Ринок цінних паперів

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 21 Ноября 2012 в 19:02, курсовая работа

Описание

Реформування економіки України, перехід на ринкові принципи господарювання посилює актуальність наукових досліджень у сфері грошового обігу. Ринок цінних паперів - важливий сегмент економіки будь-якої країни. За ринкової системи господарювання цінні папери можуть стати дієвим інструментом, здатним позитивно впливати на інвестиційні процеси в країні. Зазначимо, що сьогоднішній стан розвитку вітчизняного ринку цінних паперів, з одного боку, віддзеркалює історичні тенденції розвитку, з іншого - залежить від напрямків розвитку міжнародних фондових ринків. Наукове обґрунтування функціонування ринку цінних паперів є необхідною умовою розвитку механізмів реалізації ефективної економічної політики .

Содержание

ВСТУП……………………………………………………………………………5
РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи функціонування та регулювання ринку цінних паперів……………………………………………………………………8
1.1 Місце і значення ринку цінних паперів у сучасній економіці України…...8
1.2 Регулювання та ефективність функціонування ринку цінних паперів в Україні……………………………………………………………………………11
РОЗДІЛ 2. Аналіз ринку цінних паперів України………………………...15
2.1 Оцінка розвитку ринку цінних паперів в Україні…………………………15
2.2 Аналіз інвестиційної діяльності комерційних банків України на фондовому ринку………………………………………………………………...19
РОЗДІЛ 3. Шляхи вдосконалення функціонування ринку цінних паперів в Україні………………………………………………………………...……….24
3.1 Сучасні тенденції розвитку ринку цінних паперів в Україні……………..24
3.2 Напрямки вдосконалення банківських операцій з цінними паперами в умовах реформування української економіки ………………………………...27
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………..31
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………….33
ДОДАТКИ

Работа состоит из  1 файл

готова.docx

— 64.22 Кб (Скачать документ)

На даний час існують питання, пов'язані з недобросовісним та неналежним здійсненням своєї діяльності деякими професійними учасниками фондового  ринку, що негативно впливає на інвестиційний  імідж нашої держави серед  міжнародних та національних інвесторів і перешкоджає формуванню цивілізованого економічного середовища.

Оскільки існує залежність між  обсягом випущених на ринку цінних паперів та обсягом вкладень банків у цінні папери, то розвитку фондового  ринку та активізації інвестиційної  діяльності банків на ньому будуть сприяти наступні заходи:

  • розвиток організованої торгівлі цінними паперами та підвищення ступеня прозорості укладання угод на фондовому ринку;
  • запровадження постійно діючого, прозорого механізму середньострокового рефінансування банків НБУ під заставу корпоративних облігацій;
  • формування розвиненого ринку державних цінних паперів, на якому б оберталися низькоризикові та високоліквідні папери, випущені для фінансування економіки (конкретних інвестиційних проектів), а не для споживання;
  • створення умов для здійснення нових випусків середньо- та довгострокових муніципальних боргових цінних паперів; забезпечення формування цивілізованого іпотечного ринку [30].

Пріоритетним має стати створення  централізованої депозитарної системи. Діяльність центрального депозитарію  має сприяти зниженню ризиків  та зменшенню накладних витрат учасників  системи. З метою реалізації завдання щодо модернізації депозитарної системи  необхідно також створити надійну  та ефективну систему обліку прав власності на цінні папери, запровадити  сучасну модель клірингу та розрахунків  за угодами з цінними паперами, яка відповідає найкращій світовій практиці, з урахуванням національних особливостей та необхідності інтегрування в міжнародні ринки капіталу.

З метою зменшення ризиків діяльності професійних учасників, забезпечення фінансової стабільності інфраструктури ринку та стійкості і надійності функціонування фондового ринку  необхідно:

  • посилити оперативну та інституційну спроможність регулятора здійснювати нагляд та контроль за професійними учасниками фондового ринку;
  • підготувати та здійснити організаційно-правові заходи, спрямовані на розвиток пруденційного нагляду за професійними учасниками всіх його сегментів, що дозволить прогнозувати та попереджати як ризики діяльності окремих фінансових установ, так і системні ризики ринку в цілому [26].

Інвестиційна привабливість країни загалом залежить від багатьох чинників: політичного середовища, інвестиційної  політики, приватизаційної та інформаційної  політики, а також податкової політики та системи валютного регулювання. Підвищення конкурентоспроможності українського фондового ринку й цивілізована інтеграція з міжнародними ринками  капіталу мають стати пріоритетами державної політики на фондовому  ринку України, що дасть змогу  забезпечити рівні можливості для  учасників фондового ринку на умовах добросовісної конкуренції, більш сприятливу державну політику регулювання й оподаткування, ніж  в інших державах. У перспективі  має відбуватися трансформація  українських торговців цінними  паперами у повно функціональні, фінансово стійкі інвестиційні інститути, які надаватимуть своїм клієнтам більш широкий та найякісніший спектр фінансових послуг і продуктів[3]

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3. Напрямки вдосконалення функціонування ринку цінних паперів в Україні

3.1 Сучасні тенденції розвитку ринку цінних паперів в Україні

Найважливішим етапом реформування економіки  країни є створення ефективного  ринку капіталу. Будь-які великомасштабні  перетворення в економічній сфері  залишаються незавершеними, якщо не буде створено конкурентоспроможного  фінансового сектора і ринку  капіталу, який буде здатний мобілізувати, перерозподіляти і надавати реформованій економіці необхідні інвестиційні ресурси. Отож, саме розвиток ринку  цінних паперів, як складової ринку  капіталу та невід'ємного сегмента національної економіки, набуває важливого значення.

