Основи кредитування підприємств

Але у кредитування підприємств існує ряд невирішених проблем. Банки практично не кредитують, тобто позичальників, що тільки розкручують свій бізнес. Перевага віддається кредитуванню клієнтів, що мають досвід його ведення», – говорить начальник управління по роботі з підприємствами малого і середнього бізнесу «ОТР Банку» Дмитро Гончаренко.

Не дивлячись на те що малим і середнім бізнесом (МСБ) вважаються більше 90 % всіх підприємств, що існують в Україні, їх частка у ВВП країни складає лише 11 %. Для порівняння: аналогічний середньоєвропейський показник – 60- 80 %. Мабуть, враховуючи такий малий внесок такого бізнесу в економіку, уряду ніколи займатися його проблемами. Одна з найзлободенніших – недоступність і дорожнеча позикових ресурсів. Якою б креативной не була бізнес-ідея, які б перспективи вона не обіцяла, якщо майбутній підприємець прийде в банк за кредитом тільки з планами, то все, що йому світить, – це іронічні усмішки фінансистів і ввічлива відмова[6].

Підвищені вимоги до позичальників в нинішніх умовах з'ясовні: із-за

фінансової кризи кредитується все менше компаній, причому не тільки малих, але і великих. Але МСБ, за словами його представників, не в авторитеті у вітчизняних банкірів. Хоча самі фінансисти говорять, що робота з малим бізнесом – один з найпривабливіших напрямів банківській діяльності.

Перша проблема – непрозорість або недостатня прозорість бізнесу. «Це значно ускладнює аналіз бізнесу і подовжує терміни ухвалення рішення по кредиту», –

розповідає пан Гончаренко. І якщо середній бізнес помалу почав виходити з тіні, то малий ще дуже далекий від цього. Більше всього питань виникає при кредитуванні приватних підприємців, які знаходяться на спрощеній системі оподаткування. Адже їм не потрібно вести деякі фінансові документи, що відображають поточну діяльність малого підприємства. Більшість цим користуються і відображають в своїй звітності тільки незначну частину реальних доходів. Між тим НБУ вимагає, щоб, ухвалюючи рішення про видачу кредиту, банки враховували тільки офіційно підтверджені доходи. «В результаті фінустанова, знаючи, що клієнт реально платоспроможний, часто не може дати йому кредит, оскільки офіційні доходи клієнта, необхідні для обслуговування такого кредиту, не відповідають вимогам НБУ», – розводить руками пан Синьо. «Я б назвав це основною трудністю при кредитуванні суб'єктів малого бізнесу. Значна частина грошових потоків проводиться в наявній формі, мінімізується прибуток, що створює складнощі при оцінці кредитоспроможності», – погоджується начальник департаменту малого і середнього бізнесу Укрсиббанку Владлен Дедков.

А коли банк не до кінця розуміє суть бізнесу позичальника і сумнівається в його платоспроможності, то на кредит клієнтові можна розраховувати лише за наявності необхідної застави. Це друга велика проблема підприємців, перш за все початківців. Оскільки у працюючої компанії можуть бути накопичення у вигляді депозитів, які можуть частково або навіть повністю покривати банківські ризики. Крім того, бізнесу, що діє, може бути виданий і беззалоговый кредит. Таку послугу надають багато банок. Для цих кредитів характерні невеликий розмір (до $ 20 тис.) і висока ставка із-за підвищених рисок (на 5 10 п. п. вище стандартною), а мета отримання – поповнення оборотного капіталу. Якщо ж бізнес поки тільки у вигляді плану, нехай навіть досконально продуманого і такого, що цілком реалізовується, то гроші на його реалізацію банк дасть тільки під заставу особистої нерухомості, автотранспорту або депозитів майбутнього підприємця. Виходить, що підприємцеві в Україні позика світить тільки в тому випадку, якщо у нього вже є працюючий прибутковий бізнес. Але часто створити його без кредиту нереально.

Розірвати цей порочний круг, як затверджують банкіри, можна тільки за допомогою держави. «Щоб ми могли видавати кредити на створення і підтримку нового бізнесу, потрібна підтримка держави. Повинні бути працюючі спеціальні програми підтримки початкуючих підприємців. Що це за програми і як вони повинні працювати – турбота влади. Ми працюємо в існуючих реаліях», – говорить начальник управління продуктів департаменту малого і середнього бізнесу «Райффайзен Банку Аваль» Анастасія Бочанова. Втім, винаходити велосипед, запевняють банкіри, не потрібно. Є успішний зарубіжний досвід. У одних країнах такі кредити видаються під державні гарантії. У інших – створені фонди, що гарантують банкам повернення засобів. Але частіше це питання вирішується комплексно: крім доступу до позикових грошей початкуючим бізнесменам можуть надаватися податкові пільги і інші преференції.

Про «податкові канікули» і інші пільги українським підприємцям можна лише мріяти, оскільки це передбачає копітку роботу законодавців, яким зараз (як, втім, практично завжди) не до малого бізнесу. Але із створенням фондів все простіше, і в наший країні вже є приклади їх успішної діяльності. Правда, недержавних. «Спочатку наш центр – американська програма сприяння інноваційному бізнесу в Україні. Ми умовили спонсорів, щоб частину грошей не направляти на консалтинг і проведення тренінгів, як вони люблять робити, а залишити на депозиті в банці. Так у нас з'явився фонд в розмірі $ 200 тис., які ми використовуємо як заставне забезпечення по кредитах, видаваних початкуючих бізнесменах», – розповідає «ЧП» директор центру розвитку малого бізнесу «Харківські технології» Інна Гагауз. За її словами, починаючи з 2000 р. під заставу цих грошей видано біля $ 2 млн. позик.

    Середня сума кожного – $ 30 тис. Причому розрахуватися з банком не зміг тільки один підприємець. Слід сказати, що частка безнадійних кредитів, виданих МСБ банками, мізерна – 0,06-0,9 % (за даними банку «Фінанси і Кредит», «ОТП Банку», Укрсиббанку, Укргазбанка, «БМ Банку», «Райффайзен Банку Аваль» і Приватбанку). Проте вони нарощують свої портфелі кредитів МСБ з великою обережністю. В середньому по системі частка позик МСБ в загальному портфелі не перевищує 15 %. Але банкіри відзначають, що фінансова криза сприятиме

розвитку даного напряму. «В умовах, коли регулятор всіма силами прагне скоротити об'єми кредитування населення, думаю, багато банок віддадуть пріоритети роботі з МСБ (зокрема, кредитуванню)», – вважає пан Синьо.

Банки неохоче йдуть на видачу великого числа дрібних кредитів на розвиток зважаючи на високі операційні витрати, пов'язані з оцінкою і контролем кожного з них. В результаті навіть підприємства, охочі отримати кредит на суму від $10 до $20 тис., зазнають труднощі з пошуком зовнішніх джерел фінансування.

У регіональних банків немає сучасних ефективних технологій кредитування бізнесменів. Відлякують їх і високі ризики при кредитуванні, і обмежені можливості по забезпеченню цих кредитів. Так, на Заході, як свідчить статистика, протягом перших п'яти років з моменту створення більше 70% малих підприємств проходить через процедуру банкрутства.

Третій важливий чинник – недовіра до малого бізнесу, що випробовується банками. Український бізнес як такий існує менше двадцяти років і в цих умовах далеко не завжди можна говорити про репутації, що склалися, і кредитні історії.

З іншого боку, сьогодні далеко не у всіх кредитних організацій налагоджена нормальна організація роботи з малим бізнесом. Основні проблеми полягають в нерозвиненості банківських технологій, що часто не дозволяють понизити витрачання звернення на обробку одного клієнта, а також у відносно невеликій статистиці кредитування, що утрудняє точну скоринговую оцінку рисок, пов'язаних з кредитуванням малого бізнесу. Як наслідок навіть якщо у

банка і є відповідні програми для МБ, то досить часто позики, видатні по цих програмах, залишаються для підприємців недоступними за ціною.

Тільки що створене підприємство має мінімальні шанси на отримання кредиту на розвиток бізнесу. Банки просто не фінансують підприємців на нульовому циклі розвитку бізнесу. Як правило, фінансові організації встановлюють мінімальний термін, протягом якого МП повинно не тільки проіснувати, але і показати прибуток. Наприклад, мінімальний період в КМБ-банке - 3 місяці. Крім того, в більшості випадків обов'язковою умовою отримання позики є переклад на обслуговування в банк розрахункового рахунку малого підприємства - виключення, хоча і рідко, але бувають

Дуже мало шансів отримати кредит у підприємств, що працюють на ринку менше року, не є резидентами, ведучими спрощену бухгалтерію (або не ведучими її зовсім), а також що не мають застави або поручителя. Втім, ряд банків іноді за підтримки державних структур видають позики без застави.

За словами підприємців, деколи набагато вигідно узяти у борг у лихваря під 5-7% в місяць, чим оббивати пороги банків, намагаючись отримати законний кредит, реальна вартість якого в два рази менше лихварською. В усякому разі лихварі надають позики вмить і без зайвих питань, а перед ким відповідати у разі чого своїм майном, підприємцеві часто буває байдуже – він не сприймає кредитну організацію як союзника і чекає від неї у разі неповернення грошей не менш жорстких дій, чим від лихваря.

Для того, щоб отримати банківський кредит потрібно відповідати певним вимогам(рис.3)

Мал. 3 Умови залучення банківського кредиту

Економічні особливості банківського кредитування малого бізнесу:

1. висока частка і абсолютна величина операційних (непроцентних) витрат в процесі кредитування, що пов'язане з незначним розміром і терміном самого кредиту. Неможливо забезпечити достатню рентабельність операцій за рахунок невеликих в абсолютній величині процентних доходів банку;

2. обмеженість або повна відсутність правових (і економічно виправданих) механізмів зниження кредитної риски на всіх етапах кредитування;

3. складнощі рефінансування і управління кредитним портфелем, що включає велике число різноманітних маленьких кредитів.

