Субкультури

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 14 Марта 2012 в 23:40, курсовая работа

Описание

Актуальність теми дослідження - полягає в тому, що увага багатьох сучасних дослідників привертає проблема соціального розвитку і соціального виховання нового покоління, розвиток молодіжних субкультур та іх вплив на підлітків, та на роботу соціального педагога з підлітками. Особливий інтерес викликає проблеми впливу суспільства і оточення на адаптацію та розвиток підлітків.
Практична значущість - н

Содержание

Зміст
Вступ_________________________________________________________2
Розділ 1. Теоретичні основи дослідження впливу молодіжної субкультури на зміст роботи соціального педагога з підлітками______________________6
1.1. Теоретичні засади поняття субкультура_________________________6
1.2. Характеристика молодіжної субкультури та її вплив на підлітків______________________________________________________10
1.3. Методологічний опис молодіжної субкультури__________________24
Висновки до першого розділу____________________________________27
Розділ 2. Емпіричні дослідження впливу молодіжної субкультури на зміст роботи соціального педагога з підлітками__________________________29
2.1. Дослідження впливу субкультури на соціальне виховання підлітків. 29
2.2. Аналіз результатів дослідження особливостей впливу молодіжної субкультури на підлітків________________________________________33
2.3. Педагогічні рекомендації____________________________________35
Висновки до другого розділу_____________________________________ 40
Висновки______________________________________________________42
Додатки_______________________________________________________44
Список використаних джерел_____________________________________54

Работа состоит из  1 файл

Курсовая СУБКУЛЬТУРИ.docx

— 100.75 Кб (Скачать документ)

Ще одним феноменом  готики є андрогінна зовнішність. Не можу з упевненістю сказати, звідки це взялося й хто саме таке придумав, але нерідко хлопці-готи з довгим чорним волоссям, у довгих шкіряних спідницях, із довгими чорними нігтями й у кофтах-сітках бувають схожі на дівчат. Особливо коли ще й губи нафарбовані. Моєму знайомому якийсь дідусь на Петрівці колись гукнув услід: "Фу, бєсстижая! Хоть би ліфчік надєла!" Самі готи, між іншим, ніколи не проти посміятися з власного іміджу.

Хіппі. Стосовно ж руху, що веде своє коріння з 60-х, то тут все було значно серйозніше. Для його виникнення існував ряд соціальних та культурних причин, які не в останню чергу були викликані і другою світовою війною. Річ у тому, що після перемоги на Гітлером, західний світ опинився перед необхідністю якось перебудовуватися і підлаштовуватися під нові реалії геополітики. З середини 50-х почали міцнішати консервативні умонастрої, що у філософії вилилося у течію "структуралістів", які наполягали, що все життя - це певна структура. І кожна людина повинна виконувати відведену їй роль.

Але паралельно з цим у повітрі того часу уже незримо був присутній дух революції, вибух якої припав на студентські виступи 68-го року. І тут хіпі проявили себе цілком життєздатною силою у боротьбі з консерваторами і ретроградами. Основна частина цієї субкультури складалася із дітей цілком забезпечених батьків. Під впливом східних містиків, які проповідували пошуки гармонії і щастя за межами матеріального світу, тисячі хлопців і дівчат, втікали з дому, поселялися комунами і жили ні від кого незалежним життям, відрощуючи якомога довше волосся.

Волоссю хіпі надавали неабиякого значення. В одному з найвідоміших маніфестів хіпі - "Маніфесті Сталкера" написано: "Недаремно споконвіків бунтарі, які протестували проти надмірної раціоналізації суспільного життя, люди мистецтва - художники, музиканти, поети - не дуже поважали перукарів . Волосся - це наче антени, які дозволяють вловлювати найтонші коливання фізичних і біологічних полів".

Окрім розкішних патлів на голові. Хіпі мали і інші форми відзнак, найвідомішою з яких є "фенічка", або "фенька", котра вважається вершиною хіповського самовираження. Фенька може бути якою завгодно. Саме слово походить від вільної інтерпретації англійського "thing", тобто "річ". Початково так називалися будь-які дрібнички, які дарувалися одне одному. Пізніше, так стали називати прикраси, причому виключно саморобні. Найчастіше "феньки" це сплетені з бісеру браслети, які крім функції декору несуть і інше смислове навантаження. Для того, щоб зрозуміти приховане послання, зашифроване у ній, треба звернути увагу на кольори, розміри, стиль виробу. Крім того, у більшості "феньок" існує своє ім."я, яке придумує сам автор. Звісно, що існують і легендарні феньки. Які переходять з рук в руки.

