Страхування життя громадян

     Договір страхування життя може бути укладений як шляхом складання одного документа (договору страхування), підписаного сторонами, так і шляхом обміну листами, документами, підписаними стороною, яка їх надсилає.

     У разі надання страхувальником письмової  заяви за формою, встановленою страховиком, що виражає намір укласти договір страхування, такий договір може бути укладений шляхом надіслання страхувальнику копії правил страхування та видачі страхувальнику страхового свідоцтва (поліса), який не містить розбіжностей з поданою заявою.

     Заява складається у двох примірниках; копія заяви надсилається страхувальнику з відміткою страховика або його уповноваженого представника про прийняття  запропонованих умов страхування.

     Грошові зобов'язання сторін за договорами страхування  життя, за їх згодою, можуть бути визначені як у національній валюті України, так і у вільноконвертованій валюті або розрахункових величинах, що визначають фактичний розмір зобов'язань страховика на дату виникнення або виконання цих зобов'язань.

     У разі дострокового припинення дії договору страхування життя страховик виплачує страхувальнику викупну суму, яка є майновим правом страхувальника за договором страхування життя. Якщо вимога страховика зумовлена невиконанням страхувальником умов договору страхування, страхувальнику повертається викупна сума.

     Викупна сума — це сума, яка виплачується страховиком у разі дострокового припинення дії договору страхування  життя та розраховується математично  на день припинення договору страхування  життя залежно від періоду, протягом якого діяв договір страхування життя, згідно з методикою, яка проходить експертизу в Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, здійснена актуарієм і є невід'ємною частиною правил страхування життя.

     Згідно  законодавства України не допускається повернення коштів готівкою, якщо платежі було здійснено в безготівковій формі, за умови дострокового припинення договору страхування.

     Як  показує досвід країн Центральної  та Східної Європи, динаміка ринку  страхування життя в першу  чергу визначається п'ятьма умовами: рівнем добробуту населення, його горизонтом планування, розвитком альтернативних фінансових інститутів, попереднім досвідом страхування життя населення, доступністю якісних страхових продуктів.

     Зі  зростанням добробуту, як правило, людям  властиво більшу частину свого заробітку зберігати, у тому числі у формі полісів страхування життя.

     Горизонт  планування визначає ставлення до майбутнього, зокрема схильність та готовність зберігати  частину заробітку в періоди  фінансової стабільності для витрачання в періоди відносних фінансових труднощів. Як правило, споживачі з великим горизонтом планування схильні зберігати більшу частину свого доходу та з більшою ймовірністю готові придбати довгострокові страхові продукти.

     Досвід  страхування включає як довгостроковість користування послугами страхування життя, так і наявність випадків утрати вкладених у страхування життя коштів.

     Доступність якісних продуктів зі страхування  життя залежить, в першу чергу, від наявності кваліфікованих надійних страховиків, здатних розробити спеціальні продукти для окремого ринку, та масштабів національної агентської мережі.

     Українці  ставляться до довгострокових заощаджень практично так, як і інші мешканці Центральної та Східної Європи. Норма  заощаджень в Україні, як і в Угорщині, Чехії та Польщі 10 років тому, складає приблизно 10-15 % від розташованого доходу. Окрім того, в українців (у порівняні з громадянами інших країн) відсутні й численні альтернативні можливості збереження. На відміну від своїх західних сусідів, українці віддають перевагу зберіганню більшої частини своїх заощаджень в іноземній валюті. Частка готівки у населення в Україні складає 5-8 % ВВП, що є одним із найвищих показників у світі.

     Взагалі на території України на  30.03.2010 року зареєстровано 70 страхових компаній зі страхування життя. Даний аналіз проводиться на основі рейтингу компаній страхування життя. Отже, лідерами серед компаній по страхуванню життя за 1 півріччя 2010 року за розміром страхових премій (характеризує розмір коштів отриманих страховиком за договором страхування і перестрахування) являються «АЛІКО Україна» (88 903,0  тис.грн), що на 10,04 % більше ніж за 1 півріччя 2009 року(80 790,2 тис.грн), «ТАС» сума платежів в якої хоча і зменшились відносно 2009 року (68 799,0 тис.грн) на 18,11%, але все ж таки являється одним із лідерів даного рейтингу і за 1 півріччя 2010 року страхові платежі якої становили 56 341,0 тис.грн. Ще одним із лідерів являється «ПЗУ страхування життя» приріст страхових платежів у відсотковому відношенні між 1 півріччями 2009 (11 623,2 тис.грн) і 2010 (20 589,4 тис.грн) років якої є найбільшим і становить 77,14 %.

