Шпаргалка по "Финансам"

Для визначення альтернативної вартості капіталу використовуються маргінальні або останні проекти оптимальної державної чи корпоративної інвестиційної програми. Це дає можливість враховувати як можливі інвестиції, так і найнижчий прийнятний прибуток від капіталу. Простіше кажучи, ми можемо визначити альтернативну вартість капіталу, якщо відомі всі можливості Щодо вкладення капіталу та розміри доступного капіталу. На Жаль, у реальному житті практично неможливо напевне визначити всі інвестиційні можливості, а відтак і досягти абсолютної точності альтернативної вартості капіталу.

При підготовці проектів здійснюється аналіз альтернативних рішень щодо досягнення мети проекту. Оскільки здійснення проекту спрямоване на досягнення певної мети, то після його ідентифікації, тобто чіткого формулювання поставленої мети та її структуризації, проводиться розгляд можливих або альтернативних рішень про шляхи її досягнення.

77. Як рекомендується враховувати інфляцію при оцінці витрат і вигід інвестиційних проектів?

Загальні рекомендації щодо врахування інфляції при встановленні значень показників ефективності проектів можна сформулювати так:

              1. Якщо очікують, що вартість усіх витрат і вигод зростатиме відповідно до темпів інфляції (індексу роздрібних цін), то можна:

              а) або не враховувати інфляцію зовсім і застосувати реальну ставку доходу до грошових надходжень, що оцінюються в поточних цінах;

              б) або враховувати інфляцію таким чином:

-       використати ставку доходу на капітал як облікову ставку;

-       приводити грошові потоки до такої грошової оцінки, яка врахує індекс інфляції;

              2. Якщо очікують, що вартість витрат і вигод зростатиме різними темпами, необхідно застосувати ставку доходу на капітал до грошових потоків, які мають бути скориговані на інфляційну зміну цін.

78.Методика проведення аналізу чутливості та аналізу сценаріїв

Аналіз чутливості – це техніка аналізу проектного ринку, яка показує, як зміниться значення NPV проекту при заданій зміні вхідної змінної за інших рівних умов.

Проведення аналізу чутливості – це досить проста операція, яка легко піддається амортизації, що зводиться до таких кроків:

1 крок. Визначення ключових змінних, які справляють вплив на значення NPV.

2 крок. Встановлення аналітичної залежності NPV від ключових змінних.

3 крок. Розрахунок базової ситуації – встановлення очікуваного значення NPV при очікуваних значеннях ключових змінних.

4 крок. Зміна однієї з вхідних змінних на потрібну аналітикові величину (в %). При цьому всі інші вхідні змінні мають фіксоване значення.

5 крок. Розрахунок нового значення NPV та його зміни в процентах.

4-й і 5-й кроки проводяться послідовно для всіх вхідних змінних, вносяться до таблиці й зображаються графічно, тобто, аналітик одержує серію відповідей на питання “а що, коли”.

6 крок. Розрахунок критичних значень змінних проекту та визначення найбільш чутливих із них.

7 крок. Аналіз одержаних результатів і формування чутливості NPV до зміни різних вхідних параметрів.

Аналіз чутливості розглядає зміну окремих змінних проекту, виявляючи величину їх критичних значень. В аналізі чутливості розглядається окремий вплив кожної змінної на результуючу величину. Втім, на практиці всі змінні впливають на результати проекту одночасно, погіршуючи або поліпшуючи результуючу величину чистої поточної вартості проекту. Тому наступним кроком при аналізі ризиків є аналіз сценаріїв, який на основі прогнозу ймовірності настання базового, песимістичного чи оптимістичного сценарії покаже можливість реалізації даного проекту.

Аналіз сценаріїв – це техніка аналізу інвестиційного ризику, що дає змогу врахувати, як чутливість NPV до зміни вхідних змінних, так і інтервал, в якому перебувають їх імовірні значення.

Для проведення сценарного аналізу аналітик має одержати інформацію про кількісні характеристики “поганої” множини станів (низький рівень продажів, низькі ціни збуту) та “хороші” множини станів.