Ринок цінних паперів України виступає однією з найважливіших складових української економіки, яка є показником розвитку не тільки ринку капіталу, а й всієї фінансової системи країни. Сучасний стан ринку цінних паперів та його структура утворилися внаслідок процесів трансформації економічної системи, які відбулися в Україні під впливом внутрішніх факторів її розвитку, а також зовнішніх, тобто криз на світових фінансових ринках упродовж останніх років [6]. Розглянемо один із головних показників розвитку ринку цінних паперів, показник обсягу випуску цінних паперів. У 2010 р. загальний обсяг зареєстрованих державною комісією з цінних паперів і фондового ринку (ДКЦПФР) випусків цінних паперів становив 153,05 млрд грн, із них: акцій - 46,14 млрд грн; облігацій підприємств - 31,35 млрд грн; облігацій місцевих позик- 974,00 млн грн; опціонів- 0,27 млн грн;

інвестиційних сертифікатів компаній з управління активами (КУА) пайовими інвестиційними фондами - 65,37 млрд грн;

акцій корпоративними інвестиційними фондами - 8,89 млрд грн; сертифікатів фонду  операцій з нерухомістю - 54,5 млн грн; звичайних іпотечних облігацій - 270,00 млн грн.

Динаміка обсягу випуску цінних паперів є прогресивною. Так, якщо у 2002 р. це значення досягнуло рівня 15,59 млрд грн, то станом на 2010 р. відбулося  зростання майже у 10 разів і  він становив 153,05 млрд грн. Аналізуючи динаміку обсягів випуску цінних паперів в Україні протягом 2002-2010 рр., яку наведено на рис. 1, треба зазначити, що спостерігається загальна тенденція до зростання, але вона не має стабільного розвитку. Це зумовлено досить нестабільним економічним розвитком як України загалом, так і фондового ринку зокрема.

Однак варто зауважити, якщо в 2003 р., порівняно з 2002 р., відбувається збільшення цього показника на 45 %, то у 2004 р. спостерігаємо зниження цього показника на 75 % порівняно з попереднім роком. За наступні два роки (2005 та 2006 рр.) ситуація набуває стабільного характеру і цей показник досягає значення 34, 76 млрд грн, тобто збільшується, порівняно з 2002 р., більше ніж у два рази. Варто зауважити, що найбільшого розвитку ринок цінних паперів досяг у 2007 р., коли обсяги випуску цінних паперів зросли на 78 %, порівняно з 2006 р. Ця ситуація, на наш погляд, склалась внаслідок політичних трансформацій та економічної перебудови в Україні [1,2].

Упродовж наступних трьох років  спостерігалася позитивна тенденція  до зростання обсягів випуску  цінних паперів на 91,06 млрд грн, тобто  темп приросту становив 147 %. На основі побудованої діаграми, можна прогнозувати подальше зростання обсягів випуску цінних паперів в Україні, за умови стабільності фінансової системи та світових фондових ринків. Ринок капіталу в Україні не відрізняється значною різноманітністю цінних паперів . За аналізований період 2002-2010 рр. найбільшу частку в обсягах випуску цінних паперів, займають акції та облігації підприємств, але якщо для акцій характерним є скорочення випуску в 3 рази, то ринок облігацій в Україні демонструє темпи приросту і показує збільшення обсягів випуску у 28 разів. Зазначимо, якщо у 2002 р. у структурі обсягів випуску акції займали 98,36 %, а облігації підприємств - 0,72 %, то в 2010 р. акції займали 30,15 % та облігації - 20,48 %.

Скорочення обсягів випуску  акцій, як засобу залучення додаткових інвестиційних ресурсів, пояснюється:

  • загальним несприятливим інвестиційним кліматом у державі, що зумовлює високий рівень ризику цього виду цінних паперів;
  • небажанням нових власників приватизованих підприємств використовувати саме цей фінансовий інструмент через побоювання втратити контроль над підприємством;
  • кризою на світових фінансових ринках, що спричинила падіння попиту на вітчизняні цінні папери з високим рівнем ризику.

