Аудиторські ризики. Помилки и шахрайство

Важливим поняттям в аудиті є  поняття суттєвості. У зв’язку з притаманними аудиту обмеженнями аудитор не в змозі і не повинен встановлювати достовірність фінансової звітності з абсолютною точністю. Крім того, сама система бухгалтерського обліку не передбачає абсолютної точності інформації, яка міститься в фінансовій звітності (у балансі, наприклад).

Оцінка рівня суттєвості є предметом  професійного судження (професійної  думки) аудитора. Аудитор встановлює припустимий (допустимий) рівень суттєвості при розробці плану аудиту як кількісну  величину.

Фінансова звітність та інша обліково-економічна інформація, як відомо, має схильність до перекручень, які можуть бути результатом помилок та шахрайства. Перекручення, які можуть мати місце у фінансовій звітності, класифікуються за двома ознаками:

- ненавмисне перекручення;

- навмисне перекручення.

Класифікація перекручень є  юридичною проблемою, тому вона не може вирішуватись аудитором.

Згідно з Міжнародними стандартами аудиту термін «помилка»  означає ненавмисні перекручення (похибки) фінансової звітності, такі як:

• арифметичні помилки або описки в первинних документах, облікових регістрах та фінансовій звітності;
• пропущення фактів та їх неправильна інтерпретація;
• неправильне використання облікової політики.

Згідно з Національними  нормативами аудиту «помилка» —  ненавмисне перекручення фінансової інформації в результаті арифметичних або логічних помилок в облікових записах і розрахунках, недогляду в дотриманні повноти обліку, неправильного представлення в обліку фактів господарської діяльності, наявності складу майна, вимог і зобов’язань, невідповідне відображення записів в «обліку»

Згідно з Міжнародними стандартами  аудиту термін «шахрайство» означає  навмисні дії однієї або кількох  осіб з числа керівників або співробітників суб’єкта або третіх осіб, які призвели до неправильного подання фінансової звітності. Аналогічне визначення наведено і в Національних нормативах аудиту в Україні, а саме: «шахрайство — навмисне неправильне відображення і представлення даних обліку і звітності службовими особами і керівництвом підприємства».

Згідно з Міжнародними стандартами  аудиту ознаки шахрайства мають такі дії навмисного характеру :

• маніпуляція, фальсифікація, змінення облікових записів і документів;
• незаконне привласнення активів;
• приховування або пропущення інформації про операції в документах, облікових записах;
• відображення в обліку неіснуючих операцій;
• неправильне використання облікової політики;
• неправильна оцінка активів та неправильне їх списання;
• невідповідне відображення записів в обліку.

Помилки та шахрайство можуть мати місце  в обліково-економічній інформації з різних причин, які поділяють на зовнішні (наприклад, стан національної економіки, стан галузі діяльності, можливість банкрутства тощо)та внутрішньогосподарські (недосконала організація управління та/або обліково-економічної роботи, зміни облікової політики, наявність нетипових операцій, зміни облікової політики, неадекватність витрат отриманим товарам, роботам, послугам і доходів обсягам реалізації та інших операцій тощо).