Позбавлення батьківских прав

• ст.70, 71, 74 КпШС щодо права на звернення до суду із вимогою про позбавлення батьківських прав;
• ст.51 Конституції України щодо обов'язку батьків по утриманню дітей до повноліття;
• ст.52 Конституції України у випадку насильства над дитиною;
• ст.55 Конституції України щодо права звернення за судовим захистом.

   Позбавлення батьківських прав - санкція до батьків, які порушують свій обов’язок щодо виховання неповнолітніх дітей. Застосовується вона не тільки у сімейному а й у кримінальному праві. У кримінальному праві позбавлення батьківських прав призначається як додаткова міра покарання. Як основна міра покарання допускається лише тоді, коли суд встановив зловживання цими правами з боку винного. Найчастіше застосовується як міра сімейно-правової відповідальності. Значення позбавлення батьківських прав під собою містить контроль з боку держави щодо належного виконання обов’язків шодо неповнолітніх дітей, який передбачений не тільки Сімейним Кодексом України, а й міжнародними правовими актами. 

    Порядок позбавлення батьківських прав

       Відповідно до чинного законодавства, позбавлення батьківських прав проводиться тільки в судовому порядку й тільки в порядку цивільного судочинства. З огляду на, що позбавлення батьківських прав торкається найважливіших прав батьків і дітей, у Сімейному кодексі передбачений ряд спеціальних процесуальних гарантій. Справи про позбавлення батьківських прав розглядається при обов'язковій участі органів опіки й піклування й прокурора. 

    На  практиці найчастіше з позовом у суд про позбавлення батьківських прав виходять органи опіки й піклування, а точніше сказати відділи утворення при районних адміністраціях, тому що органи опіки й піклування є структурним підрозділом цих відділів і виступають від їхнього імені. Це пов'язане з тим, що ця міра сімейно-правової відповідальності застосовується до громадян, чиї родини є неблагополучними і є на обліку в цих органах у якості таких.

      Органами опіки й піклування проводиться тривала, трудомістка профілактична робота з такими батьками, що триває до року, а іноді й довше. Поводження таких батьків розглядаються на комісіях зі справ неповнолітніх, де їм виносяться попередження про недопустимість відхилення від виконання батьківських обов'язків, де їх неодноразово попереджають про можливості позбавлення батьківських прав за відхилення, і надається можливість виправити своє поводження. Фахівцями з охорони дитинства проводиться обстеження житло-побутових умов, умов життя дитини, і саме  органи опіки й піклування дають свій висновок про доцільність позбавлення батьківських прав.

      Кому  слід бути відповідачем  у справі про позбавлення батьківських прав, питання не складне, оскільки мова йде про втрату батьківських прав, які належать матері й батькові. Тільки вони можуть виступати як відповідач у справі.

      Позови  про позбавлення батьківських прав не можуть бути пред'явлені до усиновителів. У випадку неправомірного здійснення прав й обов'язків по вихованню всиновленого всиновлення скасовується.

      Не  можуть бути відповідачами в справах  про позбавлення батьківських прав і фактичних вихователів неповнолітнього: опікуни, піклувальники, прийомні батьки.

      Якщо  запис про батька відбувся після встановлення батьківства в добровільному порядку або судовому порядку, власник батьківських прав й обов'язків може бути позбавлений їх на загальних підставах.

        Таким чином, відповідачами в  справі про позбавлення батьківських  прав будуть особи, зазначені як батьки у записі про народження дитини. Тому основним документом з позовом у суд про позбавлення батьківських прав є свідоцтво про народження дитини.

      Особливої уваги заслуговують вимоги позивача, якщо у відповідача небагато дітей. Щораз у позовній заяві повинні бути відомості про кожну дитину відповідача, чи живе неповнолітній удома або перебуває в дитячій виховній або медичній установі. Мало того, необхідне посилання на неправомірне відношення відповідача до кожного з них. А в результаті - прохання про позбавлення батьківських прав у відношенні кожного неповнолітнього із вказівкою його прізвища, імені, по батькові, дати народження. У противному випадку захист інтересів всіх дітей з даної родини не буде відрізнятися необхідною послідовністю, поза полем зору залишаться неповнолітні, чия доля стане ще більш складною через їх невизначене правове положення.

