „Пайовий капітал” наводиться сума пайових внесків членів спілок та інших підприємств, що передбачена установчими документами.

      У статті „Додатковий вкладений капітал” акціонерні товариства показують суму, на яку вартість реалізації випущених акцій перевищує їхню номінальну вартість.

      У статті „Інший додатковий капітал” відображаються сума до оцінки необоротних активів, вартість активів, безкоштовно отриманих підприємством від інших юридичних або фізичних осіб, та інші види додаткового капіталу.

      У статті „ Резервний капітал” наводиться сума резервів, створених відповідно до чинного законодавства або установчих документів за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства.

      У статті „Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)” відображається або сума прибутку, яка реінвестована у підприємство, або сума непокритого збитку. Сума непокритого збитку наводиться в дужках та вираховується при визначенні підсумку власного капіталу.

      У статті „Неоплачений капітал” відображається сума заборгованості власників (учасників) за внесками до статутного капіталу. Ця сума наводиться в дужках і вираховується при визначенні підсумку власного капіталу.

        У статті „Вилучений капітал” господарські товариства відображають фактичну собівартість акцій власної емісії або часток, викуплених товариством у його учасників. Сума вилученого капіталу наводиться в дужках і підлягає вирахуванню при визначенні підсумку власного капіталу.

      Другий  розділ пасиву „Забезпечення наступних витрат і платежів” відображає нараховані у звітному періоді майбутні витрати на платежі (витрати на оплату майбутніх відпусток, гарантійні зобов’язання тощо), величина яких на дату складання балансу може бути визначена тільки шляхом попередніх (прогнозних) оцінок, а також залишки коштів цільового фінансування і цільових надходжень, які отримані з бюджету та інших джерел.

      У третьому розділі пасиву „Довгострокові зобов’язання” показується сума заборгованості підприємства банкам за отриманими від них позиками, яка не є поточною. Наводиться заборгованість підприємства щодо зобов’язань із залучення позикових коштів (у інших суб’єктів господарювання), на які нараховуються відсотки. Показується сума податків на прибуток, що підлягають сплаті в майбутніх періодах внаслідок тимчасової різниці між обліковою ставкою та податковою базами оцінки.

      Четвертий розділ "Поточні  зобов'язання" включає короткострокові (до 1 року) кредити банків і позики, а також притягнуті в ході розрахунків засоби кредиторів. Вони погашаються протягом  року за рахунок поточних активів. Сюди входить заборгованість за внесками до позабюджетних фондів передбачених чинним законодавством, також відображається сума заборгованості за відрахуваннями до пенсійного фонду, на соціальне страхування, страхування майна підприємства та індивідуальне страхування його працівників.

      Загальним для 3 і 4 розділів є те, що тут відбиваються зовнішні джерела. Вони не належать підприємству, але протягом  визначеного часу використовуються їм у господарській діяльності.

 

      Розділ 4. Зарубіжний досвід і практика формування балансу 

     Баланс  відображує фінансове становище  підприємства на певну дату, тому його іноді називають звітом про фінансове  становище підприємства.

     Основними елементами балансу є активи, зобов'язання та капітал власників (власний капітал). Складання та інтерпретація балансу потребують чіткого визначення і належного відображення цих елементів.

     Згідно  з визначенням КМСБО актив  – це ресурс, який контролюється  підприємством у результаті минулих подій та, як очікується, забезпечить збільшення економічних вигод у майбутньому.

     Отже, об'єкт бухгалтерського обліку вважають активом, якщо він відповідає трьом  умовам:

     1. Підприємство отримало його внаслідок  минулих операцій або подій  (придбання, будівництва тощо), оскільки намір підприємства придбати, наприклад, запаси, не означає появи активів.

     2. Отримані ресурси втілюють майбутні  економічні вигоди.

     Майбутня  економічна вигода – це потенціальна здатність активу сприяти (прямо  або непрямо) надходженню до підприємства грошових коштів або їх еквівалентів.

     3. Ресурси контролюються підприємством.  Такий контроль випливає з  права власності на активи  або іншого юридичного права  (наприклад, використання активу  на умовах фінансового лізингу), що дає підприємству можливість контролювати майбутні вигоди, які воно очікує отримати від цього активу.

     Слід  зазначити, що в деяких випадках ресурс може відповідати визначенню активу навіть за відсутності юридичного контролю. Наприклад, зберігаючи в таємниці своє ноу-хау, підприємство може контролювати вигоди, які очікує одержувати від нього.