Податок з доходів фізичних осіб та його роль у формуванні бюджету

Курсова робота

з дисципліни: «Податкова система»

на тему

«Податок з доходів фізичних осіб та його роль у формуванні бюджету »

Зміст

Вступ..........................................................................................................3

Розділ 1. Податок з доходів фізичних осіб, як форма індивідуального оподаткування…………………………………………………………………...4

1.1 Історія встановлення прибуткового  оподаткування, економічний зміст податку з доходів фізичних осіб……………………................................4

1.2 Пільги по сплаті податку з доходів фізичних осіб, поняття податкового кредиту ………………………………………………………….10

1.3. Характеристика складу оподатковуваного  доходу........................15

1.4 Особливості нарахування та  сплати податку з окремих видів  доходів.................................................................................................................23

Механізм функціонування прибутково податку з громадян……...31

2.1 Визначення сукупного оподатковуваного  доходу….....................31

2.2 Визначення податкової соціальної пільги.......................................32

2 .3 Визначення податкового кредиту....................................................36

2.4. Оподаткування операцій що  збільшують дохід платника податку  з доходів фізичних осіб..........................................................................................37

Розділ 3. Роль податку з доходів  фізичних осіб у формуванні бюджету................................................................................................................40

Висновок..................................................................................................

Список використаної літератути...........................................................

Вступ

Темою моєї курсової роботи є податок  на доходи фізичних осіб та його роль у формування бюджету. Оскільки даний податок є загальнодержавний і ставки на нього встановлює держав то він і зараховується до державного бюджету. Що ж до значення цього податку для формування дохідної частини бюджету України та інших країн то для кожної країни його фіскальне значення є різним. Метою написання курсової роботи є поглиблення теоретичних та практичних знань по темі прибуткового оподаткування громадян. Підчас написання курсового проекту моїм завданням було висвітлити детально всі питання, що стосуються оподаткування доходів фізичних осіб.

Якщо проаналізувати зміст курсової роботи то можна то сказати, що в теоретичній часині виділено питання щодо понять оподатковуваного доходу, податкового кредиту, ставок податку пільг по ньому, об’єктів та суб’єктів оподаткування. Також окремими питанням виділено оподаткування різних видів доходів оскільки це є дужу важливим аспектом прибуткового оподаткування.

В другому розділі роботи проведено  наочні розрахунки по визначенню сукупного  оподатковуваного доходу, податкового  кредиту, визначення податкової соціальної пільги а також нарахування податку на дохід при здійснення нетипових видів операцій.

Останній розділ розкриває фіскальне  значення даного податку для бюджету  також зроблено порівняння рівня надходжень прибуткового податку в різні роки та в різних країнах. Наведено заходи які можуть позитивно вплину на процес прибуткового оподаткування.

При написання курсової роботи були використані законодавчі акти, підручники посібники, методичні матеріали та періодичні видання, в яких була інформація, що стосується теми.

Розділ 1. Податок з доходів фізичних осіб, як форма індивідуального оподаткування.

1.1 Історія встановлення прибуткового  оподаткування, економічний зміст податку з доходів фізичних осіб

Оподаткування доходів громадян має  тисячолітню історію. Первісною  примітивною формою прямих податків були повинності у вигляді безплатних послуг, які населення надавало державі.

На українських землях податки, які сплачували фізичні особи, простежувалися ще задовго до заснування Київської  Русі. Перші згадки про них можна  знайти в “Повісті минулих літ”, автором якої вважають ченця Києво-Печерського монастиря Нестора.

Причинами, які привели до виникнення прямого оподаткування доходів  населення, були гостра потреба держави  в додаткових бюджетних надходжень і забезпечення рівноправності оподаткування на основі прямого визначення доходів платника.

На сьогодні податок на доходи фізичних осіб досягає своєї досконалості та завершеності. Він використовується податкових системах майже всіх країн світу. При визначенні економічної сутності необхідно чітко розмежовувати об’єктивне існування податку властивими йому функціями – мобілізації фінансових ресурсів в розпорядження держави, регулювання доходів різних верств населення, а також стимулювання економічних і соціальних процесів у державі, та суб’єктивний процес його використання в здійснені фінансової політики.

Тому основне завдання полягає  в тому, щоб змінити його правило використати: об’єктивно пристосувати до національного економічного простору, а суб’єктивно – поставити в рамки податкового законодавства.