Для цих значень змінних розраховуються NPV, а відтак порівнюється з очікуваним базовим значенням NPV. Тобто, проводиться розрахунок NPV за песимістичним, оптимістичним та базовим сценаріями.

Результати сценарного аналізу можуть бути використані для визначення математичного очікування NPV, середньоквадратичного відхилення, варіації. Для цього необхідна експертна оцінка ймовірності реалізації кожного сценарію. Щоб одержати інформацію про ризикованість проекту, слід порівняти коефіцієнт варіації NPV даного проекту з коефіцієнтом варіації “середнього” проекту фірми.

Сценарний аналіз є досить досконалим інструментом для оцінки власного ризику інвестиційного проекту, але й цей метод не позбавлений недоліків. Його обмеженість полягає в тому, що розглядається лише кілька дискретних значень результатів проекту, тим часом як у реальності цих значень може бути нескінченно багато.

79. Порівняйте різні критерії ефективності інвестиційних проектів.

Теорія та практика інвестиційних розрахунків має в своєму арсеналі багато різноманітних методів та прийомів оцінки ефективності інвестиційних проектів, які можна поділити на дві групи – формальні та неформальні. Ступінь їх поєднання залежить від різних обставин, в тому числі і від того, на скільки аналітик володіє наявним аналітичним апаратом, який використовується в тому чи іншому конкретному випадку. Формальні методи передбачають використання математичного апарату для розрахунку показників ефективності, а неформальні – евристичних підходів.

В свою чергу формальні методи поділяються на:             

- статичні, тобто методи, в котрих не враховується зміна вартості грошей з часом;

              - динамічні, тобто такі, які базуються на дисконтуванні.

Всі формальні методи виходять із таких припущень:

Початкові інвестиції при реалізації будь-якого проекту генерують грошовий потік, елементи якого представляють собою або чисті припливи, або чисті відпливи грошових коштів. В даному випадку під чистим грошовим припливом n-го року розуміють перевищення поточних грошових надходжень над поточними грошовими витратами проекту ( відповідно, якщо має місце інше співвідношення, то мова йде про чистий грошовий відплив). В окремих випадках замість грошового потоку в ході аналізу використовується послідовність прогнозних значень чистого прибутку від проекту.

Аналіз здійснюється за однакові базові періоди будь-якої тривалості (рік, квартал, місяць і т.п.), враховуючи при цьому узгодженість величин елементів грошового потоку, відсоткової ставки та тривалості аналізованого періоду.

Припливи (відпливи) грошових коштів приходяться на кінець аналізованого періоду.

Інвестований капітал, як і грошовий потік приводиться до одного (базового) моменту часу. Базовим моментом часу є, зазвичай, дата початку реалізації проекту, дата початку виробництва продукції.

Коефіцієнт дисконтування, який використовується в ході аналізу з використанням динамічних методів оцінки ефективності інвестицій, повинен відповідати тривалості періоду, який покладено в основу проекту. При визначення ставки дисконту враховується структура інвестицій та вартість окремих складових капіталу.

Ефективність використання інвестованого капіталу оцінюється на основі порівняння грошового потоку, який формується в процесі реалізації проекту, та початкових вкладень. Проект вважається ефективним, якщо цей потік достатній для відшкодування затраченої суми вкладень та забезпечує очікувану віддачу від вкладеного капіталу.

До статичних методів оцінки ефективності інвестиційних проектів відносяться такі критерії: термін окупності інвестицій (Payback Period, PP), коефіцієнт окупності інвестицій (Accounting Rate of Return, ARR).

До динамічних методів оцінки ефективності інвестицій належать критерії: чиста теперішня вартість (Net Present Value, NPV), індекс рентабельності інвестицій (Profitability Index, PI), внутрішня норма рентабельності ( Internal Rate of Return, IRR), дисконтований термін окупності інвестицій ( Discounted Payback Period, DPP) та ряд інших.

Названі критерії або, як їх іноді називають, – критеріальні або базові показники, як і відповідні їм методи, використовують при визначенні ефективності:             

        пропонованих незалежних інвестиційних проектів, коли потрібно зробити висновок про прийнятність проекту;

        взаємовиключних проектів, коли необхідно зробити висновок про вибір одного із альтернативних проектів.

