Класифікація і облік витрат виробництва

Якщо  на підприємстві в процесі виробництва крім основної продукції одержують і побічну, то вона оцінюється за справедливою вартістю (собівартістю, вартістю можливого використання, вартістю реалізації), і на цю суму зменшується собівартість основної продукції. Зведений облік ведеться у відомості, орієнтовна форма якої наведена нижче (Зразок 4.1. а; б;). 

Зразок 4.1 (а)

ВІДОМІСТЬ ЗВЕДЕНОГО ОБЛІКУ ВИТРАТ НА ВИРОБНИЦТВО за 20___ р.

_______________________

(група  виробів)

Зразок 4.1 (б)

  Примітка: За наявності понаднормових витрат їх списують не на виробничу собівартість виготовленої продукції, а на собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг).

Висновки

   Випуск продукції (виконання робіт, надання послуг) потребує здійснення певних витрат, тобто витрат виробництва. Згідно з П(С)БО 3 витрати — це зменшення економічних вигід у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу між власниками). Витрати визнаються витратами певного звітного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснюються. Витрати, які неможливо прямо пов’язувати з доходом певного періоду, відображаються в складі витрат періоду, в якому вони були здійснені.   

   Виробнича собівартість продукції (робіт, послуг) — основна складова собівартості реалізованої продукції, яка формується протягом звітного періоду на рахунку 23 «Виробництво». Основною нормативною базою, яка регламентує організацію обліку витрат та визначення собівартості продукції є: П(с)БО 16 "Витрати"; П(с)БО 9 "Запаси"; Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств". Виробнича собівартість продукції складається з таких витрат: прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці,, нарахування на заробітну плату до фондів страхування, амортизація основних засобів, загально виробничі витрати. Витрати виробництва - це виражені в грошовій оцінці поточні трудові, матеріальні, фінансові витрати та інші види ресурсів, використані для виробництва продукції. Витрати виробництва класифікують за різними ознаками. Усі витрати виробництва включаються в собівартість окремих об’єктів обміну. Важливим моментом для визначення собівартості є розподіл витрат за способами перенесення вартості на продукцію на прямі та непрямі.

   Згідно П (С) БО 16 «Витрати»  прямі витрати, які включаються  до собівартості продукції, у  цілому обліковуються на рахунку  23 «Виробництво». Це витрати:1) прямі матеріальні; 2) прямі на оплату праці; 3) інші прямі витрати.

Синтетичний облік витрат виробництва ведеться в журналі 5 (5А). Журнал 5 призначений  для узагальнення інформації за окремими статтями загальновиробничих, адміністративних і збутових витрат, а також інших витрат операційної діяльності (витрати на досліджування і розробки, собівартості реалізованої іноземної валюти та виробничих запасів).

   До собівартості готової продукції включаються, крім прямих витрат, загальновиробничі витрати (до них відносять витрати на утримання й експлуатацію обладнання та на управління й обслуговування виробництва).

Відповідно  до Плану рахунків вони групуються за дебетом рахунка 91 «Загальновиробничі витрати». Виділяють постійні та зміні загально виробничі витрати.

   До складу інших виробничих  витрат належать такі, що пов’язані  з випробуванням продукції на її якість. Такі витрати, як правило, є прямими, та на підставі первинних документів їх відносять у дебет рахунка 23 «Виробництво» з кредиту відповідних рахунків і включають до собівартості конкретних видів продукції. Зведений облік ведеться з метою визначення всіх витрат виробництва щодо кожного об’єкта обліку (виду продукції, однорідної групи продукції, виробничого замовлення тощо) та встановлення собівартості з об’єкта калькуляції і калькуляційної одиниці. Зведений облік може вестися одним з методів: нормативним, попередільним, позамовним.