Субкультури

По-друге, необхідність допомоги школярам представникам юнацьких субкультур усвідомлюється досить давно. Досить широко поширені в нашій країні різні за масштабом рок-фестивалі («Прорив», «Вікна Відкрий!», «Навала», «Крила» та інші), що є для юнаків і дівчат майданчиками самовираження у сфері субкультури. У діяльності Подільського клубу старшокласників кілька років тому з'явилася така собі нова форма роботи, як фестиваль молодіжної культури «Стріт-Вей», де підлітки мають можливість танцювати брейк-данс офіційно, «на великій сцені», кататися на роликах і малювати графіті. Зокрема, робота з представниками неофіційних юнацьких субкультур здійснюється в таких формах, як формування «вуличних майданчиків» для пред'явлення підлітками себе як представників субкультур у м. Одесі (досвід роботи М. Б. Кордонський). У той же час, цілісного осмислення вітчизняної практики соціального виховання старшокласників у даному контексті не проводилося, незважаючи на наявність відповідного досвіду.  
По-третє, вивчення субкультур - відносно нове, але активно розвивається напрямок у вітчизняних гуманітарних науках. За останні два десятки років з цієї тематики було захищено близько сорока дисертацій, найбільш численними є дослідження молодіжної субкультури, що розкривають соціально-філософські, естетичні, соціологічні, лінгвокультурологічні, соціально-управлінські, соціально-психологічні аспекти даного феномену. Вивчено також окремі різновиди молодіжних субкультур, взаємодія молодіжних субкультур із соціальними інститутами і формами суспільної свідомості, регіональні характеристики субкультурної диференціації молоді.  
Одним з відправних моментів теоретичного обгрунтування соціально-педагогічної взаємодії суб'єктів виховання з представниками юнацьких субкультур є концепція педагогіки соціальної роботи (В. Г. Бочарова, Б. П. Бітінас), де соціальне виховання трактується як педагогічно орієнтована і доцільна система громадської допомоги, необхідна підростаючому поколінню в період його включення в соціальне життя. [21]

 

 

 

 

 

 

 

2.2.  Аналіз результатів  дослідження особливостей впливу  молодіжної субкультури на підлітків. 
Дослідження проводилося в школі с.Китайгорода в 10 «б», в 11 «а» і в 10 «а» класах, серед 87 старшокласників.  
Методи використані в проведенні дослідження - анкетування, спостереження, бесіди, метод узагальнення незалежних характеристик, метод вільних описів, метод вивчення результатів діяльності, дослідно-експериментальна робота, методи статистичної обробки інформації.  
Дослідження, проведені мною включали в себе вивчення проблем і протиріч соціалізації представників субкультур. На основі аналізу соціологічних і культурологічних досліджень були уточнені описи семи юнацьких субкультур: рокерів, панків, хіпі, футбольних фанатів, пацанів (гопників), скінхедів, реперів. Наступний блок досліджень припускав вивчення субкультурних переваг старшокласників (10-11 класи шкіл с. Китайгорода). У результаті двох опитувань більше 127 старшокласників з трьох міських шкіл були отримані наступні дані.  
Кількість учнів старших класів, що ідентифікують себе з представниками тієї чи іншої неофіційної юнацької субкультури, коливається в різних освітніх установах від 11 до 59%, приблизно стільки ж (від 12 до 52%) тих, хто свідомо не відносить себе ні до однієї з неофіційних юнацьких субкультур. Кількість учнів, не повною мірою визначилися з відповіддю, становить від 6 до 42%. При цьому бажання ідентифікувати себе з певною субкультурою заявили 56,6%, не висловили такого прагнення 30,2% опитаних, невизначену позицію у виборі субкультури продемонстрували-13,2%.  
Порівняння результатів вивчення старшокласників - представників юнацьких субкультур з іншими однолітками дозволяє констатувати, що у представників субкультур в 2,68 рази менше рівень спрямованості на соціально прийнятну діяльність у 1,7 разів менше претензій на лідерство в групі, в 2 рази слабкіше, ніж в однолітків представлена ​​суб'єктивна значимість занять за інтересами.  
При вивченні юнаків і дівчат - представників субкультури рокерів (16,7% від загального числа опитаних), явна загроза негативних тенденцій соціалізації не виявилася. Також вельми благополучній групою можуть вважатися репери (13,5%). Серед футбольних фанатів, що становлять від загального числа респондентів 11,9%, проблеми в соціалізації можуть бути зафіксовані в основному у дівчат. Явно обозначившейся проблемою у представників субкультури скінхедів (5% всіх що беруть участь в опитуванні) є схильність до неконтрольованої агресії і емоційна неврівноваженість (юнаки - 44%, дівчата - 20%). Узагальнення отриманих результатів дозволяє назвати серед найбільш типових проблем соціалізації для дівчат - представників неофіційних юнацьких субкультур: неприйняття образу власного тіла, низька мотивація навчальної діяльності (скінхеди, футбольні фанати). Ще однією спільною рисою є те, що образ відносин з юнаками позбавлений романтизму (футбольні фанати). Специфічною характеристикою може бути названа слабка орієнтованість на сферу ділової активності у дівчат-скінхедів. Серед респондентів - учнів старших класів м. Таганрога найменш масовими є такі субкультури, як «панки» і «хіпі» - по 1,7%.

