Субкультури

 

                                                            Зміст

Вступ_________________________________________________________2

Розділ 1. Теоретичні основи дослідження впливу молодіжної субкультури  на зміст роботи соціального педагога з підлітками______________________6

1.1. Теоретичні засади поняття субкультура_________________________6

1.2. Характеристика молодіжної субкультури та її вплив на підлітків______________________________________________________10

1.3. Методологічний опис молодіжної субкультури__________________24

Висновки до першого розділу____________________________________27

Розділ 2. Емпіричні дослідження впливу молодіжної субкультури на зміст роботи соціального педагога з підлітками__________________________29

2.1. Дослідження впливу субкультури на соціальне виховання підлітків. 29

2.2.  Аналіз результатів  дослідження особливостей впливу  молодіжної субкультури на підлітків________________________________________33

2.3. Педагогічні  рекомендації____________________________________35

Висновки до другого розділу_____________________________________ 40

Висновки______________________________________________________42

Додатки_______________________________________________________44

Список використаних джерел_____________________________________54

 

 

 

                                                  

                                                        Вступ

Актуальність  теми дослідження - полягає в тому, що увага багатьох сучасних дослідників привертає проблема соціального розвитку і соціального виховання нового покоління, розвиток молодіжних субкультур та іх вплив на підлітків, та на роботу соціального педагога з підлітками. Особливий інтерес викликає проблеми впливу суспільства і оточення на адаптацію та розвиток підлітків. 
Практична значущість - на основі вивченого матеріалу виявити ступінь впливу соціальної групи і суспільства на розвиток підлітка як окремої особистості та визначити можливість запобігання і виправлення негативних наслідків такого впливу.  
Ступінь розробленості проблеми.  
Проблема розвитку в юнацькому віці вивчається такими науками, як педагогіка, психологія, соціологія, досуговеденіе, правознавство.  
У цьому плані значну цінність представляють роботи В.А. Крутецкого [14], А.С. Макаренко [16], Д. Б. Ельконіна [32], М. Г. Ярошевського [34].  
Проблемами соціального виховання дітей займалася знаменитий американський антрополог Маргарет Мід. За результатами своєї першої експедиції в 1925 - 1926 рр.. На о. Тау (Самоа) М. Мід опублікувала матеріал, що став науковою сенсацією, - висновок про відсутність в архаїчній культурі специфічних конфліктів підліткового віку, з чого випливало, що проблеми молоді на Заході (це повною мірою відноситься і до сучасної Росії) мають суто соціальні джерела . [19]  
Перу Д. Б. Ельконіна належить кілька монографій і багато наукових статей, присвячених проблемам соціалізації, її періодизації, психічного розвитку дітей різного віку, психології ігрової та навчальної діяльності, психодіагностики, а також питанням розвитку мовлення дитини і навчання дітей читання. Він присвятив декілька статей науковим поглядам Л. С. Виготського і неодноразово виступав з доповідями про нього в різних аудиторіях, але найбільшим внеском у розвиток не лише вітчизняної, але й світової педагогіки було розроблення та впровадження нової системи навчання, так званого «Розвиваючого навчання» [32]  
У працях Макаренка розроблені найважливіші питання сімейного виховання, в тому числі структури сім'ї, її культури, методів виховання в сім'ї. Макаренко стверджував, що виховати дитину правильно легше, ніж потім його перевиховувати. Сім'я як колектив, поведінка батьків, у кінцевому рахунку, визначають успіх виховання дітей [16].  
У нашій країні вивченням процесу соціалізації особистості займався засновник Ленінградської школи соціології молоді В.Т. Лісовський. Чималий внесок у вивчення проблем молоді внесли вчені Свердловської школи (Л. Я. Рубіна [22], М. Н. Руткевич [22], В. І. Чупров [31] та ін) Безсумнівно, проблеми соціалізації пов'язані з іншими напрямками в соціології молоді: соціологією освіти, сім'ї, вивченням життєвих цінностей молоді. Тому проблеми досліджуються як у контексті всього суспільства, його основних характеристик, структурних зрушень і змін, так і диференційовано - як особливої ​​соціальної групи, з властивими їй ознаками і властивостями, яка розвивається відокремлено.  

