Страхування життя громадян

      ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД УКООПСПІЛКИ

      „ПОЛТАВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ І ТОРГІВЛІ”

      Кафедра фінансів 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

      КУРСОВА РОБОТА

      з дисципліни «Фінанси»

      на  тему «Страхування життя громадян» 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

                  
 
 
 

      Робота  подана на кафедру і зареєстрована

      «__»________________20__р.№___

      Робота  перевірена і допущена до захисту

      «__»_____________________20__р.

      Захист  відбувся «__»_________20__р.

      Оцінка «______________________» 
 

      Полтава-2010

      Зміст 

     Вступ                 3

1. Роль та значення страхування життя громадян на страховому ринку України                                                                                                             6
2. Види страхування життя та їх характеристика                                          12
3. Сучасний стан страхування життя громадян в Україні                              20
4. Основні напрямки розвитку ринку страхування життя                             27

Висновки і  пропозиції                                                                                        34

Список використаної літератури                                                                        37 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

      „…Життя – важка справа,

                  особливо перші  сто років…” 

                                                                                                                              /Уілсон Мізнер/ 
 

Вступ 

     Страхування життя — це вид особистого страхування, який передбачає обов'язок страховика здійснити страхову виплату страхувальнику, застрахованій особі, вигодонабувачу або іншим третім особам, які мають право на отримання страхової виплати за чинним законодавством при настанні подій, що визначені умовами договору страхування.

     Страховий бізнес у країнах з розвинутою економікою є одним з найбільш прибуткових. Через це чи не з перших років незалежності на Україні з'явилася безліч бажаючих спробувати сили в цій сфері бізнесу. Правда, як виявилося на практиці, одного бажання для цього було недостатньо. Історія страхової справи в Україні починалася практично з чистого листа, у країні не було ресурсів в достатньому для розвитку обсязі, не було кваліфікованих фахівців, була відсутня необхідна ринкова інфраструктура, не існувало ефективної законодавчої бази.

     Страхування життя є необхідним атрибутом  ринкової економіки. Саме страхування життя в розвинених країнах світу є важливим інструментом соціального захисту населення і могутнім джерелом інвестування національних економік. У розвинутих країнах страховий бізнес забезпечує дієвий захист соціальних і майнових прав та інтересів громадян від ризиків, сприяє підтриманню соціальної стабільності суспільства та економічної безпеки держави; він є потужним засобом акумулювання коштів для інвестування в економіку.

     Страхування життя в країнах з розвинутою економікою є надійним джерелом інвестиційних надходжень і займає від 30 до 40 % на ринку страхових послуг. Страхування життя в США та передових країнах Західної Європи має багаторічну історію. Наявність страхових полісів у населення є одним з чинників його добробуту і надає людям упевненості у завтрашньому дні. При цьому людина покладається виключно на власні сили для забезпечення свого майбутнього.

     Наразі  страхування розвивається за рахунок  фактичної відсутності конкуренції, яке багато в чому пояснюється  побоюваннями потенційних конкурентів перед неврегульованістю законодавства і необхідністю дуже великих стартових вкладень при тому, що віддача починається через 5 - 10  років. Україна стоїть на порозі реформування галузей страхування, де не останню роль відіграє страхування життя.

     Нині  в Україні функціонує понад 240 страхових  компаній, низка посередницьких та інших організацій, причетних до страхової справи. Існує спеціальний  орган - Комітет у справах нагляду  за страховою діяльністю (Укрстрахнагляд), який здійснює державний контроль за дотриманням чинного законодавства на страховому ринку. Вітчизняний страховий ринок ще молодий. Проте вже й тепер, у роки затяжної економічної кризи, відчутно зростають обсяги наданих страхових послуг.

    Людям природно притаманне прагнення захиститися від небезпеки втрати життя, здоров’я, житла, харчів тощо. Потреба в захисті дуже близька до первинних (фізіологічних) запитів. Зі зростанням запитів людини ускладнюються й атрибути її безпеки.

      Об’єктом  нашого дослідження є страховий  ринок України.

      Предметом  - вид страхового продукту – страхування життя.

     Отже, метою нашого дослідження є оцінка ринку страхування життя в  Україні і визначення перспектив його розвитку.

      Досягнення  нашої мети здійснюватиметься через  виконання наступних завдань:

1. Визначення сутності понять страхування та страхового ринку, виду страхової послуги як страхування життя;
2. Характеристика законодавчого підґрунтя здійснення „лайфового” страхування;
3. Виокремлення проблемних питань функціонування страхових компаній на ринку страхування.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1. Роль та значення страхування життя громадян на страховому ринку України 

      Страхування є економічною категорією, яка представляє собою сукупність особливих замкнутих перерозподільчих відносин між його учасниками з приводу формування  за  рахунок  грошових  внесків   цільового   страхового   фонду, призначених для відшкодування надзвичайної шкоди підприємству,  організація, надання грошової допомоги громадянам. Разом з  тим  страхування  виступає  з одного боку засобом захисту виробництва,  підприємництва,  майна,  добробуту людей, а з іншого боку — як вид діяльності, що приносить прибуток.

