Класифікація і облік витрат виробництва

     ЗМІСТ 

     Вступ 

1. Визначення, визнання та класифікація витрат виробництва
2. Облік прямих виробничих витрат
3. Облік загальновиробничих витрат
4. Зведений облік витрат і визначення собівартості готової продукції

 

     Висновки 

     Список  використаних джерел 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВСТУП 

  Процес  виробництва є сукупністю операцій з виготовлення продукції та одним  з основних процесів господарської  діяльності. У процесі виробництва  використовуються природні ресурси, сировина, матеріали, паливо, енергія, трудові  ресурси, основні засоби, здійснюються інші витрати. У зв'язку з цим на рахунках бухгалтерського обліку повинна своєчасно, повно та правдиво відображатися інформація про фактичні витрати на виробництво продукції, яка використовується для обчислення (калькулювання) фактичної собівартості окремих її видів, а також для контролю за раціональним використанням трудових, матеріальних і фінансових ресурсів. Майбутній прибуток підприємства створюється, в основному, на стадії виробництва, оскільки найбільш надійним і чесним способом його отримання є постійне скорочення витрат і зниження собівартості продукції за рахунок економного витрачання сировини та матеріалів; підвищення продуктивності праці та зниження трудових витрат; збільшення ефективності використання основних засобів і, відповідно, зменшення суми амортизації в розрахунку на одиницю продукції, а також за рахунок інших   факторів. Опанування знаннями бухгалтерського обліку, контролю і аналізу господарської діяльності з метою виявлення слабких місць у роботі підприємств і знаходження шляхів подальшого покращання їх роботи є головною метою керівника підприємства, менеджера, економіста, бухгалтера. Удосконалення побудови своєчасного і достовірного бухгалтерського обліку нерозривно пов’язане з вирішенням актуальних завдань в галузі економіки. Виявленню внутрішньогосподарських резервів підприємств, запобіганню зловживанням і перевитратам, зниженню собівартості продукції, підвищенню продуктивності праці, рентабельності виробництва (робіт, послуг), досягненню комерційного успіху сприяють чітко налагоджений облік і контроль.

  Бухгалтерський  облік повинен всебічно і повно  охоплювати та систематизувати господарську діяльність виробничо-комерційного підприємства, об’єднання, забезпечувати управління інформацією, здатною контролювати і оцінювати їх господарську діяльність. Перехід виробництва на ініціативний шлях розвитку передбачає прискорення темпів економічного росту, посилення режиму економії і ресурсозбереження.

  Важливе значення відіграє науково-обгрунтований  бухгалтерський облік витрат виробництва, що формує інформацію про використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, собівартості виробництва і реалізації, а в кінцевому результаті показники ефективності роботи підприємства і об’єднань. Облік затрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції має найбільшу специфіку в зв’язку з особливостями технології виробництва на підприємствах різних галузей і підгалузей промисловості. Поряд з необхідністю вивчення загальних завдань організації і методології обліку і калькулювання собівартості в промисловості виникає суттєва необхідність засвоєння тих особливостей формування затрат, розподілу комплексних витрат, прийомів і способів калькулювання собівартості виробів, які визначаються галузевими факторами.

 

   

1. Визначення, визнання та класифікація витрат виробництва

 

   Випуск продукції (виконання робіт, надання послуг) потребує здійснення певних витрат, тобто витрат виробництва. Згідно з П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати» витрати — це зменшення економічних вигід у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу між власниками). Витрати визнаються витратами певного звітного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснюються. Витрати, які неможливо прямо пов’язувати з доходом певного періоду, відображаються в складі витрат періоду, в якому вони були здійснені. Це загальні положення, які стосуються витрат усієї діяльності підприємства.

   У Плані рахунків для обліку витрат залучено 2 класи розрахунків: Клас 8 «Витрати за елементами» - для обліку витрат за елементами і Клас 9 «Витрати діяльності» - для обліку витрат за видами діяльності. Всі рахунки данного класу активні, по дебету вібражається збільшення витрат підприємства, а в кінці місяця зібрані суми витрат списуються з рахунків Класу 9 на рахунок 79 «Фінансові результати». Рахунки Класу 9 в кінці місяця закриваються і в Балансі не відображаються. Витрати операційної діяльності поділяються на такі, що безпосередньо пов’язані з виготовленням продукції, наданням послуг чи виконанням робіт, і витрати, що пов’язані з організацією, управлінням, обслуговуванням і забезпеченням основної діяльності. Перша група витрат включається до собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг), а друга обліковується відокремлено. До неї відносяться адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати. Основною нормативною базою, яка регламентує організацію обліку витрат та визначення собівартості продукції є: П(с)БО 16 "Витрати"; П(с)БО 9 "Запаси"; Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Рис. 1.1.