Окрім зовнішніх прикрас і яскравого  одягу, дуже часто хіпі асоціюються у людей і з вживанням наркотиків. Починаючи з 60-х років, коли різні психотропні речовини почали активно використовуватися молоддю для "пробудження своєї духовної і творчої потенції", хіпі не стояли осторонь цього процесу. В історію вони потрапили з двома наркотиками - коноплею, та LSD. Відкидаючи всі звинувачення у наркоманії, вони завжди наводили цитату відомого дослідника Теренса Маккени: "Я виступаю на захист психоделіків не тому, що вважаю їхнє вживання справою простою і легкою, а тому, що часто це єдиний засіб. Все інше - неефективне. Якби слова були хоч трохи дієві, то людям би вистачило однієї Нагірної проповіді". Прикриваючись цим великомудрим філософствуванням, хіпі вживали наркотики, як вони це називали, для розширення власної свідомості

Скінхеди. Субкультура скінхедів не зберегла для історії точну дату свого зародження. Достеменно відомо, що це сталося десь у портових містах Великобританії наприкінці 50-х - початку 60-х років двадцятого століття. Якщо спробувати творчо підійти до цього моменту, то можна намалювати таку картину. Звичайні британські хлопці зі звичайних, небагатих сімей після звичайного трудового дня сиділи собі в пересічному пабі і пили пиво в очікуванні чергового конфлікту з матросами з торгових суден. Довго чекати не доводилося, приходили матроси і давали хлопцям доброго прочухана . Котрогось разу після бійки хлопці поголилися налисо, що дуже зручно у вуличних бійках (звідси і походить назва "скінхед" skinhead - в перекладі з англійської - гола голова), відірвали від своїх курток коміри, підкотили штани і взули свої робітничі черевики Dr. Martens. Вигляд у них був якщо і не страшний, то, принаймні, агресивний. Щоправда, матросів це все одно не лякало і вони переважно таки давали хлопакам по дупі, але сам імідж міцно засів у головах мешканців робітничих районів, які почали його наслідувати і швидко поширили цю моду по країні.

Саме  в цей час у Лондоні почали селитися вихідці з Ямайки. Вони шукали тут пристойну роботу, але дуже часто її і не могли знайти, тому проводили багато часу на вулиці, збиваючись у групи, які називалися rude-boys - "грубіяни" (до речі, "руді-боєм" у молодості був відомий музикант Боб Марлі). Біла молодь часто навідувалася у квартали чорних, цікавилася їхньою культурою і саме з того часу походить захоплення скінхедів музичним стилем "ска", який і став на початках мало не офіційною музикою субкультури. Ну, і ще одна річ поєднувала в той момент чорних і білих хуліганів: і одні й другі були любителями "святого" напою - пива.

Політичні переконання скінхедів тоді визначені  не були. Точніше вони існували, але  абсолютно різні, як і сама молодь. Серед чорних були любителі побазікати про чорношкіре братство, а серед білих знаходилися такі, що співчували правим рухам, хоча расизму і шовінізму як офіційної ідеології скінхедів ніколи не існувало. Навпаки, частенько бувало так, що скінхеди спільно з чорними руді-боями атакували представників середнього класу teddy boys, до яких відчували класову ненависть і билися з рокерами-расистами, яких часто наймали охороняти мітинги правих партій.

Хіп- хоп. Для початку відразу варто внести певну ясність у термінологію, тому що останнім часом, зважаючи на навалу гіп-гопу в молодіжну культуру, доводиться чути підміну цього поняття словом “реп”. Отож “реп” – це виключно музичний стиль, в той час як “гіп-гоп” є тією субкультурою, про яку нижче піде мова, і яка окрім репу вбирає в себе ще і ді-джеїнг, ґрафіті, специфічну форму одягу, деякі види спорту, брейк-денс та ін., а відповідно, є значно ширшим поняттям, аніж просто “реп”.

Історія гіп-гопу – це приклад того, як буквально  за одне покоління босяцький фольклор американського негритянського ґетто  перетворився на світовий мейнстрім, а дворові хулігани – на світових суперзірок.

Почалося  все приблизно у 1969-му році у “чорних” кварталах Нью-Йорка, які називаються  Південний Бронкс. Легенда свідчить, що започаткував цей рух DJ Кул Херк, який запустив у мову слівце "b-boys" (скорочення від "break boys", тобто, “ламані хлопці”, ті, які танцюють брейк). Але суспільство розшифрувало це як "bad boys" (хулігани), а їхніх подруг охрестили "flygirls" – тобто “мушки” – крикливо одягнені і густо намальовані дівчата з вулиці. Зрозуміло, що це ще не був гіп-гоп (саме слово у 1974 придумав Африка Бамбаатаа), але початок було покладено.

