Ринок цінних паперів

4. Запровадження гнучкої системи  тарифів залежно від величини  пакету

робіт щодо організації випуску  цінних паперів [27].

Незважаючи на значний потенціал  росту емісій цінних паперів у  без- документарній формі, послугами  зберігачів користуються, насамперед, крупні інвестори та торговці цінними паперами. Водночас, акціонерами в Україні є багато фізичних осіб. Ця ситуація є результатом приватизаційних процесів, які передбачали участь кожного громадянина у поділі державної власності, а також підприємства, що приватизуються, здійснювали випуск лише іменних акцій. Більшість акціонерів є власниками незначної кількості акцій та не в змозі оплачувати послуги зберігачів і їх права обліковуються в реєстрі власників іменних документарних цінних паперів. Переважно клієнтами банку стають емітенти документарних цінних паперів зі значною кількістю акціонерів, що вимагає від банківських установ розгалуженої філіальної мережі у різних областях для спрощення перереєстрації права власності (виключення необхідності інвестора звертатися до реєстратора, який розміщений у віддаленій місцевості).

Операції з цінними паперами дають змогу банківським установам  управляти ризиками (кредитним, відсотковим, валютним, ринковим), що генерують інші банківські операції. У цьому випадку найбільш прийнятним є використання похідних фінансових інструментів (ф'ючерсів, опціонів, свопів). Запровадження у банківський ризик-менеджмент похідних цінних паперів залежить від законодавчого врегулювання порядку випуску та обігу деривати- вів і процедури здійснення хеджування, яке полягає в нівелюванні ризику, пов'язаного з володінням (або наміром володіти) фінансовим інструментом шляхом укладання протилежної угоди з деривативом, який тісно або повністю від'ємно корелює з базовим активом [3].  

Під час управління інвестиційним  портфелем, використовуючи стратегію індивідуального вибору цінних паперів (пошук недооцінених фінансових інструментів), основними параметрами, що визначають дійсну вартість облігацій, є величина купона та коефіцієнт дисконтування. Значною проблемою українських комерційних банків під час розрахунку реальної вартості цінних паперів є відсутність єдиної методології визначення коефіцієнта дисконтування. Дисконтна ставка за корпоративними облігаціями для визначення їхньої реальної вартості повинна містити: 1) ставку дохідності з розміщення державних цінних паперів на первинних аукціонах Міністерства фінансів України, терміни погашення яких збігаються з термінами погашення корпоративної облігації; 2) відсоткову ставку, що компенсує ризик меншої ліквідності; 3) відсоткову ставку, що компенсує нижчий кредитний рейтинг [17].

Розглянуті напрямки розвитку операцій з цінними паперами дадуть змогу  банківській системі України  вдосконалити наявні фінансові технології та наблизитися до міжнародної практики менеджменту інвестиційної діяльності  [5].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

Основними регуляторними заходами, спрямованими на розвиток ринку цінних паперів в Україні, має бути перетворення його на потужний механізм мобілізації  тимчасово вільних грошових коштів громадян і підприємств та їхньої трансформації в інвестиційні ресурси. Передумовою цього має бути наявність виваженої та всебічно обґрунтованої національної стратегії розвитку фондового ринку, відповідної законодавчої бази, ефективної практики державного регулювання, достатньої кількості фінансових установ, що мають довіру у населення та бізнесу, широкого спектру інструментів фондового ринку, сучасних технології та інноваційних підходів до їх використання.Більшість із зазначених складників в Україні перебуває у зародковому стані, що стримує активізацію ринку цінних паперів. Все це призводить до того, що ані держава, ані бізнес не розглядають національний фондовий ринок як надійне джерело залучення інвестиційних ресурсів, а переважна частина підприємницьких структур та населення взагалі не мають до нього доступу.       Сьогодні ринок цінних паперів України знаходиться в початковій стадії розвитку. При цьому є значний потенціал як з боку професійних учасників ринку, так і з боку інвесторів. Позитивну роль в розвиток ринку грають: факт появи на ньому акцій підприємств,що приватизувалися промислових, завдяки чому збільшується обсяг "предмету діяльності", тобто цінних паперів; значна зміна цього спекулятивного спрямування,що є у фондового ринку за рахунок активізації діяльності як внутрішніх, так і зовнішніх інвесторів; перспективи створення інституту незалежних реєстраторів, що значно полегшить процес переоформлення іменних цінних паперів, збільшить швидкість їхнього обороту; наявність кваліфікованих професійних учасників ринку цінних паперів; вдосконалення законодавства, що регулює діяльність фондового ринку України.        В області законодавчого регулювання ринку цінних паперів однієї з першочергових задач є прийняття довгострокової державної програми розвитку і регулювання ринку цінних паперів , перші кроки в цьому направленні були зроблені з прийняттям Закону, що вирішив чисельні проблеми регулювання ринку цінних паперів . Законом встановлений новий режим для цінних паперів і професійних учасників ринку цінних паперів, що дозволить уникнути "сурогатною" діяльності на ринку, а також визначена чітка структура державних органів, регулюючих ринок цінних паперів. Необхідно прийняття і інших законів і нормативних актів в відповідності з обраною лінією регулювання, сприятливих подальшому розвитку і зміцненню  ринку цінних паперів в Україні, і здійснення контролю за їхнім виконанням.            Ринок цінних паперів України перебуває на стадії становлення. На тлі зростання обсягів випуску цінних паперів відбувається певна диверсифікація останніх. Наслідком цього процесу є ускладнення самого ринку. В умовах світових та вітчизняних кризових явищ фінансової системи, це є позитивною тенденцією, яка створює передумови для зниження рівня ризику в діяльності інвестора, але цей фактор є ефективним у розбудові державності тільки в умовах прозорого функціонування ринку цінних паперів в Україні.

