Аналіз і аудит фінансових результатів

центри прибутку (сегменти діяльності) – це облікові конструкції  управлінської бухгалтерії, призначені для отримання інформації, необхідної для прийняття стратегічних рішень, виходячи з результатів реалізації продукції по зонах країни або  світу, по категоріях населення. На відміну  від центрів відповідальності вони є штучно створюваними структурами  в управлінській бухгалтерії, результати по яких виявляються періодично (один раз в 6 місяців, рік) для прийняття  стратегічних рішень, пов’язаних з  освоєннями нових технологічних  процесів, ресурсів, проведенням нових  капітальних вкладень, проникненням на нові ринки.

По центрах відповідальності і прибутку визначається маржа чи результат, що обчислюється виходячи з  часткової собівартості.

Економічний взаємозв’язок  між фінансовою і управлінською  бухгалтеріями на французьких підприємствах  здійснюється за допомогою спеціальних  відображуючи рахунків, які призначені для відображення з фінансової в управлінську бухгалтерію залишків ресурсів на початок і  кінець періоду, витрат і виручки від реалізації за певний період.

У Молдові фінансовий результат  визначається лише розрахунковим шляхом, тобто співставлення сум всіх рахунків доходів і витрат без  бухгалтерських запасів, так як протягом року суми з рахунків доходів і  витрат не підтягається взаємопогашенню. Враховуючи, що податок з доходу також є видом витрат, в баланс записується чистий прибуток (збиток) [40].

Тільки в кінці звітного періоду фінансовий результат визначається системними записами. Але використовувати  лише рахунки доходів і витрат неможливо, так як їх досить багато. Тому суми із зазначених рахунків зводяться  на спеціальному рахунку 351 “Підсумковий результат,” а в кінці року переноситься на рахунок 333 “Чистий прибуток (збиток) звітного періоду.”

У Люксембургу передоплата  та відстрочені доходи відображають в балансі окремо, а нараховані доходи та витрати включаються відповідно до складу дебіторської та кредиторської  заборгованості [41].

Новостворені компанії відраховують обов’язковий резерв на 5% від прибутку кожного року до тих пір, поки цей  резерв не досягне 10% статутного капіталу. Прибуток (збиток) за звітний період відображається в балансі до розподілу, адже тільки річні збори акціонерів приймають рішення про те, як розподілити  прибуток за звітом директорів.

У Польщі чистий прибуток (збиток) поточного року відображається в  балансі узагальнено, так як його використання залежить від рішення, яке приймається на щорічних зборах акціонерів. Величина прибутку (збитку), відображена в балансі, повинна  бути еквівалентною чистому результату, зменшеному на суму відрахувань із прибутку (величині, відображеній на рахунку  «Прибутки і збитки»), основну  частину яких складають податки [41]. 

Досвід обліку різних країнах  відрізняються одні від одного, визначити  типові моделі розвитку бухгалтерського  обліку, що має особливе значення для  кращого розуміння можливостей  їх змін під впливом факторів зовнішнього середовища, для передбачення проблем, з якими може зіткнутися країна, а також для вибору допустимого рішення на основі досвіду країн з подібними моделями розвитку бухгалтерського обліку.

Отже, дохід визнається як збільшення економічних вигод протягом облікового періоду у вигляді  надходження або збільшення власного капіталу, крім випадків, пов’язаних із внесками учасників власного капіталу.

 В кожній країні визнання доходу відбувається відповідно до власних нормативних документів, проте є 2 спільні критерії:

- суму доходу можна достовірно визначити;

- очікується надходження  майбутніх економічних вигод.   

Щодо витрат, то в кожній країні їх відображення зумовлене тим, яку систему обліку використовує підприємство: директ-костинг або стандарт-кост, які витрати включають до собівартості, а які ні.

На закінчення важливо  відзначити, що на даному етапі розвитку економіки України, відбувається гармонізація в бухгалтерському обліку, Положення (стандарти) бухгалтерського обліку розробляються на підставі Міжнародних  стандартів бухгалтерського обліку. Тому розбіжності між вітчизняним  та зарубіжним досвідом щодо фінансових результатів не значні.

Висновки до розділу 1

За результатами проведеного  дослідження можна зробити наступні висновки. В першому розділі було розглянуто економічну сутність фінансових результатів, принципи та оцінку в обліку, їх нормативно-правову базу та міжнародний  досвід.

Такий економічних показників як фінансовий результат є одним  з найважливіших , який узагальнює усі  результати господарської діяльності та надає комплексної оцінки ефективності цієї діяльності, від кінцевого результату діяльності підприємства залежить його майбутнє, тому важливо отримати прибуток для подальшого розвитку підприємства.

Фінансовий результат  – це прибуток або збиток, який отримає  господарюючий суб’єкт внаслідок  своєї діяльності, виражений  у  вартісній (грошовій) формі.

Згідно з П(С)БО 3 перераховуються  такі показники, як дохід, витрати, прибуток та збиток.

Облік фінансових результатів  відповідає Закону України ”Про бухгалтерський облік та фінансову звітність  в Україні” від 16.07.99р. затверджений наказом Міністерства фінансів України  №996-XIV зі змінами і доповненнями.

З метою визначення фінансового  результату використовується П(С) БО 3 «Звіт про фінансові результати»,  П(С) БО 15 «Дохід», 16 «Витрати», 17 «Податок на прибуток».

На даний час існують розбіжності між П(С)БО та МСФЗ, незважаючи на те, що МСФЗ є основою створення П(С)БУ. Зміст основних принципів за МСФЗ та П(С)БО є близькими, але групування їх має відмінності.

 У Концептуальній  основі МСФЗ наведено два основоположні  припущення – безперервності  та нарахування і відповідності  доходів і витрат.

У Законі (ст. 4) також  наведено вказані принципи, але не як основоположні, а як пересічні  принципи у числі десяти принципів  ведення обліку і складання звітності.

 У П(С)БО 3 і у формі Звіту про фінансові результати на відміну від МСФЗ 1, не передбачено відображення іншого сукупного прибутку (збитку), зокрема, від переоцінки активів. Вказані дані відображаються у Звіті про власний капітал.

За МСФЗ 1 у Звіті про зміни у власному капіталі слід наводити дані про кожну статтю доходу та витрат за період, а також дані про загальний прибуток та загальні витрати за період. У Звіті про власний капітал, форма якого встановлена у додатку до П(С)БО 5, наводяться лише дані про чистий прибуток (збиток).

МСФЗ 34 передбачає надання проміжної фінансової звітності у складі повного комплекту фінансових звітів (як передбачено МСФЗ 1), або комплект стислих фінансових звітів (за МСФЗ 34) за період, який є меншим, ніж звітний період.

    У національних П(С)БО відсутній окремий стандарт для проміжної звітності, її склад визначено П(С)БО 1 (п. 12). Зміст показників Балансу і Звіту про фінансові результати (до складу проміжної фінансової звітності входять лише ці дві форми) за квартал такий же, як і за рік.

У всьому діловому світі  відомості про формування і використання прибутку розглядаються як най значуща  частина фінансової звітності підприємства. В більшості країн законодавчо закріплено декілька форм звіту про прибутки та збитки, серед яких господарюючі суб’єкти мають право обирати таку, яка найточніше представляє елементи результатів діяльності.

Облік фінансових результатів, як і інших об’єктів організації  передбачає кілька послідовних питань: організаційне забезпечення на підприємстві, кадрове, також організація роботи з персоналом, детальніше  розглянемо в розділі 2.