Шпаргалка по "Финансам"

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 31 Января 2013 в 19:19, шпаргалка

Описание

Работа содержит ответы на 129 вопросов по дисциплине "Финансы".

Работа состоит из  1 файл

Финанс.екз.ш.doc

— 542.50 Кб (Скачать документ)

115. Держава використовує фінансовий ринок в основному для формування своїх доходів на позиковій основі, хоча певною мірою бере участь і у формування його ресурсного потенціалу. Тобто її місце у ролі покупця фінансвових

116.Органи, які здійснюють регулювання фін. ринку: функції кожного з них.

Державними органами регулювання фін. ринку є Мінфін. НБУ, Фонд державного майна України

А також Державна комісія з цінних паперів та фондового  ринку.

НБУ-здійснює  емісію грошей, керує діяльністю фін. ринку, здійснює регулювання і всиановлює офіційні курси валют чи валютні коридори.

Мінфін.-організація  функцінування ринку цінних паперів.

Державна комісія  з цінних паперів та  фондового  ринку-проводить реєстрацію цінних паперів та регулює їх кругообіг.забезпечує формування інфраструктури ринку, видає  ліцензії фін.посередникам, які здійснюють операції з ЦП.

117.Важливим елементом фінансового ринку є ринок цінних паперів — сукупність відносин фінансового ринку, пов'язаних із випуском і обігом цінних паперів, а також форми і способи цього обігу.

Цінні папери — це грошові документи, що засвідчують право володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила, та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають з цих документів, іншим особам (ст. 1 Закону України «Про цінні папери і фондову біржу» від 18.06.91 р.). Закон України «Про цінні папери і фондову біржу» визначає умови і порядок випуску цінних паперів, а також регулює посередницьку діяльність в організації обігу цінних паперів в Україні. Відповідно до цього Закону можуть випускатися в обіг такі види цінних паперів:акції;облігації внутрішніх республіканських і місцевих позик;облігації підприємств;казначейські зобов'язання держави;ощаднісертифікати;векселі; приватизаційні папери.

Акція-ЦП без  встановленого строку обігу, що засвідчує  дольову участь  у стат фонді  АТ,дає право його власникові на отримання дивідендів, а також  на участь у розподілі майна при  ліквідації АТ. Риси акції: безстрокова, свідоцтво про участь у стат капіталі

Облігації-ЦП, що засвідчує внесення їх власником  грош коштів і підтверджує зобов’язання емітента відшкодувати йому номінальну вартість цього ЦП в передбачений в ньому строк з виплатою фіксованого%.Риси облігації:виплата фіксованого %

Казначейські зобов’язання- вид ЦП на пред’явника, що розміщуються тільки серед населення  і засвідчують внесення їх власником грош коштів до бюджету й дають право на отримання фіксованого доходу.

Ощадний сертифікат- це письмове свідоцтво банку про  депонування коштів.

Вексель- це ЦП письмове абстрактне й безспірне зобов’язання позичальника сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя.

Депозитне свідоцтво-це ЦП, який підтверджує, що особа володіє  акціями однієї з іноземних корпорацій, які зберігаються в одному з банків, та має право на одержання дивідендів.

118. Правове  забезпечення функціонування фондової  біржі в Україні.

Фондова біржа-це організаційно оформлений, постійно діючий ринок , на якому здійснюється торгівля цінними паперами, як первинними,так і похідними.Тут визначається курс цінних паперів. Біржа виробляє загальні правила проведення торгів  і розрахунків після  укладення угод, розповсюджує відповідну інформацію та підтримує професіоналізм учасників ринку, а також проводить певний  контроль.

119. Поняття   інструментів фін. ринку,їх склад.

  Фінансові інструменти-документи, що мають грошову вартістиь, за допомогою яких здійснюються операції на фін. ринку. До основних Ф.І. належать цінні папери, свідчення про депозитні вкладення,  кредитні угоди, страхові поліси тощо.

   Вони  поділяються на три основні  групи:

-пайові цінні  папери, за якими емітент не  бере відповідальністиь повернути  грошові засоби, інвестовані у  його діяльність, але які свідчать  про участь в управлінні виробництвом  і отримання частки майна при ліквідації емітента.

-боргові цінні  папери, за якими емітент несе  відповідальність повернути у  призначений термін кошти, інвестовані  у його діяльність, або які  не  наділяють їхніх власників  правом участі в упра-

влінні п-вом.

-похідні цінні папери, механізм обігу яких пов”язаний з пайовими, борговими  цінними паперами , ін. інструментами.    

120. Характеристика  інструментів  кожного  з   сегментів  фін.  ринку.

Фін.  інструменти  – документи, що  мають  грошову  вартість, за  допомогою  яких  здійснють-

ся  операції  на  фінансовому  ринку. До  основних  фін.  інструментів  належать  цінні  папери,

свідчення  про  депозитні  вклади, кредитні  угоди, страхові  поліси  тощо.

     Цінні   папери  на  фондовому  ринку   називаються  його  інструментами. Вони  поділяються

на  три  основні  групи:

пайові  цінні  папери, за  якими  емітент  не  бере  зобовязань  із  повернення  грошових  засобів, інвестованих  у  його  діяльність, але  які  свідчать  про  участь  у  статутному  фонді та  наділяють  їхніх  власників  правом  на  участь  в  управлінні  виробництвом  і

отримання  частки  майна  при  ліквідації  емітента.

боргові  цінні  папери, за  якими  емітент  несе  відповідальність  повернути  у  призначе –

ний  т ермін  кошти, інвестовані  у  його  діяльність, або  які  не  наділяють   їхніх  вла –

сників  правом  участі  в  управлінні  підприємством.

похідні  цінні  папери, механізм  дії  яких  повязаний  з  пайовими, борговими  цінними

паперами, іншими  інструментами  чи  правами  щодо  них

  Відповідно  до  закону  “Про  цінні   папери  і  фондову  біржу”  можуть  випускатися  в  обіг

   такі  види  цінних  паперів: акції,  облігації  внутрішніх  республіканських  і  місцевих  позик,

   облігації   підприємств, казначейські  зобовязання   держави, ощадні  сертифікати,  векселі,

   приватизаційні  сертифікати. Крім  цінних  паперів   першого  порядку  існують   такі  види по-

   хідних  цінних  паперів  як  опціони,  фючерси,бони  і т. д.

         Ринок  грошей  має  справу  з  короткостроковими  фінансовими  активами, що  є  високо –

 ліквідними  та  малоризиковими. Інструментами   цього  ринку  є  казначейські  векселі, коротко 

  строкові  комерційні  векселі  та  банківські  акцепти . Казначейський вексель  – є формою боргового зобогв”язання  держави . На відміну від державних облігацій, казн. векселі випуска –

ються на строк ,як правило , до одного року під покриття  бюджетного дефіцитиу з виплатою

доходу увигляді дисконту

      Ригнки капіталу різноманітніші ., оскільки їхня діяльність пов”язана з кількома видами

зовсім різних інструментів . Тут можна відмітити  ринок облігацій та ринок акцій.

 

Інструменти  власності : акції , приватизаційні папери .

Інстументи позики : облігації , казначейські зобов”язання , векселя

До похідних паперів належать : опціони, ф”ючерси , варанти тощо . Опціон – документ , який засвідчує право придбати  ( продати ) цінні папери  у майбутньому , з фіксацієюцін на час укладення або придбання

  Ф”ючерсний  контракт – документ, який засвідчує  зобов”язання придбати цінні  папери ,товари

у визначений час  на невизначених умовах у майбутньому  із фіксацієюцін на момент виконання 

зобов”язань сторонами  контракту.

 

Фондовий  ринок –це особлива сфера ринкових відносин , де завдяки продажу цінних паперів здійснюється мобілізація фінансових ресурсів для задоволення інвест . потреб суб”єктів ек.діяльності

Ринок ц.п. можна розмежувати на первинний і вторинний , біржовий і позабіржовий . Первинний – це ринок ц.п. і  повторних емісій  ц.п. , на якому здійснюється їхнє початкове розміщення серед інвесторів.

Головною метою  вторинного ринку є забезпечення ліквідності ц.п., тобто створення  умов для найкращої торгівлі ними . Це дає можливість власникові ц.п. реалізувати їх у найкоротший  термін принезначних варіаціях курсів і невисоких витратах щодо реалізації .

        Біржовий ринок – ринок із  найвищим рівнем організації  , що максимально сприяє підвищенню  мобільності капіталу та формуванню  реальних ринкових цін на фін.  вклади , що перебувають в обігу  .

        Позабіржовий ринок охоплює операції з цінними паперами поза біржою . Переважно на цьому ринку відбуваєтьсяпервинне розміщення ,а також перепродаж  ц.п. тих емітентів . яку не бажаютьвиставити свої

активи на біржу

 

Бюджетна  класифікація-групування доходів і видатків  бюджету  за відповідними ознаками. Що забезпечуе  загальнодержавну  і міжнародну порівняність бюджетних даних.Призначення-Б К мае бути цідльовою ,грунтуватися  на галузях госпаодарства , територіях ,на яких здійснюються витрати ,або з яких надходять доходи,а такожконкретний вид видат ків або доходів.Групи видатків:Розділи-н/г, соц-культ заходи,управління;Глави-міністерства ,відомства;Параграфи-галузі,заходи;Статті-з/п,стипендії.Групи доходів:Платіж-це розділ(ПДВ, ПЛАТЕЖІ З ПРИБУТКУ,ПЛАТЕЖІ НАСЕЛЕННЯ)Глави-міністерства ,відомства;Параграфи-це галузі н/г;Статті-в доходах майже не використовуються.

 

Бюджетні доходи і видатки держави повинні =державним  доходам і видаткам,якщо цього  немае то виникае бюджетний дефіцит-це перевищення видатків бюджету над  його доходами.Це показник негативнихявищ в економіці, що зумолвлюють інфляцію грошової обинийі.Причини-спад виробництва,великі военні витрати,несвоечасне проведення структурних змін в економіці.Шляхи подолання:зміни в податковій та кредитній політиці,-це призведе до пожвавлення економічного життя (зростання виробництва та його ефекти

 

122.Цінні  папери-  грошові  документи  ,що  засвідчують  право  володіння  або  відносин  позички, визначають   взаємовідносини  між  особою  ,яка  їх  випустила,  та  їхнім  власником  і  передбачають,  як правило,  виплату доходу  у вигляді дивідендів  або процентів ,  а також можливість   передавання прав ,  що  зазначенні  в цих документах,  іншим особам.Акція- цінний  папір без установленого строку  обігу,  що засвідчує внесеня певного паю  до  статутного  фонду   акціонерного  товариства.Облігація- це  цінний  папір , який  посвідчує внесення  його  власникомпевних коштів  і підтвержує   зобовязання   емітента   відшкодувати  його  власникові   номінальну  вартість  цього цінного паперу  в  передбачений  строк  із  виплатою  процента.Казначейські  зобовязання-це  вид  цінних  паперів  на  предявника  ,  які  розміщують   виключно  на  добровільних  засадах    і  які  свідчать  про  внесення  їхнім  власником    грошових  засобів  до  бюджету й дають право на  отриманя  фінансового   доходу.Ощадний  сертифікат-  це  письмове  свідоцтво    банку про депонування коштів.Вексель-це  письмове  абстрактней  безспірне  зобовязання  позичальника   сплатити  після  настання  строку  визначену   суму  грошейвласникові  векселя.Депозитне  свідоцтво- це  цінний  папір,  який  підтвержує  ,що  особа   володіє   акціями однієї  з іноземних   корпорацій,  які зберігаються   в одному  з банків,  та  має право на  одержання дивідендів, а також   на  частку  активів цієї  корпорації  у разі  її  ліквідації.Інвестиційниі  сертифікати-  це  цінні папери  ,  що  випускаються  виключно  інвестиційним фондом  чи  інвестиційною компанією і дають право їх  власнику  на  отримання доходу  у  вигляді  дивідендів.

ресурсів значно вагоміше ніж у ролі продавця.Фізичні  особи , навпаки, більше продають тимчасово  вільні кошти, ніж позичають їх, хоча споживчий кредит у сучасних умовах також досить поширений.

   Державними  органами регулювання ринку цінних паперів є Міністерство фінансів, Національний банк, Фонд державного майна України, а також Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку.

124.Фінанси зовнішньоекономічної діяльності підприємств представляють собою сукупність економічних відносин щодо формування і використання прибутку і фондів грошових коштів, які виникають у процесі розподілу й перерозподілу частини суспільного продукту і національного доходу, отриманого від зовнішньоекономічної діяльності.

Об'єктом фінансів зовнішньоекономічної діяльності є економічні відносини, що виникають у процесі формування і використання прибутку і фондів у національній та іноземній валюті. Суб'єктом виступає зарубіжний партнер (іноземна держава, міжнародна організація, юридична особа тощо).

Фінанси зовнішньоекономічної діяльності включають у себе загальнодержавні фінанси, фінанси підприємств, організацій незалежно від форми власності та осіб, які здійснюють господарську діяльність без створення юридичної особи.

Загальнодержавні  фінанси виступають у формі Державного фонду золотовалютних резервів, фінанси підприємств та інших господарських структур — у формі фондів валютних коштів за поставлену продукцію і послуги на експорт.

Для фінансування зовнішньоекономічних операцій на підприємстві створюється валютний фонд, який формується після обов'язкового продажу валютних коштів за рахунок частини валютної виручки, яка залишилась у розпорядженні підприємства і перерахована на поточний валютний рахунок в уповноваженому банку.

Підприємства  та організації, які не здійснюють зовнішньоторговельні операції, формують валютні фонди за рахунок валютних ресурсів, придбаних на внутрішньому валютному ринку.

Кошти валютних фондів можуть використовуватися на проведення реконструкції, технічного переозброєння та оновлення виробництва експортної продукції, підвищення її якості й конкурентоспроможності, на фінансування науково-дослідних робіт, закупівлю нових технологій і ліцензій та інші цілі, що дозволяються чинним законодавством.

 125.Політика валютного регулювання кожної країни визначається її економічними інтересами в міжнародній торгівлі. Валютне регулювання характеризує встановлений порядок визначення валютного курсу та його регламентування, здійснення валютних операцій суб'єктами валютного ринку (комерційними та центральним банками, юридичними і фізичними особами), порядок ввезення і вивезення іноземної та національної валюти, порядок проведення міжнародних розрахунків. Основою валютного регулювання є вплив на валютний курс. У більшості випадків кожна країна зацікавлена в стабільності національної валюти, адже це забезпечує стабільність як внутрішньої, так і зовнішньої економічної політики. Однак у певних умовах може проводитись політика як на зниження, так і на зростання курсу національної валюти.

Информация о работе Шпаргалка по "Финансам"