Оподаткування підприємницької діяльності

Запровадження як об'єкта оподаткування прибутку від основної діяльності підприємства вимагатиме повернення до обліку та контролю за формуванням собівартості продукції, а також необхідності калькулювання як усієї, так і окремих видів продукції (робіт, послуг) за плановою і фактичною собівартістю. Введення такого обліку і контролю взагалі, і для податкової практики зокрема, не викликає жодних труднощів, оскільки з цього питання напрацьовано достатню кількість нормативних документів.

По-друге, щодо ставок оподаткування  прибутку (доходу) підприємств  вважається за доцільне встановити:

а) з прибутку від реалізації продукції (робіт, послуг) основної допоміжної і обслуговуючої виробничої діяльності — диференційовані ставки залежно від рівня прибутковості підприємства;

б) з прибутку від реалізації зайвих основних фондів, товарно-матеріальних цінностей і всіх видів доходів — єдину ставку.

Ці ставки оподаткування  підприємств не можуть бути довгостроковими (як це рекомендують окремі науковці). Вони залежно від різних обставин можуть або зростати, або зменшуватися, але протягом податкового року мають бути незмінними. Податкова ставка може змінюватися від 0 до 45 відсотків. Для цього можна використати методику, яка застосовується в США і яку запроваджено в Україні при нарахуванні прибуткового податку з доходів фізичних осіб.

По-третє, вважається за доцільне пільги з оподаткування надавати лише за прибутком з основної діяльності шляхом зменшення податкової ставки. Надання пільг за численними ознаками, які визначено в п. 1 ст. 1007 проекту Кодексу, може призвести до неправильного їх застосування і спричинити труднощі в їх нарахуванні.

 

 

 

Таблиця 1.  

 

Пропоновані ставки та розмір податку [1. с.12].

Розмір місячного прибутку від  реалізації продукції (робіт, послуг) власного виробництва	Ставки і розмір податку
від 0 до 10000 гри.	10%
від 10000 до 20000 гри.	1000 грн. +15 % від суни, яка  перевищує 10000 гри.
від 20000 до 50000 гри.	2500 грн. + 20 % від суми, яка перевищує 20000 грн.
від 50000 до 75000 гри.	8500 грн. + 30 % від суми, яка  перевищує 50000 грн.
від 75000 до 100000 грн.	16000 грн.+ 40 % від суми. яка  перевищує 75000 грн.
від 100000 і більше	26000 грн.+ 45 % від суми, яка перевищує 100000 грн.

 

Кілька, зауважень і  пропозицій щодо порядку визначення оподатковуваного прибутку (доходу) підприємств. Якщо Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств», який діяв до 1 липня 1997 року, приділяв цим питанням достатньо уваги. то цього не можна сказати відносно чинного Закону, який перенесено до проекту Кодексу.

Порядок обчислення оподатковуваного прибутку в системному вигляді у  проекті Кодексу, по суті. відсутній. Він розпорошений по всіх статтях проекту, а це викликає немало запитань і непорозумінь.

Було б доцільним  визначення прибутку (доходу), що є об'єктом  оподаткування, викласти в одній статті, як це мало місце в ст. З («Об'єкт оподаткування і порядок обчислення оподатковуваного прибутку») в Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств», який діяв до 1 липня 1997 року.

3.1. Податки  — на канікули

Хотілося б навести  цікаву думку Олега Соскіна, директора  інституту трансформації суспільства.

"Податкова система в Українi ускладнювалась, але не трансформувалась. Останнi 5 рокiв новi закони приймались за принципом:" мені б так змінювати, щоб нічого не змінити". Внаслідок була створена така податкова система, яка практично вже не працює, а пригнічує розвиток всіх секторів економіки України. У натуральному секторі, де працюють в тiй чи в iншiй ступенi буквально всi пiдприємтсва i люди, товари не приймають грошової форми, а значить зникає джерело податку — гроші.

У державному секторі, який знищений майже повнiстю, підприємства зупинились, продукція не виробляється, основні фонди руйнуються. На сьогодні він не є ефективним i потребує якомога скорішої трансформації. Отдже, державний сектор теж не є джерелом податків.

Найбільш перспективним  у цьому плані є приватний  сектор, бо тут створюється 50% валового внутрiшнього продукту. Але наша система податкiв, на жаль, не сприяє розвитку приватної власностi i творенню багатства.

Щоб вивести податкову  систему з глухого кута необхідно  зважитися на певні радикальні заходи. Оскiльки модифiкувати цю систему не є можливим, i оскiльки головним винуватцем цього стану є державна машина-найбiльший здирник i рекетир у сферi податкiв, то потрiбно, щоб держава, як каяття перед народом, запровадила на 3 мiсяцi податковi канiкули для всiх фiзичних та юридичних осiб.

На цей перiод потрiбно  залишити тiльки вiдрахування у розмiрi 10% на заробiтну плату для формування пенсiйного фонду i пенсiйних виплат.

Лiквiдується податкова  полiцiя, вона перестає бути потрiбною. Податкова iнспекцiя перетворюється в зовсiм iншу органiзацiйну систему, головна мета якої-не здирання рекетських надходжень, а допомога в органiзацiї системи бухгалтерського облiку i певнi контрольнi функцiї.

Що вводиться пiсля 3-х мiсяцiв канікул? Замiсть існуючої системи податкiв вводиться один податок для юридичної i фiзичної особи-податок на купiвлю, базова ставка якого-5% плюс-мiнус 1%, в залежностi вiд галузi. Що дає цей податок? По-перше, його буде сплачувати не виробник, а споживач, до того ж тiльки за той товар, який задовольняє його потреби.

По-друге, забезпечується прозорiсть системи, зручність використання, абсолютно простий облiк.

По-третє, неможливiсть  уникнути цього податку, бо вiн iде окремим  рядком в платiжцi.

По-четверте, почне працювати i поширюватися безготівковий обiг  грошей, почнуть входити в обiг  кредитнi картки, чеки i таке iнше.

По-п'яте, надходження  до бюджету вiд цього податку  вiдбуваються кожний день, i це дає змогу  поступово повертати тi грошi, якi були взятi в попереднi 3 мiсяцi Кабiнетом  Мiнiстрiв.

По-шосте, вiдпадає необхiднiсть  утримувати i збiльшувати величезний карно-репресивний апарат. Уявiть собi, що тодi будуть робити всi тi люди, якi сьогоднi говорять про економiчнi злочини i якi увесь час полюють за тими, хто творить багатство.

По-сьоме, на зміну монополізму  прийде жорстка конкуренція.

I останнє, надходження  від податку повинні розподiлятися в пропорцiї: 50 на 50. 50% iде в центр, 50% залишається там, де була зроблена торговельна акцiя.

Щодо податку на землю. Пропоную один гектар не обкладати  податками, а потiм-по прогресивній шкалі. Бо той, хто має землю повинен її ефективно використовувати і надлишки повинні бути в обiгу увесь час, тому що земля стає товаром.

Вводиться податок на громадян тiльки за основним мiсцем роботи - 10%.  ( До речі, церква нiколи не брала  бiльше 10% ). Людина сплачує податок  тiльки в тому мiсцi, де їй нараховують заробiтну плату, де вона працює вiсiм годин i де лежить її трудова книжка. За роботу у свiй вiльний час людина не повинна платити нiяких податкiв. Товариш К.Маркс казав: "Главное богатство общества - это его свободное время". Мало того, що громадянам України не платять зарплату, по півроку мало того, що зарплата мiзерна, так ще примушують платити за те, що ти такий дурний i працюєш у вiльний час.

