Інноваційно-інвестиційна стратегія туристичної фірми

Рис.1.2. Ієрархія взаємозв'язку інвестиційної стратегії з іншими основними елементами стратегічного  вибору підприємства.

Однією з умов, що визначають актуальність розробки інвестиційної стратегії підприємства, є його майбутній перехід до нової  стадії життєвого циклу. Кожної зі стадій життєвого циклу підприємства присущи  характерні їй рівень інвестиційної  активності, напрямки і форми інвестиційної  діяльності, особливості формування інвестиційних ресурсів. Розроблювальна інвестиційна стратегія дозволяє завчасно адаптувати інвестиційну діяльність підприємства до майбутнього кардинальним змінам можливостей його економічного розвитку.

Нарешті, істотною умовою, що визначає актуальність розробки інвестиційної  стратегії, є кардинальна зміна  цілей операційної діяльності підприємства, зв'язана з новими комерційними можливостями, що відкриваються. Реалізація таких  цілей вимагає зміни виробничого  асортименту, упровадження нових виробничих технологій, освоєння нових ринків збуту продукції і т.п. У цих  умовах істотне зростання інвестиційної  активності підприємства і диверсифікованість форм його інвестиційної діяльності повинні носити прогнозований характер, забезпечуваний розробкою чітко  сформульованої інвестиційної стратегії.

Розробка інвестиційної  стратегії підприємства на сучасному  етапі базується на методологічних підходах нової концепції управління — „стратегического управління", — активно впроваджуваної з початку 70-х років у корпораціях США  і більшості країн Західної Європи. Концепція стратегічного управління відбиває чітке стратегічне позиционирование підприємства (включаючи й інвестиційну його позицію), представлене в системі  принципів і цілей його функціонування, механізмі взаємодії суб'єкта й  об'єкта управління, характері взаємин  між елементами господарської й  організаційної структури і формах адаптації до умов зовнішнього середовища, що змінюються.

Стратегічне управління виникло на основі розвитку методології  стратегічного планування, що складає  його сутнісну основу. На відміну від  звичайного довгострокового планування, заснованого на концепції екстраполяції  сформованих тенденцій розвитку, стратегічне планування враховує не тільки ці тенденції, але і систему  можливостей і небезпек розвитку підприємства, виникнення надзвичайних ситуацій, здатних змінити сформовані тенденції в майбутньому періоді.

Заснована на новій  парадигмі управління розробка інвестиційної  стратегії базується на попередній ідентифікації досягнутого стратегічного  інвестиційного рівня підприємства. У процесі такої ідентифікації  повинне бути отримане чітке представлення  про наступні параметри, що характеризує можливості й обмеження розвитку інвестиційної діяльності підприємства (Рис.1.3.)

ПРИНЦИПИ РОЗРОБКИ ІННОВАЦІЙНО- ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНОЇ  ДІЯЛЬНОСТІ ТУРИСТИЧНОГО ТУРИСТИЧНОЇ ФІРМИ "АЗІМУТ-2”

Розгляд туристичної  фірми як відкритої системи, яка  спроможна до самоорганізації

Врахування базових  стратегій операційної діяльності туристичної фірми

Переважна орієнтація на підприємницький стиль стратегічного  управління інвестиційною діяльністю

Забезпечення розробленої  інноваційно-інноваційно-інвестиційної  стратегії відповідною організаційною стратегією і інвестиційною культурою

Забезпечення поєднання  перспективного, поточного й оперативного управління інноваційно-інвестиційною  діяльністю

Орієнтація на професійний  апарат інвестиційних менеджерів в  процесі реалізації інноваційно-інноваційно-інвестиційної  стратегії

Врахування рівня  інвестиційного ризику в процесі  прийняття стратегічних інвестиційних  рішень

Забезпечення постійного використання результатів технологічного процесу в інвестиційній діяльності

Забезпечення адаптивності інноваційно-інноваційно-інвестиційної  стратегії до змін факторів зовнішнього  середовища

Забезпечення альтернативності стратегічного інвестиційного вибору

 
 

Рис1.3. Система основних елементів, що формують стратегічний інвестиційний  рівень підприємства.

Процес розробки інвестиційної стратегії зв'язаний з попереднім виділенням об'єктів  стратегічного управління підприємства. З позицій інвестиційного менеджменту  виділяють звичайно три основні  групи об'єктів стратегічного  управління: інвестиційна діяльність підприємства в цілому; інвестиційна діяльність стратегічної зони господарювання; інвестиційна діяльність стратегічного  інвестиційного центра.

