Оподаткування підприємницької діяльності

У 2001 році продовжуються заходи, спрямовані на зменшення податкового тягаря для окремих платників податків. Водночас, вирішення цієї проблеми в цілому, тобто зменшення податкового тягаря для всіх підприємств, чому б сприяло проведення податкової реформи, не відбувається.

 Політика має бути також спрямована на те, щоб податкові пільги надавалися в соціальному контексті, а не для підтримки суто економічної діяльності підприємств. Саме питання податкових видатків не стоятиме так актуально в разі проведення податкової реформи та зниження податків для усіх підприємств.

Деякі науковці твердять, що потрібно скасувати податкові  пільги. Щоб скасувати податкові  пільги, слід змінити принцип оподаткування. Сьогодні зменшення податків на два, три, п'ять відсотків жодним чином  не вплине на ситуацію. Рівень податків давно визначений кривою Лаффера.

Головне в цій ситуації - база оподаткування. Коли у нас  сьогодні оподатковуються витрати, підприємець в цьому не зацікавлений. Податок на додану вартість у деяких країнах був введений як податок, спрямований на обмеження внутрішнього споживання. Та сьогодні в Україні обмежувати внутрішнє споживання - це нонсенс. Але, за заявою одного з керівників податкової адміністрації, цей податок дуже зручний для стягнення, і тому він має місце.

Отже, не податкові пільги, не зменшення податкової ставки на декілька відсотків, а зміна системи, підходів приведуть до того, що бюджет не втратить, а лише поповниться завдяки зростанню підприємницької активності.

В ринковій економіці  набагато вигідніше продавати багато дешевих товарів, ніж мало дорогих. Цей постулат в перекладі на політику означає, що набагато вигідніше збирати потроху з усіх, ніж мало з декількох. Ми на своєму досвіді переконалися, що ігнорування об'єктивних економічних законів може призвести до різкого погіршання ситуації.

Висновки та пропозиції

Протягом всієї історії  розвитку людства жодна держава  не змогла існувати без податків. Не зможе і Україна, особливо без  такого податку, як податок на прибуток підприємств. Але, на жаль, регулюючій функції цього податку як інструменту регулювання розвитку виробництва надається другорядне значення. Для нашої держави оподаткування підприємницької діяльності – це насамперед важливе джерело наповнення бюджету. І справді, податок на прибуток впевнено тримає друге місце за сумами зборів після податку на додану вартість. Але Уряд не стоїть на місці і хоче збільшити надходження від цього податку насамперед за рахунок збільшення бази оподаткування.

Але треба пам’ятати  паралельно йде збільшення кількості  збиткових підприємств. При цьому про зменьшення податкового тиску на виробників вже майже не згадується. А податковий досвід підказує головний принцип оподаткування : “Неможна різати курку, яка несе золоті яйця”, тобто якою б великою не була необхідність держави в фінансових коштах на покриття мислимих і немислимих витрат, податки не повинні підривати зацікавленість платників в господарській діяльності.

На мою думку, одним  з елементів вдосконалення податкової системи України є те, що необхідно  приймати нові закони, які б були призначені для нормального користування, а не для заплутування користувачів цих законів. Читаючи Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” 1997 року та відгуки про нього складається враження, що він був прийнятий не для нормального користування, а для всебічної критики, і єдина подяка на яку заслужили автори цього Закону така: “Спасибі, що не написали більше.”

Ким потрібно бути та скільки  потрібно часу, щоб зрозуміти формулювання пункту 5.5.2 Закону (зараз над нею  мучаються платники): “віднесення  витрат  на  виплату  або   нарахування процентів  за  борговими  зобов'язаннями  у будь-якому податковому періоді дозволяється у сумі,  що не перевищує суми доходів  такого платника  податку  протягом звітного періоду,  отриманих у вигляді процентів,  збільшеної  на  суму,   що   дорівнює   50   відсоткам оподатковуваного  прибутку  звітного періоду,  без урахування суми отриманих процентів.” А тепер уявіть собі, що дану норму треба перекласти на англійську, німецьку або іншу іноземну мову та дати прочитати Вашим іноземним партнерам. Але  ж пункт 5.5.2. адресований саме підприємствам з іноземними інвестиціями.

На фоні цього можна  згадати, що у авторів Закону дивіденди  – це платежі, а не частка прибутку (п 1.9 Закону) і так далі.

Великі надії покладаються на новий Податковий Кодекс. Але з огляду на думки спеціалістів непорозумінь і недосконалостей в його проекті не поменшало, а пунктів значно побільшало.

Але попри всі недоліки законодавства, основні його моменти  потрібно знати і вміти їми  правильно користуватися. Це насамперед необхідно для ефективного господарювання. Треба чітко розуміти і вміти розраховувати базу оподаткування податком на прибуток, яка розраховується зменшенням суми скоригованого доходу звітного періоду на валові витрати платника і суму амортизаційних відрахувань. А для цього потрібно чітко знати, що включати до складу валового доходу та валових витрат, а що ні, та вміти вірно розраховувати суми амортизаційних відрахувань. Тому треба постійно слідкувати за змінами в податковому законодавстві України.

Не можу не відмітити, що часті зміни податкового законодавства  дуже часто ставить наших бізнесменів  в глухий кут. Вони ніколи не знають, що чекає їх завтра. Тому говорити про  будь-яку постійність в роботі, а тим більше про планування та оптимізацію податків не доводиться.

Список використаної літератури

1. Бадида М. Податок на прибуток: проблеми законодавства// Вісник податкової служби України, 1999, №17, с.8-13.
2. Бадида М.П. Україні потрібна ефективна система оподаткування// Фінанси України, 1999, №8, с.120-124.
3. Батищев В. Законодательные головоломки налогообложения прибыли// Бизнес, 1999, №23, с.126-128.
4. Березовская И. Обложат нас, обложат// Бизнес, 1999, №39, с.10-11.
5. Головна державна податкова інспекція України.Основи оподаткування в Україні.-Київ.”Укртиппроект”,1998.                                                                                         
6. Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” // Верховна Рада України від 16.06.1997р.
7. Климко Г.Н. Основи економічної теорії.-Київ.”Вища школа”-“Знання”,1997.                                                             
8. Налоги: Учеб. пособ./ Под ред. Буряковского В.В. -Днепр.: Пороги, 1998. -611c.
9. Олег Соскін. Податки — на канікули/Економічний часопис, №4’96.
10. Ответственность плательщиков при нарушении ими расчетов с бюджетом по уплате налога на прибыль// Финансовая тема, 1999, №8, с.3-15.
11. Ткаченко Т.:”Податок на прибуток підприємств і прямі зарубіжні інвестиції”//Економика України №4.-Київ.”Преса України”,1998.
12. Шпота М. Законодавство з оподаткування прибутку: вимагаються кардинальні зміни// Україна-Бізнес, №16, с.6.