Позбавлення батьківских прав

Якщо  суд розглядає в карному процесі  позови про відшкодування заподіяного злочинцем матеріального збитку, то чому в такому ж порядку не вирішувати питання про позбавлення підсудного батьківських прав. Можливо, необхідно внести в Кримінальний кодекс норму, що передбачає для батьків, що зробили злочин проти своїх дітей, додатковий захід покарання - позбавлення батьківських прав. Супротивники цієї пропозиції вважають, що це буде утрудняти карний процес, тому що будуть вимагати великої додаткової підготовки, виклику в судове засідання свідків, представників органів місцевого керування.

    Необхідно, щоб вироком суду був установлений тільки сам факт здійснення батьком навмисного злочину; при цьому присуджений батько до відбування карного покарання або виконання відстрочене, замінено умовним або він звільнений від нього в порядку амністії або помилування - значення не має. При здійсненні батьком злочину проти життя або здоров'я дитини його дії підпадають під ознаки жорстокого обігу або зловживання батьківськими правами. Однак, при наявності вироку суду ніяке подальше дослідження обставин  справи не потрібно, оскільки в цьому випадку зловживання батьківськими правами досягло настільки небезпечного ступеня, що був кваліфіковано як карний злочин

    Позбавлення батьківських прав можливо, тільки якщо злочин був зовсім навмисне, при цьому форма наміру (прямій або непрямий) значення не має. Необережний злочин саме по собі не є підставою для позбавлення батьківських прав.

    На  практиці позбавлення батьківських прав найчастіше провадитися при наявності відразу декількох підстав. Звичайно майже всі правопорушення відбуваються на тлі зловживання алкоголем, а в останні роки всі частіше й наркотичними речовинами. Однак батьки далеко не завжди є при цьому хронічними алкоголіками або наркоманами. Систематично перебуваючи в стані сп'яніння, вони не здатні здійснювати свої батьківські права належним чином, діти виявляються без нагляду. Використання більшої частини сімейного бюджету на придбання спиртних напоїв або наркотичних речовин  приводить до того, що діти не одержують самого необхідного. У п'яному виді батьки допускають у відношенні дітей жорстокий обіг і зазіхання на полову недоторканність. Таким чином, має місце одночасне відхилення від виконання батьківських обов'язків і зловживання батьківськими правами. Особливо важким виявляється положення дитини, коли в такий спосіб поводяться обидва батьки або самотня мати, що виховує дитину. Нерідкі випадки, коли діти живуть у дійсному кублі, кожна хвилина перебування в якому представляє для них небезпеку.

    З якою би підставою позбавлення батьківських прав не доводилося мати справа, для задоволення позову необхідна наявність провини. Під провиною прийнято розуміти усвідомлення неправомірності своїх дій й їхніх негативних наслідків, у цьому випадку - у частині виховання своїх дітей. Якщо батько, наприклад, страждає тяжким щиросердечним захворюванням і не віддає собі звіту в тім, що він робить, позбавити його батьківських прав не можна. Якщо якийсь серйозний фізичний недолік породжує відсутність необхідної турботи про дитину, особливо маленькому, позбавлення батьківських прав також не можливо.

    Саме  собою зрозуміло, що провина батька може бути більшою або меншою, навмисною й необережною. Тим більше мова йде про складних, триваючих часом до повноліття дитини відносинах, які складаються з найрізноманітніших, часом суперечливих фактів, дій. Тому оцінка поводження батька з погляду його провини як вихователя дозволяє щораз знайти найбільш підходящу до конкретної ситуації міру відповідальності. При свідомому заподіянні шкоди неповнолітньому можлива кримінально-правова відповідальність. Коли на особу завзяте небажання виконувати батьківські права й  обов'язки, злісне зловживання ними - застосовне позбавлення батьківських прав. При невиконанні батьківських прав й обов'язків, що не носить зловмисного характеру, коли фізичні заходи впливу використовуються як кошти виховання, те доцільні заходи суспільного впливу. У випадку відсутності всякої провини батька в створенні несприятливих умов, якщо він, за висновком фахівців, не в змозі займатися вихованням, ні про яку відповідальність мови бути не може. А інтереси дітей у таких випадках захищаються за допомогою відібрання дитини без позбавлення батьківських прав (обмеження батьківських прав)

      Позбавлення батьківських прав  застосовується строго індивідуально.  Навіть якщо в родині обидва батьки його заслуговують, щораз критично оцінюються дії, учинки кожного з них. Під батьком („родителем” рос. мовою) мається на увазі особа, записана таким у свідоцтві про народження неповнолітнього. При цьому не має значення, що послужило підставою запису, що відбулася: документи про шлюб батьків або про встановлення батьківства. Усиновителі батьківських прав не втрачають: якщо буде потреба невдале всиновлення скасовується в судовому порядку.

      Позбавлення батьківських прав  може відбутися тільки відносно особи, яка не досягла повноліття. Позбавляють батьківських прав на кожну дитину окремо, навіть якщо доводиться мати справу з багатодітною родиною. Не допускається позбавлення батьківських прав на дітей, які ще не народилися. От чому нерідко багатодітної матері не один раз втрачають свої батьківські права. Позбавлення батьківських прав ставиться до виняткових мір. Це означає, що воно застосовується, як правило, лише коли вже нічого зробити не можна, коли трудомістка, триваюча подовгу профілактична робота з так називаною неблагополучною родиною, невартим батьком ефекту не дала, а діти продовжують гинути у своїй родині фізично й морально. Не виключається позбавлення батьківських прав й у випадках, коли вже не можна баритися, оскільки неповнолітній у небезпеці, а інформація про грубе порушення його прав надійшла з більшим запізненням.