Малі підприємства хочуть отримати кредит, але не можуть.

У підприємців повно своїх внутрішніх проблем, які утрудняють отримання банківських кредитів. Це:

* обмеженість пропозиції кредитів для малого бізнесу і відсутність конкурентного ринку послуг з кредитування. На рівні регіону це, у свою чергу, приводить до збереження щодо високих процентних ставок і неможливості отримання інвестиційних кредитів на термін більше 1 року;

* непрозора і недостовірна звітність, відсутність стимулів для адекватного віддзеркалення фінансових результатів в звітності, що знижує можливість отримання в банках кредитів на поповнення оборотних коштів і

інвестиційні цілі;

* незначний масштаб бізнесу МП, що утрудняє оцінку його стану;

* низька якість опрацьовування бізнес-планів при залученні кредитів;

* нестабільність законодавства, головним чином в області оподаткування МП;

* незначний розмір власних засобів і відсутність ліквідних активів, які МП могли б використовувати як заставу по кредиту. Відсутність іншого забезпечення, обмеженість програм кредитування під заставу автотранспортних засобів і нерухомості;

* невідповідність рентабельності МП розміру процентних ставок по кредитах, до яких додаються різноманітні стягувані банком комісії;

* складність і тривалість процедури отримання банківського кредиту, недостатньою кваліфікацією позичальника, що часто посилюється, для належного оформлення всіх необхідних документів.

Щоб виправити критичну ситуацію, потрібні зусилля обох сторін. Для кредитних організацій можуть бути ефективні наступні способи вирішення проблем:

* впровадження в банках стандартизованих процедур, що дозволяють понизити собівартість операцій по кредитуванню і скоротити термін розгляду кредитних заявок МП;

* збільшення терміновості пасивів банків, що дозволить понизити розриви між активами і пасивами по термінах вимоги і погашення і поліпшить їх ліквідність, впровадження механізмів рефінансування;

* створення на регіональному рівні механізмів зниження кредитних рисок через різні схеми гарантування і забезпечення кредитів МП, залучення крупних підприємств області до поручительства за малі і середні підприємства;

* вдосконалення нормативних вимог НБУ, направлених на здешевлення банківського бізнесу, що дозволить понизити процентні ставки по кредитах.

Комплекс мерів, пов'язаний з подоланням внутрішніх труднощів малих

підприємств, є, по суті, переліком заходів щодо підтримки малого бізнесу. Серед них можна виділити лише ті кроки, які більшою мірою, ніж останні, здатні в найкоротші терміни забезпечити помітний ефект:

* субсидування процентної ставки по кредитах для МП, що працюють в галузях з низькою рентабельністю;

* стабілізація податкового режиму для МП;

* заходи, направлені на підвищення прозорості малого бізнесу;

* розвиток інфраструктури підтримки і освітня робота в середовищі            

МП;

* створення фондів підтримки малих підприємств, які б надавали допомогу в зборі документації і навчанні роботі з банками;

* стимулювання форсованого формування фонду кредитних історій.

Висновок:

Кредит -  це економічні відносини, що виникають між кредитором і позичальником з приводу вартості, що зраджується в тимчасове користування.

Можна сказати що, кредит є одним з найгеніальніших винаходів в історії людства, завдяки кредиту з'являється об'єктивна можливість у юридичних і фізичних осіб істотно скоротити час на задоволення господарських і особистих потреб. Підприємство-позичальник за рахунок додаткової вартості може збільшити свої ресурси, виробничий потенціал, оборотний капітал, прискорити рух поставлених цілей, наприклад випустити новий виріб або підвищити конкурентоспроможність підприємства.

Однією з головних перешкод, гальмуючих процес відновлення і модернізації промисловими підприємствами наявних виробничих можливостей, пов'язаних з імпортозаміщенням і розширенням кінцевого попиту, є недолік оборотних коштів. Цьому чиннику при визначенні політики в області кредитування підприємств реального сектора економіки комерційні банки повинні приділяти особливу увагу.Проте у підприємств і банків склалася суперечлива ситуація, яка вимагає негайного рішення.

Роль кредиту в різних фазах економічного циклу не однакова. В умовах економічного підйому, достатній економічній стабільності кредит виступає чинником зростання. Перерозподіляючи величезні грошові і товарні маси, кредит живить підприємства додатковими ресурсами. Його негативна дія може, проте, виявитися в умовах перевиробництва товарів. Особливо помітно така дія в умовах інфляції. Нові платіжні засобів, такі, що входять за допомогою кредиту в оборот, збільшують і без того надмірну масу грошей, необхідних для звернення.

Роль  кредиту  в  ринковій  економіці  важко   переоцінити.  При його допомозі вільні  грошові капітали   і   доходи   підприємств,   особистого   сектора    і    держави акумулюються, перетворюються на позиковий капітал, який передається за  плату в тимчасове користування.

Кредит  вирішує  суперечність   між   необхідністю   вільного

переходу капіталу з одних галузей виробництва в інших і  закріпленою

виробничого капіталу в певній натуральній  формі.  Він  дозволяє також долати