У 2005 р. спостерігалася тенденція до скорочення обсягу випуску акцій вдвічі, і зростання обсягу випуску облігацій теж вдвічі. Найбільша за величиною кількість запозичень на ринку капіталу спостерігалася у 2005 р., коли обсяги випуску облігацій підприємств збільшились у 72 рази порівняно з попереднім періодом, а облігації місцевих позик - у 1,6 раза, порівняно з 2002 р. Але незважаючи на скорочення в структурі випуску облігацій підприємств, у 2006 р. до 11,82 %, ринок позикового капіталу демонструє позитивну динаміку. Водночас, для облігацій місцевих позик характерні коливання наприкінці аналізованого періоду. Що стосується звичайних іпотечних облігацій, то вперше їх випуск було зафіксовано у 2009 р. і становили вони 0,04 % у загальній структурі випуску [1,2].

Від початку створення ринку  цінних паперів в Україні нагально постало питання з його ефективного функціонування. Сьогодні фондовий ринок не виконує своїх функцій, не сприяє залученню інвестицій і перерозподілу капіталу. Крім того, потребує вирішення ціла низка проблем, а саме:

  • високий ступінь ризиків;
  • відсутність відкритого доступу до інформації;
  • невеликий обсяг і не ліквідність;
  • недосконалість нормативно-правового забезпечення;
  • нестача кваліфікованого персоналу;
  • низький рівень капіталізації;
  • порушення прав інвесторів [4].

Для покращення стану фондового  ринку України та підтримання  його фінансової безпеки потрібно підвищити  роль держави на фондовому ринку. Одним з основних елементів державного регулювання ринку цінних паперів  є контроль за діяльністю емітентів, професійних учасників ринку, фондових бірж та самоврядних організацій, спрямованих  на виявлення і своєчасне запобігання порушенню законодавства на ринку цінних паперів [4].

Держава повинна створити довготермінову концепцію щодо розвитку ринку цінних паперів, має знайти шляхи поєднання  ресурсів держави і приватного сектору з метою його формування, а також впорядкувати низку нор- мативно-правових актів. Так, створення єдиної біржової фондової системи та централізованого клірингового депозитарію на сучасному етапі розвитку вітчизняного ринку цінних паперів стане потужним чинником підвищення його ефективності [7].

Основними напрямами розвитку фондового  ринку в найближчій перспективі є:

  • удосконалення механізмів захисту прав інвесторів;
  • розвиток інструментів ринку цінних паперів;
  • удосконалення законодавства про цінні папери та фондовий ринок;
  • удосконалення системи розкриття інформації на ринку цінних паперів;
  • розвиток інвестиційної інфраструктури [5].

 

3.2 Напрямки вдосконалення банківських операцій з цінними паперами в умовах реформування української економіки

Специфічними рисами банківських  установ, що дають змогу їм посісти провідне місце на ринку цінних паперів, є:

    • відсутність законодавчого розмежування банківської діяльності в Україні на комерційну (залучення депозитів та надання кредитів) та інвестиційну (операції з цінними паперами);
    • значно ширший спектр операцій, що здійснюють банки з цінними паперами, порівняно з іншими парабанківськими установами;
    • обсяг банківських ресурсів, що вкладають у цінні папери. Ресурсна база інститутів спільного інвестування формується за рахунок випуску інвестиційних сертифікатів;
    • банківська діяльність є більш законодавчо врегульованою, порівняно з діяльністю інших фінансово-кредитних установ;
    • лише банківські установи мають доступ до купівлі державних цінних паперів при їхньому первинному розміщенні Міністерством фінансів України [17].

Основним аспектом, який потрібно враховувати банками під час  випуску цінних паперів, є його узгодження з емісійною політикою та стратегічними завданнями банку. Крім того, в сучасних економічних реаліях виконання маркетингових процедур є невід'ємним складником цього виду діяльності. На сучасному етапі банки України доволі часто здійснюють рекламу та розміщення своїх цінних паперів без попереднього вивчення попиту на них. Як наслідок, це може призвести до незначного обсягу розміщених фінансових інструментів. Цінні папери є важливим інструментом розміщення банківських ресурсів під час формування портфеля фінансових інвестицій.

Комерційні банки здійснюють операції з цінними паперами також і  для своїх клієнтів (брокерські; андеррайтингові; трастові; консультаційні; депозитарні та ін.). Розвиток андеррайтингових послуг банківським установам доцільно здійснювати внаслідок:

      • Більш повного економічного обґрунтування емісії цінних паперів (розрахунок індексу прибутковості, періоду окупності, внутрішньої норми рентабельності, рівня беззбитковості, а також чутливості проекту на основі моделювання різноманітних умов реалізації проекту).
      • Аналізу ринку щодо попиту на основні види цінних паперів та визначення найбільш прийнятного інструмента з погляду цілей емітента, його фінансового стану та кон'юнктури ринку.
      • Використання повного викупу банком випуску цінних паперів в емітента та подальше його розміщення на ринку, або часткового викупу цінних паперів із гарантією придбання непроданої частини.

Информация о работе Ринок цінних паперів