    Про винятковість позбавлення батьківських прав свідчить і той факт, що здійснюється воно тільки за рішенням суду.

   Підстави, за яких батьки або один з них можуть бути позбавлені батьківських прав, чітко визначені в законі. Виходячи зі змісту ст.70 Кодексу про шлюб і сім'ю (КпШС) України, такими є:

• ухилення батьків від виконання своїх обов'язків по вихованню дітей;
• зловживання батьківськими правами, жорстоке поводження з дітьми, шкідливий вплив на дітей своєю аморальною, антигромадською поведінкою;
• обставини, за яких батьки є хронічними алкоголіками або наркоманами.

При цьому, необхідно  довести, що ухилення батьків від  виконання обов'язків по вихованню  своїх дітей є навмисним. Батьки або один з них за таких обставин повинні (повинен) повністю розуміти наслідки своєї винної поведінки. Не може бути позбавлена батьківських прав особа, яка не виконує своїх батьківських обов'язків внаслідок душевної хвороби, недоумства, тривалого відрядження, створення перешкод з боку іншого з батьків, юз яким проживає дитина. Позбавлення батьківських прав може провадитися за наявності однієї або кількох передбачених законом підстав і тільки в судовому порядку. Ніякий інший орган не вправі позбавити людину її батьківських прав. Справи про позбавлення батьківських прав розглядаються за заявою державних або громадських організацій, одного з батьків або опікуна (піклувальника) дитини, а також за позовом прокурора. Інші зацікавлені особи із заявою про позбавлення батьківських прав повинні звертатися до органів опіки та піклування або до прокурора.

Орган опіки  та піклування при підготовці справ  до розгляду зобов'язаний вивчити умови  життя і виховання дитини, поведінку  батьків, їхні взаємовідносини з  дітьми та ставлення до своїх батьківських обов'язків. За матеріалами перевірки  органи опіки і піклування складаються письмовий висновок, який додається до матеріалів судового розгляду. Орган опіки та піклування, а також прокурор не тільки мають право, а й зобов'язані взяти участь у розгляді кожної такої справи, незалежно від того, хто є позивачем. Рішення суду про позбавлення батьківських прав стосується лише тих дітей, щодо яких поведінка батьків була неправомірною. Відносно інших дітей, у тому числі тих, які народженні пізніше, батьківські права зберігаються. Позбавлення батьківських прав допускається тільки відносно дітей, які не досягли 18 років. Батьки втрачають всі права, засновані на факті родинності з дитиною, які належать їм та здійснюються ними до досягнення дитиною повноліття. Передусім, це немайнові права: право виховувати дитину, представляти її інтереси, визначати місце проживання, вимагати повернення дитини від будь-якої особи, яка утримує її не на підставі закону чи судового рішення, давати чи не давати згоду на усиновлення (удочеріння) дитини. А також майнові: право на отримання в майбутньому від дітей аліментів у випадку своєї непрацездатності. Відповідно до ст.528 Цивільного Кодексу (ЦК) України, батьки не мають права стати спадкоємцями за законом дітей, у відношенні яких вони були позбавлені батьківських прав і не були поновленні у цих правах на момент відкриття спадщини.

Водночас, позбавлення  батьківських прав не звільняє батьків  від обов'язку по утриманню дітей (ч.2 ст.74 КпШС України). Аліменти на дітей  стягуються на користь другого з  батьків чи опікуна (піклувальника), при якому дитина перебуває на утриманні, або організації, де дитина перебуває на вихованні. Позовна заява подається до районного суду за місцем проживання в письмовій формі. Позовна заява має містити (згідно ст.137 Цивільно-процесуального кодексу (ЦПК) України):

• назву суду, до якого подається заява;
• точну назву позивача і відповідача, їх місце проживання або знаходження, назву представника, коли заява подається представником;
• зміст позивних вимог;
• виклад обставин, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги;
• зазначення доказів, що стверджують позов;
• зазначення ціни позову (якщо позов у грошовій оцінці);
• підпис позивача або його представника з зазначенням часу подання заяви.

До позовної заяви подаються письмові докази, а якщо заява подається представником – також довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження. Відповідно до ст.138 ЦПК, позивач повинен подати позовну заяву з копіями відповідно до кількості відповідачів. До заяви додається документ про сплату державного мита. Розмір державного мита встановлено Декретом КМУ “Про державне мито”, і з позовних заяв немайнового характеру складає 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, тобто 8грн. 50коп.

Серед документів, які відіграватимуть роль доказів у справі про позбавлення батьківських прав, провідну роль виграє висновок органів опіки і піклування. Однак, до заяви слід також додати документи, що підтверджують факт перебування в шлюбі, факт його припинення, відомості про дитину (свідоцтво про народження, умови виховання та проживання тощо).

Відповідно до того, що зміст позовних вимог становитиме  вимога про позбавлення батьківських прав, викладаючи обставини, якими обґрунтовується  така вимога, слід послідовно навести  факти, якими можна буде довести навмисність ухилення винного з батьків від виконання обов'язків по вихованню своїх дітей (дитини), визначити коло осіб, які можуть бути викликані свідками для дачі пояснень з цих фактів.

До того, обов'язково в заяві слід зробити посилання на законодавство, що дає право на звернення до суду із вимогою про позбавлення батьківських прав: