Електронні гроші

 

3.2 Перспективи  розвитку ДБО

Дистанційне банківське обслуговування дозволяє кредитним організаціям, використовуючи різні канали взаємодії з клієнтами, надавати їм не тільки традиційні банківські послуги, що реалізуються в будь-якому  відділенні банку, але й нові продукти, які дають можливість на зовсім іншому рівні якості задовольняти фінансові потреби клієнтів. Тут можна виділити і дистанційне управління рахунками через Інтернет-банк, системи mobile bank, телефонний центр і можливість через телефонний центр (далі ТЦ) банку подачі заявки на виготовлення додаткових банківських карт або підключення нових послуг і сервісів,

Важливо відзначити, що дистанційним обслуговуванням банку правомірно називати надання банківських продуктів / послуг по запиту клієнта без безпосередньої взаємодії клієнта з співробітником банку.

Щодо засобів доступу  клієнтів банку до ДБО, вони наведені на рис..2.

Рис. 2 Засоби доступу клієнта  ДБО до банку

Для характеристики дистанційного  банківського обслуговування (ДБО) можна  виділити рад основних факторів, але  найбільш важливим є оперативність  реагування банку на запити клієнта.

При всіх відмінностях ДБО, засноване на системах Клієнт-банк та Інтернет-банк, має ідентичні  переваги перед традиційними банківськими методами обслуговування клієнтів, а  саме:

Доступ до своїх рахунків і можливість проведення транзакцій здійсненні з будь-якого місця, де є наявність комп'ютера й доступ до глобальної мережі Інтернет.

Сервіс доступний 7 днів на тиждень, 24 години на добу.

Транзакції виконуються  і підтверджуються миттєво - час  обробки даних можна порівняти  з часом обробки даних у  банкоматі.

Діапазон здійснюваних операцій досить широкий: від контролю руху коштів по рахунках до подачі заявки на надання  іпотечного кредиту.

Чому ж обслуговування через системи Інтернет-банк і  Клієнт-банк більш перспективні в  порівнянні з іншими способами надання  ДБО в режимі on-line? Причин декілька, і їх має сенс проаналізувати більш  детально:

Причина № 1: зростання кількості  користувачів глобальної мережі Інтернет.До 2009 року кількість користувачів Інтернет в світі досягло майже 1 мільярда чоловік проти 497,7 млн. наприкінці 2003 року. Про це говориться в повідомленні компанії IDC. Кількість користувачів Інтернет в Європі до кінця 2003 року перевищило їх число в США. За даними ЮС, світовий оборот в галузі електронної  комерції в 2004 році перевищив 1 трлн. доларів  США.

У той же час кількість  користувачів Інтернет в Україні  до 2010 року склало 32 млн чоловік. Таким  чином, у порівнянні з 2006 роком кількість  користувачів зросте майже втричі. Кількість комп'ютерів на тисячу українців  при цьому зросла в порівнянні з 2006 роком у 2,7 рази - до 243-249 штук.

Причина № 2: зростання кількості  споживачів банківських продуктів  і послуг, що реалізуються через  глобальну мережу Інтернет.

Таке бурхливе зростання  активних користувачів Інтернет дозволяє банкам швидкими темпами збільшувати  кількість споживачів банківських  продуктів і послуг, які розповсюджуються за допомогою глобальної мережі.

Найбільш цікава ситуація з розвитком банківської справи в глобальній мережі Інтернет склалася в США. Хоча на частку даної країни і припадає переважна частина  доходів від електронної комерції, кількість американців, які користувалися  послугами інтернет-банкінгу, в 2007 році виросло всього лише на 17% у порівнянні з 2004 р.При цьому протягом першого кварталу 2007р. в 10 найбільших банках США цими послугами скористалися 4,6 млн. американців. Як показало дослідження, проведене компанією ipsos-insight, на популярності Інтернет-банкінгу негативно позначається недостатня впевненість користувачів щодо безпеки Інтернет-транзакцій. Практично всі американські банки дозволяють своїм клієнтам переглядати поточний баланс, а також здійснювати транзакції по поточному рахунку через Інтернет, але даний сектор зростає не такими швидкими темпами, як прогнозували аналітики кілька років тому.

Дуже важливий показник співвідношення користувачів Інтернет і користувачів систем Інтернет-банк. За підрахунками компанії jupter research, на кінець 2004 року 39% користувачів Інтернет (54,1 млн. осіб) в Європі одночасно є клієнтами систем Інтернет-банк. Найбільш висока частка користувачів онлайнових банківських систем у країнах Північної Європи. Так, у Швеції цей показник близький до 54%, тоді як у Греції тільки близько 13%. У 2010 році в середньому по Європі цей показник склав майже 48%.