Структура собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) 

 

   Виробнича собівартість продукції (робіт, послуг) — основна складова собівартості реалізованої продукції, яка формується протягом звітного періоду на рахунку 23 «Виробництво».

   За кредитом рахунку 23 відображається списання фактичної собівартості виготовленої продукції, виконаних робіт і наданих послуг, вартість виявленого браку в дебет рахунків 26 "Готова продукція" (при виготовленні продукції), 90 "Собівартість реалізації" (при виконанні робіт, наданні послуг), 24 "Брак у виробництві" (при виявленні браку). Сальдо на рахунку 23 "Виробництво" на кінець місяця може бути тільки дебетовим і показує вартість незавершеного виробництва.

   Виробнича собівартість продукції зменшується на справедливу вартість супутньої продукції, яка реалізується, та вартість супутньої продукції в оцінці можливого її використання, що використовується на самому підприємстві.

Рис. 1.2.

Структура виробничої собівартості 

1. До складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу вироблюваної продукції, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва.
2. До складу прямих витрат на оплату праці включаються заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві продукції, виконанні робіт або наданні послуг, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.
3. До складу інших прямих витрат включаються всі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат, зокрема відрахування на соціальні заходи, плата за оренду земельних і майнових паїв, амортизація, втрати від браку, які складаються з вартості остаточно забракованої з технологічних причин продукції (виробів, вузлів, напівфабрикатів), зменшеної на її справедливу вартість, та витрат на виправлення такого технічно неминучого браку.

  На  підприємстві можуть організовуватися різні види виробництва, функції яких пов'язані не лише з виготовленням продукції. Залежно від функцій, які виконує виробництво, воно поділяється на основне, допоміжне та обслуговуюче (Рис.1.3).

  Крім  витрат, пов'язаних з випуском продукції, виконанням робіт і наданням робіт наданням послуг на рахунку 23 "Виробництво" відображаються витрати допоміжних виробництв.

  Витрати обслуговуючих виробництв збираються на рахунку 949 "Інші витрати    операційної діяльності" та до собівартості продукції не включаються.

Рис. 1.3.

  Види  виробництв та рахунки, призначені для їх обліку

  

 
 
 
 
 
 
 

  Витрати виробництва - це виражені в грошовій оцінці поточні трудові, матеріальні, фінансові витрати та інші види ресурсів, використані для виробництва продукції.

  Витрати виробництва класифікують за різними ознаками (Таблиця 1.1.)

Таблиця 1.1.

КЛАСИФІКАЦІЯ  ВИРОБНИЧИХ ВИТРАТ

 

Залежно від характеру  та призначення виробничих процесів структурні підрозділи підприємства (місця виникнення витрат) поділяються на:

1) основні – до них належать належать виробництва, цехи, дільниці, які безпосередньо беруть участь у виготовленні продукції (заготівельні, механічно-обробні, збиральні тощо).

2) допоміжні (підсобні) виробництва - призначені для обслуговування основних (енергетичні, ремонтні, транспортні тощо).

   Усі витрати виробництва включаються в собівартість окремих об’єктів обміну (окремих виробів, груп однорідних виробів, окремих замовлень).

Одноелементні витрати складаються тільки з  одного елемента витрат, а комплексні — з кількох економічних елементів. Економічний елемент — це економічно однорідний вид витрат; серед них розрізняють:

1) матеріальні витрати;

2) витрати на оплату праці;

3) відрахування на соціальні заходи;

4) амортизація;

5) інші витрати.

   У П (С) БО 16 «Витрати» наведено склад кожного елемента витрат , а групування за елементами показує, що витрачено.

1. До  складу елемента "Матеріальні затрати" включається вартість витрачених у виробництві (крім продукту власного виробництва): сировини й основних матеріалів; купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів; палива й енергії; будівельних матеріалів; запасних частин; тари й тарних матеріалів; допоміжних та інших матеріалів. Не включається до елементу "Матеріальні затрати" вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва.

2. До складу елемента "Витрати на оплату праці" включаються заробітна плата за окладами й тарифами, премії та заохочення, матеріальна допомога, компенсаційні виплати, оплата відпусток та іншого невідпрацьованого часу, інші витрати на оплату праці.

3. До складу елемента "Відрахування на соціальні заходи" включаються: відрахування на пенсійне забезпечення, відрахування на соціальне страхування, страхові внески на випадок безробіття, відрахування на індивідуальне страхування персоналу підприємства, відрахування на інші соціальні заходи.

4. До складу елемента "Амортизація" включається сума нарахованої амортизації основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних матеріальних активів.