     Щодо  рейтингу компаній по страхуванню життя  за цей же період за розміром страхових  виплат, то передові позиції займають такі страхові компанії як: «Блакитний поліс» - 5 516,7 тис.грн., «АЛІКО Україна» - 3 503,0 тис.грн., «ТАС» - 1 948,0 тис.грн.

     Найбільша кількість застрахованих громадян на 30.06.2010 в «АСКА-життя» -  108 806 ( в  т.ч. за 1 півріччя 2010 р. – 7 556), «АЛІКО Україна» - 80 064 ( в т.ч. за 1 півріччя 2010 р. – 6 211), «ТАС» - 64 893 ( в т.ч. за 1 півріччя 2010 р. – 11 147).

     Рейтинг компаній по страхуванню життя за 1 півріччя 2010 року за кількістю договорів  страхування, укладених за звітній  період  очолює «Уніка життя» - 18 219 серед  них 32,25 % частка страхувальників в страхових платежах належать громадяни-резиденти, а 67,75 % юридичні особи-резиденти. Вслід за нею «Дельта життя» - 12 999 (всі 100 % - громадяни-резиденти), а також «ТАС» - 9 104 ( 87,93 % - громадяни, а 12,07 % - юридичні особи).

     Компанії зі страхування життя-члени Ліги страхових організацій України (ЛСОУ) за підсумками першого півріччя 2010 року зібрали близько 240 млн грн страхових премій.

     Порівняно з аналогічним періодом минулого року даний показник продемонстрував  незначне зростання і становив 83,5% від загального обсягу зібраних премій всього ринку страхування життя.

     Страхування життя є одними з пріоритетних напрямів розвитку страхового ринку, адже його подальший ефективний розвиток сприятиме підвищенню ролі приватного сектору у виконанні соціальних програм та зменшенню видатків державного бюджету. Підґрунтям цього повинні стати наступні кроки по вдосконаленню страхування життя в Україні:

     - підготовка нової редакції Закону  України «Про страхування», яка  б дозволила більш досконало  врегулювати відносини у сфері страхування життя, спрямовані на посилення страхового захисту і інтересів громадян;

     - створення умов для рівноправної  участі страхових компаній в  системі недержавного пенсійного  забезпечення.

     Отже, за проведеним аналізом стану страхового ринку України можна виділити наступні проблеми його подальшого розвитку:

     - економічного характеру - низький  платоспроможний попит на страхові  послуги; невеликі обсяги та  недосконала структура капіталу  страховиків; відсутність надійних  інвестиційних інструментів для довгострокового розміщення страхових резервів;

     - організаційно-правового характеру:  відсутність цілеспрямованої державної  політики у сфері страхування;  недосконалість нормативно-правової  бази; надмірна кількість видів  обов'язкового страхування і неадекватність їхнього фінансового забезпечення; недостатній рівень державного регулювання і контролю за страховим ринком, непослідовність дій стосовно організації державного нагляду за страховою діяльністю; протекціонізм, галузевий монополізм;

     - функціонального характеру - низька прибутковість окремих видів страхування; низька конкурентоспроможність страховиків у порівнянні з банками в боротьбі за залучення вільних коштів юридичних і фізичних осіб; відсутність середньо- і довгострокового планування страховиками своєї діяльності; низький рівень кваліфікації кадрів; зростання випадків страхового шахрайства; відсутність довіри населення і господарюючих суб'єктів до страхових компаній;

     - інформаційно-аналітичного характеру  - інформаційна закритість страхового ринку, низький рівень впровадження в страхову практику сучасних інформаційних технологій; відсутність якісної статистичної інформації і недостатність докладних інформаційно-аналітичних матеріалів; недосконалість фінансової звітності та методів обробки даних; відсутність банків даних про несумлінних страхувальників; відсутність рейтингів страхових компаній; непрозорість даних про структуру власності вітчизняного страхового ринку.