Зокрема певні  проблеми не достатньо розв’язані та не достатньо впроваджені, що і обумовило вибір теми на цієї курсової роботи: «Особливості впливу молодіжної субкультури на зміст роботи соціального педагога з підлітками»

      Об’єктом даної роботи є: вплив молодіжної субкультури на зміст роботи соціального педагога з підлітками

      Предметом є особливості впливу молодіжної субкультури на зміст роботи соціального педагога з підлітками

      Мета курсової роботи полягає у розкритті значення молодіжної субкультури, змісту роботи соціального педагога з підлітками. Метою нашого дослідження є розкриття причин поширення в Україні різних субкультур з позитивним та негативним спрямуванням та їх вплив на особистість підлітка.

 
   Нами були використані методи  дослідження: анкетування, спостереження, бесіда, індивідуальне консультування.

      Для розкриття мети були поставлені наступні завдання:

1. Визначити поняттєво-категоріальний апарат для розуміння сутності молодіжної субкультури
2. Назвати молодіжні субкультури та охарактеризувати їх
3. З’ясувати роль молодіжних субкультур у житті підлітків
4. Емпірично дослідити вплив молодіжних субкультур на зміст роботи соціального педагога з підлітками
5. Розробити рекомендації щодо підвищення рівня роботи соціального педагога з підлітками

Теоретичну значущість даної роботи визначає дослідження особливостей різних молодіжних субкультур, які  в свою чергу допомагають зрозуміти  природу цих угрупувань та визначити  шляхи їх співіснування один з  одним, приналежність до суспільства  та місце в навколишньому середовищі.

Практичну значущість роботи визначає те, що дана робота є свого роду довідником, який розкриваю сутність найпоширеніших субкультур, та допомагає зрозуміти  сутність кожного з цих угрупувань. Також, дана робота є підґрунтям для соціологічного дослідження, результати якого, можуть визначити ступінь впливу на суспільство та зокрема на молодь.

Структуру роботи складають  вступ, два розділи, висновок, список використаної літератури та додатки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1. Теоретичні основи дослідження впливу молодіжної субкультури на зміст роботи соціального  педагога з підлітками

1. Теоретичні засади поняття субкультура

Субкультура -- сукупність культурних зразків, тісно пов'язаних з домінантною культурою і у той же час відмінних від неї. У антропології -- група людей у межах більшого суспільства з відмінними стандартами та моделями поведінки. Субкультура - це спільність людей, чиї переконання, на життя і поведінку відмінні від загальноприйнятих або просто приховані від широкої публіки, що відрізняє їх від більш широкого поняття культури, відгалуженням якої вони є. Найчастіше субкультури переходять у окремі ідейні поняття, бо важко назвати культуру, до якої б вони відносились.

«Молодіжна  субкультура» не відразу стала описуватися  та аналізуватися саме як субкультура (у даній моделі). Її феномени тривалий час розглядалися як «девіації» (відхилення від норм) і привертали увагу більшою  мірою кримінологів, ніж культурологів. Оформлення власне наукового підходу зі своєю методологією включеного спостереження відноситься до 1920-х років, коли група соціологів і кримінологів із Чикаго почала збирати дані про підліткові вуличні банди і різні девіантні групи. Акцент на дослідженні субкультури девіантних груп молоді домінував протягом декількох десятиліть. Це пов'язано, напевне, з природою основного критерію, що визначає специфіку молоді як групи - віком.