Підприємство як об'єкт стратегічного інвестиційного управління являє собою відкриту комплексну систему, що інтегрує всі  напрямки і форми інвестиційної  діяльності різних структурних господарських  його підрозділів.

Стратегічна зона господарювання являє собою самостійний господарський  сегмент у рамках підприємства (організації), що здійснює свою діяльність у ряді суміжних галузей, об'єднаних спільністю попиту, використовуваного чи сировини виробничої технології. Інвестиційна стратегія стратегічної зони господарювання виступає звичайно як самостійний (відносно автономний) блок у загальній системі  стратегічного інвестиційного управління підприємством.

Стратегічний інвестиційний  центр являє собою самостійну структурну одиницю підприємства (організації), що спеціалізується на виконанні  окремих чи функцій напрямків  інвестиційної діяльності, що забезпечує ефективну господарську діяльність окремих стратегічних зон господарювання і підприємства в цілому. Інвестиційна стратегія таких центрів обмежена функціональними напрямками їхньої діяльності і підлегла задачам загального стратегічного інвестиційного управління підприємством.

Розробка інвестиційної  стратегії відіграє велику роль у  забезпеченні ефективного розвитку підприємства. Ця роль полягає в  наступному:

1.Розроблена інвестиційна  стратегія забезпечує механізм  реалізації Довгострокових загальних  і інвестиційних цілей майбутнього  економічного і соціального розвитку  підприємства в цілому й окремих  його структурних одиниць.

2.Вона дозволяє  реально оцінити інвестиційні  можливості підприємства, забезпечити  максимальне використання його  внутрішнього інвестиційного потенціалу  і можливість активного маневрування  інвестиційними ресурсами.

3.Вона забезпечує  можливість швидкої реалізації  нових перспективних інвестиційних  можливостей, що виникають у  процесі динамічних змін факторів  зовнішнього інвестиційного середовища.

4.Розробка інвестиційної  стратегії враховує заздалегідь  можливі варіації розвитку неконтрольованих  підприємством факторів зовнішнього  інвестиційного середовища і  дозволяє звести до мінімуму  їхні негативні наслідки для  діяльності підприємства.

5.Вона відбиває  порівняльні переваги підприємства  в інвестиційній діяльності в  зіставленні з його конкурентами.

6.Наявність інвестиційної  стратегії забезпечує чіткий  взаємозв'язок стратегічного, поточного  й оперативного управління інвестиційною  діяльністю підприємства.

7.Вона забезпечує  реалізацію відповідного менталітету  інвестиційного поводження в  найбільш важливих стратегічних  інвестиційних рішеннях підприємства.

8.У системі інвестиційної  стратегії формується значення  основних критеріальних оцінок  вибору реальних інвестиційних  проектів і фінансових інструментів  інвестування.

9.Розроблена інвестиційна  стратегія є однієї з базисних  передумов стратегічних змін  загальної організаційної структури  управління й організаційної  культури підприємства.

В основі розробки інвестиційної  стратегії підприємства лежать принципи нової управлінської парадигми  — системи стратегічного управління. До числа основних з цих принципів, що забезпечують підготовку і прийняття  стратегічних інвестиційних рішень у процесі розробки інвестиційної  стратегії підприємства, відносяться:

1. Розгляд підприємства  як відкритої соціально-економічної  системи, здатної до самоорганізації.  Цей принцип стратегічного управління  полягає в тому, що при розробці  інвестиційної стратегії підприємство  розглядається як визначена система,  цілком відкрита для активної  взаємодії з факторами зовнішнього  інвестиційного середовища. У процесі  такої взаємодії підприємству  присуще властивість знаходження  відповідної просторової, тимчасової  чи функціональної структури  без специфічного впливу ззовні  в умовах економіки ринкового  типу, що розглядається як його  здатність до самоорганізації.

2. Облік базових  стратегій операційної діяльності  підприємства. Будучи частиною загальної  стратегії економічного розвитку  підприємства, що забезпечує в  першу чергу розвиток операційної  діяльності, інвестиційна стратегія  носить стосовно неї підлеглий  характер. Тому вона повинна бути  погоджена зі стратегічними цілями  і напрямками операційної діяльності  підприємства. Інвестиційна стратегія  при цьому розглядається як  один з головних факторів забезпечення  ефективного розвитку підприємства  відповідно до обраного їм  загальною економічною стратегією.