Не слід вводити в  дію податки на нерухомiсть та майно, бо людина, коли купує майно, вже сплачує всi податки. І нiчого вона не повинна декларувати, бо вище Божого суду немає нiякого суду, i на тому судi неможна нi вiд кого вiдкупитись, i не треба на себе брати функцiю Господа Бога. Кожний там вiдповiсть за все, що вiн тут в кого вкрав, кому що не додав i де сховав.

За час податкових канікул потрiбно повнiстю реорганiзувати систему управлiння: лiквiдувати галузеві мiнiстерства, вiдомства, комiтети. Їх сьогоднi в Україні бiльше ста, одних вiце-прем'єрiв  не можна порахувати, а повинен  бути лише один - перший i один вiце. Замiсть галузевих мiнiстерств утворюється комiтет по управлiнню державною власнiстю через акцiї. Мiнiстерство економiки лiквiдується, оскiльки воно не може перебороти свою ментальнiсть як Держплан. Мiнiстерство зовнiшньоекономiчних зв'язкiв i торгiвлi лiквiдується, замість нього в МIДi створюється управлiння по кон'юктурному аналiзу, яке займається вiдслiдковуванням тенденцiй цiноутворення на свiтових ринках i забезпечує зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть через систему торгових представництв. Квоти, лiцензiї, спецекспорт-лiквiдуються. Здiйснюється абсолютно вiльний в’їзд та виїзд громадян України з будь-якими коштами у валютi i товарах, бо валюта є формою приватної власностi.

Приймається закон про  карну вiдповiдальнiсть фiзичноi, юридичної особи чи установи за нанесення шкоди приватнiй власностi людини чи пiдприємства. Приватна власність визнається священою недоторканою і охороняється державою.

Великi пiдприємства передаються  у власнiсть трудових колективiв  як перший етап приватизацiї i пошуку ефективного iнвестора, з подальшим правом її продажу тому, хто більше запропонує коштів і буде її ефективно використовувати. Кажуть: а якщо розграбують народне майно? Нiхто нiчого не розграбує, бо більшість не приватизованих пiдприємств вже нічого не коштує. Адже відомо, що підприємство коштує стiльки, скiльки приносить прибутку, якщо нiчого не приносить, то воно немає продажної цiни.

Скiльки потрiбно грошей, щоб утримати бюджетну i соцiальну  сфери на цей перiод? Подивимось на статті бюджету (це на рiк): соцiальний захист - 134 трлн.крб., витрати на соцiально-культурнi установи та заходи - 252 трлн.крб, фiнансування науки - 73 трлн.крб. Загалом, це близько 460 трлн.крб, а на мiсяць-38,3 трлн.крб, або $ 200 млн. Збiльшуємо цю цифру удвоє (на всяк випадок), і таким чином, вираховуємо, що на мiсяць нам буде потрiбно $ 400 млн.

За умови, що в цей  перiод йде вiдрахування на заробiтну  плату 10% для пенсiй, то ця цифра буде значно менша. Цi грошi можна отримати у виглядi короткотермінової позики. Мiністерство Фiнансiв може отримати від Свiтового Банку, Мiжнародного Валютного Фонду i у Нацiонального Банку України"[9].

Ну що ж, як на мене досить цікавий та аргументований хід думок. Що досягається податковими канікулами? По-перше, починає вiдновлюватись довiра народу до влади i до людей, якi при нiй знаходяться. По-друге, на третiй мiсяць почнеться вихiд iз "зазеркалля" грошей, якi сьогоднi працюють, або не працюють в тіні, i якi розпорошенi.

По-третє, поступово відбудеться  перехід до абсолютно прозорої податкової системи, в якiй неможна уникнути податкiв, бiльше того, люди будуть не зацiкавленi в цьому. За таких умов вiдпадає об'єктивна основа неформального рекету. Бо рекет з"являється тiльки тодi, коли треба сховати 25% прибутку. Якщо не треба нiчого ховати, то вiн не виникає,-стає абсолютно безприбутковим i недоцiльним. Позитивні наслідки від введення податкових канікул будуть неминучі при комплексному здійсненні запропонованих заходів.