До неформальних критеріїв оцінки та відбору інвестиційних проектів відносяться:              рейтинг країни, регіону виходячи з оцінки інвестиційного клімату;

              - рівень розвитку інфраструктури, що забезпечує реалізацію проекту;

              - рівень кваліфікації управлінського персоналу, який буде здійснювати реалізацію проекту.

80. Визначте фактори внутрішнього оточення проекту.

Аналіз внутрішнього середовища проекту ґрунтують на основних принципах правильної організації, за допомогою яких можна зробити висновок про здатність організації реалізувати проект. Якщо цих принципів дотримано, здатність визнають досить високою.

У рамках виконання проекту спільна робота окремих співробітників, які усвідомлюють необхідність об'єднання зусиль, буде найбільш ефективною лише при чіткому розумінні кожним з них своєї ролі в колективних зусиллях. Створення й підтримання системи ролей є адміністративною функцією орга­нізаційної діяльності. Організаційна діяльність — це процес згрупування різних видів діяльності, необхідних для досягнення поставлених цілей, підпорядкування кожної групи керуючому (менеджеру), наділеному необхідними для керівництва даною групою повноваженнями, та забезпечення вертикальної і горизонтальної координації у структурі підприємства. Організаційна структура повинна забезпечити: розподіл обов'язків, щоб кожен знав, хто і що робить, і за одержання яких результатів відповідає; усунення перешкод для нормальної діяльності, які виникають через нечітке визначення кола обов'язків; створення комунікаційної мережі для забезпечення процесу прийняття рішень, які відповідають цілям підприємства.

Слід особливо відзначити, що цілі проекту повинні узгоджуватися з цілями підприємства, які базуються на наступних принципах:

-       принцип єдності мети і цілей;

-       принцип ефективності;

-       оцінка рівня й діапазону управління;

-       принцип діапазону управління ;

-       структурний поділ організації: скалярний принцип, принцип делегування, принцип абсолютної відповідальності, принцип паритету повноважень і відповідальності, принцип єдиноначальності, принцип рівня повноважень, оцінка розподілу видів діяльності по підрозділах, принцип розподілу праці, принцип функціонального визначення й інші;

-       принципи кадрової політики: принцип мети добору кадрів, принцип добору кадрів, принцип визначення рамок роботи, принцип оцінки менеджерів, принцип відкритого змагання,  принцип навчання менеджерів.

Кадрове забезпечення проекту як умова здатності організації до реалізації проекту має бути здійснено згідно з принципами мети добору кадрів, визначення рамок роботи, оцінки менеджерів, відкритого змагання й навчання менеджерів.

81. На яких фазах та стадіях проекту застосовуються  методи проектного аналізу?

82. Назвіть типи проектів, для яких оцінка соціального аспекту є обов’язковою?

83. Як ви розумієте прирістну природу вигід та витрат?

84. Чи відрізняється алгоритм проведення маркетингового аналізу для проектів виробництва нового продукту та товару, що вже реалізований на ринку?

85. Чи існує взаємозв’язок між різними соціальними показниками проекту і який ступінь їх кореляції?

86. Які показники для визначення фінансового стану підприємства використовують у проектному аналізі?

Система аналітичних коефіцієнтів - провідний елемент аналізу фінансового стану, який застосовується різними групами користувачів: менеджерами, аналітиками, акціонерами, інвесторами, кредиторами та ін. Відомі десятки цих показників, тому для зручності їх поділяють на кілька груп.

Найчастіше виділяють п'ять груп показників за такими напрямами фінансового аналізу:

1. Аналіз ліквідності. Показники цієї групи дозволяють описати і проаналізувати здатність підприємства відповідати за своїми поточними зобов'язаннями. В основу алгоритму розрахунку цих показників закладена ідея зіставлення поточних активів (оборотних коштів) із короткостроковою кредиторською заборгованістю. У результаті розрахунку встановлюється, чи достатньою мірою підприємство забезпечене обіговими коштами для розрахунків із кредиторами за поточними операціями. Оскільки різні види обігових коштів мають різний ступінь ліквідності (конвертації в абсолютно ліквідні кошти - грошові кошти), розраховують кілька коефіцієнтів ліквідності.