Тому  ідеологія була чітко сформована з того, що було під руками. А оскільки початково гіп-гоп формувався у системі гетто і був формою самозахисту чорних і своєрідним виявом протесту – то ідеологи, імена яких до нас не дійшли, вирішили на цьому і базувати свої маніфести. Отож гіп-гоп став виявом протесту, причому в найпростішій, лозунговій формі. Але якщо спершу це був расовий протест чорних проти расизму білих, то з подальшою комерціалізацією руху расистська тема відійшла на другий план, а на головні ролі вийшов чистий протест – незалежно проти кого чи чого він був спрямований. У гіп-гопі почало з’являтися все більше білих облич і вони, як це властиво білим, таки змогли протиснути на передові позиції «свого», якого звати Емінем. Продажі його альбомів у кілька разів перевищують найближчого чорношкірого конкурента, а сам він є справжнім адептом гіп-гопу, хоча зараз побутує жарт про те, що спершу Майкл Джексон зі шкіри ліз, щоб співати і виглядати як білий, а тепер Емінем з усіх сил старається щоб співати і виглядати як чорний.

Читка (читання репу) – при нескладності, на перший погляд цього уміння, воно вимагає від майстра значно більше старань, аніж може видатися на перший погляд. Читання текстів повинно бути не монотонним, а таким, щоб запам’ятовувалося. Тому величезна увага приділяється правильному підборові рим, інтонацій, і велика увага приділяється алітерації.

Брейк (бі-боїнг) як його іще називають – танцювальний елемент даної субкультури. Описувати його надзвичайно складно. Це точно той випадок, коли краще один раз побачити . а побачити можна майже у всіх кліпах реперів, а останнім часом і не тільки у їхніх кліпах.

Ґрафіті – оригінальні малюнки на стінах та інших поверхнях міста, які зроблені балончиками з фарбою. Для графіті майже обов’язковою є присутність тексту в малюнку, хоча останнім часом спостерігається поступовий відхід від цього канону і перехід до просто живопису. Ґрафіті ще називають бомбингом, від слова “бомбити”, а воно, в свою чергу, походить від слова “бомба” – так у 80-х називалися зображення ґрафітчиків на будинках, у переходах, на мостах .

Ді-джеїнг – музичний супровід для репу і брейку, хоча, діджеїнг може існувати і окремо. Традиційно для нього використовуються вінілові платівки, які крутять ді-джеї. Як один з підвидів ді-джеїнгу існує «скретчінг» (від англ. Scratch – подряпина). В цьому випадку з платівок видобувають специфічний звук який виникає від контакту вінілу та звукознімальної голки.

Репери Як музичний напрям реп виник в середині 80-х, будучи музикою „чорних кварталів” міст США, реггі та суміші різних напрямів. Його називали -- „що бачу, про те і співаю”. В Україні поширився в 90-х рр. Репери -- прихильники музичного стилю „реп”, танцстилю хіп-хоп, сучасної негритянської культури. Характерна підвищена корпоративність та психологічна потреба в спілкуванні з однолітками. Найвище цінують індивідуальність. Класичний прикид українського репера: штани „дизелів та дуті (пухові) короткі куртки, всі речі на кілька розмірів більші. Мають власні тусовки (в клубах), внутрітусовочні правила (знання біля 40 реп-груп та вміння розпізнавати їх за мелодіями). Переважно складаються з підлітків від 12 до 18 років.

Рейвери Як музичний напрям, рейв виник в середині 80-х років. Це симбіоз чиказького „хауса” та детройтського „техно”. В Україну потрапив у середині 90-х рр. Рейв („кислотна тусовка”) -- музика диск-жокеїв. Ритміка її нагадує ритуальні племінні танці, які приводили до стану трансу. Тому на тусовках рейверів переважає атмосфера „небуденності”, „ейфоричного трансу”, що межує з містичними відчуттями. Зовнішня атрибутика відрізняється синтетичністю та яскравістю кольорів одягу, наявністю різних додаткових речей („пірсинг” -- проколювання різних частин тіла сережками). Рейв -- середовище, де „кожен чує лише те, що хоче почути, і говорить те, що хочуть почути від нього інші”. Учасники рейв-клубів схильні до вживання напівтяжких наркотиків, слабоалкогольних напоїв. Рейв-клуби підлітків поширені у всіх містах України.

Брейкери Об'єднані на основі спільного інтересу до танців типу брейк. Мета -- пропаганда брейк-танцю і виконання його великими групами. Зовнішній атрибут --- вузькі темні окуляри. Новітній брейк-данс відродився на базі спід-репу та швидкісної музики, увібравши деякі особливості брейк-дансу 80-х (стиль „я робот”). Проте перевага надається „нижньому брейку”, який включає елементи акробатики та спортивного танцю. Збираються на тусовках (разом з реперами), щоденних тренуваннях, займаються спортом, не палять.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                  Список використаниї джерел

 