Для покращення стану фондового  ринку України та підтримання  його фінансової безпеки потрібно підвищити  роль держави на фондовому ринку. Одним з основних елементів державного регулювання ринку цінних паперів  є контроль за діяльністю емітентів, професійних учасників ринку, фондових бірж та самоврядних організацій, спрямованих  на виявлення і своєчасне запобігання порушенню законодавства на ринку цінних паперів.

Держава повинна створити довготермінову концепцію щодо розвитку ринку цінних паперів, має знайти шляхи поєднання  ресурсів держави і приватного сектору з метою його формування, а також впорядкувати низку нор- мативно-правових актів. Так, створення єдиної біржової фондової системи на сучасному етапі розвитку вітчизняного ринку цінних паперів стане потужним чинником підвищення його ефективності.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.«Місце і значення  ринку цінних паперів у сучасній  економіці України»/ Доц. С.М. Самець, канд. екон. наук; студ. О.В. Іконнікое - НЛТУ України, м. Львів.

2.«Регулювання  та ефективність функціонування  ринку цінних паперів в Україні»/ Здобуеач І.В. Гончарук - Львівська  КА

3.«Інвестиційна діяльність  комерційних банків України на  фондовому ринку»/ С.В. Горбань., О.В.Чумак.                  4.«Стан та тенденції розвитку ринку цінних паперів в Україні»/ А.М. Швець., Г.Ф. Васюта.                             5.«Напрямки розвитку банківських операцій з цінними паперами в умовах реформування української економіки» / Р.Л. Кпьоба¹ - Університет банківської справи НБУ, м Київ.                   6.Закон України "Про цінні папери і фондову біржу ", Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2006, N 31, ст.268.                                                                             7.Закон України "Про банки і банківську діяльність" , Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, N 5-6, ст.30.                                                       8.Закон України "Про обмеження монополізму і забезпечення вільної конкуренції в підприємницькій діяльності", Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, N 21, ст.296.                    9.Закон України "Про ринок цінних паперів", Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2006, N 31, ст.268.                   10.Закон України "Про акціонерні товариства " , Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2008, N 50-51, ст.384.                     11.Закон України “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” , від 30.10.96, ВВР, 1996, N 51, ст.293.                     12.Указ Президента України “Про електронний обіг цінних паперів і Національний депозитарій”, № 198/200.                       13.Бабинець О.М.“Концепція функціонування та розвитку фондового ринку України” // Голос України – 2009, № 11.- 322с.             14.Бубній Ж.В., “Новий етап розвитку фондового ринку” // Закон і бізнес – 2002, №9. - 299с.             16.Давидов О.І., Зінченко Я.В. Фондові кризи у ринковій економіці // Фінанси України. – 2005. - №3. - 187с .                17.Євсєєнко О.Ф. Статистичне забезпечення процесу регулювання фондового ринку в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.03.01 /Євсєєнко О.Ф., Київський національний ун-т ім. Т.Г. Шевченка. – К., 2004. – 22 с.                  18.Загородній А.Г., Вознюк Г.Л. – Цінні папери. Фондовий ринок. – Термінологічний –словник. – Л.: БаК, 2003.-127с.            19.Калач Г.М. Вплив фінансової глобалізації на фондовий ринок України / Г.М. Калач //Фінанси України. – 2009. – № 1. – С. 115-121.                    20.Калина А.В., Корнєєв В.В., Кощєєв А.А. Рынок ценных бумаг Киев, 2006.-232с.                     21.Короленко М.В. Дивідендна політика акціонерного товариства. – Фінанси України. – 2004. - №2.- 122с.                     22.Костіна Н.І., Марахов К.С. Проблеми формування фондового ринку в Україні // Фінанси України. – 2009.  - №3.-194с.           23.Лисяк Л.В., Шумський В.М. Реальність потенційних джерел інвестиційної діяльності в Україні. – Фінанси України. – 2002. - №2.-245с.        24.Поворозник В.О. Фондовий ринок України на сучасному етапі: проблеми та шляхи їх вирішення / В.О. Поворозник // Стратегічні пріоритети. – 2007. – № 1(2). – С. 127-132.                      25.Руденко Т. «Вексель – інструмент затребуваний кризою»//Ринок цінних паперів України  2009.-№44 - 30с.                 26.Словник ділової людини. - М.: Економіка, 2000.- 453с.                 27.Тімошенко Н.М. Сучасний стан фондового ринку України / Н.М. Тімошенко., 2007.-343с.           28.Чухно А.А. “Основи економічної теорії” – К., 2004.-249с.           29.[Електронний ресурс]. – Доступний з           http://www.poglyad.com/students/item/10691/                     30.[Електронний ресурс]. – Доступний з http://www.intkonf.org/timoshenko-nm-suchasniy-stan-fondovogo-rinku-ukrayini.