Основоположником  субкультурної теорії можна вважати  Торстена Селлін, який у 1938 році опублікував  свою роботу під назвою «Конфлікт культур і злочинність». У цій роботі Селлін описав криміногенний чинник, як конфлікт між культурними цінностями різних спільнот. У подальшому американський соціолог Альберт Коен розробив свою концепцію субкультур на основі теорії Селліна.

Коен  в масштабі невеликих соціальних груп розглянув особливості культурних цінностей кримінальних об'єднань (банд, спільнот, угруповань). У цих мікрогрупах можуть формуватися свого роду «мінікультури» (погляди, звички, вміння, стереотипи поведінки, норми спілкування, права та обов'язки, міри покарання) - цей феномен отримав назву субкультури. Субкультурна теорія передусім розглядає групу, як носія девіантних ідей. Кожна субкультура живе своїми нормами і цінностями, досить відмінними від загальноприйнятих. Люди, що належать до цих субкультур, ведуть себе відповідно з груповими приписами, але суспільство визначає таку поведінку, як девіантну .

Найчастіше  субкультури виникають довкола  певного центру чи ініціатора, який проповідує певні новації у сфері  музичних стилів, способу життя, ставлення до якихось соціальних явищ. Ідейний центр формує цілісну картину світу, ставлення до нього, випрацьовує спеціальні тексти, які набувають статусу культових.

Молодіжні субкультури у теоретичній частині  практично нічим не відрізняються від опису субкультури загалом. Єдине, що учасниками молодіжних субкультур є в основному молодь, а не хтось інший. Підлітків у субкультурах приваблює в основному можливість спілкуватися з собі подібними, а також зовнішня атрибутика, яка дає можливість демонструвати свою позицію у соціумі.

Загалом можна виділити 5 головних характеристик  молодіжних субкультур:

Специфічний стиль життя і поведінки;

Наявність власних норм, цінностей, картини  світу, які відповідають вимогам певних соціальних категорій молоді;

Протиставлення  себе решті суспільства;

Зовнішня  атрибутика, яка має символічне значення;

Ініціативний  центр, який генерує тексти.

Таким чином можна вивести наступне означення:

Молодіжна субкультура - будь-яке об'єднання молоді, що має власні елементи культури, а саме: мову (сленг), символіку (зовнішня атрибутика), традиції, тексти, норми і цінності.

Дуже  часто термін молодіжна субкультура плутають з поняттям молодіжна контркультура. Для того, щоб уникнути цієї термінологічної незрозумілості, наведемо таке визначення:

Молодіжна контркультура - об'єднання молоді, що має всі ті елементи культури, що й субкультура, але чиї норми та цінності перебувають в активній чи пасивній опозиції до існуючих у суспільстві норм і цінностей.

Молодіжна субкультура виступає як особлива неформальна  група. Молодіжна субкультура має свою мову, особливу моду, мистецтво і стиль поведінки. Дедалі більше вона стає неформальною культурою, носіями якої виступають неформальні підліткові групи.

У кінці 1989 року були досліджені неформальні молодіжні групи, звані «двірськими тусовками». Вони утворені за місцем проживання:

70% - юнаки

30% - дівчата.

«Піти у неформали» спонукали молодих людей внутрішня самотність, потреба в друзях, конфлікти в школі і вдома, недовіра до дорослих, протест проти брехні. Майже кожен восьмий прийшов у групу, бо «не знав, як жити далі» .

Але плутати поняття молодіжної субкультури з неформальним рухом є помилкою. Річ у тому, що вони не цілком тотожні. Неформальним молодіжним рухом можна назвати систему молодіжних субкультур і широкої неорганізованої молодіжної діяльності у взаємозв'язку між собою і з суспільством загалом. У свою чергу, молодіжний неформальний рух є частиною ширшого середовища - «андеграунду».

Сучасна наука виводить навіть певну класифікацію молодіжних субкультур. В короткому викладі їхня типологія виглядає так:

романтико-ескапітські  субкультури (хіпі, толкієністи, байкери .)

гедоністично-розважальні (мажори, рейвери, репери .)