 

 

 

 

 

 

 

 

                         2.3.  Педагогічні рекомендації.  
Виходячи з соціально-педагогічної концепції А.В. Мудрика, соціально-педагогічну допомогу можна трактувати як зовнішня дія, яка надає особистості ресурс, якого бракує в якій-небудь конкретної соціальної ситуації. Допомога стає рушійною силою процесу активізації ресурсів, управління його використанням.  
Соціально-педагогічна допомога старшокласникам - представникам неофіційних юнацьких субкультур виникає на кордонах стихійної, щодо керованої і щодо соціально-контрольованої соціалізації, і більш-менш свідомого самозміни людини; має характер діалектичного компромісу:  
- При безумовному прийнятті вихованця, які б ідеї він не поділяв, інформування його про можливі соціальні санкції,  
- При вибудовуванні діалогу між культурою і субкультурою, пред'явлення загальноприйнятих зразків,  
- При організації руху думки в діалозі від суб'єктивних смислів школяра до соціокультурних значень, оснащення вихованця відсутніми засобами розуміння і самовираження.  
На основі ідей педагогічної герменевтики І.Д. Демаковой [10] представляється можливим сформулювати ще одна умова соціально-педагогічної допомоги старшокласникам - представникам неофіційних юнацьких субкультур - адекватність іміджу педагога - суб'єкта допомоги юнацької субкультурі, володіння педагогом референтної для старшокласників діяльністю.  
Зовнішній вигляд педагога повинен відповідати основним тенденціям моди, щоб привернути і розташувати до себе учнів, однак, елементи одягу не повинні виражати кращого ставлення до будь-якої із субкультур. Уміння словом і діями налаштувати людину на себе - є важливими складовими іміджу. У нашому випадку необхідно говорити про так звану стилізованої комунікації. Це вміння педагога використовувати адекватні для молодіжної субкультури способи передачі інформації, отримання відповідей, налагодження взаємовідносин, обміну думками. Стиль поведінки педагога не повинен вступати в протиріччя з основною метою надання соціально-педагогічної допомоги. Його манера дій повинна вселяти вихованцям довіру, почуття безпеки, відчуття порядності педагога, компетентності.  
Соціально-педагогічна допомога буде здійснюватися ефективно, якщо педагог володіє будь-яким видом занять значущим для представників юнацької субкультури (гра на гітарі, який-небудь вид спорту, брейк-денс, графіті, рольові ігри, тощо). Крім цього, педагог може володіти суміжними з субкультурними видами діяльності, наприклад: акробатичний рок-н-рол, художня гімнастика, спортивна аеробіка, дизайн та інше.  
Необхідною умовою успішності соціально-педагогічної допомоги старшим школярам - представникам неофіційних юнацьких субкультур є характер взаємодії педагога і старшокласника - конструктивний діалог що передбачає:  
- Наявність договору як культурного механізму, що регулює відносини між педагогом і старшокласником,  
- Спілкування будується виходячи з безумовного прийняття вихованця, які б ідеї він не поділяв і не пропагував,  
- Консультування вихованця про можливості соціального середовища, установ у вирішенні проблем соціалізації;  
- Емоційна підтримка як самого акту, і так і принципу свободи вибору.  
- Оснащення вихованцями відсутніми засобами саморозуміння.  
Важливою умовою ефективності соціально-педагогічної допомоги старшокласникам - представникам юнацьких субкультур є створення клубного спільноти на основі юнацьких субкультурних практик, що сприяє:  
- Розкріпаченню, прийняттю вихованцем себе,  
- Оволодіння школярем різними варіантами самопред'явленія в соціально прийнятних формах,  
- Освоєння вихованцем способами вирішення комунікативних завдань (у тому числі конструктивного діалогу з дорослими, з представниками інших субкультур). [19] 
Організація експериментувати і виражати у сфері юнацької субкультури здійснюється за допомогою конструювання своєрідних «карнавальних» майданчиків, де в ході різного роду забав, ігор, конкурсів, походів учасники можуть експериментувати зі своїм зовнішнім виглядом, приміряти атрибути представників тієї чи іншої субкультури. На карнавальних майданчиках важливу роль відіграє соціально-психологічна атмосфера розкутості, яка забезпечується захистом школярів від санкцій з боку суб'єктів соціального виховання і агентів субкультур. Для повноцінного експериментування, самовираження вихованців у сфері юнацької субкультури вихователь повинен приймати стилістику субкультури як модель самореалізації учнів.  