Разом з тим, інвестиційна стратегія сама впливає на формування стратегічного розвитку операційної  діяльності підприємства. Це зв'язано  з тим, що основні цілі операційної  стратегії — забезпечення високих  темпів реалізації продукції, зростання  операційного прибутку і підвищення конкурентної позиції підприємства зв'язані з тенденціями розвитку відповідного товарного ринку (споживчого чи факторів виробництва). Якщо тенденції  розвитку товарного й інвестиційного ринків (у тих сегментах, де підприємство здійснює свою господарську діяльність) не збігаються, може виникнути ситуація, коли стратегічні цілі розвитку операційної  діяльності підприємства не можуть бути реалізовані в зв'язку з інвестиційними обмеженнями. У цьому випадку  відповідно коректується операційна стратегія  підприємства.

Усе різноманіття стратегій  операційної діяльності, реалізацію яких покликана забезпечувати інвестиційна діяльність підприємства, може бути зведене  до наступного базовим їх видам:

Обмежений ріст. Цей  тип операційної стратегії використовується підприємствами зі стабільним асортиментом продукції і виробничих технологій, слабко підданими впливу технологічного прогресу. Вибір такої стратегії  можливий в умовах щодо слабких коливань кон'юнктури товарного ринку і  стабільної конкурентної позиції підприємства. Відповідно інвестиційна стратегія  підприємства в цих умовах спрямована в першу чергу на ефективне  забезпечення відтворювальних процесів і приросту активів, що забезпечують обмежений ріст обсягів виробництва  і реалізації продукції. Стратегічні  зміни інвестиційної діяльності в цьому випадку зводяться  до мінімуму.

Прискорений ріст. Такий  тип операційної стратегії обирають, як правило, підприємства, що знаходяться  в ранніх стадіях свого життєвого  циклу, а також у динамічно  розвиваються галузях під впливом  технологічного прогресу. Інвестиційна стратегія в цьому випадку  носить найбільше складний характер за рахунок необхідності забезпечення високих темпів розвитку інвестиційної  діяльності, її диверсифікованості по різних формах, регіонам і т.п.

Скорочення (чи стиск). Ця операційна стратегія найбільше  часто обирається підприємствами, що знаходяться на останніх стадіях  свого життєвого циклу, а також  у стадії фінансової кризи. Вона заснована  на принципі „відсічення зайвого", що передбачає скорочення обсягу й  асортименту продукції, що випускається, відхід з окремих сегментів ринку  і т.п. Інвестиційна стратегія підприємства в цих умовах покликана забезпечити  ефективне дезінвестування і  високу маневреність використання капіталу, що вивільняється, в об'єктах інвестування, що забезпечують подальшу фінансову  стабілізацію.

Сполучення (чи комбінування). Така операційна стратегія підприємства інтегрує в собі розглянуті різні  типи приватних стратегій стратегічних зон чи господарювання стратегічних господарських центрів. Така стратегія  характерна для найбільш великих  підприємств (організацій) із широкою  галузевою і регіональною диверсифікованістю операційної діяльності. Відповідно інвестиційна стратегія таких підприємств (організацій) диференціюється в  розрізі окремих об'єктів стратегічного  управління, будучи підлегла різним стратегічним цілям їхнього розвитку.

3. Переважна орієнтація  на підприємницький стиль стратегічного  управління інвестиційною діяльністю  Інвестиційне поводження підприємства  в стратегічній перспективі характеризується  приростним чи підприємницьким  стилем.

Основу приростного  стилю інвестиційного поводження складає  постановка стратегічних цілей від  досягнутого рівня інвестиційної  діяльності з мінімізацією альтернативності прийнятих стратегічних інвестиційних  рішень. Кардинальні зміни напрямків  і форм інвестиційної діяльності здійснюються лише як відгук на зміни  операційної стратегії підприємства. Такий стиль інвестиційного поводження характерний звичайно для підприємств, що досягла стадії зрілості свого  життєвого циклу.

Основу підприємницького стилю інвестиційного поводження складає  активний пошук ефективних інвестиційних  рішень в усіх напрямках і формам інвестиційної діяльності, а також  на різних стадіях інвестиційного процесу. Цей стиль інвестиційного поводження зв'язаний з постійною трансформацією напрямків, форм і методів здійснення інвестиційної діяльності на всьому шляху до досягнення поставлених  стратегічних цілей з урахуванням  змінюючихся факторів зовнішнього  інвестиційного середовища.