     Аналіз  вищезазначених проблем показує, що частина з них є притаманними і для інших секторів фінансового ринку (наприклад, проблеми економічного характеру й організаційно-правові проблеми), інша частина - характериними лише для вітчизняного страхового ринку. Значна кількість наявних проблем розвитку страхового ринку України пояснюються передусім прагненням страхових компаній максимізувати прибуток, незважаючи ні на довгострокові інтереси галузі, ні на професійну етику. 
 
 
 
 
 
 
 
 

            4. Основні напрямки розвитку ринку страхування життя 

   Страхування життя є важливим напрямком діяльності переважної більшості страхових ринків економічно розвинених країн світу та важливою складовою в системі страхового захисту інтересів громадян.

   У цивілізованих країнах світу, з  метою збереження грошей населення  від ризикових катастрофічних випадків, страховий бізнес ще від XVII століття поділили на лайфовий і нон-лайфовий, оскільки природа грошей цих бізнесів різна. У нон-лайфі є значний розрив між сплаченими внесками і майбутніми виплатами, тому будь-яка велика катастрофічна виплата теоретично може знищити компанію. У лайфі - кошти клієнтів накопичуються для наступної виплати та збільшуються за рахунок інвестиційного доходу, і у компанії не повинно бути навіть помислу (не те що можливостей) скористатися цими коштами для погашення катастрофічних ризикових виплат, що можуть виникнути в разі, якщо вона поєднує обидва види діяльності.

   «Лайфові» страхові компанії захищають своє місце  на ринку страхування життя . «Лайфовий» ринок вигідний, але складний. «Лайфові» компанії, згідно із законом, необхідно створювати з «нуля», що трохи гальмує розвиток ринку. Перші три - п’ять років свого існування вони не приносять доходів, потребуючи неабияких капіталовкладень. За такої ситуації лише невелика кількість компаній ризикнула вийти на цей ринок, причому більшість з них створила страхові компанії «про запас» — з метою очікування податкової відлиги. Одним з вирішальних чинників, який істотно перешкоджає розвитку страхування життя в Україні, є також низька доступність якісних страхових продуктів. За цим показником Україна відстає від своїх західних сусідів більш ніж на 10 років. В Україні понад 50 компаній мають ліцензію на страхування життя. Однак не більше 20 з них активно працюють на цьому ринку. Сьогодні українці можуть довірити своє життя 15-20 лайфовим страховим компаніям. Але в майбутньому склад учасників буде змінюватися. Багато потужних міжнародних компаній уже працюють в Україні. Серед них Fortis, Generali, Allianz, UNIQA. Однак такі гіганти, як наприклад, Aviva, ще не прийшли на ринок України.

   Процес  становлення та розвитку лайфових компаній в Україні можна поділити на певні етапи. У перші роки свого існування цей бізнес зазвичай є планово збитковим. Адже потрібно вкласти чималі фінансові ресурси у створення компанії, а саме: закупити програмне забезпечення та основні засоби, найняти кваліфікований персонал, якому необхідно виплачувати зарплату незалежно від обсягів продажу страхових продуктів, організувати рекламну та PR-кампанії тощо. До того ж знадобляться кошти на утримання та виплату агентських винагород. Слід відзначити, що в перші роки існування компанії програми страхування життя та комісійні займають найбільшу частку в її витратах. У цей період внески, які отримала страхова компанія, не приносять доходів. Фактично в плюси компанія виходить десь із третього, четвертого, п'ятого і навіть шостого року свого функціонування - залежно від того, які вона продає програми і який має рівень агентського забезпечення .

   Водночас  ризиковими видами страхування займаються приблизно 310 компаній, частина з  яких всупереч закону працює і на ринку life, і на ринку non-life, створюючи несумлінну конкуренцію «законним» лайфовикам.

   Для операцій на «лайфових» сегментах ринку  ризикові компанії, здійснюючи частину  операцій, що належать до страхування  життя, не повинні мати відповідної ліцензії. Їм достатньо ліцензії на медичне страхування і страхування від нещасних випадків. Комбінуючи зазначені види, вони «неформально» вносять до них і ті види страхування, що в інших країнах належать до виключної діяльності «лайфових» компаній. Це насамперед — смерть з будь-якої причини, що досягається групуванням двох ризиків — смерть від нещасного випадку і смерть від хвороби.