Фінансове прогнозування на прикладі підприємства

Більш детальний розгляд методів  прогнозування фінансового стану  підприємства обумовлює необхідність зупинитися на простому динамічному  аналізі, авторегресійних залежностях, багатофакторному регресійному аналізі, балансовій моделі прогнозу економічного потенціалу підприємства та комбінованому методі.

При застосуванні методу простого динамічного  аналізу кожне значення часового ряду може складатися з таких складових: тренду, циклічних, сезонних і випадкових коливань. Цей метод використовують для визначення тренду наявного часового ряду. Дану складову можна розглядати як загальну спрямованість змін значень ряду або основної тенденції ряду.

Метод простого динамічного аналізу  виходить з передумови, коли прогнозований показник {Y} змінюється прямо пропорційно з часом. Тому для визначення прогнозних значень показника Y будують таку залежність:

 

           (2.5)

 

де t - порядковий номер періоду.

Для визначення параметрів рівняння регресії (a,b) використовують, як правило, метод найменших квадратів. Поряд з цим методом є й інші адекватності (функції втрат), наприклад метод найменших модулів, або метод мінімакса. Необхідний прогноз отримують, підставивши у формулу (2.5) потрібне значення t.

В основу методу авторегресійної залежності закладено передумову про те, що економічні процеси мають визначену  специфіку. Вони відрізняються, по - перше, взаємозалежністю і, по - друге, визначеною інерційністю. Остання означає, що значення практично будь - якого економічного показника в момент часу t залежить певним чином від стану цього показника в попередніх періодах (у даному випадку ми абстрагуємося від впливу інших факторів), тобто значення прогнозованого показника в минулих періодах мають розглядатися як факторні ознаки. Рівняння авторегресійної залежності в найбільш загальній формі матиме вигляд:

 

       (2.6)

 

Y_{t -} прогнозоване значення показника Y в момент часу t;

Y_t-i - значення показника Y в момент часу (t-i)

A_i - коефіцієнт регресії.

Оцінка точності прогнозних значень  дозволяє заключити, що досить точні  прогнозні значення можуть бути отримані вже при k = 1. З метою поліпшення точності прогнозних значень часто  використовують модифікацію рівняння (2.6), вводячи в нього як фактор період часу t, тобто поєднуючи методи авторегресії і простого динамічного аналізу. Тоді рівняння регресії матиме такий вигляд:

 

 

За допомогою методу найменших  квадратів визначають коефіцієнти  регресії даного рівняння. Відповідна система нормальних рівнянь буде мати такий вид:

 

 

де j - довжина ряду динаміки показника Y, зменшена на одиницю.

 

 

Для характеристики адекватності рівняння авторегресійної залежності можна  використовувати величину середнього відносного лінійного відхилення:

де Y_i^{r -} розрахункова величина показника Y в момент часу i;

Y_{i -} фактична величина показника Y в момент часу i.

Якщо Е < 0.15, вважається, що рівняння авторегресії може використовуватися при визначенні тренда часового ряду економічного показника в прогнозних цілях.

Через простоту розрахунку критерій Е досить часто застосовується при побудові регресійних моделей.

За допомогою методу багатофакторного регресійного аналізу здійснюють прогноз  будь - якого показника з урахуванням існуючих зв'язків між ним та іншими показниками. Спочатку в результаті якості якісного аналізу виділяють k фактори (X₁,X₂,.,X_k), які впливають, на думку фінансового аналітика, на зміну прогнозованого показника Y і будуть найчастіше лінійну регресійну залежність типу

 

 

де A_і - коефіцієнт регресії, і =1,2,.,k.

Для визначення значення коефіцієнтів регресії (А₀, А₁, А₂,., А_k) використовують складні математичні обчислення, які виконують за допомогою стандартних статистичних комп'ютерних програм.

При використанні даного методу визначальне  значення має правильний набір взаємозалежних ознак, напрямку причинно-наслідкового зв'язку між ними і виду цього  зв'язку, що не завжди лінійний. Ці елементи впливатимуть на точність прогнозу.

За допомогою балансової моделі прогнозу економічного потенціалу підприємства можна описати баланс підприємства різними балансовими рівняннями, які відображають взаємозв'язок між активами і пасивами. Основне балансове рівняння є найпростішим серед існуючих і має такий вигляд:

 

           (2.7)

 

де А - активи, Е - власний капітал, L - зобов'язання підприємства.

