Проблеми становлення та розвитку місцевих фінансів в Україні

В умовах ринкових трансформацій місцеві фінанси  й місцеві бюджети стають основними  фінансовими гарантами існування  і розвитку демократії та надання  населенню суспільних послуг і благ, задовольняти які за рахунок державного бюджету недоцільно і неефективно. Місцеві бюджети стали основним джерелом фінансових ресурсів, необхідних органам місцевого самоврядування для виконання покладених на них  функцій відповідно до чинного в  державі розподілу повноважень  між рівнями й гілками влади. У зв'язку з цим особливої ваги набувають проблеми забезпечення місцевого  самоврядування фінансовими ресурсами, які б відповідали новим завданням, що стоять перед ними.

Місцеві фінанси  відіграють важливу роль у забезпеченні фінансової безпеки держави, що є  однією з найважливіших складових  економічної безпеки країни. Фінансова  безпека має вирішальне значення у функціонуванні економічної системи  загалом, впливає на усі сфери  суспільного життя; без її забезпечення неможливе досягнення як поточних, так і перспективних загальнонаціональний цілей розвитку.

Місцеві бюджети  мають вирішальне значення у фінансуванні державних видатків, головним чином  тих, які безпосередньо пов'язані  з вирішенням проблем економічного та соціального розвитку територій. За рахунок коштів місцевих бюджетів здійснюється переважна частина  державних видатків на житлово-комунальне господарство, охорону здоров'я, освіту, фізичну культуру і спорт, культуру, мистецтво та засоби масової інформації, соціальний захист і соціальне забезпечення населення, транспорт, дорожнє господарство, зв'язок та інформатику.

Майже ³/₄ усіх коштів місцевих бюджетів спрямовується на соціальні цілі, а саме: соціальний захист і соціальне забезпечення населення, утримання закладів і об'єктів, які належать до соціально-культурної сфери. На місцеві бюджети лягає достатньо відчутний тягар соціальних видатків, спрямованих на вирішення в складних умовах перехідного періоду соціальних конфліктів і проблем, що виникають внаслідок різкого розшарування суспільства, зростання кількості безробітних, необхідності захисту найбільш вразливих верств населення — дітей, одиноких матерів, пенсіонерів, малозабезпечених громадян та ін.

Місцеві бюджети  в сучасних умовах значною мірою  зумовлюють рівень суспільного добробуту, є одним із основних джерел задоволення  життєвих потреб громадян. За рахунок  їх коштів здійснюється оплата праці  працівникам бюджетної сфери, проводяться  додаткові виплати населенню  для покриття витрат на оплату житлово-комунальних  послуг, допомог і пільг ветеранам  війни та праці, сім'ям з дітьми, малозабезпеченим верствам населення, одиноким громадянам похилого віку, які потребують догляду та ін. За допомогою місцевих бюджетів забезпечується надання суспільних послуг населенню, гарантованих Конституцією України, таких як освіта, охорона здоров'я, медична допомога, соціальний захист тощо. З коштів місцевих бюджетів утримуються заклади культури, фізичної культури і спорту, фінансуються молодіжні програми.

Приблизно V₄ коштів місцевих бюджетів України використовується на розвиток економіки адміністративно-територіальних одиниць і сприяє забезпеченню нормального функціонування промисловості, сільського господарства, транспорту, дорожнього, житлового і комунального господарства. Стабільно зростають видатки місцевих бюджетів на утримання земельних ресурсів, водне, лісове і риболовецьке господарство, мисливство, благоустрій міст, сприяння науково-технічному прогресу.

За рахунок  бюджетних коштів забезпечується розвиток стратегічно важливих регіонів, здійснюється структурна перебудова народного господарства, фінансується капітальне будівництво. Як показує досвід, фінансова підтримка  конкретних підприємств найбільш ефективна  саме на місцевому рівні, тому що тим  самим створюються можливості для  обґрунтованого підходу, контролю за витрачанням  виділених коштів.

Місцевим бюджетам відведена важлива роль у вирішенні  екологічних проблем. Починаючи  з 1998 р. в дохідну частину місцевих бюджетів надходить частина зборів за забруднення навколишнього природного середовища.