Прибутковий податок із доходів  громадян є дуже дієвою формою взаємовідносин між державою та її громадянами, яка  здійснюється на основі примусового обов’язкового вилучення частини із доходу для створення централізованого грошового фонду держави з метою виконання її функцій. Рівень прибуткового оподаткування фізичних осіб впливає на реальні особисті доходи значної частини населення, особливо тих, хто отримує основні доходи у вигляді заробітної плати. [4, ст.84-85]

Важливим є призначення оподаткування  доходів різних груп населення з метою досягнення економічного зростання й соціальної справедливості в суспільстві. Досягнення поставленої мети потребує досконалого податкового законодавства, яке повино опиратися на науково обґрунтоване визначення бази оподаткування, ставок податку, пільг при оподаткувані, а також урахування специфічних умов національної економіки, трудових і соціальних традицій населення, демографічної ситуації тощо.

У податковому законодавстві щодо оподаткування доходів фізичних осіб повина знайти своє відображення кінцева мета фінансової політики держави. Що стосується мети, то безумовно це – соціальна справедливість та зростаня добробуту як населення загалом, так і кожного громадянина зокрема.

Вивчення досвіду оподаткування  доходів фізичних осіб за кордоном дає підставу дійти висновку щодо зростаючої ролі саме прямого оподаткування, насамперед помірно прогресивного індивідуального податку, який враховує особисті обставини платників: розмір доходу, склад родини, наявність утриманців, витрати на освіту, підтримку здоров’я тощо. Серед основних чинників, що сприяють забезпеченню сталих надходжень до бюджету й використання податків як інструментів державного регулювання, є стимулювання прискорення науково – технічного прогресу, збільшення зайнятості населення, рівномірний економічний розвиток території тощо.

З точки зору економічної сутності цього податку, то точнішим був би термін “податок на доходи з фізичних осіб”. В умовах ринку відбувається розвиток форм власності, що потребує перебудови системи оподаткування на демократичних засадах, і насамперед, забезпечення рівності всіх платників податків незалежно від того, з якою формою власності пов’язана їхня діяльність, врахування всіх доходів, що отримує фізична особа з різних джерел. [9, ст. 58-60]

Однак слід зауважити, що чинний порядок  оподаткування доходів фізичних осіб потребує подальшого удосконалення, насамперед у

напрямках встановлення неоподаткованого мінімуму, упорядкування пільг.

Податок з доходів фізичних осіб справляється на підставі Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб». Платниками даного податку є:

резидент, який отримує як доходи з джерелом їх походження на Україні так і іноземнідоходи;

нерезидент, який отримує доходи з  джерелом їх походження з території  України.

Не є платником податку нерезидент, який отримує доходи з джерелом їх походження з території України  і має дипломатичні привілеї та імунітет, установлені на умовах взаємності міжнародним договором. Отже резидент – це фізична особа яка має місце проживання в Україні. Якщо вона має місце проживання в іншій країні, вона вважається нерезидентом.

Вагомою підставою для визнання особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України або її реєстрація як самозайнятої особи. При цьому самозайнята особа – платник податку, який є субєктом підприємницької діяльності або здійсьнює незалежну професійну діяльність та не є найманою особою у межах такої підприємницької діяльності чи незалежної професійної діяльності.

Оскільки платники податку поділені на дві групи, то відповідно для кожної групи ми можемо виділити свої об’єкти  оподаткування.

Об’єктом оподаткування для  резидента є:

- загальний місячний оподатковуваний  дохід;

чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподаковуваного доходу на суму податкового кредиту такого звітного року;

доходи з джерелом походження з  України, які підлягають кінцевому оподаткуванню підчасїх виплати;

іноземні доходи.

Об’єктом опдаткування для нерезидентає:

загальний місячний оподатковуваний  дохід з джерелом його походження з України;

загальний річний оподатковуваний дохід, з джерелом його походження з України;

доходи із джерелом їх походження з України, що підлягають кінцевому опдаткуванню приїх виплаті.

Важливо відмітити, що при кожному  нарахуванні доходів у будь-яких негрошових формах об’єкт оподакування визначається як вартіфсть такого нарахування, визначена за щвичайними цінами, помножена  на коефіцієнт, який розраховується за такою формулою 1.2.1 :

К=100:(100-Сп), формула 1.2.1

де К - коефіцієнт,

Сп – ставка податку, установлена  для таких доходів на момент такого оподаткування.

Вартість такого нарахування визначається виходячи із звичайної ціни, збіленої на суму податку на додану вартість, якщо особа, яка здійснює таке нарахування, є платкиком податку на додану вартість, акцизного збору, якщо надається  підакцизний товар. [2, ст. 25-27]

Дослідження розвитку прибуткового оподаткування  громадян почнемо з періо-ду в  історії Росії на рубежі XIX—XX століття, тобто перед зміною суспільно-еконо-мічної формації внаслідок революції 1917 року, до складу якої входила й Україна.

Характерні дві особливості  оподаткування того часу:—

податок зменшувався залежно від  кількості утриманців;—

у тих випадках, коли громадянин мав  кілька місць роботи, доходи оподат-ковувалися за кожним місцем роботи окремо, навіть якщо доходи за кожним міс-цем роботи були менші від мінімуму і не оподатковувалися, то сукупний дохід також не оподатковувався, навіть якщо він був більший від  мінімуму.

Тобто економічної категорії "сукупний оподатковуваний дохід" тоді не іс-нувало.

Це була, напевно, найліберальніша  за усі часи як Росії, так СРСР та Украї-ни система прибуткового оподаткування.

Подальший етап у прибутковому оподаткуванні  визначався указом Президії Верховної Ради СРСР від 30 квітня 1943 року "Про прибутковий податок з на-селення" з наступними змінами та доповненнями.

Прибутковий податок стягується з  усіх громадян, які мають самостійні дже-рела доходу на території СРСР. До 1953 року він є основним податком з місько-го населення. З 1953 року прибутковий податок сплачують також і колгоспники.

Ось тут уперше і з 'являється число 13% у прибутковому оподаткуванні, яке згодом з 'явилося у системі прибуткового оподаткування України у 2004 році згідно з Законом "Про податок з доходів фізичних осіб"№889-4 від 22.05.2003року.

Тут оподаткування стає прогресивним і прогресивним за складною прогресією.

Екскурс у прибуткове оподаткування  в Україні доцільно розпочати з Зако-ну ше УРСР від 5 липня 1991 року №1306-12 "Про прибутковий податок з грома-дян Української РСР, іноземних громадян та осіб без громадянства ".

Це був перший етап в еволюції прибуткового оподаткування в Україні, юдаткування мала такий вигляд.

Мінімальна заробітна плата  була встановлена Законом УРСР №1280-12 віл 03.07.1991 року в розмірі 185 крб. Тобто дохід, який не оподатковувався (неопо-датковуваний мінімум), і був мінімальною заробітною платою, що правочинно, з точки зору принципу справедливості, в оподаткуванні.

Розбіжності між ними почалися з  другої половини 1993 року, коли мінімаль-на заробітна плата (ЗП) була встановлена  в розмірі 20000 крб., а неоподаткову-ваний мінімум — 13800 крб.

Цей етап тривав 11 років і характеризується насамперед значним податковим навантаженням: оподатковується майже увесь  дохід, прогресія сягнула 40%, таких  фактів ще не знала історія оподаткування  прибутковим податком як Росії, так і СРСР.

Відтак можна дійти висновку, що система прибуткового оподаткування  бу-ла запозичена не з минулих періодів своєї історії, а з систем прибуткового опо-даткування розвинених ринкових країн.

Встановлювалося прогресивне оподаткування  зі шкалою від мінімальної ЗП (потім  неоподатковуваного мінімуму) до максимальної прогресії 40%.[9, ст. 60-63 ]

В Україні відбувається реформування прибуткового оподаткування грома-дян  і згідно з Законом "Про податок  з доходів фізичних осіб" №889-4 від 22.05.2003 року запроваджується єдина ставка оподаткування прибутковим по-датком — 13%.

1.2 Пільги по сплаті податку з доходів фізичних осіб, поняття податкового кредиту

Отже пільги надаються таким категоріям громадян і у визначених законом розмірах:

- у розмірі, що дорівнює одній мінімальній заробітній платі (у розрахунку на місяць), встановленій Законом України на 1 січня звітного податкового року, для будь-якого платника податку;