Ліва частина рівняння відбиває матеріальні й фінансові ресурси  підприємства, права частина - джерела  їхнього формування. Прогнозована зміна ресурсного потенціалу має супроводжуватися: а) неминучою відповідною зміною джерел коштів; б) можливими змінами в їхньому співвідношенні. Оскільки модель (2.7) адаптивна, такий же взаємозв'язок відбуватиметься між показниками приросту:

 

 

На практиці прогнозування здійснюється шляхом використання більш складних балансових рівнянь і сполучення даного методу з іншими методами прогнозування. Комбінований метод. Описані вище методи прогнозування є базовими. Вони є  основою будь - яких моделей фінансового прогнозування і рідко використовуються на практиці в чистому виді. У більшості випадків застосовують якийсь комбінований метод, який поєднає в собі прийоми й алгоритми з декількох базових. Це обумовлено наявністю в кожному окремому базовому методі недоліків і обмежень, які нейтралізуються при їх комплексному використанні. Базові методи в складі комбінованих взаємодоповнюють один одного. Найчастіше один з них розглядається як інструмент додаткового контролю результатів, отриманих іншими методами [10].

Комбінований метод, що розглядається, за наведеною класифікацією відноситься  до методів, за допомогою яких прогнозують  форми звітності (за укрупненою номенклатурою  статей). При прогнозуванні враховують не тільки індивідуальну динаміку статей, але й взаємозв'язок між окремими статтями як усередині однієї форми звітності, так і між різними формами. Як результат прогнозування одержують баланс і звіт про фінансові результати у плановому періоді за укрупненою номенклатурою статей.

Для розкриття комбінованого методу використані такі умовні позначки: НА - необоротні активи, ПА - поточні активи; ВК - власний капітал; КЗ - величина кредиторської заборгованості; Т_ПА - тривалість обороту поточних активів; Т_КЗ - середній термін погашення кредиторської заборгованості; В - виручка від реалізації; П - прибуток, що залишається в розпорядженні організації; В_б - валюта балансу; п - останній звітний період; п + 1 - прогнозований період.

При прогнозуванні звітності підприємства необхідно дотримуватися певної послідовності.

Складання прогнозної звітності починають  з визначення очікуваної величини власного капіталу. Статутний і резервний  капітали звичайно змінюються рідко (якщо тільки у прогнозованому періоді  не передбачається здійснення чергової емісії акцій), тому в прогнозний баланс їх можна включити

 

 

Прогнозована величина даного показника, а також виручки від реалізації визначається методом авторегресії на основі їхньої динаміки в попередніх періодах. Варто підкреслити, що набагато надійніший прогноз величини виручки від реалізації може бути отриманий експертними оцінками фахівців підприємства, що базуються на обсягах продажів, за минулий період ринковій кон'юнктурі, виробничих потужностях, ціновій політиці.

Отже, планова робота не має зводитися до банального прагнення розрахувати деякі прогнозні й одночасно обумовлені планові орієнтири, оскільки це недосяжно; планування - один з наріжних елементів філософії науково обгрунтованого управління діяльністю кожної більш - менш складної економічної системи, а отже його сутність, роль і призначення набагато ширше, ніж простий розрахунок і ствердження в якості таких орієнтирів ряду кількісних показників.

У цьому сенсі важливий не стільки  план сам по собі, скільки власне процес планування, що неминуче має місце в будь - якому раціонально функціонуючому підприємстві й усвідомлено застосовуваний для координації й оптимізації його діяльності.

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3 ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДІВ ФІНАНСОВОГО ПРОГНОЗУВАННЯ НА ПРИКЛАДІ ТОВ «МЕЛЬКАРТ»

3.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства

 

ТОВ «Мелькарт» займається лісопереробкою на власній пилорамі та пропонує в наявності й під замовлення лісопиломатеріали:

- піддон дерев'яний;

- пиломатеріали обрізні;

- пиломатеріали необрізні;

- барабани кабельні дерев'яні;

- ящики дерев'яні та ін.

Для початку опису й аналізу  структури необхідно привести схему  організації управління на ТОВ «Мелькарт» Це наочно покаже існуючі в даній організації підрозділи, їхню кількість, взаємопідпорядкованість окремих частин.