Причина № 3: значне зниження витрат при банківському обслуговуванні клієнтів через мережу Інтернет. Для реалізації ДБО через Інтернет, банк як мінімум повинен забезпечити свою присутність у глобальній мережі Інтернет, тобто відкрити свій "віртуальний офіс", через який клієнт зможе завантажити дистрибутив клієнтської частини системи "клієнт - банк" або зайти в Інтернет-банк, якщо система реалізована без необхідності установки у клієнта будь-якого додаткового програмного забезпечення. Крім того, банку потрібно буде встановити сервер, який буде обслуговувати клієнтів, створити шлюзи для передачі інформації від клієнтської частини в автоматизовану банківську систему та інформаційну банківську систему і т.д. а це пов'язано з додатковими витратами. Але всі сукупні витрати банку на реалізацію ДБО через глобальну мережу Інтернет значно менше, ніж відкриття декількох відділень банку, при цьому кількість обслуговуються через Інтернет клієнтів може в рази перевищувати кількість клієнтів реальних відділень банку. Також банк може скоротити витрати на капітальне будівництво і скоротити штат обслуговуючого персоналу, звільнити частину філіальної мережі від надлишку низькодохідних операцій з фізичними особами,

Причина № 4: необхідність банківського обслуговування фізичних осіб через  Інтернет у зв'язку з розвитком  електронної комерції. Розвиток електронної  комерції ініціювало розробку механізмів оплати при здійсненні покупок через  Інтернет. Спочатку для оплати товарів  і послуг через Інтернет використовувалися  кредитні та дебетові картки (реквізити  картки пересилаються разом із замовленням  продавцю). З середини 90-х рр.. для  здійснення платежів в Інтернет стали  використовуватися системи Інтернет-банкінгу. Але зміни торкнулися не тільки форм надання банківських послуг, розвиток електронної комерції в мережі Інтернет вплинуло навіть на еволюцію грошових коштів - з'явилися електронні грошові  сурогати, аналоги чеків і банкнот, так звані "електронні гроші" (webmoney).

Електронні гроші зазвичай визначаються як грошова вартість, що зберігається за допомогою технічного пристрою, який може широко застосовуватися  для здійснення платежів на користь  не тільки емітента, але й інших  контрагентів і не вимагає обов'язкового використання банківських рахунків для проведення операцій (трансакцій), а діє як передплачений інструмент на пред'явника. Найбільш розгорнуте визначення електронних грошей належить Європейському  центральному банку, який визначає електронні гроші як грошову вартість, є вимога до емітента, яка:

• зберігається на електронному пристрої;
• емітується після отримання коштів у розмірі не менш ніж емітована грошова вартість;
• приймається як засіб платежу не тільки емітентом, але й іншими фірмами.

Еволюція грошових коштів була обумовлена специфікою Інтернет торгівлі. Наприклад, при здійсненні роздрібної торгівлі через Інтернет (Інтернет-комерція почалася саме з  роздрібної торгівлі) кількість покупців у цілому не обмежена, їх число непередбачувано. Тому платіжна система в Інтернет повинна бути здатна обробити велику кількість трансакцій, причому більша частина цих трансакцій - "мікроплатежі" (у розмірі до 25 доларів). Існуючі  на той момент електронні платіжні системи (з використанням пластикових  карток і банківських переказів) зовсім не годилися для мікро-платежів - сума комісії за трансакцію в них  може перевищувати розмір платежу.

Всі перераховані вище факти  дозволяють стверджувати, що канал  дистрибуції банківських продуктів  і послуг через Інтернет є найбільш перспективним у порівнянні з  іншими каналами дистрибуції, що діють  в режимі on-line.Що ж до перспективності  використання в рамках ДБО мережі Інтернет в якості on-line каналу дистрибуції  банківських продуктів і послуг в Україні, то велика територія, не повністю охоплена банківським сектором, і  досить високий освітній рівень населення  відкривають гарні перспективи  для розвитку даного напрямку. Хоча користувачі Інтернет на території  України зараз і не перевищують 5% населення, їх чисельність стрімко  зростає з кожним днем.

Майбутнє Інтернет-банкінгу в Україні тісно пов'язане з  розвитком роздрібного банківського обслуговування. Великим клієнтам важливіше  ексклюзивний, нестандартний сервіс та персональну увагу. Стосовно дрібних  і середніх підприємств, підприємців і приватних осіб обслуговування в системі Інтернет-банк більш продуктивно, оскільки дозволяє надати масовий високоякісний і, що дуже важливо, недорогий сервіс. Перелік доступних банківських послуг і продуктів, які пропонуються в рамках ДБО в режимі on-line через системи Інтернет-банк і Клієнт-банк, досить різноманітний. Фактично у всіх банках клієнтові надається можливість перевіряти стан поточного рахунку, здійснювати грошові перекази, оплачувати електронні рахунки. Більш складні системи дозволяють клієнтам скласти заявку на отримання кредиту (позики), завантажити інформацію по своїх рахунках на власний комп'ютер, ініціювати випуск додаткової банківської карти або відкрити строковий депозит.