Через місцеві  бюджети реалізуються загальнодержавні програми, пов'язані з розвитком  галузей народного господарства, в першу чергу, сільського господарства, здійснюється підтримка вітчизняних  виробників, фінансуються програми з  підвищення життєвого рівня населення, створення нових робочих місць, реабілітації та працевлаштування інвалідів, виплачуються допомоги реабілітованим, незаконно депортованим особам, біженцям; фінансується проведення превентивних, оздоровчих, спортивних, культурних заходів.

Місцеві бюджети  стали головним інструментом реалізації регіональної економічної політики, основними завданнями якої є: децентралізація  влади і делегування додаткових функцій з управління економічним  розвитком органам місцевого  самоврядування, ліквідація значних  диспропорцій і підвищення рівнів соціально-економічного розвитку регіонів, забезпечення державних  соціальних стандартів та гарантій соціального  захисту населення, незалежно від  економічних можливостей територій  та ін.

Місцеві бюджети  сприяють досягненню пропорційності у  розвитку регіонів, є одним з інструментів міжтериторіального перерозподілу  виробленого валового внутрішнього продукту і здійснення фінансового  вирівнювання. На практиці ця функція  місцевих бюджетів реалізується шляхом надання бюджетних трансфертів (дотацій  та субвенцій) з державного бюджету  України. У процесі бюджетного регулювання  здійснюється вирівнювання бюджетної  забезпеченості територій і поступове  усунення відмінностей. В останні  роки відбувається збільшення абсолютних величин бюджетних трансфертів, зокрема дотацій вирівнювання та цільових субвенцій.

Ринкові трансформації  постсоціалістичних країн передбачають реформування державних і місцевих фінансів у контексті демократичних  перетворень, формування соціально  спрямованого суспільства, зміцнення  місцевого самоврядування як однієї з підвалин демократії. Сьогодні проходить  складний процес переосмислення теоретичних  засад

функціонування  державних і місцевих фінансів відповідно до надбань наукової думки Заходу.

Докорінно змінюються погляди на сутність однієї з основних категорій державних фінансів —  бюджету, формування якого в умовах ринку має відбуватися на основі концепції суспільних благ. Держава  й органи місцевого самоврядування надають своїм громадянам різноманітні суспільні блага, пов'язані з організацією освіти, охорони здоров'я, культури, науки, спорту, оборони країни, управління, охорони правопорядку тощо. Потреба в суспільних благах визначає обсяги головного фінансового фонду держави, адміністративно-територіальних формувань і територіальних громад — бюджету, основним джерелом якого стають податки. Система оподаткування, механізм справляння податків і загальний рівень оподаткування багато в чому визначаються сукупною потребою в суспільних благах, для надання яких держава мобілізує необхідні кошти за допомогою податків.

Ринковий механізм господарювання змінює акценти у  витрачанні державних коштів. Соціальна  орієнтація ринкової економіки передбачає направлення більшої частини  бюджетних ресурсів на задоволення  потреб населення — утримання  об'єктів соціально-культурної сфери  й соціальної інфраструктури, надання  допомоги незахищеним верствам громадян. Відповідно спостерігається зменшення  як абсолютних, так і відносних  обсягів коштів, що спрямовуються  на розвиток народного господарства, утримання підприємств державного сектору, дотування збиткових структур.

Нові завдання у сфері державних і місцевих фінансів, що постають у зв'язку з  ринковими перетвореннями, потребують реформування бюджетної системи, яке  передбачає чітке розмежування завдань  і повноважень органів державної  влади і місцевого самоврядування, відокремлення державного бюджету  від місцевих бюджетів, забезпечення реальної самостійності бюджетів всіх рівнів і видів, використання нових  підходів в організації міжбюджетних відносин на основі бюджетного федералізму  і фіскальної автономії місцевого  самоврядування. Під час цих процесів суттєво зростає роль місцевих бюджетів як центрального інституту місцевих фінансів. Поряд із державним місцеві  бюджети стають найважливішим важелем  перерозподілу валового внутрішнього продукту і дієвим інструментом макроекономічного  регулювання.