кримінальні (гопники, скінхеди .)

анархо-нігілістичні (панки та інші).

За  спрямованістю інтересів соціолог М. Топалов класифікує молодіжні об'єднання і групи так:

захоплення  сучасною молодіжною музикою;

устремління до правопорядкової діяльності;

активно займаються певними видами спорту;

близькоспортивні - різні фанати;

філософсько-містичні;

захисники навколишнього середовища.

 

 

2. Характеристика молодіжної субкультури та її вплив на підлітків

Характеристика поняття підліток та підлітковий вік

Соціалізація - безперервний, багатогранний процес, який триває протягом усього життя  людини. Але найбільш інтенсивно він  протікає в дитинстві і юності, коли закладаються всі базові ціннісні орієнтації, засвоюються соціальні  норми і відхилення. Найбільш важливе  значення для соціалізації підлітка має соціум. При народженні дитина розвивається в основному в родині, у подальшому вона освоює все нові й нові середовища - дошкільні установи, компанії друзів, дискотеки і т.д. З віком освоєна дитиною «територія» соціального середовища все більше і більше розширюється.

При цьому підліток немов би постійно шукає і знаходить те середовище, яке для нього найбільшою мірою комфортне, де підлітка краще розуміють, ставляться до нього з повагою і т.д. Для процесу соціалізації важливе значення має, які установки формує те чи інше середовище, в якому знаходиться підліток, який соціальний досвід може накопичуватися у нього в цьому середовищі - позитивний або негативний.

Підлітковий вік, особливо з 13-15 років - це вік формування моральних переконань, принципів, якими підліток починає керуватися в своїй поведінці. У цьому віці з'являється інтерес до світоглядних питань, таким, як виникнення життя на Землі, походження людини, сенс життя. Моральні переконання підлітка складаються під впливом навколишньої дійсності. Вони можуть бути помилковими, неправильними, спотвореними. Це має місце в тих випадках, коли вони складаються під впливом випадкових обставин, дурного впливу вулиці, неблаговидних вчинків.

У тісному зв'язку з формуванням  моральних переконань молодих людей  складаються їх моральні ідеали. У  підлітка молодшого віку в якості ідеалу виступає образ якої-небудь конкретної людини, в якій він бачить втілення якостей, які він високо цінує. З віком у молодої людини спостерігається помітний «рух» від образів близьких людей до зображень осіб, з якими він безпосередньо не спілкується. Старші підлітки починають пред'являти більш високі вимоги до свого ідеалу. У зв'язку з цим вони починають усвідомлювати, що оточуючі, навіть дуже улюблені та шановані ними, в більшості своїй самі звичайні люди, гарні і гідні поваги, але не є ідеальним втіленням людської особистості. Тому в 13-14 літньому віці особливе розвиток набувають пошуки ідеалу за межами близьких родинних стосунків.

У підлітків починають формуватися і розвиватися самосвідомість, потреба в усвідомленні та оцінки своїх особистісних якостей. Формування самосвідомості - один з найважливіших моментів у розвитку особистості підлітка. Факт формування і зростання самосвідомості накладає відбиток на всю психічну життя підлітка, на характер його навчальної та трудової діяльності, на формування його ставлення до дійсності. У підлітка з'являється досить помітне прагнення до самовиховання - прагнення впливати на себе, формувати ті якості особистості, які він вважає позитивними, і долати негативні, боротися з недоліками. У підлітковому віці складаються і закріплюються риси характеру. Однією з найбільш характерних особливостей підлітка, пов'язані зі зростанням його самосвідомості, є прагнення показати свою «дорослість». Переоцінюючи можливість своїх вікових здібностей, підлітки приходять до переконання, що вони нічим не відрізняються від дорослих людей. Звідси їх прагнення до самостійності і «незалежності», хворобливе самолюбство і образливість, гостра реакція на дорослих, які недооцінюють їх права та інтереси.