    Як  правило, справи про позбавлення батьківських прав надходять у суд досить підготовленими.  Якщо позивачем у справі про позбавлення батьківських прав є органи опіки й піклування (відділ утворення), то крім позовної заяви він надає суду й свій висновок про доцільність позбавлення батьківських прав. Коли ж як позивач виступають інші особи, суд, підготовляючи справу до розгляду, доручає цьому органу дати відповідний висновок.

    Складанню висновку по суперечці передує збір матеріалів, що дозволяють зайняти певну позицію в справі. Сюди входять пояснення (бажано письмового або запротокольовані) позивача, відповідача, батьків й інших осіб. Якщо дитина вчиться, то важливо врахувати думку педагога, вихователя. Якщо родина є на обліку як неблагополучна, то представляються висновки комісії зі справ неповнолітніх, про попередження про відповідальність за відхилення від виконання батьківських обов'язків, які виносяться батькам не виконуючий свій борг. При аналізі зібраних матеріалів з'ясовується й думка дитини, в інтересах якої виступає позивач. Коли суд розглядає позов про позбавлення батьківських прав, органам опіки й піклування слід упевнитися в наявності підстав для задоволення такого позову або їхній відсутності.  Щораз органи опіки й піклування обстежать умови життя, як неповнолітнього, так і позивача, відповідача в справі, а не тільки тих, хто претендує на його виховання. 

      Під обстеженням умов життя розуміється вивчення всіх її сторін, будь те матеріальне забезпечення, побут і житло. Але особливої уваги з урахуванням специфіки суперечки заслуговують обставини, що проливають світло на умови виховання дитини, якості позивача, відповідача як вихователя. Саме вони, а не матеріальний комфорт, гарна квартира й т.п., визначають позицію органів опіки й піклування. Результатом обстеження є складання акту, на основі якого готується сам висновок про доцільність позбавлення батьківських прав. Треба сказати, що робота органів опіки й піклування по збору відповідних матеріалів для підготовки висновку про доцільність позбавлення батьківських прав проводиться ретельно й сумлінно й тому вимагає досить довгого часу. Їхня діяльність по збору й підготовці матеріалів можна зрівняти з попереднім слідством у карному процесі, що передує судовому розслідуванню.

  Висновок органів опіки й піклування ставиться до числа доказів у справі й оцінюється судом нарівні з іншими доказами. Однак, якщо суд порахує його непереконливим, не погодиться з висновками цих органів, він повинен мотивувати свою відмову в рішенні у справі.

        Відсутність висновку відділу народного утворення розглядається як серйозний недолік розгляду позову судом.

  При підготовці до судового розгляду справи про позбавлення батьківських прав одного з батьків судді з метою захисту прав неповнолітнього й забезпечення належних умов його подальшого виховання, а також охорони прав батька, що не проживає разом з дитиною, необхідно в кожному випадку сповіщати цього батька про час і місце судового розгляду й роз'ясняти, що він вправі заявити вимогу про передачу йому дитини на виховання. 
 

    Правові наслідки  позбавлення батьківських прав

          Можливість виховувати свою дитину особисто ставиться до числа найбільш значимих прав кожного батька. Завдяки особистому контакту з дитиною, власним рішенням щодо способів і методів його сімейного виховання батькові вдається направити формування особистості неповнолітнього в бажаному напрямку. Не випадково, тому всякого роду серйозні відхилення на цей рахунок служать підставою для позбавлення батьківських прав. Але тут мало просто констатувати втрату батьківських прав. Важливо, щоб, насамперед припинилося особисте спілкування з батьком, чиї дії (бездіяльність) перетворилися в джерело небезпеки. Збереження подібного роду спілкування зводить нанівець всі зусилля по позбавленню батьківських прав, робить його безглуздим.