Таким чином  місцеві фінанси як цілісна і  складна система економічних  відносин набувають важливої ролі в  реформуванні вітчизняної економіки, створенні основ ринкового господарювання, формуванні демократичної соціально орієнтованої держави. Сучасні зміни у сфері місцевих фінансів спрямовані на їх подальшу розбудову і вдосконалення з метою досягнення таких цілей:

— стабілізації економічної системи;

— адаптації  суб'єктів господарювання, зокрема  малих і середніх підприємств, до ринкових перетворень;

— формування інвестиційно-інноваційної моделі суспільного розвитку;

— забезпечення фінансової незалежності органів місцевого самоврядування;

— формування самодостатніх  територіальних утворень;

— реалізації завдань  державної регіональної політики;

• стимулювання підприємницької діяльності та інвестиційної активності;

— вирішення соціальних, демографічних, екологічних, національних та інших проблем регіонів.

 

Висновки

 

 

Наукове визначення місцевих фінансів як сукупності теоретичних  положень і певної суми знань та вмінь остаточно сформувалось наприкінці ХІХ ст. Це явище об’єктивне й  зумовлене розвитком демократичних  засад у суспільстві. Так, у цей  період завершилось становлення  в більшості країн світу, насамперед в Західній Європі, місцевого самоврядування, яке одержало законодавче заколення  в конституціях. Місцевими органами влади визначались комуни, общини, муніципалітети, штати тощо. Вони наділялись правами й відповідальністю в  загальній системі державного управління та відповідною фінансовою базою.

У ХХ ст. відбулися  значні зміни та певна уніфікація органів місцевого самоврядування більшості Європейських країн. У 1985 р. було підписано Європейську Хартію про місцеве самоврядування, яка  заклала загальноєвропейські принципи організації місцевого самоврядування. У листопаді 1996 р. до Європейської Хартії про місцеве самоврядування приєдналась  Україна.

Місцеві бюджети  – визначальна ланка місцевих фінансів. У них зосереджено понад 80% від усіх фінансових ресурсів, що перебувають у розпорядженні  місцевого самоврядування. Водночас місцеві бюджети – важливий і  складний елемент бюджетної системи  кожної держави.

Економічна сутність місцевих бюджетів виявляється у  формуванні грошових фондів, які є  фінансовим забезпеченням місцевих рад народних депутатів і місцевих державних адміністрацій, розподілі  та використанні цих фондів на фінансування, утримання й розвиток соціальної інфраструктури, місцевого господарства.

Разом із впровадженням  інституту місцевого самоврядування в Україні розпочався процес становлення  системи міжурядових фінансових відносин. Розвиток місцевих фінансів супроводжується розмежуванням  функцій та завдань центральних і місцевих органів влади у сфері надання державних і громадських послуг, що веде до становлення нової системи фінансових взаємовідносин між рівнями влади – до міжурядових фінансових відносин.

Основним елементом  міжурядових фінансових відносин є  міжбюджетні взаємовідносини й  інструменти їх організації. Нинішня  система інструментів організації  міжбюджетних взаємовідносин суперечливо  поєднує в собі як ті, що склалися в радянські часи, так і ті, що виникли в 90-х роках, й підлягає реформуванню.

 

Список  використаної літератури

 

 

1. Конституція України. Затверджена ВРУ 28.06.1996 р.
2. Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 р.
3. Податковий Кодекс України від 02.12.2010 р.
4. Базидевич В.Д., Баластрик Л.О., Державні фінанси. Навчальний посібник. Київ. Атака. 2002р.
5. Батура О.В., Огданський К.М.. Державне казначейство України: місце і роль у виконанні бюжету// Фінанси України. – 2003р.
6. Буковинський С.А. Концептуальні засади управління бюджетними коштами в Україні // Фінанси України -2001р.
7. Бюджетний процес і між бюджетні відносини на рівні місцевих бюджетів. Навчальний посібник. Київ. Міленіум. 2003.
8. Василик О.Д., Павлюк К.В. Державні фінанси України. Підручник. Київ.2002р.
9. Каленський М.М. Удосконалення фінансового контролю за витрачанням бюджетних коштів // Фінанси України -2001.
10. Кириленко О., Місцеві фінанси: навчальний посібник – Тернопіль. Астон, 2004.
11. Юрій С.І., Стоян В.І., Мац М.Й. Казначейська система: Навчальний посібник. – Тернопіль: Карт-бланш, 2006.

Размещено на Allbest.ru