Принципи побудови та основні засади функціонування в Україні системи казначейського обслуговування місцевих бюджетів

          З метою запровадження єдиної  методики складання мережі розпорядників  коштів місцевих бюджетів наказом  Міністерства фінансів України  від 13.12.2004 р. № 773 затверджено  Методичні рекомендації зі складання  мережі розпорядників коштів  місцевих бюджетів усіх рівнів. 

          Згідно з вимогами Методичних  рекомендацій до мережі розпорядника  коштів місцевих бюджетів включаються  установи (організації, підприємства),   внесені  до  Єдиного  реєстру   розпорядників   (одержувачів)  коштів місцевих бюджетів усіх  рівнів.

          Головні розпорядники формують  мережу в розрізі розпорядників  нижчого рівня та одержувачів  бюджетних коштів, із обов'язковим  зазначенням їх статусу (розпорядник  чи одержувач), з урахуванням необхідності  своєчасного її подання до  відповідного органу казначейства. Розпорядники нижчого рівня та  одержувачі бюджетних коштів  включаються до мережі головних  розпорядників або розпорядників  нижчого рівня, якщо вони отримують  асигнування безпосередньо від  них.

          При   формуванні   бази   даних   про   мережу    розпорядників    коштів 

місцевого бюджету (не пізніше ніж за 15 днів до початку бюджетного року) головні  розпорядники та розпорядники коштів нижчого рівня подають до органу ДКС за місцезнаходженням дані щодо мережі установ та організацій, погоджені з відповідним фінансовим органом.

          При зміні мережі установ головні  розпорядники та розпорядники  коштів нижчого рівня повідомляють  відповідні органи ДКС за місцем обслуговування. Реєстр змін до мережі розпорядника коштів місцевих бюджетів з їх обґрунтуванням, погоджений з відповідним фінансовим органом, подається до органу казначейства на паперових та електронних носіях.

          У разі недотримання розпорядником  бюджетних коштів установлених  вимог при складанні мережі  та внесенні змін до неї,  документ повертається органом  казначейства розпоряднику на  доопрацювання з відповідною  позначкою.

          Обслуговування місцевих бюджетів  за видатками здійснюється відповідно  до бюджетних розписів. Формування  та затвердження розпису місцевого  бюджету, а також забезпечення  його відповідності рішенню про  місцевий бюджет належить до  компетенції керівника місцевого  фінансового органу або голови  сільської, селищної чи міської  ради у разі, якщо фінансового  органу не утворено.

          Після затвердження місцевих  бюджетів фінансові органи (міські, сільські, селищні ради або їх  виконавчі органи) складають розпис  фінансування місцевих бюджетів  та помісячний розпис фінансування  загального фонду місцевих бюджетів, розпис асигнувань місцевих бюджетів  та помісячний розпис асигнувань  загального фонду місцевих бюджетів  та направляють їх органам  державного казначейства. Органи  казначейства реєструють  їх   на  відповідних   рахунках,   відкритих   за   групою  рахунків позабалансового  обліку  Плану  рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів.

          До розписів місцевих бюджетів  можуть вноситися зміни. У таких  випадках фінансові органи подають  органам казначейства довідки  про внесення змін у розпис  та помісячний розпис загального  фонду відповідного місцевого  бюджету. Казначейства здійснюють  реєстрацію довідок та відображають  унесені зміни в обліку виконання місцевого бюджету на відповідних рахунках, відкритих за рахунками позабалансового обліку.

          Міністерство фінансів АР Крим, місцеві фінансові органи у  тижневий термін доводять до  головних розпорядників витяги  із затвердженого річного розпису  асигнувань та помісячного розпису  асигнувань загального фонду  відповідних місцевих бюджетів. Зазначені документи є підставою  для затвердження в установленому  порядку кошторисів і планів  асигнувань розпорядниками бюджетних  коштів.

          Головні розпорядники коштів  протягом трьох робочих днів  після отримання витягу з річного  розпису асигнувань з місцевих  бюджетів відповідно до мережі  подають органам ДКС, в яких вони обслуговуються, розподіл показників зведених кошторисів, зведення показників спеціального фонду кошторису, розподіл показників зведених планів асигнувань із загального фонду місцевих бюджетів в розрізі розпорядників коштів нижчого рівня та одержувачів відповідно до мережі. Розпорядники, які не мають підвідомчих установ, подають кошторис та план асигнувань із загального фонду місцевих бюджетів.

          Органи    Державного     казначейства     здійснюють     контроль     за відповідністю  загальних  сум,  вказаних  у   зазначених   документах,  сумам, зазначеним у річному розписі асигнувань місцевих бюджетів. У разі невідповідності кошторисів та планів асигнувань даним розпису місцевих бюджетів розпорядники повинні привести зазначені документи у відповідність до розпису бюджету.

          Дані зведених кошторисів і  планів асигнувань обліковуються  органами Державного казначейства  на рахунках, відкритих за групами  рахунків позабалансового обліку 912 "Кошторисні призначення з  місцевих бюджетів" та 914 "Призначення  з місцевого бюджету за планом  асигнувань".

          Доведені обсяги бюджетних асигнувань  є підставою для прийняття  розпорядниками коштів бюджету  зобов'язань на здійснення видатків, передбачених відповідними місцевими  бюджетами.

          Органи Державного казначейства  обліковують зобов'язання та фінансові  зобов'язання розпорядників коштів  місцевих бюджетів, які у них  обслуговуються, на рахунках, відкритих  за групою рахунків позабалансового  обліку 942 "Зобов'язання розпорядників  бюджетних коштів за коштами  місцевого бюджету".

       Видатки за рахунок власних  надходжень розпорядників здійснюються  в межах тимчасових індивідуальних  кошторисів та наявних коштів  на спеціальних реєстраційних  рахунках розпорядників на підставі  платіжних доручень та підтверджуючих  документів на здійснення платежу.

    Видатки, здійснені у зазначений період в  обов'язковому порядку, повинні бути   враховані    розпорядником   та    одержувачем   бюджетних   коштів   у затвердженому    кошторисі,   плані    асигнувань    та   плані   використання бюджетних  коштів. Надалі видатки здійснюються тільки після отримання від розпорядника та одержувача коштів, затверджених в установленому порядку вищезазначених документів.

          У випадках унесення змін до  закону про державний бюджет  у частині, яка стосується виконання  місцевих бюджетів, на відповідний  рік приймаються рішення про  внесення змін до місцевих  бюджетів. Рішення про збільшення  загального обсягу видаткової  частини місцевого бюджету приймається  у випадку перевиконання дохідної  частини місцевого бюджету за  підсумками першого півріччя  не менше 5 відсотків обсягу  доходів, передбаченого у розписі.  Крім того, якщо загальний фонд  місцевого бюджету було прийнято  з дефіцитом, то збільшення  видаткової частини загального  фонду відбувається виключно  на суму вільного залишку бюджетних  коштів. Вільний залишок бюджетних  коштів є різницею між залишком  коштів загального фонду бюджету  та оборотною касовою готівкою  на кінець бюджетного періоду,  який може використовуватись  для покриття тимчасових касових  розривів (ст. 14-1 Бюджетного кодексу) [4].

          Зміни до рішення відповідної  ради про місцевий бюджет оформляються  відповідними довідками, на підставі  яких вносяться зміни до кошторисів  та планів асигнувань розпорядників  коштів.

          Фінансові органи надають органам  ДКС довідки про внесення змін у розпис та помісячний розпис загального фонду відповідного місцевого бюджету і повідомляють розпорядників бюджетних коштів про внесені зміни відповідними довідками.

          Органи ДКС здійснюють реєстрацію довідок, про що на оригіналі довідки ставиться відбиток штампа та відображаються унесені зміни в обліку виконання місцевого бюджету на відповідних рахунках, відкритих за рахунками позабалансового обліку.

          Про зміни повідомляються головні  розпорядники коштів, які протягом  трьох днів складають та подають  органам ДКС реєстри змін зведених кошторисів і помісячних планів асигнувань загального фонду місцевих бюджетів у розрізі розпорядників коштів бюджету нижчого рівня та одержувачів. Якщо зазначені зміни викликані змінами у підпорядкуванні або розташуванні підвідомчих установ, то головний розпорядник коштів подає зміни до зведеного кошторису одночасно зі змінами до мережі, погодженими з відповідним фінансовим органом.

          Зміни до кошторисів та помісячних  планів асигнувань загального  фонду місцевих бюджетів, планів  використання бюджетних коштів  вносяться розпорядниками та  одержувачами на підставі довідок  про зміни кошторису та про  зміни помісячного плану асигнувань  загального фонду місцевих бюджетів, які затверджуються керівником  вищої установи та надаються  відповідним розпорядникам нижчого  рівня.

          Зміни  до   планів   використання   бюджетних  коштів  затверджуються  керівником установи та погоджуються  відповідним розпорядником коштів  бюджету.

          Порядком     казначейського    обслуговування     місцевих    бюджетів передбачено  проведення  операцій  з  перерахування  коштів  на  здійснення видатків із загального та спеціального (крім власних надходжень розпорядників) фондів місцевих бюджетів. Кошти місцевих бюджетів акумулюються на рахунках 3142 "Кошти загального фонду місцевих бюджетів" та 3152 "Кошти спеціального фонду місцевих бюджетів".

          Відповідно до помісячного розпису  асигнувань загального фонду  місцевих бюджетів фінансові  органи проводять розподіл коштів  загального фонду місцевих бюджетів, що зараховані на рахунки, відкриті  за балансовим рахунком 3142 "Кошти  загального фонду місцевого бюджету", з урахуванням зареєстрованих  фінансових зобов'язань, та подають  органам Державного казначейства  розпорядження про виділення  коштів загального фонду місцевих  бюджетів у розрізі головних  розпорядників коштів.

          Органи казначейства реєструють  розпорядження у журналі реєстрації  розпоряджень про виділення коштів  загального (спеціального) фонду місцевих  бюджетів і відповідно до розпорядження  зараховують кошти на рахунки  головних розпорядників коштів, відкриті за балансовим рахунком 3531 "Особові рахунки розпорядників  за коштами, отриманими із загального  фонду місцевого бюджету". Головному  розпоряднику коштів надається  виписка з особового рахунку,  на підставі якої він готує  та подає органу Державного  казначейства розподіл виділених  бюджетних асигнувань на перерахування  коштів підвідомчим установам,  які будуть здійснювати видатки  зі своїх реєстраційних рахунків.

           Якщо перерахування коштів проводиться  за цільовим направленням, то  поданий розподіл в обов'язковому  порядку повинен містити примітку  щодо призначення коштів. За наявності  всіх необхідних показників кошти  зараховуються на рахунки підвідомчих  установ.

          Для безготівкових перерахувань  платежів з одного рахунку  на інший, відкритий на балансі  одного органу казначейства без  виходу в систему електронних  платежів Національного банку  України, використовуються меморіальні  ордери, складені на підставі  відповідних платіжних доручень  розпорядників коштів.

          Слід зазначити, що по всіх  операціях щодо перерахування  та зарахування асигнувань органи  ДКС на наступний операційний день подають усім учасникам розрахунків виписки рахунків.

          Кошти   спеціального   фонду   місцевого   бюджету,  що  зараховані   на

рахунки, відкриті за балансовим рахунком 3152 "Кошти  спеціального фонду місцевих бюджетів", органи ДКС на підставі розпорядження про виділення коштів спеціального фонду місцевих бюджетів у розрізі головних розпорядників коштів засобами програмного забезпечення направляються на рахунки розпорядників, відкриті за балансовим рахунком 3532 "Особові рахунки розпорядників за коштами, отриманими із спеціального фонду місцевого бюджету".

          На реєстраційні, спеціальні реєстраційні  рахунки розпорядників та рахунки  одержувачів коштів місцевих  бюджетів, що перебувають на казначейському  обслуговуванні й відкриті в  органі казначейства за групою  рахунків балансового обліку 354 "Рахунки  розпорядників та одержувачів  за коштами місцевих бюджетів" зараховуються кошти, які надходять  як від вищих та підвідомчих  установ, так і від юридичних  та фізичних осіб на утримання,  виконання певних доручень, здійснення  видатків, відновлення касових видатків  тощо.