ВИСНОВКИ

Підводячи підсумок в даній  роботі відзначимо, що використання найсучасніших  інформаційних технологій приносить  банкам великі прибутки і допомагає  їм перемогти в конкурентній боротьбі. Будь-яка автоматизована банківська система являє собою складний апаратно програмний комплекс, що складається  з безлічі взаємопов'язаних модулів.

У банківській системі  сьогодні застосовується найсучасніше мережеве та телекомунікаційне обладнання. Від правильної побудови мережевої  структури банківської системи  залежить ефективність і надійність її функціонування.

У 2011 році, згідно з даними Голландської компанії COMPUTER WORLD, загальний  оборот Інтернету склав 270 мільярдів  доларів, з яких $ 45 млрд. - витрати  на інфраструктуру, $ 45 млрд. - доступ, $ 43 млрд. - content, $ 36 млрд. - фінансовий сервіс, $ 87 млрд . - операції між компаніями, і роздрібний продаж - $ 14 млрд. Дуже схожий прогноз дає і FORRESTER RESEARCHINC., компанія з Массачусетса, за її даними роздрібний оборот в Інтернеті у 2010-2011 роках зріс до $ 12,5 млрд.

Таким чином, і практична  готовність Інтернету для ведення  бізнесу і реальні обороти  західного бізнесу в Інтернеті  приводять до висновку про те, що якщо ми збираємося рухатися разом  з прогресом, то і нашому бізнесу  доведеться "переходити" в Інтернет використовувати цифрові гроші  в найближчому майбутньому. Однак  на цьому шляху виникає безліч проблем. Основні з них - юридичні (наприклад, пов'язані зі сплатою  податків) і проблеми шахрайства при  електронних платежів. Вирішувати ці проблеми доведеться неодмінно, тому що майбутнє - за описаними технологіями - передовими досягненнями світової науки.

Організація телекомунікаційних взаємодій - серйозна проблема і судячи з усього, найближчим часом темпи  розвитку банківських електронних  систем будуть стрімко зростати. Практично  всі з'являються мережеві технології будуть швидко братися банками на озброєння. Неминучими процеси інтеграції банків в рамках національних і світових банківських спільнот. Це забезпечить  стале зростання якості банківських  послуг, від якого виграють кінець кінцем все - і банки і їхні клієнти.

В останні роки банківська система нашої країни переживає  бурхливий розвиток. Незважаючи на існуючі недоліки українського законодавства, що регулює діяльність банків, ситуація неухильно змінюється на краще. Сьогодні все більше банків робить ставку на професіоналізм своїх співробітників і нові технології.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Закон України « Про  банки і банківську діяльність  » від 07.12.2000р. №2121-ІІІ (із  змінами, внесеними згідно із  Законом N 1617-VI від 24.07.09).

2. Закон України « Про  електронні документи та електронний  документообіг» від 22.05.2003р. №851-IV ( із змінами, внесеними згідно  із Законом N 2599-IV від 31.05.05).

3. Закон України « Про  електронний цифровий підпис  » від 22.05.2003р. №852-IV ( із змінами,  внесеними згідно із Законом  N 879-VI від 15.01.09).

4. Закон України « Про  телекомунікації » від 18.11.2003р.  №1280-IV ( із змінами, внесеними  згідно із Законом N 580-V від  11.01.07).

5. Інструкція про безготівкові  розрахунки в Україні в національній  валюті, затвердженої постановою  Національного банку України  від 21.01.2004р. №22 (із змінами,  внесеними згідно з Постановами  НБУ N296 від 15.05.09).

6. Інструкція про порядок  відкриття, використання і закриття  рахунків у національній та  іноземній валютах, затвердженої  постановою Національного банку  України від 12.11.2003 №492 (із змінами,  внесеними згідно з Постановами  НБУ N158 від 23.03.09).

7. Положення про порядок  здійснення бухгалтерських операцій  з банківськими платіжними картками  національної системи затверджено  постановою Правління НБУ №  353 від 30.12.1996 р.

8. Банківські операції: Підручник  / За ред. А.М. Мороза.- К. : КНЕУ, 2002. 476с.

9. Остапишин Т. П. Основи  банківської спpави: Куpс лекцій / Міжpегіон. акад. упp. пеpсоналом; [Відп. pед. І. В. Хpонюк]. -- К., 2001. -- 106 с.

10. Тедеев А.А. Электронные  банковские услуги и Интернет-банкинг:  правовое регулирование и налогооблажение. -М.: Новый индекс, 2002. - 320с.