Принципи побудови та основні засади функціонування в Україні системи казначейського обслуговування місцевих бюджетів

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ  НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ

ФАКУЛЬТЕТ ФІНАНСІВ 

                                                                                                           КАФЕДРА ФІНАНСІВ  

Комплексне  практичне індивідуальне  завдання

з курсу “Казначейське обслуговування місцевих бюджетів”

на  тему:

«Принципи побудови та основні засади функціонування в Україні системи казначейського обслуговування місцевих бюджетів»

Тернопіль 2012

    Зміст

    Вступ……………………………………………………………………………3

    1. Еволюційні аспекти Казначейської системи виконання бюджетів України……………………………………………………………………………….5

    2. Особливості казначейського обслуговування місцевих бюджетів………9

         2.1 Порядок казначейського обслуговування місцевих бюджетів за доходами……………………………………………………………………………...9

         2.2 Особливості казначейського обслуговування місцевих бюджетів за видатками…………………………………………………………………………...14

    3. Перспективні напрямки вдосконалення казначейського обслуговування місцевих бюджетів…………………………………………………………………23

    Висновки……………………………………………………………………...29

    Список  використаних джерел……………………………………………...30 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Вступ

    Актуальність. Одним із засобів макроекономічної стабілізації та економічного зростання є бюджет. Розподіляючи та перерозподіляючи новостворену вартість, держава використовує бюджет як один із основних інструментів регулювання соціально-економічних процесів.

    Місцеві бюджети посідають важливе місце  в економічному та соціальному житті  суспільства, що знаходить відображення у різноманітних зв’язках, які  виникають у процесі їх формування та використання.

    В Україні використовується казначейська форма обслуговування державного та місцевих бюджетів, при якій органам  казначейства відводиться провідна роль у касовому виконанні бюджетів усіх рівнів.

    Казначейське  обслуговування місцевих бюджетів слід розглядати як необхідний елемент структурної  перебудови наявних у суспільстві  відносин між суб’єктами фінансової діяльності. Адже за допомогою казначейського механізму виконання доходів  і видатків державного та місцевих бюджетів досягається максимально  ефективне використання фінансів в  інтересах усіх членів суспільства.

    Порядок казначейського обслуговування місцевих бюджетів висвітлювались у працях багатьох вчених. Так, зокрема, Ю. Барський провів дослідження механізму забезпечення ефективного функціонування бюджетної  системи України органами Державного казначейства України. І. Габа визначив основні переваги та недоліки казначейського обслуговування місцевих бюджетів. О. Охрімовський розробив основні напрями удосконалення організації в роботі територіальних казначейських органів. Внаслідок наявних проблем в казначейському обслуговуванні місцевих бюджетів за доходами, О. Фесик та І. Зав’ялова запропонували основні шляхи вдосконалення казначейського обслуговування місцевих бюджетів за доходами. О. Галушка,  Й. Хижняк,  Д. Ротар  у своїх працях проаналізували  впровадження  та  становлення казначейського обслуговування місцевих бюджетів  за  видатками, починаючи з 2002 р.; охарактеризували процедури обслуговування місцевих бюджетів за доходами, видатками, а також процедури казначейського обслуговування розпорядників коштів  місцевих  бюджетів.  Особливу  увагу  науковці  акцентують  на  перевагах казначейського  обслуговування  місцевих  бюджетів,  таких  як  зміцнення  фінансової дисципліни, можливість якісного планування та ефективного управління  фінансовими  ресурсами  на  основі  отримання  достовірної  інформації про  стан  виконання місцевих  бюджетів  та можливості  її  глибокого  аналізу. Значний  внесок  у  дослідження казначейського  обслуговування  місцевих  бюджетів  зробили  у  своїх  працях П. Петрашко, В. Стоян, Н. Сушко, О. Чечуліна, С. Юрій,  Д. Ротар, К. Павлюк, М. Мельник, Л.  Гуцаленко,  Р. Макуцький,  О.  Кірєєв, М. Мац та  ін. Проте необхідно й надалі  проводити дослідження з проблемних  аспектів казначейського  обслуговування місцевих бюджетів як  за доходами, так і за видатками та пропонувати шляхи їхнього вирішення для підвищення його ефективності в умовах розвитку ринкової економіки.

    Мета  даної роботи  полягає у дослідженні   функціонування  системи казначейського  обслуговування  місцевих  бюджетів,  виявленні проблемних аспектів та запропонуванні шляхів  удосконалення казначейського  обслуговування  місцевих  бюджетів  відповідно до умов сьогодення.

     Мета дослідження зумовила постановку і вирішення таких завдань:

• розглянути еволюційні аспекти Казначейської системи виконання бюджетів України;
• розкрити особливості казначейського обслуговування місцевих бюджетів;
• визначити перспективні напрямки вдосконалення казначейського обслуговування місцевих бюджетів.

      Об’єктом дослідження є система Казначейського обслуговування місцевих бюджетів.

    Предметом дослідження є економічні відносини між органами Державного казначейства і розпорядниками коштів бюджету. 
 

1. Еволюційні  аспекти Казначейської  системи виконання  бюджетів України.

    У зв’язку з розпадом  СРСР  і  проголошенням  України  незалежною  державою  зі своїми  органами  законодавчої  і  виконавчої  влади, своїм  державним бюджетом  постала  потреба  у  новій  системі  касового  обслуговування бюджету. Проте як спадок від СРСР  із його централізованою економікою та однорівневою банківською системою до середини 1993 року в Україні діяла банківська  система виконання державного  бюджету. Бюджетні кошти зосереджувались у недержавних банківських установах, для яких виконання бюджету не  було  пріоритетним  напрямком діяльності. На виконання Указу Президента  України від 18.06.1993 №219/93 «Про порядок виконання Державного  бюджету України» касове  виконання державного  бюджету почало  здійснюватись Національним  банком України [7, с 18]. Таким чином, ситуація дещо  змінилася: фінансування витрат почало здійснюватися в межах доходів, що реально надійшли до державного бюджету,а також за рахунок кредитів, наданих Національним банком  Міністерству  фінансів. Натомість така  система касового виконання бюджету не відповідала вимогам часу. Тому постало питання оперативного  управління  бюджетними  коштами спрямування їх  на першочергові соціально-економічні потреби, що можливо було здійснити лише  через  створення  нової  структури  з  налагодженим  прозорим механізмом виконання бюджетів усіх рівнів.

    Ці  завдання  можна  було  розв’язати  шляхом  переходу  до казначейської  системи  касового  обслуговування  Державного  бюджету України. З цією  метою у 1995 році  відповідно  до  Указу Президента України  було  створено  нову  фінансову  структуру - Державне казначейство України. На  початок 1996 року  було  завершено створення трирівневої структури його органів.

     Уся національна казначейська система  складається з: центрального апарату  Державного  казначейства, 27 головних  управлінь Державного казначейства (ГУДКУ) обласного значення  та 633 районних (міських, районних у містах) управлінь (відділень) Державного казначейства (УДК). Така  структура  є  максимально  наближеною  до  адміністративно-територіального  поділу, що  дає змогу якісно  здійснювати казначейське обслуговування місцевих бюджетів [11, с.10].

     З 1 квітня 1997 р. в Україні відбулося запровадження казначейської системи касового виконання державного бюджету за видатками. У 1998 р. було  завершено  переведення  на  казначейську  систему  виконання державного бюджету майже всіх міністерств і відомств, запроваджено нову  бюджетну  класифікацію  та  План  рахунків  бухгалтерського  обліку виконання державного і місцевих бюджетів. А протягом 1999 р. на казначейське  обслуговування  переведено  позабюджетні  кошти  установ  і організацій.

     Ще  одним позитивним моментом у казначейському обслуговуванні державного  бюджету  стало  запровадження  у 2000 р. Державним казначейством  системи  управління  єдиним  казначейським  рахунком, завдяки чому значною мірою зменшився вплив касових розривів на рівень поточного виконання видаткової частини бюджету.

     2001 р. став роком зміни статусу Державного казначейства: із клієнта  банку  казначейство  стало  учасником  системи  електронних платежів  Національного  банку  України. Із  входженням  Державного казначейства  в  СЕП  НБУ  було  прийняте  рішення  про  використання єдиного  прикладного  програмного  забезпечення (АС «Казна») по  всій країні.

     Важливим  кроком  у  розвитку  фінансової  системи  держави  стало переведення на казначейське обслуговування місцевих бюджетів з 1 січня 2002 р. за  доходами  та  до  кінця 2003 р. - за  видатками. У 2005 р. Держказначейство  набуло  статусу урядового органу  державного управління  у  складі  Міністерства  фінансів. Процес  його  розвитку характеризувався  прийняттям  у 2007 р. Стратегії  модернізації  системи бухгалтерського  обліку  в  державному  секторі. Протягом 2008 р. розпочався  процес  реформування  системи  бухгалтерського  обліку  в державному  секторі, була  проведена значна  робота  з  вдосконалення методологічної бази Держказначейства, розбудови системи внутрішнього контролю і аудиту в органах казначейства.

     Таким чином, створення в Україні Державного  казначейства  дало змогу: сконцентрувати  в єдиній  системі бюджетні  ресурси  та  ресурси державних  цільових  фондів, які до  цього перебували  в установах Національного та комерційних банків і не повною мірою відображалися у звітності; забезпечити прозорість  руху  коштів  бюджетного  процесу на стадії його виконання шляхом створення дієвих механізмів; запровадити ефективний попередній  і  поточний  контроль  за цільовим  спрямуванням бюджетних  коштів. На  сьогодні  казначейство України - це  і  державний касир, і державний бухгалтер, і державний контролер одночасно. Щороку розвивається  та  ускладнюється  бюджетна  політика  в  державі, що пов’язано  з  необхідністю  реалізації  завдань  розвитку  держави  в  умовах фінансово-економічної кризи. Роль органів Держказначейства у виконанні цих завдань одна з головних.

     Указом  Президента України №460/2011  від 13  квітня  2011  року  затверджено  Положення  про  Державну  Казначейську  Службу України, яке визначає завдання і функції казначейства. Казначейство у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів  України,  наказами  Міністерства  фінансів  України  та  Положенням  про Державне казначейство України [10].

     Казначейство  України  на  нинішньому  етапі  розвитку  бере  за  приклад  досвід казначейських  систем  розвинутих  країн  світу,  адаптує  його  до  умов,  які  склалися  в  нашій  країні,  і  таким  чином  намагається  виконувати  свої  функції  як  найкраще.  За основу  розвитку  береться  французька  модель  функціонування  казначейства.

     Вважається, що за теперішніх умов ця модель є найбільш прийнятною для нашої країни і  найкраще  за  своєю  будовою  підходить  до  умов,  які  склались нині  в нашій  країні. У Франції  наразі функціонують  казначейські  управління  у  складі Міністерства фінансів, економіки  і  промисловості.  Це  досить  яскраво  нагадує  нашу  структуру  Державної казначейської  служби,  яка  перебуває  у  відомчому  підпорядкуванні  Міністерства фінансів України [3].

     Організаційна  структура  Державної  казначейської  служби  України  є 

трирівневою.  Вона  відтворює структуру адміністративно-територіального устрою України і складається з:

    ● Державної казначейської служби України;