Якщо не здійснити  кардинальні змiни в податковiй  системi, то продовжиться бартерiзацiя обiгу i виробництва, пошириться приховування податкiв, зменшиться доходна частина бюджету, зросте заборгованість і неплатежі, що призведе до надзвичайної соцiальної напруги. Сьогоднi вся парадигма суспiльства i державної полiтики стимулює не того, хто робить багатство i зароджує здоровi клiтини в суспiльствi, а того, хто це багатство проїдає i нiчого не робить.

Ми пiдiйшли до того, що Президент повинен здiйснити кардинальнi трансформацiйнi заходи в соцiально-економiчній політиці в Українi. В першу чергу, це стосується структурно-iнституцiональних змiн. Бо, якщо цих змiн не буде зроблено, то тодi можна чiтко говорити, що умов для подальшого розвитку України практично не буде. Бiльше того, якщо ввести запропоновану мною систему, то ми зможемо утриматись, і через пiвроку Україна перетвориться в величезну чашу, куди почне звідусіль стiкатись капiтал. Україна має для цього об'єктивно надзвичайно потужнi умови: земля, клiмат, воднi ресурси, люди. Вона знаходиться на перетинi шляху "iз варяг в греки" i "шовковому" шляху. А сьогоднi, в умовах науково-технологiчної революцiї, на рівні з кількістю та якістю виробленого товару, велике значення має швидкість його доставки до мiсця споживання. I той, хто швидко це вмiє робити, той стає багатим. Саме така модель України є перспективною на третє тисячолiття.

Коли нам кажуть: вiзьміть досвiд Францiї, Сполучених Штатiв, Нiмеччини, то я відповідаю: то ж досвiд дев'ятнадцятого  столiття, в кращому випадку,-двадцятого, а ми впритул наблизилися до третього тисячолiття. Тi системи творились на минуле, а нам слід працювати, орієнтуючись на майбутнє i виходячи з того, що людина є самодостатня первинна цiннiсть, а держава повинна служити цiй людинi. Тільки за таких умов Україна перетвориться в нормальну цивiлiзовану Європейську державу.

3.2. Податкові  пільги

 За останні два  роки проблема податкових пільг  набула поширеного характеру  - у вигляді субсидування цілих  областей України, галузей промисловості  шляхом створення вільних економічних  зон, територій зі спеціальним інвестиційним кліматом та проведення різного роду експериментів. У даний час в Україні функціонує 12 пільгових економічних зон та 9 територій зі спеціальним інвестиційним кліматом.

Проблема існування  податкових пільг ускладнюється  величезними сумами несплачених податків в результаті отримання пільг. У 1998-1999 роках втрати бюджету від податкових пільг перевищували надходження до зведеного бюджету і становили 103 і 121 % відповідно. Більша частина податкових пільг стосувалася саме державного бюджету. У 2000 році сума пільг також лишалася досить значною. Незважаючи на те, що сума податкових пільг зменшилась, зросла кількість суб'єктів, які отримують ці пільги.

Крім податкових пільг  в Україні розповсюджені списання та реструктуризація податкової заборгованості. Списання податкової заборгованості проводиться насамперед підприємствам агропромислового та паливно-енергетичного комплексів. Взаємозаліки також пов'язані насамперед з паливно-енергетичним сектором. Більша частина податкової заборгованості стосується підприємств ПЕК. Тобто фактично підприємства агропромислового та паливно-енергетичного секторів є основними отримувачами податкових субсидій. Виникає питання: чи доцільно державі субсидувати ці сектори економіки, якщо вони не є ефективними? На мою думку, податкові субсидії цим секторам були саме втратами бюджету, а не стимулювали економічну активність підприємств. Ці кошти були б витрачені набагато ефективніше, якби вони розподілялися через бюджет, прозорим та контрольованим чином.