Як показало дане дослідження, в значній частині загальноосвітніх установ створення майданчиків для експериментування на матеріалі юнацької субкультури ускладнено внаслідок особливостей сформованого побуту виховної організації, тому дана складова може бути реалізована в позашкільній середовищі (заміський дитячий центр, заклад додаткової освіти, установи соціального обслуговування молоді).  
Методика надання соціально-педагогічної допомоги старшокласникам - представникам юнацьких субкультур потребує з'єднання групової та індивідуальної форм роботи. Це пов'язано з тим переліком завдань, які вирішуються в рамках кожної з форм і не можуть бути вирішені лише в одній з них. Так, організувати експериментування вихованців у способах самовираження можна лише у груповій роботі; обговорення сенсу значень, текстів субкультур найбільш ефективно здійснюється в полілозі. У той же час ситуація кожного з старшокласників особлива, що виникає у нього протиріччя вимагає конфіденційності обговорення, що можливо в рамках індивідуальної роботи педагога з вихованцем.  
Діяльність педагога з надання соціально-педагогічної допомоги у груповій роботі може бути розкрита через перелік педагогічних завдань, спрямованих на:  
- Створення в групі позитивного емоційного клімату;  
- Отримання підлітком досвіду конструктивної взаємодії з оточуючими;  
- Розширення знань про способи і варіанти вираження, представлення себе іншим;  
- Набуття досвіду самовираження в цій групі;  
- Освоєння способів обговорення, осмислення і розуміння значень символів і смислів, притаманних різних субкультур, усвідомлення своїх індивідуальних особливостей.  
Створення в групі позитивного емоційного клімату важливо для того, щоб школярі почувалися комфортно, ставилися один до одного терпимо, не боялися розповідати про себе, не соромилися експериментувати.  
Отримання підлітком досвіду конструктивної взаємодії з оточуючими передбачає організацію спілкування з формування готовності у вихованців до здійснення конструктивного діалогу з представниками інших субкультур, прояву толерантності до культури іншої людини.  
Розширення уявлень про способи та варіанти самовираження є консультування учнів з метою уникнення вихованцем негативних реакцій з боку оточуючих.  
Набуття учнями досвіду самовираження в групі - тут були сконструйовані майданчики для реалізації фантазій, самовираження вихованців у сфері юнацької субкультури. Проводилися рольові ігри, інсценування, демонстрації. Вихованцям надавалася можливість у процесі освоєння гри на гітарі вивчати і виконувати пісні, виступати на концертах.  
Освоєння способів осмислення ціннісних орієнтирів субкультури, а також розуміння себе, співвідношення уявлень про себе з характеристикою субкультури - у результаті отримання підлітком досвіду розуміння себе як представника субкультури. Тут нами була організована робота з текстами пісень з допомогою таких процедур як: контент-аналіз текстів, осмислення власної позиції по відношенню до тексту, написання рецензій та есеїв, пошук однодумців і опонентів, встановлення взаєморозуміння, обговорення. У процесі роботи цих майданчиків нами був організований ціннісно-смисловий діалог. [34] 
Соціально-педагогічна допомога в індивідуальній роботі включає: сприяння вихованцю у самовизначенні, посередництво в конфліктах з дорослими і однолітками, сприяння у прояві ініціативи та здійсненні самостійних дій спрямованих на гармонізацію відносин з оточуючими.  
Індивідуальна робота з вихованцем здійснюється в такій послідовності: встановлення особистісного контакту між педагогом і вихованцем; пошук і прояснення взаємних інтересів; прояснення ситуації і намірів кожної сторони; укладення договору про взаємодію з метою розв'язання індивідуальної проблеми вихованця; розробка відповідного плану дій, реалізація плану, поточний аналіз та корекція діяльності; рефлексія змін, що відбулися; визначення наслідків і перспектив розвитку індивідуальної ситуації дитини. Після реалізації договору можливий перехід до нового договору і нового етапу роботи за взаємної згоди вихованця та педагога.  