Рисунок  3.1 - Організаційна структура  управління ТОВ «Мелькарт»

 

Як бачимо зі схеми, у структурі  управління ТОВ «Мелькарт» існує делегування як функціональних, так і лінійних повноважень. По-перше, відбувається розподіл на відділи відповідно до  функціональних ознак. По-друге, ці відділи мають лінійну структуру.

Тобто робимо висновок, що структура  управління ТОВ «Мелькарт» є лінійно-функціональною.

Оскільки визначено, що структура  лінійно-функціональна, то досліджувана структура повинна сполучати в собі переваги й недоліки як лінійної, так і функціональної структури.

Після аналізу загальних критеріїв  ефективності виділені наступні переваги лінійно-функціональної структури:

1. Повна відповідальність кожного  керівника за результати роботи (лінійна).

2. Простота, чіткість взаємин ланок  і працівників керування (лінійна).

3. Ефективне використання ресурсів (за рахунок угруповання видів  робіт) (функціональна).

4. Глибокий розвиток професійних  знань і навичок (функціональна).

До недоліків можна віднести наступні:

1. Вимагає високої компетентності  лінійних керівників із всіх  питань (лінійна).

2. Сповільнюється процес прийняття  рішень на самому верхньому  рівні керування, коли зростає  число проблем у різних підрозділах  (функціональна).

На підприємстві роботу, пов’язану  із зарахуванням коштів на рахунок  в банку проводить директор та головний бухгалтер. Вони мають право  підпису. Відсутність автоматизованої  системи управління рахунком ускладнює  процес прийняття рішень та потребує додаткових витрат.

Дослідимо основні техніко-економічні показники діяльності ТОВ «Мелькарт» за період 2009-2011 рр.

Із даних таблиці 3.1 видно, що середньорічна чисельність  працівників у ТОВ «Мелькарт» в 2011 році порівняно з 2009 роком збільшилась на 2 чол. Цей факт пояснюється розширенням ринку збуту продукції, збільшенням навантаження на менеджерів, що змусило в 2009 році керівництво збільшити чисельність персоналу.

 

Таблиця 3.1

Динаміка трудових ресурсів та ефективність їх використання  в 2009-2011 рр.

Показник	2009 р.	2010 р.	2011 р.	Абсолютний приріст		Темп приросту, %
				2010/ 2009	2011/ 2010	2010/ 2009	2011/ 2010
Середньорічна чисельність  працівників, чол.	12	14	14	2	0	16,7	0,0
Відпрацьовано всього, люд.-год.	21350,4	24808	24931,2	3458	123	16,2	0,5
Відпрацьовано 1 працівником днів за рік	222,4	221,5	222,6	-0,9	1,1	-0,4	0,5
Коефіцієнт використання річного фонду робочого часу	0,895	0,898	0,907	0,003	0,009	0,3	1,0
Реалізовано продукції  на одного середньорічного працівника тис. грн.	84,63	87,06	88,81	2,42	1,75	2,9	2,0

 

Слід відмітити те, що показник «відпрацьовано одним працівником  за рік» на підприємстві знизився в 2010 році, але не суттєво на 0,4%. При  цьому реалізація на 1 середньорічного  робітника збільшилась в 2010 році в порівнянні з 2009 роком на 2,42тис. гри. або 2,9%. Разом з тим в 2011 році покращився показник «відпрацьовано одним працівником за рік» на 0,5%, а реалізація продукції на 1 робітника зросла на 2,0%.

Для повного уявлення про виробничу діяльність та її результати ТОВ «Мелькарт», потрібно проаналізувати основні економічні показники підприємства за 2009-2011 роки, які наведені в таблиці 3.1.

Слід відмітити, що виручка  від реалізації продукції в 2010 році порівняно з 2009 роком збільшилась  на 203,20 тис. грн. або на 20%. В 2011 році спостерігалося зростання обсягу продажів  порівняно з 2010 роком на 24,5 тис. грн., або на 2,0%.

Обсяг реалізованої продукції  на 1 середньорічного працівника зростає  кожен рік, причому в 2010 цей показник зріс на 2,42 тис. грн., а в 2011 році –  на 1,75 тис. грн., не дивлячись на збільшення в 2010-2011 році чисельності персоналу.