  1. Айзенштадт Ш. «Модернізація, протест і зміни» 1966, «Традиція, зміни і сучасність» 1973.
  2. Башкатов І.П. Психологія неформальних підлітково молодіжних груп «Інформ- печать» 2000.
  3. Бєлавіна Т. І. Деякі аспекти становлення молодіжної політичної субкультури в Україні // Проблеми політичної психології та її роль у становленні громадянина Української держави. — К., 2001. Вип. 3. - С.156 - 160.
  4. Венгер А. Л., Слободчиков В. І., Ельконін Б. Д.: Проблеми дитячої психології і наукова творчість Д. Б. Ельконіна 88'3.
  5. Вишневський Ю.Р., Рубіна Л.Я. Соціальний вигляд студентства 90-х років / / Соціологічні дослідження. 1997. № 10.
  6. Гацкова Є. І. Молодь і сучасність. М. «Инфра». 2001.
  7. Гуревич П. С. Культурологія. М. «Знання». 1996.
  8. Гусейнов М.М. Етична думка. М. Видавництво політ. літератури.1998.
  9. Демакова І.Д. Виховна діяльність педагога в сучасних умовах. АСТ .2007
  10. Заморуєва В.І. Підлітки. Що з цим робити? «Соціальний педагог. Шкільний світ» 2010.
  11. Іванов О.В. Освітньо- профілактична робота у молодіжному середовищі.

«Соціальний працівник» №15

  1. Кон. І.С. «Психологія ранньої юності».
  2. Краківський А.П. "Про підлітків" - М., 1970р.
  3. Крутецкий В.А., Лукін Н.С. "Психологія підлітка" - М., 1965 ..
  4. Кулаков С.А. На приеме у психолога - подросток: Пособие для практических психологов. - СПб., 2001. - 350 с.
  5. Лісовський В.Т «Соціологія молоді» - СПб., 1996.
  6. Макаренко А.С. "Принципи соціального виховання". 1986.
  7. Мід М. «Культура і світ дитинства» (зб. пер. На рус. Яз., 1988).
  8. Ольшанський Д.В. "Неформали: груповий портрет в інтер'єрі" - М: Педагогіка, 1990.
  9. Пушкар В.В. Субкультурні особливості сприймання музичних творів: Автореф. дис. ... канд. психол. наук. 19.00.01.—К., 1998. — 18 с.
  10. Руткевич М.Н., Рубіна Л.Я. Суспільні потреби, система освіти, молодь. М.: Політвидав, 1988.
  11. Савельєв Ю.Б. Взаємодія субкультур як фактор соціокультурного розвитку : Автореф. дис. ... канд. філос. наук. 09.00.03.— К., 1997. — 26 с.
  12. Сенченко Н.А. Вивчення впливу вітчизняної рок-культури на свідомість студентської молоді. Москва, 2000.
  13. Сенченко Н.А. Соціально-педагогічна допомога школярам - представникам юнацьких субкультур Збірник статей / За ред. Б.В. Купріянова. - Кострома; 2004.
  14. Сінькевич Н. Особливості формування морально-ціннісних орієнтацій у дівчат-підлітків // Рідна школа. - №12. - 2000. - С.22-23
  15. Смелзер. М. Соціологія. М. «позов-інфо». 1994
  16. Соколов К.Б. Субкультуры, этносы и искусство: концепция социокультурной стратификации// Вест. Российского гуманитарного научного фонда. — 1997. - №1. — С.134 — 143.
  17. Сорокін П. "Людина. Цивілізація. Суспільство »- М. 1992.
  18. Степенко М. В. Неформальні молодіжні рухи «Історія в школі» №3 2009
  19. Субкультурные объединения молодежи: критический анализ : Репринты докладов Всесоюзной научной конференции "Культура и ее роль в активизации человеческого фактора". - АН СССР, Ин-т философии, 1987. — 99 с.
  20. Тротасова  І.С. Соціальна педагогіка «Діловий журнал для соціальних робітників та педагогів» 2008
  21. Федорова Ю.Г. Молодіжна субкультура, як соціально- педагогічне явище. «Соціалізаціяособистості. Педагогічні науки» 2006
  22. Франкл В. «Людина в пошуках сенсу. М. 1995.
  23. Чупров В.І., Черниш М.Ф. Мотиваційна сфера свідомості молоді. Стан і тенденції розвитку. М., 1993.
  24. Ельконіна Д. Б. "Розвивальне навчання". М. 1993.
  25. Ерік Г. Еріксон Ідентичність: юність і криза / / Пер. з англ. / Заг. ред. і предисл. Толстих А.В. - М.: Видавнича група «Прогрес», 1996.
  26. Ярошевський М.Г. "Соціальне виховання". М. 1997.
  27. Яришева Н.І. Любіть їх такими, які вони є. Молодіжні неформальні обєднання. «Соціальний педагог. Шкільний світ.» 2011

Sub-Culture.ru

 
 

Информация о работе Субкультури