 

 

 

 

 

                            

 

 

                           Висновоки до другого розділу 
У цілому моє дослідження підтверджує обгрунтованість висунутого в гіпотезі припущення і дозволяє зробити ряд висновків:  
1. Специфічними проблемами, що виникають у старшокласників - представників юнацьких субкультур є: компенсація негативного ставлення до себе крайнім перебільшенням і міфологізацією своєї інакшості; вибір певного зовнішнього субкультурного образу, який підміняє ціннісне самовизначення при відсутності у вихованця відповідного соціального досвіду; конфліктність взаємин з дорослими та однолітками, що викликається провокуючим іміджем і некомпетентністю у спілкуванні.  
2. Соціально-педагогічна допомога забезпечить вирішення проблем соціалізації школярів - представників неофіційних юнацьких субкультур, якщо:  
- Педагог володіє референтним для вихованців видом діяльності, його імідж адекватний юнацької субкультурі,  
- Старшокласник бере участь в клубному співтоваристві, створеному на основі юнацьких субкультурних практик,  
- Взаємодія педагога і старшокласника представляє собою конструктивний діалог.  
3. Діяльність педагога в процесі надання соціально-педагогічної допомоги школярам - представникам неофіційних юнацьких субкультур передбачає: створення в групі позитивного емоційного клімату; сприяння учням у придбання необхідного соціального досвіду (конструктивного міжособистісного взаємодії, самовираження в групі, обговорення, осмислення і розуміння ідеології субкультури і розуміння себе ), розширення уявлень про способи та варіанти самовираження, допомога вихованцю у самовизначенні, здійснення посередництва в конфліктах з дорослими і однолітками.  
4. Викладені в дослідженні висновки і рекомендації не претендують на остаточне і вичерпне рішення заявленої проблеми. Зокрема, в більш детальному вивченні потребують питання:  
- Диференціації соціально-педагогічної допомоги школярам - представникам юнацьких субкультур в залежності від соціокультурних особливостей (регіону, типу поселення, освітнього закладу і т.п.),  
- Підготовки і перепідготовки кадрів для здійснення соціально-педагогічної допомоги школярам - представникам юнацьких субкультур.  
Молодій людині потрібно визначити межі своїх реальних можливостей, дізнатися, на що він здатний, утвердитися в суспільстві. Підтвердженням цьому може служити наступна цитата Еріксона: «Молода людина повинна, як акробат на трапеції, одним потужним рухом опустити поперечину дитинства, перестрибнути і вхопитися за наступну щаблину зрілості. Він повинен зробити це за дуже короткий проміжок часу, покладаючись на надійність тих, кого він повинен відпустити, і тих, хто його прийме на протилежній стороні ».  
 
  

                                                      Висновок.

В розвиненому суспільстві  виникнення альтернативних форм культури - незворотний процес. Спроби заборонити, знищити субкультуру породжують протести, агресивні групи. Культура демократичного суспільства повинна  поглинати, переосмислювати ці гілки.Для молодої людини нове неформальне об'єднання - не забава, а необхідність. Тут хаотична зміна пристрастей - після музики йде підстригання, потім танець, потім прикраса в носі. Бо це немає значення. Просто потрібний новий фірмовий знак, клич, на який звернуть увагу. Так іде самореалізація особистості. Головне, що дає молодіжна субкультура - самореалізуватися, суб'єктивно втілитися, тобто оправдати своє перебування в цьому світі. Крім самореалізації субкультура також допомагає реалізувати і інші функції. 
   Інструментальна функція. Це переслідування явної цілі (захистити пам'ятники історії, архітектури, прагнення відновити національну культуру) та розмитої неусвідомленої цілі (стати сильним фізично чи розумово, утвердитися в очах ровесників, заставити себе поважати). 
   Компенсаційна функція. В сім'ї, школі, вузі особистість відчула себе замкнутою, обмеженою рамками обов'язків і соціальних очікувань, залежною від батьків, педагогів. Участь в неформальних групах компенсує відсутність особистої незалежності. Інша справа, що особистість замикається в залежності від лідера, певних правил поведінки, тобто незалежність є відносною, але самовідчуття її виникає. 
   В цілому, альтернативні культури ведуть до збагачення і омолодження всіх інших культур. Велика кількість молодіжних субкультур повинна спонукати суспільство до розвитку національної культури, що вбере в себе кращі здобутки альтернативних форм культури Завданням сучасного дослідження молодіжної субкультури повинно бути відмова від негативних упереджень і диференційований підхід до оцінки формальних і неформальних молодіжних груп, у яких світогляд і діяльність відрізняються від загальноприйнятих. Одне з завдань освітніх закладів є об'єднання соціально числа представників позитивно спрямованої молодіжної субкультури навколо спільної для всіх мети - відродження національної культури, що вбере в себе здобутки складових культур.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                  Додатки

Панки.  Як вже було згадано, панк-рок спричинив появу нових образів життя, так званих нових соціальних субкультур, найпопулярнішою з яких була панк субкультура.