Страхування має такі характерні  риси,  які  виділяють  його  з  інших

економічних категорій:

• наявність двох сторін: страховика і страхувальника;
• цільове призначення створюваних грошових фондів та їх витрати лише       на  покриття втрат в завчасно обумовлених випадках;
• замкнутість перерозподільних відносин між учасниками страхування;
• часовий і міжтериторіальний розподіл ресурсів;
• еквівалентність відносин, тобто поверненість платежів,  оскільки  вони

призначені  для виплат спільноти страхувальників.

Економічна  сутність страхування  проявляється  в  його  функціях,  які

обумовлюють суспільне призначення даної  категорії. Страхування виконує такі основні функції:

1.  Ризикова,  так  як  страхування   пов’язане   з   ризиковим   характером

виробництва. В рамках дії  ризикової  функції  здійснюється  перерозподіл

грошової  форми  власності  серед  учасників  страхування  у  зв’язку   з

наслідками  випадкових страхових подій;

2.  Попереджувальна  функція.  Значна  частина   перерозподільних   відносин

пов’язана  з  функціонуванням  попереджувальних  заходів   по  зменшенню

страхових ризиків. Разом з тим організація  цих  відносин  часто  залежить

від  рівня  захищеності  майна  і  життя  страхувальників,  від  настання       страхової події;

3.  Заощаджувальна  функція.  Довгострокові  види  страхування   є   засобом

   накопичення населенням коштів  до настання певної події в  їх житті  аж  до

   закінчення строку страхування.

Сучасні  економісти  відзначають,  що   страхування,   як   економічна

категорія, включає  такі  основні  елементи:  ризикові  обставини,  ситуація

ризику, вартість (оцінка)  об’єкта  страхування,  страхова  подія,  страхова

сума, страховий  внесок, страховий випадок, витрати (збиток) страхувальника, страхова виплата.

     Історія страхування життя налічує приблизно 2000 років. Грошові фонди для благодійних  цілей у древній Індії, комунальні установи древніх іудеїв, колегії  Римської імперії — це його зародкові форми. Організації, подібні до римських колегій, існували в епоху середніх віків у цехах і гільдіях. Надаючи матеріальну підтримку своїм членам у скрутних випадках, вони піклувалися також про забезпечення близьких померлого. У докапіталістичних формаціях страхування знаходилося в зародку. Господарство тієї епохи мало натуральний характер. Кожен рабовласник чи феодал у натуральній, а іноді й у грошовій формі зберігав у себе спеціальний "страховий фонд".

     Страхування засноване на участі окремих господарств та осіб у створенні єдиного страхового фонду. За самою своєю природою воно несумісно з замкнутістю натурального господарства. Поява страхування в докапіталістичних формаціях припускає порушення цієї замкнутості.

     А порушувалася вона насамперед у сфері торгівлі й ремесла, простого товарного виробництва. Але оскільки товарне виробництво і торгівля в економіці тієї епохи відігравали другорядну роль, страхування не одержало широкого поширення.

     Слідом  за розвитком товарного виробництва розвивається і страхування. Поступово уточнюється перелік страхових випадків, при настанні яких виплачується допомога, форми і розміри виплат. Збір коштів для виплати допомоги після настання страхового випадку змінюється попередньою акумуляцією страхового фонду, розкладка збитку - системою регулярних внесків. Призначення регулярних внесків і утвореного ними фонду поступово здобуває стійкий характер.

     При капіталізмі страхування поступово  перетворюється в особливу галузь економіки, здобуває загальне поширення як необхідний її елемент.

     В 1706 р. в Англії виникло перше товариство страхування життя - "Емікебл". Система тарифних ставок у нього  була недосконалою, вони ще не диференціювалися за віком. Через деякий час з'являються  товариства "Рефьюдж іксчендж" і "Лондон іншуренс корпорейшен". Вони вперше застосували поліси з фіксованими страховими сумами.

      Згідно  з Законом України „Про страхування” ( в редакції Закону № 2745-ІІІ ( 2745-14 ) від 04.10.2001 ) страхування життя  -  це  вид  особистого  страхування, який передбачає обов'язок страховика здійснити страхову виплату згідно з договором страхування у разі  смерті застрахованої особи,  а також,  якщо це передбачено договором страхування,  у разі дожиття застрахованої особи до закінчення строку дії договору страхування та (або) досягнення  застрахованою  особою  визначеного  договором віку.  Умови  договору  страхування життя можуть також передбачати обов'язок страховика здійснити страхову виплату у  разі  нещасного випадку,  що  стався  із  застрахованою  особою,  та (або) хвороби застрахованої особи.