Отже дамо невеликий опис-характеристику панк стилю:

Ідеологія: Панки притримуються різних політичних поглядів, але більшість підтримує соціально спрямованні ідеології. Поширеними поглядами є досягнення власної свободи та повної незалежності, нонконформізм, принципи покладатися лише на самого себе і не піддаватись на провокації. Також досить поширеними є погляди анархізму, нігілізму, антирасизму та антінаціоналізму. Також зустрічаються й аполітичні особи. Варто зазначити, що панки першої хвилі прагнули повернути рок-музиці її жанрові особливості, які з часом відняла масова комерціалізація музикальної творчості.

Як це не дивно існують  навіть літературні жанри, що пов'язані  з переконаннями панків: кіберпанк, стімпанк, тощо.

Поведінка та розваги: Майже усі вважають, що панки це люди, які не поважають оточуючих і у котрих лише одна ціль - напитися та відтягнутись по повній з друзями. Взагалі то, за великим рахунком, вони мають рацію, але не всі панки однакові. Велика кількість з них чесно дотримується поглядів на життя  і прямує за ними. Значна частина панків не вживає алкоголю. Із розваг можна виділити: екстремальний спорт, відвідування фестів та концертів, проведення часу у барі, тощо.

Панк субкультура зародилась відносно давно, і має прекрасну  ідеологічну базу, що дало змогу  їй здобути неймовірну популярність.

 

Мупі-готи і перкі-готи  
 
Готична естетика поєднує масу різноманітних за стилем речей: мережива, чорний оксамит, шкіру, латекс, вініл, ланцюги, залізні колючки на браслетах, нашийники, масивні й не дуже прикраси, корсети, важкі черевики (зазвичай марок Steel, Camelot, Busta Greep тощо), тонкі залізні каблуки, стриптизерські босоніжки й туфлі, чорні сітки та багато-багато різних аксесуарів: сумочок і рюкзаків у вигляді трун, прикрас у вигляді різних типів хрестів (найпоширеніші — кельтський, рівнораменний і християнський без косої риски, дуже рідко трапляються хрести Святого Павла), орнаменти з костей, черепів, потоків крові на одязі, шкіряні обрізані рукавиці й рукавички мереживні тощо. Улюбленою прикрасою готів є срібний анк на ланцюжку. Це єгипетський символ вічного життя. Чому саме він?  
 
Річ у тому, що в одному з культових готичних фільмів "Голод" головні герої (в ролях Девід Боуі та Катрін Деньов), сучасні вампіри, пили кров, не кусаючи жертв, а роблячи на їхніх тілах ранки ножичками у формі анків. Звідти й пішла історія головного символу готики. До речі, саундтрек до цього фільму написав постпанк гурт Bauhaus. Інший символ — філософська голова, — винайдений гуртом The Sisters of Mercy, зображує голову людини, вписану в пентаграму. Це натяк на те, що готика — не просто симпатія до жанру жахів, любов до містики, а ще й надання таким симпатіям особливого змісту; пошуки сенсу життя, відповідей на одвічні запитання тощо. У принципі, в текстах The Sisters of Mercy багато цікавих думок і справжньої якісної поезії, наповненої серйозним філософським змістом. Незважаючи на гарне пояснення, особисто я ще жодного разу не бачила гота, який би носив на собі символ філософської голови. Як не крути, анк — це найпопулярніший міжнародний символ готики.

 

 
Зовнішній вигляд гота залежить від  його музичних уподобань і від  того, яким готичним стилям від надає  перевагу. Як на мене, ділити готів на "види" й "підвиди" — смішно, але класифікація все ж таки існує, і багато готів її застосовують.  
 
Отже, існують дві основні категорії: мупі-готи (готи "старої школи", депресивні, самотні, замкнуті, й не для показухи, а начебто насправді) і перкі-готи (для них головне — це імідж, замкнутість і депресії їх не турбують).